Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №577/1662/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/1662/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Галян С. В.

Номер провадження 33/816/238/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю секретаря судового засідання Леоненко К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Овчинникової Р.О. та свідка ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми в режимі відео конференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 16 березня 2025 року о 20:10 год в с. Привокзальне по вул. Соснівська, 31а, керував автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння згідно лікарського висновку №28 від 20.03.2025 року, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 16 березня 2025 року о 20:10 год. в с. Привокзальне по вул. Соснівська, 31а, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно до неї не відреагував, допустив виїзд за межі проїжджої частини, не справився з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на зупинку громадського транспорту, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а зупинка теж була пошкоджена, чим порушив вимоги п. 2,3б Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що за кермом автомобіля Volkswagen Passat був не він, а його товариш ОСОБА_3 ..

Стверджував, що в матеріалах справи відсутні відеозаписи про обставини подій, які мале місце 16.03.2025 о 20:10 год, а саме відсутнє підтвердження перебування його за кермом автомобіля або на пасажирському кріслі.

Зазначав, що суд не взяв до уваги його покази і не вжив заходів для їх перевірки. Також не були допитані працівники поліції з приводу відсутності відеозапису, обставин при яких вони під`їхали до його автомобіля, надавали медичну допомогу, тощо.

Вказував, що протокол про адміністративне правопорушення був складений аж на четверту добу після пригоди, також його ніхто не опитав та не взяв пояснення, а у протоколі є лише посилання, що воно додається на окремому аркуші.

Отже, звертав увагу, що оскільки він був на пасажирському місці, а не на місці водія, то він не має нести відповідальність за ч. 1 ст.130 та ст. 124 КУпАП.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Овчинникову Р.О., які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №276761 від 20.03.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП;

- направленням для проходження медичного огляду;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.03.2025 року у яких він зазначав, що 16.03.2025 року вживав алкогольні напої зі знайомим, після чого сів до свого автомобіля та поїхав додому. Рухався по вул. Б. Хмельницького від заправки «АНП» до місця мешкання. Проїжджаючи неподалік фірми ТОВ сектор Агрокон на виїзді з м. Конотоп він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно на неї не відреагував та допустив виїзд т/з, яким керував за межі проїжджої частини, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на зупинку громадського транспорту;

- відеозаписом;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №276776 від 20.03.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП;

- схемою дорожньо-транспортної пригоди від 16.03.2025 року із зазначенням місця розташування транспортного засобу, зупинки громадського транспорту та перелік отриманих автомобілем механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.3.б, п.2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Volkswagen Passat, а за кермом перебував його товариш та те, що у матеріалах справи відсутні відеозаписи на підтвердження факту керування, а сам він не розумів, що відбувається, оскільки був травмований, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначені твердження повністю спростовуються первинними поясненнями ОСОБА_1 наданими під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

У них він детально та послідовно зазначив обставини події, а саме: що особисто керував автомобілем Volkswagen Passat, здійснював рух самостійно, допустив наїзд на зупинку громадського транспорту, а також те, що вживав алкогольні напої. Послідовність, логічність та змістовність наведених пояснень спростовують твердження апелянта про нерозуміння ним суті та значення своїх дій через отриману травму. Зміну позиції ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду щодо керування автомобілем іншою особою суд розцінює як обрану лінію захисту, спрямовану на уникнення відповідальності за вчинені правопорушення, оскільки такі доводи повністю суперечать його первинним заявам, наданим безпосередньо після події.

Крім того, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом належним чином підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2025, виданому на підставі акту медичного огляду № 28, складеному о 23:36 год 16.03.2025, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та чинного законодавства.

Також у матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано будь-яких медичних документів, які б свідчили про такий стан здоров`я або рівень травмування ОСОБА_1 на момент оформлення ДТП, що перешкоджали б йому усвідомлювати значення своїх дій та надавати пояснення щодо обставин пригоди.

Відсутність у матеріалах справи відеозапису подій від 16.03.2025 за наявності узгоджених між собою інших належних і допустимих доказів (первинних письмових пояснень правопорушника, протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124, ст. 130 КУпАП, схеми місця ДТП та висновку медичного огляду) не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Нічим не підтвердженими є й зауваження апелянта про те, що суд, не взяв до уваги його показання та не перевірив їх, а також не допитав працівників поліції щодо відсутності відеозапису, обставин прибуття на місце події та надання медичної допомоги, оскільки суд першої інстанції дав належну процесуальну оцінку всім твердженням ОСОБА_1 у сукупності з іншими доказами.

Відсутність у матеріалах справи відеозапису подій від 16.03.2025, як і не допит працівників поліції, не свідчать про неповноту судового розгляду чи відсутність складу правопорушення. Виклик і допит поліцейських є правом, а не обов`язком суду, якщо наявна у справі сукупність узгоджених між собою належних і допустимих доказів є цілком достатньою для з`ясування всіх фактичних обставин та прийняття законного рішення.

Доводи апелянта про складення протоколу про адміністративне правопорушення на четверту добу після події, а саме 20.03.2025 та відсутність його опитування на той момент, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки складення протоколу після встановлення всіх обставин правопорушення та отримання висновку медичного огляду відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП. При цьому в протоколі зроблено належну відмітку про долучення пояснень ОСОБА_1 на окремому аркуші, що спростовує твердження про відсутність відібрання його пояснень.

За таких обставин, сукупність досліджених доказів беззаперечно підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню.

Допитаний у суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 , який є знайомим особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснив, що 16.03.2025 під час повернення додому до ОСОБА_1 , саме він керував транспортним засобом, оскільки ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Свідок пояснив, що під час руху в автомобілі виникла несправність, а саме лопнула амортизаційна стійка, внаслідок чого ним було втрачено керування і машина здійснила наїзд на зупинку громадського транспорту. Після чого між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого особа, яка притягається до відповідальності, виражалася нецензурною лайкою та провокувала бійку, через що свідок ОСОБА_2 злякався, залишив місце події та поїхав додому.

Проте, надані покази свідка не є переконливими для суду апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Так, пояснення свідків не мають перед судом наперед встановленої сили та оцінюються судом в сукупності з іншими доказами по справі, відповідно до ст. 252 КУпАП. Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

Між тим пояснення свідка ОСОБА_2 не узгоджуються з іншими доказами, які визнанні судом першої інстанції належними, допустимими і достовірними, отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим було порушено вимоги п.п.2.3.б, 2.9а ПДР України при обставинах, встановлених постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області 28.03.2025, тобто у вчиненні ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік – залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на цю постанову ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.