Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №130/321/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №130/321/26

Суддя: Копаничук С. Г.

Справа № 130/321/26

Провадження № 22-ц/801/1565/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 рокуСправа № 130/321/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

позивач: АТ «Акцент – Банк»

відповідач : ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АТ «Акцент – Банк» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.04.2026 року у цивільній справі за позовною заявою АТ «Акцент –Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Послалось на те, що 15.04.2024 року з метою отримання банківських послуг та відкриття рахунку ОСОБА_1 власноручно підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку. Цього ж дня вже шляхом накладення електронного підпису ним було підписано заяву про встановлення йому кредитного ліміту (або заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі яких йому позивачем було відкрито банківський рахунок і встановлено кредитний ліміт на суму до 200 000 грн., строком на 240 місяців зі сплатою 40,80% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Підписавши анкету –заяву про приєднання до умов і правил ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета- заява разом із Умовами і Правилами. викладені на сайті https://a-bank.com.ua складає укладений з банком кредитний договір. В свою чергу згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші обов`язки передбачені договором. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало і надало відповідачу кредит у розмірі 9826,30 грн строком на 240 місяців зі сплатою процентів у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів та інших платежів не виконав , у зв`язку з чим станом на 02.02.2026 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 13 643,37 грн, з яких 9826,30 грн - за тілом кредиту, 3367,07 грн - за відсотками та 450 грн - за неустойкою у вигляді пені. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 03.04.2026 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 9826,30 грн та 1917,46 грн судового збору .В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Акцент Банк» просить зазначене рішення у відмовленій судом до стягнення частині позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що суд необгрунтовано встановив обставини відсутності підпису ОСОБА_1 на умовах і правилах надання банківських послуг та тарифах А - Банку , оскільки такий підпис міститься на анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А Банку. Суд необгрутовано відмовив у стягненні відсотків за користування кредитними коштами та пені оскільки відповідач погодився з розміром відсоткової ставки та іншими умовами договору ,що діяли на момент зняття коштів, посвідчивши її електронним підписом Анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Таким чином, апелянт оскаржує рішення лише в частині вимог про стягнення відсотків та пені.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення, суд виходив із того, що на підставі підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в А-Банку та встановлення кредитного ліміту, між сторонами виникли кредитні правовідносини у яких відповідач фактично отримав та використовував кредитні кошти позивача , однак свої зобов`язання щодо їх повернення не виконав, а тому останній має право вимагати повернення фактично отриманої відповідачем суми кредиту. Відмовляючи у стягненні відсотків за користування кредитом та пені, суд виходів із того, що АТ «Акцент-Банк» не надав суду належних доказів погодження сторонами умов про нарахування і розмір процентів, а також підтвердження, що ОСОБА_1 був обізнаний з відповідними умовами та тарифами банку щодо розміру відсотків, тому частково задовольнив позов, стягнувши лише суму фактично отриманого відповідачем кредиту.

Колегія суддів, повністю з таким висновком погодитись не може, оскільки суд в частині вимог про стягнення відсотків за користування коштами та пені невірно встановив обставини справи та не застосував норми права ,які підлягали застосуванню ,внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відмову у стягненні відсотків ,а щодо пені - не звернув увагу на те, що у період дії воєнного стану нарахування і стягнення неустойки ) пені) за прострочення виконання кредитних зобов`язань не застосовується , тому доводи апеляційної скарги є частково обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно оцінив докази і відмовляючи у стягненні відсотків з підстав відсутності підпису ОСОБА_1 на Умовах і Правилах надання банківських послуг та тарифах А Банку , не звернув уваги ,що такий підпис міститься на Анкеті-заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в А Банку, заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "Акцент-Банк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У ч.ч.1.2 ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Апеляційним судом встановлено, що 15.04.2024 року ОСОБА_1 підписав фізичним підписом Анкету – заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», якою підтвердив, що дана Анкета – заява разом із Умовами та Правилами про надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням, між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг.(а.с.10).

Крім того,15.04.2024 року ОСОБА_1 власноручним підписом також підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення йому кредитного ліміту за карткою/рахунком. У п.7 цієї зави вказано, що пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,00001%. У разі виходу із пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку / 360 днів (умовно) на рік (а.с.11).

01.05.2024 року ОСОБА_1 таку ж заяву підписав електронним ключем b1817378ba4d9afe90b86f60c8a444dd5ec14f4c1d69535d3c4 ,а також паспорт споживчого кредиту за продуктом «Кредитна картка «Зелена», в п.4 якого передбачена розмір пільгової процентної ставки - 0,000001% ,пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка - 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості) (а.с.17)

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг в А Банку клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

Як вбачається із п.6 паспорту споживчого кредиту, сплата пені за договором не передбачена.

Згідно копії довідки АТ «Акцент-Банк» , ОСОБА_1 в АТ «А-Банк» було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року (а.с.23).

Згідно довідки за лімітами АТ «А-Банк» , за період з 01.05.2024 року по 20.07.2024 року кредитний ліміт збільшився і станом на 20.07.2024 року складав 10 000 грн (а.с.22).

З виписки із особового банківського карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ «А-Банк» вбачається, що в період з 01.05.2024 року по 02.02.12026 року ОСОБА_1 отримував і користувався кредитними коштами в межах встановленого банком ліміту, частково погашав заборгованість за вказаним договором ,внаслідок чого заборгованість за кредитом станом на 02.02.2026 року склала 9 826,3 грн.

Згідно копії розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором , за- боргованість ОСОБА_1 станом на 02.02.2025 року складає 13 643,37 грн, з яких 9826,30 грн - за тілом кредиту, 3367,07 грн - за відсотками та 450 грн - за неустойкою у вигляді пені (а.с.8-9).

Відтак, колегія суддів вважає, що суд вірно дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно виникли кредитні правовідносини внаслідок приєднання ОСОБА_1 до запропонованих позивачем умов публічного договору про надання банківських послуг ,проте дійшов хибного висновку про непогодження Чорного із зазначеним у договорі розміром відсотків ,так як з такими умовами договору він погодився, про що свідчить власноручне проставлення ним підпису під Анкетою- заявою про визнання ним укладення цієї угоди і ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг в АТ«А-Банк», що складають кредитний договір, зрозумілість для нього його умов . Також про це свідчать підписана ним заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком та паспорт споживчого кредиту. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.

Надані позивачем докази у їх сукупності дають підстави для висновку, що відповідач ,уклавши договір із позивачем належним чином своїм підписом посвідчив і підтвердив факт ознайомлення його з Умовами і Правилами надання послуг у АТ « А –Банку», в тому числі, й щодо розміру відсотків за продуктом « Кредитна картка «Зелена», погодження з ними та зобов`язання їх сплачувати .

Тому доводи скарги про те, що суд необгрунтовано відмовив у стягненні відсотків заслуговують на увагу ,а відтак рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині апеляційним судом нового рішення – про задоволення цієї частини вимог і стягнення з відповідача на користь АТ «А-Банк» заборгованості з відсотків у розмірі 3367,07 грн .

Крім цих сум заборгованості АТ «Акцент-Банк» просило стягнути із ОСОБА_1 ще і неустойку у вигляді пені у розмірі 450 грн.

Однак ,ці вимоги позову і доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають із інших підстав ,ніж вказані судом ,так як позивачем не доведена наявність правової підстави для стягнення пені .

Як вбачається із п.6 паспорту споживчого кредиту, сплата пені ним не передбачена.

Також не доведена наявність такої правової підстави текстом Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», що надані позивачем у матеріали справи ,оскільки пункти 2.1.4.6.4. ,на який він посилається у позовній заяві ,як на підставу стягнення пені , такого положення не містить.

Умовами кредитування, які містяться у паспорті споживчого кредиту та умовах надання банківських послуг в А Банку , прямо передбачено обов`язок позичальника своєчасно погашати кредитну заборгованість, сплачувати відсотки за користування кредитом. Сплата пені ,передбачена Умовами і Правилами ,паспопртом кредиту позивачем не доведена ,а відтак у задоволенні цієї частини вимог позову необхідно відмовити саме із цих підстав.

Відтак, мотивувальна частина рішення суду у цій частині вимог підлягає зміні із залишенням загального висновку про відмову у стягненні пені без змін.

Враховуючи викладене і те, що висновки суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом , є необгрунтованими рішення суду в цій частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині апеляційним судом нового рішення – про їх стягнення ,а в частині стягнення пені – зі зміною мотивувальної частини рішення про відмову у її стягненні .

Згідно п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 ст.376 ЦПК України).

Оскільки суд першої інстанції частково невірно встановив обставини справи ,допустив невідповідність їм висновків суду ,порушив норми матеріального і процесуального права ,рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення - про стягнення 3367,07 грн. заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги та частково задоволених вимог позивача ,а також приписів ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 6 456,32грн

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.376,374, 376, 382-384 ЦПК України , -

постановив:

Апеляційну скаргу АТ "Акцент-Банк" задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду від 03.04.2026 року в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом - скасувати.

Позовні вимоги АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором ,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" 3367,07 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором .

В частині вимог про стягнення пені мотивувальну частину рішення суду змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні цієї частини вимог у тексті цієї постанови .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" 6 456,32грн судового збору сплаченого у суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua