Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №583/5358/25
Суддя: Бондар В. Б.
Справа №583/5358/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Плотникова Н. Б.
Номер провадження 33/816/1179/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,за участю секретаря судового засідання Леоненко К. С., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Рикуна А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Сумського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 — адвоката Кравцова В. В. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з цією постановою, 06 листопада 2025 року о 17 год 07 хв у с. Климентове по вул. Дачній, 30, Охтирського району Сумської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем Volkswagen CADDY (номерний знак НОМЕР_1 ), з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Кравцов В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначав, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у зв`язку з чим останній не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стверджував про відсутність свідків події. Вказував, що наявний у матеріалах справи відеофайл під назвою «VID-20251107-WA0007.mp4» не містить відомостей про те, ким, коли та за допомогою якого технічного пристрою його було створено. На думку апелянта, наявні у справі відеозаписи отримані працівниками поліції з порушенням вимог законодавства, а тому є недопустимими доказами. Крім того, наголошував на тому, що працівниками поліції не складався Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у двох примірниках і один із них ОСОБА_1 не вручався, а також що поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки сп`яніння, що робить вимогу проходження огляду протиправною.
12 червня 2026 року від іншого захисника ОСОБА_1 – адвоката Юськової М. С. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про призначення у справі судової відео-звукозаписної експертизи наявного відеофайлу «VID-20251107-WA007.mp4», проведення якої вона просила доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» (м. Харків) задля з`ясування питань щодо технічних засобів відеофіксації та часу створення запису.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвокат Рикун А. В. підтримав апеляційну скаргу адвоката Кравцова В. В., просив її задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Водночас адвокат Рикун А. В. заявив про відмову від клопотання адвоката Юськової М. С. про призначення судової експертизи.
Також адвокат Рикун А. В. пояснив, що адвокат Кравцов В. В. більше не бере участі в розгляді справи, оскільки розірвав договір із юридичною компанією «ПРАСОЛОВ, ШОХ І ПАРТНЕРИ», а адвокат ОСОБА_2 не має можливості прибути в судове засідання 21 серпня 2026 року. Натомість він (адвокат Рикун А. В.) є належним чином уповноваженим захисником Копила С. Г. на підставі наданих ордера та договору про надання правничої допомоги, договору про партнерство із юридичною компанією «ПРАСОЛОВ, ШОХ І ПАРТНЕРИ», відповідно до внутрішньо узгоджених механізмів співпраці із юридичною компанією «ПРАСОЛОВ, ШОХ І ПАРТНЕРИ» отримав доручення на ведення захисту ОСОБА_1 у цій справі, особисто ознайомився з усіма матеріалами справи у повному обсязі та узгодив правову позицію зі своїм підзахисним. Адвокат Рикун А. В. запевнив суд, що прав та законних інтересів ОСОБА_1 порушено не буде, а тому вважав за можливе здійснювати апеляційний розгляд справи за відсутності самого ОСОБА_1 та його попередніх захисників.
Заслухавши пояснення захисника – адвоката Рикуна А. В., допитавши як свідка поліцейського, дослідивши матеріали справи, відеозаписи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Розглядаючи справу, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505331 від 06 листопада 2025 року;
- рапортом поліцейського від 06 листопада 2025 року, згідно з яким о 17 год 07 хв на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що біля мосту у с. Климентове Охтирського району автомобіль Volkswagen CADDY (н/з НОМЕР_1 ) хаотично рухається по всій проїзній частині з виїздом на зустрічну смугу в напрямку м. Тростянець;
- направленням водія на огляд з метою виявлення стану сп`яніння від 06 листопада 2025 року;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак сп`яніння, неодноразове роз`яснення й висунення вимоги пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора або у закладі охорони здоров`я, категоричну відмову водія від проходження огляду та подальше складання протоколу.
Крім того, під час апеляційного розгляду було допитано як свідка поліцейського ОСОБА_3 , який пояснив, що під час несення служби спільно зі старшим інспектором СРПП ОСОБА_4 вони отримали орієнтування щодо автомобіля, який створює небезпеку на дорозі. Прибувши до с. Климентове, вони виявили вказаний автомобіль Volkswagen CADDY. Пасажири іншого транспортного засобу повідомили поліцейським, що водій Volkswagen CADDY ледь не вчинив з ними ДТП, оскільки рухався по всій проїзній частині та виїжджав на зустрічну смугу. З огляду на це вони здійснили виклик на лінію «102». На підтвердження своїх слів свідки переслали через месенджер на власний смартфон поліцейського відеозапис цієї події. Поліцейський ОСОБА_5 зазначив, що відомості про вказаних свідків та інформація про наявність отриманого від них відеофайлу до протоколу про адміністративне правопорушення внесені не були, оскільки самі свідки категорично не бажали, щоб їх надалі викликали до суду для дачі свідчень. Водночас надати суду чіткі пояснення стосовно того, яким саме чином і на яких процесуальних підставах цей відеофайл у подальшому опинився серед матеріалів справи про адміністративне правопорушення, поліцейський ОСОБА_5 не зміг. Під час подальшого спілкування з ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Drager» або в медичному закладі. Після відмови водія від проходження огляду стосовно нього було складено адміністративний протокол.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд констатує, що належні та допустимі докази у справі є достатніми для беззаперечного підтвердження вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 нібито не керував авто, спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та матеріалами справи, які в їх сукупності підтверджують факт керування. Окрім того, ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими особисто підтверджував факт керування та зазначав, що їхав один.
Твердження про відсутність свідків під час процедури огляду є безпідставними. Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП (у редакції Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року) огляд водія проводиться поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів відеофіксації, а відеозапис обов`язково долучається до протоколу. Залучення двох свідків є обов`язковим лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Оскільки вся процедура фіксувалася на бодікамери поліцейських, залучення свідків законом не вимагалося.
Відсутність у матеріалах справи Акту огляду також не є підставою для закриття провадження, оскільки складання такого акту передбачено у разі фактичного проведення огляду, тоді як ОСОБА_1 інкримінується саме відмова від проходження огляду, що є самостійним складом правопорушення.
Апеляційний суд наголошує: дотримання юридичної процедури є важливою умовою забезпечення прав особи, однак формальні процесуальні недоліки, які істотно не вплинули на права особи та не спотворили суть встановлених обставин, не можуть бути єдиною підставою для скасування обґрунтованого судового рішення. Доводи про неповідомлення водія про ознаки сп`яніння повністю спростовуються відеозаписом, де поліцейські неодноразово оголошували виявлені ознаки (запах алкоголю з рота) і пропонували пройти огляд.
Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та з дотриманням вимог ст. 33–35 КУпАП, що є необхідним і достатнім для виховання правопорушника та запобігання новим правопорушенням.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги в частині безпідставності посилання суду першої інстанції як на доказ вини ОСОБА_1 на відеофайл під назвою «VID-20251107-WA0007.mp4».
Згідно зі статтями 251, 252 КУпАП докази підлягають оцінці за внутрішнім переконанням суду, однак лише за умови, що вони отримані у передбачений законом спосіб. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що допустимість доказів передбачає їх отримання у чіткій відповідності до встановленої законом процедури (засада «належної правової процедури»).
З огляду на показання допитаного в судовому засіданні поліцейського ОСОБА_3 встановлено, що відеофайл «VID-20251107-WA0007.mp4» було надіслано сторонніми особами в месенджері на його приватний мобільний пристрій. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про вказаних осіб як свідків відсутні, факт вилучення чи процесуального витребування даного електронного доказу уповноваженими особами не оформлювався, а законний шлях потрапляння цього файлу з приватного смартфона поліцейського до матеріалів справи залишається нез`ясованим та процесуально непрозорим.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що відеофайл «VID-20251107-WA0007.mp4» отримано у непроцесуальний спосіб, поза межами визначеного законом порядку фіксації та збору доказів, у зв`язку з чим він є недопустимим доказом і підлягає виключенню з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції.
Водночас визнання вказаного відеофайлу недопустимим доказом не впливає на загальний висновок про винуватість ОСОБА_1 , оскільки сукупність інших досліджених судом належних і допустимих доказів (у тому числі нагрудних відеозаписів поліцейських та протоколу про адміністративне правопорушення) є цілком достатньою для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на це оскаржувана постанова підлягає зміні, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.
Керуючись статтями 294, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Кравцова В. В. задовольнити частково.
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року посилання суду на відеозапис – файл під назвою «VID-20251107-WA0007.mp4» — як на доказ підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
У решті постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua