Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №576/3234/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №576/3234/25

Номер провадження 22-ц/816/2522/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Петен Я.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Бичкова І.Г. у м. Суми,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Представник позивача Варшавський К.А., діючи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі – ТОВ «ФК «Сіті Колект»), звернувся до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3330190 від 16.12.2022 у розмірі 39 596,11 грн, а також покласти на відповідача понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16.12.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 3330190 у формі електронного документа із застосуванням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № Х705, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99 % на день строком на 359 днів. Право грошової вимоги за цим договором на підставі договорів факторингу перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Всупереч умовам укладеного договору відповідач порушив строки погашення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 39 596,11 грн, з яких: тіло кредиту – 6 999,98 грн, нараховані проценти – 32 596,13 грн. Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2025 зазначену справу передано за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21.01.2026 справу передано за підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року позов ТОВ «ФК «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3330190 від 16.12.2022 у розмірі 39 596,11 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування. ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач уклали кредитний договір у формі електронного документа із застосуванням електронних підписів сторін, з умовами якого відповідач ознайомився та погодився, після чого йому були перераховані кредитні кошти. У подальшому право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача.

Оскільки відповідач порушив передбачені договором зобов`язання, зокрема строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

25.06.2026 представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Скользнєва В.В. подала до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 25.05.2026 у справі № 576/3234/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Сіті Колект» у задоволенні позову повністю, а також стягнути з ТОВ «Сіті Колект» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду є неправомірними, ґрунтуються на порушенні норм матеріального та процесуального права, неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у позивача права вимоги до відповідача, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів переходу права вимоги за кредитним договором № 3330190 від 16.12.2022. А саме, позивачем не надано доказів виконання сторонами умов договору факторингу. Більше того, недоведеність переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Профіт» виключає можливість визнання доведеним подальшого переходу права вимоги до позивача. Також, апелянт зазначає, що нараховані проценти за кредитним договором є явно неправомірними та необґрунтованими, оскільки перевищують суму кредиту у шість разів, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Щодо подання відзиву на апеляційну скаргу

ТОВ «Сіті Колект» не скористався наданим йому частиною 1 статті 360 ЦПК України правом подати відзив на апеляційну скаргу у строк, встановлений судом апеляційної інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

16.12.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3330190, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора Х705.

За вказаним договором сторони погодили умови:

-сума кредиту – 7 000,00 грн (п. 1.2);

-строк кредиту 360 днів (п. 1.3);

-стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4.1);

-знижена процентна ставка становить 1,59 % в день та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 15.01.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 1.4.2);

-орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 21 281,04 % річних (п. 1.5.1);

-орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 57 148,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 56 312,20 грн (п. 1.6) (а.с. 10-19).

26.10.2023 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» уклали договір відступлення права вимоги № 26102023.

Відповідно до п.1.1 цього договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідно до п. 6.2.3 права вимоги переходять до нового кредитора з моменту зарахування грошових коштів в повному обсязі в розмірі визначеному в п. 7.1 договору (1 170 331,26 грн), на рахунок кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Відповідно до п. 8.3.1. кредитор зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання цього договору та заповненого договору № 1 підготувати і передати новому кредиторові в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві реєстр боржників за формою, встановленою в додатку №1 до цього договору, з усіма заповненими даними про боржників, які обов`язково повинні міститись в реєстрі боржників (а.с. 30-31).

09.09.2025 між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого первісний кредитор (ТОВ «ФК Профіт») відступив ТОВ «ФК «Сіті Колект» право вимоги за кредитним договором № 3330190 від 16.12.2022 (а.с. 32-34).

На підтвердження передачі прав вимоги до договору факторингу долучено акт приймання-передачі документів (а.с. 34), кредитну інструкцію кредитного переказу від 17.09.2025, реєстр боржників до договору факторингу (а.с. 35), а також витяг з реєстру боржників (а.с. 36).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини перша та друга статті 95 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17 (провадження № 61-18551св19) зазначено: «належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором». Аналогічний висновок міститься також у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-13587св20).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зазначив: «… право вимоги до боржників переходило від первісного кредитора до кожного наступного нового кредитора три рази, де фінальним кредитором є Фінансова компанія. Тому для перевірки існування у Фінансової компанії права вимагати виконання боржниками відповідних обов`язків, Фінансова компанія має надати боржнику докази переходу прав у зобов`язанні на кожному етапі» (пункт 32). При цьому у пункті 33 цієї постанови Верховний Суд наголосив: «При цьому вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідно до ст. 517 ЦК не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають із різних правових підстав та не є взаємозалежними».

Отже, з наведених правових висновків Верховного Суду вбачається, що для встановлення факту процесуального правонаступництва суд має перевірити належність і достатність доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, а у разі неодноразового відступлення – безперервність переходу такого права на кожному етапі.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що 26.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено договір відступлення права вимоги № 26102023, відповідно до пункту 1.1 якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників. Водночас пунктом 6.2.3 договору сторони прямо погодили, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту зарахування на рахунок кредитора грошових коштів у повному обсязі в розмірі, визначеному пунктом 7.1 договору, – 1 170 331,26 грн, після чого новий кредитор стає кредитором щодо відповідної заборгованості; виконання сторонами зазначених умов визначено необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги.

Крім того, відповідно до пункту 8.3.1 договору кредитор зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з моменту підписання договору та заповненого додатка № 1 підготувати і передати новому кредиторові реєстр боржників за встановленою договором формою із зазначенням усіх передбачених договором даних про боржників.

Разом із тим на підтвердження фактичного переходу до нього права вимоги за договором відступлення права вимоги № 26102023 від 26.10.2023 позивачем не надано акту приймання-передачі документів, кредитної інструкції щодо здійснення кредитового переказу та реєстру боржників, передбаченого умовами цього договору. Відсутність зазначених документів унеможливлює перевірку судом фактичного виконання сторонами погоджених умов договору, зокрема щодо визначення конкретного складу переданих прав вимоги та настання передбаченої пунктом 6.2.3 договору умови, з якою сторони пов`язали момент переходу права вимоги до нового кредитора.

За таких обставин сам факт укладення договору відступлення права вимоги № 26102023 від 26.10.2023 не є достатнім доказом набуття позивачем права вимоги до відповідача, оскільки відповідно до умов самого договору перехід права вимоги поставлено сторонами у залежність від виконання визначених ним умов, а доказів їх виконання матеріали справи не містять. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанова ВС від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17; постанова ВС від 02.11.2021 у справі № 905/306/17).

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт переходу до нього права вимоги до відповідача, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

За результатами апеляційного перегляду встановлено, що доводи апеляційної скарги щодо недоведеності переходу до ТОВ «ФК «Сіті Колект» права вимоги за кредитним договором є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договором відступлення права вимоги № 26102023 від 26 жовтня 2023 року передбачено перехід права вимоги до нового кредитора лише після виконання визначених договором умов, зокрема зарахування на рахунок первісного кредитора відповідної суми коштів.

Водночас позивач не надав акту приймання-передачі документів, платіжної інструкції щодо здійснення платежу та реєстру боржників, які б підтверджували виконання сторонами умов договору та передачу саме права вимоги до відповідача. За таких обставин самого факту укладення договору відступлення права вимоги недостатньо для підтвердження набуття позивачем відповідного права.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором № 3330190 від 16 грудня 2022 року. У зв`язку з цим правові підстави для задоволення позову відсутні.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Висновки суду щодо судових витрат

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до частини тринадцятої цієї статті, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, скасовує рішення та ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» є такими, що задоволенню не підлягають. Відтак судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн, які суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача, не підлягають стягненню з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги залишаються без задоволення, понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Таким чином, з ТОВ «ФК «Сіті Колект» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 3 633,60 грн.

Щодо вимоги представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн колегія суддів зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано договір про надання правової допомоги від 08 січня 2026 року (а.с. 87) та квитанцію до прибуткового касового ордера від 22 червня 2026 року на суму 8 000,00 грн (а.с. 88).

З урахуванням характеру та складності цієї справи, обсягу здійснених адвокатом процесуальних дій, фактичного часу, необхідного для підготовки та подання відповідних процесуальних документів, а також значення справи для сторін, колегія суддів доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 8 000,00 грн є завищеним та не відповідає критеріям співмірності, визначеним статтею 137 ЦПК України.

Водночас колегія суддів вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн, який відповідає характеру та обсягу наданої правничої допомоги у цій справі.

За таких обставин вимога представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 2 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, Сумський апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Скользнєвою Валерією Владиславівною, – задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року у справі № 576/3234/25 – скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3330190 від 16 грудня 2022 року – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.М. Худик

Судді: В.І. Криворотенко

Я.Л. Петен