Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №145/774/25 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №145/774/25

Суддя: Копаничук С. Г.

Справа № 145/774/25

Провадження № 22-ц/801/1577/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокуСправа № 145/774/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

позивач: ТОВ «Факторинг Партнерс»

відповідач : ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22.09.2025 року у справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

встановив:

09.06.2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Вказало, що 10.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в особистому кабінеті відповідача на офіційному сайті кредитодавця укладено кредитний договір № 3156928 в електронній формі, згідно умов якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 8300 грн на строк 20 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 30.12.2021 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків за зниженою відсотковою ставкою у розмірі 1,25% та стандартною у 5% , а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений умовами договору строк та порядок повернути кредит і сплатити відсотки за користування ним. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало і надало кредитні кошти на умовах визначених договром ,а ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував ,внаслідок чого у нього станом на 09.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 14 456,65 грн, з яких: 6555 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7071,65 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 830 грн заборгованість за комісіями.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024 за яким ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитним договором № 3156928 до ОСОБА_1 .

Крім того,25.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 шляхом заповнення останнім заяви про надання позики на сайті кредитодавця із введенням одноразового ідентифікатора було укладено договір позики №3396307873-168983,згідно умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» зобов`язалося надати ОСОБА_1 позику на суму 2000 грн на строк 14 днів від дати отримання коштів позичальником, а саме до 08.01.2022 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків у розмірі 0,5% за кожен день, а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений умовами договору строк та порядок повернути позику та сплатити відсотки за користування нею. ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» свої зобов`язання виконало і надало позику , а ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував ,внаслідок чого у нього станом на 09.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 2839,16 грн, з яких: 1186 грн - заборгованість за позикою ; 1653,16 грн - заборгованість за відсотками.

07.03.2023 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №07/03/23 згідно якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договором позики №3396307873-168983 до ОСОБА_1

18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за договором позики №3396307873-168983 до ОСОБА_1 .

Також 19.12.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 у електронному вигляді , шляхом заповнення ОСОБА_1 реєстраційної анкети клієнта-позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua, було укладено договір позики,згідно умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» зобов`язалося надати ОСОБА_1 позику на суму 1000 грн на строк 30 днів від дати отримання коштів позичальником, тобто до 19.01.2023 року ,зі сплатою 2,6% відсотків за кожен день, а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений умовами договору строк та порядок повернути позику та сплатити відсотки за користування нею. ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» свої зобов`язання виконало і надало позику ,а ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував ,внаслідок чого у нього станом на 09.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 1961,80 грн, з яких: 1000 грн - заборгованість за позикою ; 961,80 грн - заборгованість за відсотками.

18.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №18/12-2023 згідно якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за договором позики №555162748316 до ОСОБА_1 .

Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами : № 3156928 від 10.12.2021 року ; №3396307873-168983 від 25.12.2025 року; №555162748316 від 19.12.2021 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за вказаними договорами, станом на момент подання позовної заяви (09.06.2025 року) складає 19 257,61 грн, з яких 8741 грн - заборгованість по тілом кредиту; 9686,61 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 830 грн заборгованість за комісіями.

ТОВ «Факторинг Партнерс» Посилаючись на те, що термін повернення ОСОБА_1 кредитної заборгованості настав, просило стягнути з останнього на користь позивача заборгованість у вищевказаній сумі.

Заочним рішенням Вінницького районного суду від 22.09.2025 року позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 задоволено . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами № 3156928 від 10.12.2021, № 3396307873-168983 від 25.12.2021 та № 555162748316 від 19.12.2021 в загальному розмірі 19 257, 61 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.

Ухвалою Вінницького районного суду від 16.04.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд зазначеного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а у справі постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вказав, що суд не врахував не повідомлення ОСОБА_1 про час і день розгляду справи ,йому не надано копію позовної заяви, оскільки позивач спершу вказав неправильну адресу проживання ОСОБА_1 на яку направлялася судова кореспонденція, а після уточнення відомостей, повторно позовну заяву ОСОБА_1 не надсилав. Суд безпідставно відмовив ОСОБА_1 у застосуванні строків позовної давності та не відмовив на цій підставі у позові, а також необгрунтовано стягнув відсотки за користування кредитними коштами поза межами кредитування. Окрім того, суд безпідставно стягнув комісію за видачу кредиту за договором №3156928,не перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості ,чим порушив вимоги щодо оцінки доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Факторинг Партнерс» вважає рішення законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Вінницького районного суду від 22.09.2025 року вищевказаним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті відповідача на офіційному сайті кредитодавця укладено кредитний договір № 3156928 ,згідно умов якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 8300 грн на строк 20 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 30.12.2021 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків у розмірі 1,25% за зниженою відсотковою ставкою у розмірі 1,25% та стандартною у 5% , а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений умовами договору строк та порядок повернути кредит і сплатити відсотки за користування ним. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало і надало кредитні кошти на умовах визначених договором,а ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував ,внаслідок чого у нього станом на 09.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 14 456,65 грн, з яких: 6555 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7071,65 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 830 грн заборгованість за комісіями.

25.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 шляхом заповнення останнім заяви про надання позики на сайті кредитодавця із введенням одноразового ідентифікатора було укладено договір позики №3396307873-168983,згідно умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» зобов`язалося надати ОСОБА_1 позику на суму 2000 грн на строк 14 днів від дати отримання коштів позичальником, а саме до 08.01.2022 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків у розмірі 0,5% за кожен день, а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений умовами договору строк та порядок повернути позику та сплатити відсотки за користування нею. ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» свої зобов`язання виконало і надало позику , а ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував ,внаслідок чого у нього станом на 09.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 2839,16 грн, з яких: 1186 грн - заборгованість за позикою ; 1653,16 грн - заборгованість за відсотками.

19.12.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 у електронному вигляді , шляхом заповнення ОСОБА_1 реєстраційної анкети клієнта-позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua, було укладено договір позики, згідно умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» зобов`язалося надати ОСОБА_1 позику на суму 1000 грн на строк 30 днів від дати отримання коштів позичальником, тобто до 19.01.2023 року ,зі сплатою 2,6% відсотків за кожен день, а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений умовами договору строк та порядок повернути позику та сплатити відсотки за користування нею. ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» свої зобов`язання виконало і надало позику ,а ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував ,внаслідок чого у нього станом на 09.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 1961,80 грн, з яких: 1000 грн - заборгованість за позикою ; 961,80 грн - заборгованість за відсотками.

На підставі договору на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 20.08.2020, укладеного між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 25.12.2021 на суму 2 000, 00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 127269047, призначення платежу: зачисление 2 000 грн на карту НОМЕР_1 , що також підтверджується листом ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» від 13.07.2023 (а.с. 69, 70).

Згідно копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» за кредитним договором № 3396307873-168983, станом на 07.03.2023 загальний розмір заборгованості складає 1 186 грн (а.с. 71 - 75).

Згідно копії довідки про ідентифікацію по договору № 555162748316 від 19.12.2021, ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 555162748316 від 19.12.2021, ідентифікований ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником підписано одноразовим ідентифікатором 6864 19.12.2021, який було відправлено на його номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 76).

На підставі договору на переказ коштів ФК-П-21/04-22 від 14.04.2021, укладеного між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 19.12.2021 на суму 1 000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 126038730, призначення платежу: « зачисление 1 000 грн на карту НОМЕР_1 », що також підтверджується листом ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (а.с. 76 зі звороту, 77).

Згідно довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3156928 від 10.12.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 10.12.2021, який було відправлено на його номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 79).

Копією квитанції від 10.12.2021 підтверджено перерахування ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 коштів в сумі 8 300 грн. згідно договору № 3156928 (а.с. 80).

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан», загальна заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором № 3156928, складає 14 456, 65 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 6 555 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 071, 65 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 830 грн (а.с. 81 - 82).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Коллект Центр», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3396307873-168983 від 25.12.2021, станом на 18.02.2025 складає 1 186, 00 грн (а.с. 83).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 555162748316 від 19.12.2021, за період з 18.02.2025 по 26.05.2025, складає 1 961, 80 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 1 000, 00 грн; заборгованість за відсотками - 961, 80 грн (а.с. 85).

Згідно копії розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3156928 від 10.12.2021, за період з 26.07.2024 по 26.05.2025, складає 14 456, 65 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6 555, 00 грн; заборгованість за відсотками - 7 071, 65грн; заборгованість за комісією - 830, 00 грн (а.с. 86).

Згідно копії реєстру боржників до договору № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.02.2025, що є додатком № 3 до даного договору, до ТОВ «Факторинг Партнерс» від ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3396307873-168983, на загальну суму 2 839, 16 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1 186 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 1 653, 16 грн, що також підтверджується витягом з додатку № 3 (а.с. 12 зі звороту - 14, 16).

Згідно копії реєстру боржників до договору № 07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.03.2023, ТОВ «Колект Центр» як новий кредитор набуло від первісного кредитора ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3396307873-168983, на загальну суму 1 186, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1 186, 00 грн (а.с. 15).

Згідно копії реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 до ТОВ «Факторинг Партнерс» від ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за договором № 555162748316, на загальну суму 1 961, 80 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 961, 80 грн (а.с. 17).

Згідно копії реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 до ТОВ «Факторинг Партнерс» від ТОВ "Мілоан" перейшли права вимоги до ОСОБА_1 , за договором №3156928, на загальну суму 14 456, 65 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 6 555, 00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 071, 65 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 830, 00 грн (а.с. 18).

З огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договорами № 3156928 від 10.12.2021, № 3396307873-168983 від 25.12.2021 і № 555162748316 від 19.12.2021.

Задовольняючи позовні вимоги ,суд виходив із того, що позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договорів факторингу та договорів відступлення прав вимоги правомірно набув права кредитора на стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1 № 3156928 від 10.12.2021, № 3396307873-168983 від 25.12.2021 та № 555162748316 від 19.12.2021 у розмірі , що були визначені первісними кредиторами до моменту відступлення права вимоги і які після переходу права вимоги не змінювалися. Оскільки відповідач не подав відзиву, не спростував наданих позивачем доказів та не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 підтвердженої позивачем розміру заборгованості .

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, оцінивши докази відповідно до ст.89 ЦПК, правильно визначив спірні правовідносини і застосував до них норми права і дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що ігнорування судом того факту , що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляд справи та не надано копію позовної заяви, оскільки позивач спершу вказав неправильну адресу проживання ОСОБА_1 на яку направлялася судова кореспонденція, а після уточнення відомостей, повторно позовна заява ОСОБА_1 не надсилалася, не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи Тиврівським районним судом Вінницької області на підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 10.06.2025 було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,а тому ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.06.2025справу було передано для розгляду за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (а.с. 121, 122 123).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 11.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідача було викликано до суду рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення (а.с. 131).

На конверті із судовою повісткою, яку було відправлено на належну адресу - АДРЕСА_1 , який був повернутий до суду, міститься відмітка про причину повернення, а саме, «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно, оскільки до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про невручення судової повістки із зазначенням, що ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою, за якою відповідач зареєстрований у встановленому законом порядку, судом дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд першої інстанції дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Судові повістки були направлені за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 , а їх повернення з відміткою поштового відділення про відсутність адресата відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України вважається належним повідомленням. При цьому відповідач не довів наявності поважних причин неподання відзиву та неявки в судове засідання, а тому доводи апеляційної скарги про порушення його права на участь у розгляді справи є безпідставними та не спростовують законності оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд необгрунтовано стягнув відсотки за користування кредитними коштами за вказаними договорами поза межами строку кредитування та не перевірив правильність розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», також безпідставні.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи , за кредитним договором № 3156928 ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 8300 грн на строк 20 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 30.12.2021 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків за зниженою відсотковою ставкою у розмірі 1,25% та стандартною - у 5%, а ОСОБА_1 зобов`язався у визначений договором строк повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами у сумі 7071,65 грн нараховувалися ОСОБА_1 за період з 10.12.2021 року по 24.02.2022 року.

Згідно з п. 1.3 договору № 3156928 кредит надавався строком на 20 днів з 10.12.2021 року по 30.12.2021 року (а.с.57)

Згідно п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п.2.3.1.1. договору для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.2.3.1.2. позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування , але загалом не може перевищувати 60 днів.

Із розрахунку заборгованості вбачається ,що ОСОБА_1 вносив плату за тілом кредиту в розмірі 936 грн, за процентами у розмірі 1017 грн та сплачував комісію з управління та обслуговування кредитом в розмірі 100 грн.

Тому суд обґрунтовано дійшов висновку про правомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами за договором № 3156928 у вказаний позивачем строк , оскільки матеріалами справи підтверджується, що внаслідок внесення ОСОБА_1 платежів, передбачених умовами кредитного договору, строк кредитування був пролонгований після спливу строку кредитування , але не більше 60 днів .Отже, проценти нараховувалися в межах продовженого строку кредитування, а не поза його межами.

Згідно укладеного 25.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 договору позики №3396307873-168983 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» надає ОСОБА_1 позику на суму 2000 грн на строк 14 днів від дати отримання коштів позичальником, а саме до 08.01.2022 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків у розмірі 0,5% за кожен день.

Відповідно до п.2.3. вказаного договору строк користування кредитними коштами складав 14 днів ,починався з 25.12.2021 року та закінчувався 08.01.2022 року (а.с.28)

Згідно з п. 2.7. плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену в п.2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

З розрахунку заборгованості вбачається , що проценти нараховувалися у сумі 1653,16 грн за період з 25.12.2021 року до 11.01.2022 року і саме у цю дату ОСОБА_1 було внесено платіж у розмірі 1188 грн.(а.с.71)

Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про правомірність нарахування процентів за договором позики № 3396307873-168983,оскільки ОСОБА_1 здійснив платіж за договором 11.01.2022 року, нарахування процентів до цієї дати відповідає умовам договору та не свідчить про їх нарахування поза межами погодженого сторонами порядку.

Згідно укладеного 19.12.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 договору позики №555162748316 ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» надає ОСОБА_1 позику на суму 1000 грн на строк 30 днів від дати отримання коштів позичальником, а саме до 19.01.2023 року ,зі сплатою передбачуваних договором відсотків у розмірі 2,6% за кожен день.

Із довідки по договору позики №555162748316 вбачається ,що 19.12.2021 року ОСОБА_1 видано позику, а проценти нараховувалися до 16.02.2022 року, тобто у строки вказані у договорі.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірним нарахування процентів за договором позики № 555162748316, оскільки воно здійснювалося відповідно до умов договору.

Матеріали справи підтверджують, що після видачі позики 19.12.2021 року проценти нараховувалися до 16.02.2022 року, що відповідає погодженому сторонами порядку користування позикою та її повернення. Будь-яких доказів того, що проценти були нараховані поза межами строку чи всупереч умовам договору, ОСОБА_1 не надано.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про неправомірне нарахування процентів є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо неправильності здійсненого розрахунку заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитних договорів, містить відомості про розмір основної заборгованості, порядок та періоди нарахування процентів, а також враховує здійснені відповідачем платежі. ОСОБА_1 не надав жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував правильність такого розрахунку чи свідчив про його арифметичну або правову помилковість, а тому підстави ставити під сумнів його достовірність його відомостей про розмір заборгованості відповідача , відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув комісію за видачу кредиту за договором №3156928 ,не заслуговують на увагу.

10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим текст статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1,2,5 статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності ЗУ«Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту. ,остання може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про неправомірність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача комісії у розмірі 830 грн., оскільки такі умови були погоджені сторонами в момент підписання кредитного договору №3156928 від 10.12.2021.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив ОСОБА_1 у застосуванні строків позовної давності та відмові у позовних вимогах ТОВ «Факторинг Партнерс» на цій підставі є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

30.03.2020 Верховною Радою України було прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 540-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020. Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

15.03.2022 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 року (набрав чинності 30.01.2024 року) п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладено в наступній редакції, а саме «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Та лише законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був виключений.

Відтак, перебіг позовної давності з 09.01.2022 (наступна дата після завершення строку кредитування за кредитним договором № 3396307873-168983 від 25.12.2021), з 31.12.2021 (наступна дата після завершення строку кредитування за кредитним договором № 3156928 від 10.12.2021) та з 19.01.2022 (наступна дата після завершення строку кредитування за кредитним договором № 555162748316 від 19.12.2021) і на момент подання позову до суду було продовжено, а в подальшому зупинено: спочатку у зв`язку із запровадженням карантину, а з 24.02.2022 року - у зв`язку з введенням воєнного стану.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 09.06.2025, тобто під час дії п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому строк позовної давності за заявленими вимогами станом на 09.06.2025 (дату звернення до суду з позовом) не сплив.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги про незастосування строків позовної давності є необгрунтованими та підстав для строків позовної давності, як про те вказує ОСОБА_1 , в межах даної справи немає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає дійсним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права , останнє підлягає залишенню без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення , судові витрати в суді апеляційної інстанції необхідно залишити за ним.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Вінницького районного суду від 22.09.2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: В.В. Оніщук

Л.О. Голота

Оригінал: reyestr.court.gov.ua