Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №478/1114/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1114/26 Провадження № 3/478/179/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., за участю секретаря Крюкової О.М., особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фрунзівка Полтавської області та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця - матроса водія-електрика ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2026 року відносно ОСОБА_1 командиров ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 складено протокол серії А4908 № 29 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, за фактом того, що 09.08.2026 близько 21:00 годині матрос ОСОБА_1 , будучі військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу водієм-електриком ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючі у відряджені до навчального центру № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 та проходячі навчання за прискореною программою «Фахова підготовка бойового медика взводу (ВОС-878)», всупереч вимог закону, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в порушення вимог ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно, без поважних причин, залишив місце служби -розташування підрозділу - навчального центру № 159 військової частини НОМЕР_4 до якої він був прикомандирований, дислокованої у АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза її межами та проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 22:45 години 10.08.2026 року, до дня повернення до військової частини НОМЕР_1 , дислокованої у АДРЕСА_3 .

Посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст.17211 КпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні за обставин вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно він на підставі наказу вйськової частини НОМЕР_1 , 01.08.2026 року отримавши посвідчення про відрядження виїхав до місця розташування навчального центру № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 , дислокованого у АДРЕСА_2 . До вказаної військової частини він прибув 04.08.2026 року. Навчання виявилося складним для нього. З його слів вбачається, що начальство військової частини до якої він був прикомандирований оголосило що той, хто не справляється з навантаженням може написати рапорт та повернутися до своєї військової частини. Зі слів ОСОБА_1 вбачається, що він написав рапорт про своє повернення до місця дислокації, проте не отримавши військового відрядження у вечорі 09.08.2026 року відбув до місця дислокації своєї військової частини, яка тимчасово розташована в АДРЕСА_3 до якої він прибув вечором 10.08.2026 року. Визнав, що діючі цілком свідомо він порушив наказ командира військової частини про навчання та фактично самовільно залишив навчальний центр. Провину у скоєному правопорушенні (самовільне залишення місця несення військової служби) визнає повністю, просить суд призначити мінімальне покарання.

Заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України, стан який діє по теперішній час.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії А4908 № 29 від 14.08.2026 року та встановлено судом, 09.08.2026 близько 21:00 годині матрос ОСОБА_1 , будучі військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу водієм-електриком ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючі у відряджені до навчального центру № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 та проходячі навчання за прискореною программою «Фахова підготовка бойового медика взводу (ВОС-878)», всупереч вимог закону, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в порушення вимог ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно, без поважних причин, залишив місце служби -розташування підрозділу - навчального центру № 159 військової частини НОМЕР_4 до якої він був прикомандирований, дислокованої у АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза її межами та проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 22:45 години 10.08.2026 року - до дня повернення до військової частини НОМЕР_1 , дислокованої у АДРЕСА_3 .

10.08.2026 близько 22:45 години матрос ОСОБА_1 повернувся до тимчасового місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Протокол містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, будь-яких зауважень або заперечень протокол не містить. Так, ставлячи свій підпис ОСОБА_1 погодився, що внесені до нього відомості є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП, доведена письмовими доказами, долученими до матеріалів справи:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення, серії А4908 № 29 від 14.08.2026 року;

- посвідченням про відрядження матроса ОСОБА_1 до навчального центру військової частини НОМЕР_5 від 02.08.2026 року;

- наказом т.в.о командира військової частини НОМЕР_4 про зарахування на продовольче забезпечення матроса ОСОБА_1 ;

- рапортом сержанта-інструктора з навчальної роботи старшого сержанта військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_3 ;

- доповіддю командира військової частини НОМЕР_4 підполковника медичної служби ОСОБА_4 за фактом самовільного залишення військової частини (місця навчального центру) матросом ОСОБА_1 ;

- наказом командира військової частини НОМЕР_4 про проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 матросом ОСОБА_1 ;

- актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 матросом ОСОБА_1 ;

- доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 за фактом повернення на службу матроса ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 молодшого сержанта ОСОБА_5 за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 матросом ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями військової частини НОМЕР_7 молодшого сержанта ОСОБА_6 за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 матросом ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який визнав факт самовільного залишення ним навчального закладу військової частини НОМЕР_1 ;

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Сукупність досліджених доказів, їх оцінка свідчать про те, що матрос ОСОБА_1 , водій-електрик ремонтної майстерні артилерійського озброєння ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив місця служби, тому приходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17211 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме соціальний аспект кваліфікації військового адміністративного правопорушення, суспільну небезпеку і шкоду від вчинення військовослужбовцями адміністративно-карних дій, завдання шкоди позитивному авторитету військовослужбовця і в цілому Збройним Силам України, його особу, ступінь вини, майновий стан, суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень, до особи за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, судя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 :

- що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу;

- що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Х.В. Іщенко