Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №490/6295/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6295/26 від20.08.2026

н\п 3/490/1728/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу ВАД №874188 від 24.06.2026 року, 21 червня 2026 року о 19 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , собака громадянки ОСОБА_1 спричинила тілесні ушкодження, а саме: покусала малолітнього сина ОСОБА_2 , чим не забезпечила достатніх заходів для утримання собаки, чим порушила вимоги ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином. Надала заяву про розгляд справи за її вісутності.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

З метою захисту охоронюваних прав і свобод громадян, відповідно до Конституції України та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Згідно з вимогами ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_3 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

В даній ситуації виклад фактичних обставин справи і суті адміністративного правопорушення охоплюється положеннями підпунктів а та b пункту 3 статті 6 Конвенції, які гарантують право обвинуваченого бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Суд не може змінювати суть «обвинувачення», викладене у протоколі про адміністративне правопорушення.

Важливо, що деталі вчинення правопорушення можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому «обвинувачення» (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Камасінскі проти Австрії»).

Зазначені положення вимагають при викладенні фактичних обставин правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення відобразити всі елементи складу відповідного правопорушення, які вважаються встановленими.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Так відповідальність за ч.3 ст.154 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

З матеріалів вбачається, що 21 червня 2026 року о 19 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , собака громадянки ОСОБА_1 спричинила тілесні ушкодження, а саме: покусала малолітнього сина ОСОБА_2 , чим не забезпечила достатніх заходів для утримання собаки, чим порушила вимоги ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП України.

Сам факт заподіяння шкоди здоров`ю малолітній дитині ОСОБА_2 , сторонами не оспорювався.

Однак в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

Тобто з протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити що ставиться в провину ОСОБА_1 , оскільки не забезпечення нею достатніх заходів для утримання собаки, як зазначено в протоколі, не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП. Як вже зазначалося вище відповідальність може наставати за заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну лише у випадку утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, або утримання незареєстрованих собак, або приведення їх у громадські місця, або вигулювання собак без повідків та намордників чи в не відведених для цього місцях.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до з`ясування всіх істотних обставин у справі, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з`ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.

Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі.

У відповідності до рішень ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04 та рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.154 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко