Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №487/1306/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/1306/25

Провадження №1-кп/487/315/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення - прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

зі сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника – ОСОБА_6

потерпілої – ОСОБА_7 , її представника - ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним:

26.08.2024 приблизно о 22:35 годині (більш точного часу у ході судового розгляду встановити не надалось можливим, водій ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем «Mazda 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався у темний час доби, по сухій, чистій, проїзній частині проспекту Центрального, освітленій ліхтарями міського освітлення, зі сторони вулиці Шосейної у напрямку вулиці Бузника у місті Миколаєві, Миколаївської області.

Під час руху у обраному напрямку, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою «зебра» 1.14.1 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі – ПДР України), який розташований на проїзній частині біля будинку №10 по проспекту Центральному в районі зупинки «вул. Водопровідна» у місті Миколаєві, водій ОСОБА_3 перебуваючи у крайній лівій смузі для руху, порушив вимоги пунктів 1.3., 1.5, 2.3 «б», 12.3, 12.4, 12.9 «б», 18.1 ПДР України, а саме будучи зобов`язаним знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю громадян, перевищив швидкість під час керування транспортним засобом рухаючись у населеному пункті, проявив неуважність та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він об`єктивно спроможний був виявити, дотримуючись ПДР України, внаслідок чого, передньою правою частиною керованого ним автомобіля, допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину проспекту Центрального зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу, в межах нерегульованого пішохідного переходу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_7 , отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого поперечного перелому обох кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням уламків, перелому ліктьового виростка правої верхньої кінцівки зі зміщенням уламків, рани нижньої третини правої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що спричинення потерпілої тілесних ушкоджень сталося саме через її неправомірні дії під час перетинання пішохідного переходу.

Більш детальніше суду показав, що 26.08.2024 приблизно о 22:35 год. він керував автомобілем «Mazda 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по проспекту Центральному в м. Миколаєві в бік «Намива» в крайній лівій смузі, зі швидкістю 70 км/год., проспект був освітлений. Коли він під`їжджав до пішохідного переходу біля зупинки «Водопровідна» приблизно за 100 м на пішохідному переході побачив жінку з дитиною. Дівчинка майже перейшла дорогу, а потерпіла в цей час була майже на середині пішохідного переходу, але ближчі до крайній лівій смуги. Потерпіла коли побачила його автомобіль то різко стрибнула назад, помітивши це він спочатку приблизно за 20 м від потерпілої загальмував, але потім вирішив не гальмувати, щоб потерпіла не потрапила під колеса автомобіля, але зачепив аркою крила автомобіля потерплу, якої удар прийшовся мабуть у стегно. Після чого він зупинився, потерпіла сиділа на пішохідному переході, він викликав швидку допомогу, спитав як вона почуває себе, але остання почала йому погружати. Під час того як він рухався, він бачив, що його смуга була вільна на пішохідному переходу, тому він не повинен був зупинятися або гальмувати. На наступний день він та його мати прийшли до потерпілої у лікарню, де вона знову почала ображати його та мати. Він оплатив потерпілої операції на суму приблизно 70 тис. грн., не тому , що визнав себе винуватим, а вчинив по-людськи, він кається, що потерпілої були спричинені тілесні ушкодження

Цивільний позов ОСОБА_7 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав через безпідставність вимог, оскільки він не винен у вчиненні кримінального правопорушення та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина повністю підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 26.08.2024 приблизно о 22:35 год. вона разом із своєю малолітньою дочкою повертались додому, їм необхідно було пройти пішохідний перехід по проспекту Центральному в районі зупинки «Водопровідна», який був добре освітлений. Вони підійшли до краю бордюру, пропустили два автомобіля, та стали переходити, в цей час вона помітила, що приблизно за 200 м від переходу рухається автомобіль у крайній лівій смузі в бік вул. Бузника, на великої швидкісті та приблизно за 50-60 м від пішохідного переходу автомобіль почав ще віляти по дорозі. Вона була на пішохідному переході майже на середині переходу, побачила, що на них їде автомобіль на великий швидкості, злякалась і зробила крок назад. Дочка вже майже перебігла дорогу, вона її підштовхнула, щоб переходила швидше, оскільки побачила, що на них їде автомобіль. На автомобіль обвинуваченого вона не стрибала. Після чого обвинувачений здійснив на неї наїзд, збив з ніг. Автомобіль обвинуваченого після чого ще проїхав приблизно 150 м, відкрились двері водія та пасажирські, у автомобіля відпали запчастини та передній номерний знак. До неї підійшов ОСОБА_3 , який сказав, що він її збив та вона попросила викликати швидку, але швидку допомогу викликала дівчина свідок, її відвезли до лікарні, де робили операції , у неї був перелому обох кісток правої гомілки, перелом ліктьового суглобу правої руки та рани правої гомілки. На наступний день до неї в лікарню прийшли ОСОБА_9 , його мати та жінка, мати запропонувала доглядати її неповнолітніх дітей, принесли фрукти, вона сказала, що їй допомога не потрібна. Обвинувачений передав їй на проведення операції на 51 тис. грн., тобто частково відшкодував шкоду, в подальшому допомоги не пропонував.

Цивільний позов про відшкодування з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 124048,67 грн. та моральної шкоди у сумі 200000 грн. підтримала в повному обсязі, просила про його задоволення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що потерпіла її мати, обвинуваченого знає у зв`язку з даною справою. 26.08.2024 приблизно о 22:35 год. вона разом із матір`ю повертались додому, переходили пішохідний перехід по проспекту Центральному в районі зупинки «Водопровідна», на дорозі автомобілів не було. Вона переходила дорогу та була трохи попереду матері, коли побачили, що до пішохідного переходу швидко наближається автомобіль, який не зупиняється перед переходом. Вона пішла ще швидше та вже перейшла дорогу, а мати ще була на пішохідному переході та зробила крок назад. Після того, як вона перейшла перехід, побачила, що на дорозі сидить її мати, їй надають допомогу люди, які були поруч із зупинкою, оскільки мати збив автомобіль сірого кольору. В автомобілі був водій та ще пасажири. Водій цього автомобіля підійшов до матері, подивився, після чого приїхала швидка та мати забрали до лікарні, а її додому відвезла поліція.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що у неї дружні стосунки з ОСОБА_3 , потерпілу знає у зв`язку з даною справою. Дату не пам`ятає, але заперечує, що це могло бути 26.08.2024, вечором приблизно о 19-20 год., вона разом із ОСОБА_12 на його автомобілі сірого кольору, марку і модель автомобіля не пам`ятає, їхали додому. Пішохідний перехід біля зупинки, де сталося ДТП, переходила жінка та дитина, вони їхали у крайній лівій смузі, а жінка була на середині пішохідного переходу, після чого зробила крок назад та опинилась на капоті автомобіля, дівчина перебігла дорогу, при цьому жінка бачила, що їде автомобіль Гасимова. Вона була на передньому пасажирському сидінні, автомобіль Гасимова рухався не швидко, перед пішохідним переходом загальмував. Після ДТП, ОСОБА_9 зупинив автомобіль біля пішохідного переходу, підійшов до жінки, надав допомогу, викликав швидку, після чого вона пішла додому, до жінки вона не підходила, що відбувалось далі не знає.

Такі покази потерпілої та свідків, також повністю узгоджуються і з дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2026 та схемою до нього, у зв`язку з наїздом на пішохода, в районі буд. №10 по пр. Центральному в м. Миколаєві, проїзна частина від вул. Шосейна до вул. Георгія Гонгадзе, на якої знаходитьсяавтомобіль «Mazda 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в одному напрямку має три смуги, без опадів, темний час доби, освітлення ліхтарем, покриття асфальт, сухе чисте, на проїзній частині нанесені білі смуги, ліворуч та праворуч бордюр ний камінь та будівлі міського типу, на даній ділянці рух не регулюється, в зоні дії дорожніх знаків 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід», у автомобіля наявні пошкодження: переднього правого крила у вигляді його деформації та вм`ятини, відсутність правого підкрилка, сліди гальмування спарені на проїзній частині, прямолінійні, не роздвоєнні, чітко відображено протектор;

Висновком інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/115-24/16415-ІТ від 10.12.2024, згідно якого на автомобілі «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 наявні пошкодження та сліди, які за характером їх виникнення та їх ознаками утворились при взаємодії виступаючих частин автомобіля з перешкодою відповідної міцності, а саме пішоходом.

Автомобіль «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 взаємодіяв із перешкодою (тілом пішохода) правою передньою частиною транспортного засобу, а саме крилом правого переднього колеса. Наїзд на пішохода відбувся в межах проїзної частини пр. Центрального в м. Миколаєві, в лівій смузі призначеній для руху в напрямку руху від вул. Шосейна до вул. Г. Гонгадзе, а саме перед початком розташування на проїзній частині сліду нашарування пластику від підкрилку автомобіля Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 зафіксованого при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому не представляється можливим більш точно (в цифровому значенні) визначити розташування місця наїзду на пішохода відносно меж проїзної частини дороги, із-за відсутності у схемі сукупності достатньої кількості ознак (наведених вище) за якими можливе визначити точне розташування даного місця;

Висновком інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/115-24/16425-ІТ від 13.09.2024, згідно якого на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система та фари головного освітлення автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані та не мали несправностей і невідповідностей вимогам ПДР України та ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»;

Листом від 03.09.2024 за №6719/24-2024 слідчого СВ ВП №2 Миколаївського РУП в Миколаївській області на ім`я голови правління ПАТ «Восток» щодо надання відеозапису з камер зовнішнього спостереження, встановлених на будівлі відділення №36 ПАТ «Восток», розташованого по пр. Центральному, 11-а в м. Миколаєві за період 26.08.2024 з 22:10 по 22:40 год.;

Листом начальника відділення №36 ПАТ «Восток», щодо надання на електронному носії відеозапису з камер зовнішнього спостереження, встановлених на будівлі відділення №36 ПАТ «Восток», розташованого по пр. Центральному, 11-а в м. Миколаєві за період 26.08.2024 з 22:10 по 22:40 год.;

Постановою від 03.09.2024 слідчого СВ ВП №2 Миколаївського РУП в Миколаївській області про зняття показань технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, здійснених публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, що належать ПАТ «Восток», розташованому по пр. Центральному, 11-а в м. Миколаєві за період 26.08.2024 з 22:10 по 22:40 год. з можливістю вилучення їх копій;

Протоколом від 03.09.2024 зняття показань технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису складеного слідчим СВ ВП №2 Миколаївського РУП в Миколаївській області за участю начальника відділення №36 ПАТ «Восток», ОСОБА_13 , згідно якого на носії інформації (CD, DVD –R) здійснено копіювання показань технічних приладів та технічних засобів камер відео спостереження, розміщених на будівлі відділення №36 ПАТ «Восток», розташованого по пр. Центральному, 11-а в м. Миколаєві, а саме: записів з камер відео спостереження за 26.08.2024, вилучено лазерний диск Axent 47 GB з відеозаписом фіксування ДТП від 26.08.2024 в районі буд. 10 по пр. Центральному у м. Миколаєві ;

Протоколом огляду предмету (відеозапису) від 10.09.2024 яким оглянуто лазерний диск Axent 47 GB з відеозаписом фіксування ДТП від 26.08.2024 в районі буд. 10 по пр. Центральному у м. Миколаєві ;

Оглянутим в судовому засіданні лазерний диск Axent 47 GB з відеозаписом фіксування ДТП від 26.08.2024 в районі буд. 10 по пр. Центральному у м. Миколаєві, на якому зафіксована проїзна частина пр. Центрального в м. Миколаєві за напрямком руху транспортних засобів зі сторони вул. Георгія Гонгадзе в напрямок вул. Шосейна, а також зафіксована проїзна частина пр. Центрального в м. Миколаєві за напрямком руху транспортних засобів зі сторони вул. Шосейна в напрямок вул. Георгія Гонгадзе, де видно зупинку громадського транспорту «Водопровідна». О 22:35:04 з`являються пішоходи ( ОСОБА_7 та дитина), які переходять проїзну частину пр. Центрального по пішохідному переходу в бік розділової смуги з зеленими насадженнями. Далі о 22:35:10 пішоходи завершують перехід проїзної частини пр. Центрального та підходять до розділової смуги з зеленими насадженнями та переходять «зелену зону» в напрямку пішохідного переходу, розташованого в районі зупинки «Водопровідна» за напрямком руху транспортних засобів зі сторони вул. Шосейна – Георгія Гонгадзе. О 22:35:27 пішоходи підходять до дерева, що затуляє об`єктів відеокамери, далі пішоходи стоять перед пішохідним переходом. О 22:35:36 на відеозапису з`являється автомобіль, як було з`ясовано в судовому засіданні «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Далі вказаний транспортний засіб продовжує рух у крайній лівій смузі за напрямком руху зі сторони вул. Шосейна в напрямку вул. Георгія Гонгадзе, а саме пішохідного переходу, біля якого знаходяться пішоходи. О 22:35:42 у світлі фар автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , видно двох пішоходів, які вже знаходяться на пішохідному переході та здійснюють рух зліва направо відносно напрямку руху вказаного транспортного засобу. Далі о 22:35:43 відбувається контактування автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 з пішоходом ( ОСОБА_7 ) на проїзній частині пр. Центрального та автомобіль продовжив рух у вищевказаному напрямку. О 22:35:47 автомобіль починає призупинятися поза межами зупинки «Водопровідна». В подальшому на місці ДТП починають збігатися люди та зупинятися транспортні засоби перед пішохідним переходом в районі зупинки «Водопровідна»;

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2024 проведеного за участю потерпілої ОСОБА_7 , понятих: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , статиста – слідчого СВ ВП №2 Миколаївського РУП в Миколаївській області ОСОБА_16 , проведеного на місці події по пр. Центральному в районі будинку №10 м. Миколаєва. Згідно якого ОСОБА_7 розповіла, що 26.08.2026 о 22:35 год. поверталась додому, підійшла до пішохідного переходу в районі зупинки «Водопровідна» за напрямком руху транспортних засобів, які рухались зі сторони вул. Шосейна в напрямку вул. Георгія Гонгадзе та почала переходити дорогу зліва-направо відносно напрямку руху транспортних засобів в межах пішохідного переходу, позначеного відповідною горизонтальною розміткою. Рухалась, перетинаючи проїзну частину в спокійному, звичайному для себе темпові руху. В ході початку руху, побачила на відстані більше 100 м автомобіль, як вона пізніше дізналась марки «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , який рухався на великій швидкості та під час того, як вона переходила дорогу здійснив наїзд на неї в межах пішохідного переходу, а саме передньою правою частиною. На момент ДТП був темний час доби, без опадів, видимість була достатньою та ні чим не обмежена, проїжджа частина пр. Центрального була сухою та чистою, без вибоїн та пошкоджень.

Потерпіла ОСОБА_7 вказала як вона перетинала проїзну частину пр. Центрального зліва-направо відносно напрямку руху транспортних засобів, які рухались по пр. Центральному рухались зі сторони вул. Шосейна в напрямку вул. Георгія Гонгадзе. Також потерпіла показала на місце свого виходу на проїзну частину пр. Центрального, в межах пішохідного переходу. При замірах, за допомогою фібергласової рулетки встановлено, що місце виходу пішохода знаходиться в 0,0 м на бордюрному камені та 2,4 м до краю дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України. Далі потерпіла показала місце наїзду на неї транспортного засобу «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_3 , місце наїзду знаходиться на відстані 1,7 м до лівого краю проїзної частини пр. Центрального та 3,2 м до краю дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України. Потерпіла далі показала свій темп під час руху по пішохідному переходу, при контрольному замірі встановлено, що пішохід долає відстань 10 м за 7,35 сек. Під час експериментального встановлення загальної видимості елементів проїзної частини, потерпіла зауважила, що аркуш білого паперу ( який був закріплений слідчим на пластиковій планшетці та піднятий статистом над головою, який рухався по проїзній частині пр. Центрального від місця ДТП) їй максимально видно. При замірах із застосуванням фібергласової рулетки встановлено, що загальна видимість елементів проїзної частини становить 110 м.

Під час слідчого експерименту було складено відповідну схему, в якій зафіксовано установлені та зазначені ОСОБА_7 обставини ДТП, про які вона давала свідчення, з даною схемою учасники слідчого експерименту ознайомлені та засвідчили її своїми підписами.

Протокол підписаний усіма учасниками слідчого експерименту без зауважень;

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2024 проведеного за участю свідка (водія) ОСОБА_3 , понятих: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , проведеного на місці події по пр. Центральному в районі будинку №10 м. Миколаєва, за напрямком руху транспортних засобів зі сторони вул. Шосейна – вул. Георгія Гонгадзе.

Згідно якого ОСОБА_3 розповів, що 26.08.2026 приблизно о 22:35 год. він рухався по пр. Центральному на своєму автомобілі «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , у крайній лівій смузі для руху зі швидкістю приблизно 70 км/год та лівим боковим інтервалом приблизно 0,35 м до лівого краю проїзної частини пр. Центрального за напрямком руху в зі сторони вул. Шосейна в напрямку вул. Георгія Гонгадзе. В районі зупинки «Водопровідна» , на пішохідному переході він побачив двох пішоходів, які перетинали проїзну частину дороги приблизно на відстані 30 м від передньої частини його автомобіля та рухались зліва-направо відносно напрямку руху його транспортного засобу. В подальшому, наближаючись водій здійснив наїзд на жінку, яка переходила дорогу по пішохідному переходу проїзної частини пр. Центрального.

На момент ДТП був темний час доби, без опадів, видимість була достатньою та ні чим не обмежена , проїзна частина пр. Центрального була сухою та чистою, без вибоїн та пошкоджень. Перед початком слідчого експерименту ОСОБА_3 зауважив, що погодні умови та стан дорожнього покриття не ідентичні до тих, які були в день ДТП, але максимально наближені.

ОСОБА_3 вказав, що пішохід переходила дорогу зліва-направо відносно напрямку руху його транспортного засобу зі сторони пр. Центрального за напрямком руху транспортних засобів від вул. Георгія Гонгадзе в напрямку вул. Шосейна. ОСОБА_3 вказав місце виходу потерпілої на проїзну частину пр. Центрального, при замірах встановлено, що воно розташовано в 0,0 м на бордюрному камені та 2,4 м до краю дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України. ОСОБА_3 показав місце наїзду на пішохода , при замірах встановлено, що місце наїзду знаходиться на відстані 2,6 м до лівого краю проїзної частини пр. Центрального за напрямком руху його транспортного засобу та 3,1 м до краю дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України. ОСОБА_3 показав, за допомогою статиста, темп руху пішохода , з яким вона перетинала по пішохідний перехід, при контрольному замірі встановлено, що пішохід долає відстань 10 м за 6,77 сек.

Під час експериментального встановлення загальної видимості елементів проїзної частини, ОСОБА_3 зауважив, що аркуш білого паперу ( який був закріплений слідчим на пластиковій планшетці та піднятий статистом над головою, який рухався по проїзній частині пр. Центрального від місця ДТП) йому максимально видно. При замірах із застосуванням фібергласової рулетки встановлено, що загальна видимість елементів проїзної частини становить більше 100 м.

Під час слідчого експерименту було складено відповідну схему, в якій зафіксовано установлені та зазначені ОСОБА_3 обставини ДТП, про які він давав свідчення, з даною схемою учасники слідчого експерименту ознайомлені та засвідчили її своїми підписами.

Протокол підписаний усіма учасниками слідчого експерименту без зауважень;

Висновком судової авто технічної експертизи №24-6425 від 26.12.2024, згідно якого: за умов, викладених в постанові про призначення експертизи, водію автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , при виборі швидкості руху необхідно було у своїх діях керуватися вимогами, викладеними в п.п. 12.2, 12.4, 12.9 (б) ПДР України, а саме: «В темний час доби і в умовах недостатньої видимості швидкість руху має бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги», «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год», «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену у п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобу, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до п.п. «и» п. 30.3 цих Правил, з моменту виходу пішохода на проїжджу частину в межах нерегульованого пішохідного переходу водію в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними у п.п. 18.1, 12.3 ПДР, а саме: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», «При виникненні перешкоди або небезпеки для руху, які водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, в даній дорожній ситуації, належним та своєчасним виконанням вимог п.п. 12.4, 12.9 (б), 18.1, 12.3 ПДР України, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.

За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, дії водія автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , що передували ДТП, не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 (б), 18.1, 12.3 ПДР України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП;

Висновком судово-медичної експертизи №854 від 11.10.2024, згідно якого у ОСОБА_7 мають місце тілесні ушкодження у вигляді відкритого поперечного перелому обох кісток гомілки в нижній третині зі зміщенням уламків, перелому ліктьового виростка правої верхній кінцівки зі зміщенням уламків, рани нижньої третини правої гомілки.

Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії твердих предметів.

Утворення даних тілесних ушкоджень в строк вказаний в постанові – 26.08.2024 в умовах ДТП (при зіткненні пішоходу та автотранспортного засобу), не виключається.

По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;

Повідомленням директора комунального підприємства ГДМБ (госпрозрахункова дільниця механізації будівництва) за №16 від 27.01.2025, що у м. Миколаєві по пр. Центральному за напрямком руху транспортних засобів зі сторони вул. Шосейна в напрямку вул. Георгія Гонгадзе 26.08.2024 будь-яких відключень в мережах освітлення в період часу з 22:10 до 22:50 год. не зафіксовано.

Виписним епікризом з медичної картки стаціонарного хворого №72106/723 та копією медичної картки стаціонарного хворого №72106/723 ОСОБА_7 КПН ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» , які підтверджують перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні з 26.08.2024 по 17.09.2024, у зв`язку з отриманням травм 26.08.2024 в результаті ДТП (збита автомобілем на вул. Водопровідна), встановлено діагноз: відкритий ІІБ поперечний перелом кісток правої гомілки в н/№ зі зміщенням, перелом правого ліктьового відростку зі зміщенням, проведення операції, призначення лікування, проведення обстеження, взяття аналізів, виписана на амбулаторне лікування.

Не визнання ОСОБА_3 своєї вини, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєння злочину, оскільки вказана позиція обвинуваченого була спростована сукупністю досліджених при судовому розгляді, належних та допустимих доказів.

Щодо посилання захисника обвинуваченого на те, що висновок судової авто технічної експертизи №24-6425 від 26.12.2024, викликає сумніви щодо визначення експертом швидкості руху автомобіля ОСОБА_3 перед ДТП 82 км/год, оскільки ним не вірно застосована формула розрахунку швидкості руху автомобіля, суд приходить до наступного.

Так, згідно частини висновку судової авто технічної експертизи №24-6425 від 26.12.2024, в його частині дослідження , експерт за формулою, яка зазначена у висновку, відповідно до слідової інформації, зафіксованої на місці ДТП, визначив, що швидкість автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , складала близько 82 км/год, дане значення є мінімальним, оскільки в розрахунку не враховані витрати кінетичної енергії, витраченої на зіткнення з пішоходом та прийняте переміщення автомобіля при подоланні місця розриву в слідах гальмування та до місця кінцевого розташування після закінчення слідів гальмування, як рух в стані кочення.

При цьому, під час судового розгляду кримінального провадження, сторона захисту не просила викликати експерта в судове засідання для надання роз`яснень щодо методик, використаних формул та вихідних даних при визначенні швидкості автомобіля, якщо це викликало сумніви.

Крім того, суд має забезпечити стороні захисту право спростувати висновок експерта, наданий стороною обвинувачення, за допомогою іншого висновку у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у порушенні правил дорожнього руху (ст. 286 КК), оскільки висновок експерта може вплинути на остаточне рішення суду.

Законодавець, передбачивши у ч. 2 ст. 101 КПК право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим установив і обов`язок суду його розглянути у сукупності з іншими доказами.

Проте, сторона захисту, не дотрималась принципу змагальності сторін та до матеріалів кримінального провадження не долучала висновок експерта щодо визначення швидкості руху автомобіля «Mazda 6» н.з. НОМЕР_1 , який би спростовував висновок, наданий стороною обвинувачення.

Також суд не приймає до уваги посилання сторони захисту щодо порушення потерпілою вимог п. 14.4.ґ ПДР, оскільки незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов`язаний був виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, проаналізувавши усі докази, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України та обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вину не визнав, не розкаявся, не одружений, дітей на утриманні немає, працює не офіційно, на обліку лікаря психіатра комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради не перебуває, звертався за консультацією до лікаря-нарколога, діагноз: зловживання каннабіноїдами, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно. Крім того, судом враховується те, що обвинувачений оплатив потерпілої комплект гвинтів та ліктьової пластини на суму 23600 грн., набір інструментів для проведення операції на загальну суму 4281,15 грн., набір інструментів для проведення операції на загальну суму 6377,31 грн., комплект гвинтів та стиржень для остеосинтезу гомілкової кістки на суму 24700 грн., а всього на загальну суму 58958,46 грн.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуальності покарання, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, що заподіяло потерпілої тяжкі тілесні ушкодження, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, процесуальної поведінки обвинуваченого за період кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, який офіційно не працював, не одружений, осіб на утриманні не має, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, враховуючи надання потерпілої матеріальної допомоги на оплату операції, тому суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень ОСОБА_3 є покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі. При цьому, враховуючи конкретні обставини справи, характер допущених ОСОБА_3 порушень правил безпеки дорожнього руху та спричинені цими порушеннями наслідки, суд дійшов висновку, що до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Потерпілою ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов (нова редакція) , в якому вона просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_17 на її користь 124048,67 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, з яких: 8887,38 грн. витрати на лікування щодо придбання ліків та 115161,29 грн. втрачений дохід за період тимчасової непрацездатності з 26.08.2024 по 20.12.2024 за 118 днів, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав посилаючись на відсутність його вини у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення, заявлений потерпілою розмір шкоди в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стороною захисту не спростований та не оспорювався.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина ОСОБА_3 у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_7 під час ДТП підтверджується матеріалами кримінальної справи та сукупністю доказів, які були зібрані під час досудового та судового слідства.

На підтвердження витрат на лікування, а саме придбання ліків ОСОБА_7 надано до суду фіскальні чеки, згідно яких загальна вартість становить 8887,38 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 та в цей частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 115161,29 грн. втраченого доходу за період тимчасової непрацездатності з 26.08.2024 по 20.12.2024 всього за 118 днів, з розрахунку з 26.08.2024 по 01.09.2024 у розмірі 5806,45 грн., з 01.09.2024 по 01.10.2024 у розмірі 30 тис. грн., з 01.10.2024 по 01.11.2024 у розмірі 30 тис. грн., 01.11.2024 по 01.12.2024 у розмірі 30 тис. грн., 01.12.2024 по 20.12.2024 у розмірі 19354,84 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 вона є поліцейським проходить службу в ізоляторі тимчасового тримання №1, що розташований на території м. Херсон.

Відповідно до приписів абц. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», згідно якого на період воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а також згідно пп. 2 п. 2 Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного тану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого наказом МВС України від 28.11.2022 №775 поліцейським, які проходять службу на території Херсонської області виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Згідно довідки №383/10/01-2025 від 19.03.2025 Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Херсонської області, ОСОБА_7 є поліцейським ізолятора тимчасового тримання №1, що розташований на території м. Херсон, з 27.08.2024 по 20.12.2024 була тимчасово непрацездатною та за вказаний період їй не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану, затвердженого наказом МВС України від 28.11.2022 №775.

Згідно зі статтею 1195 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров`я, зобов`язана відшкодувати потерпілому дохід, втрачений через втрату чи зменшення працездатності.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, тимчасова непрацездатність ОСОБА_7 та втрата нею доходу у вигляді додаткової винагороди сталося саме через травми, отримані внаслідок ДТП, що сталося 26.08.2024 за участю обвинуваченого та підтверджено факт перебування ОСОБА_7 на лікарняному внаслідок тимчасової непрацездатності за період з 27.08.2024 по 20.12.2024, вказані суми витрат доходу за період тимчасової непрацездатності, в той же час з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню сума 114193,55 грн, враховуючи, що на лікарняному потерпіла перебувала з 27.08.2024, а не як зазначено в розрахунку з 26.08.2024, у зв`язку з цей частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 № 4 роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів провадження вбачається, що дії ОСОБА_3 стали причиною значного душевного потрясіння та моральних страждань потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.ОСОБА_7 зазнала моральних страждань внаслідок отримання тілесних ушкоджень та усунення їх наслідків, через ушкодження здоров`я, необхідності проведення операцій, тривалості лікування, потреби в реабілітації, а також звернення та відвідування правоохоронних органів, з метою приймати участь у слідчих діях, відвідування медичних закладів, призвело до порушення звичного укладу життя потерпілої, що беззаперечно свідчить про перенесені страждання як фізичного, так і психологічного характеру, враховуючи ставлення відповідача до скоєного, відсутність з його боку щонайменшого вибачення. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнала потерпіла, ступеню вини ОСОБА_3 та з огляду на вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що моральну шкоду, яку належить стягнути з обвинуваченого, слід визначити у розмірі 150000 грн., у зв`язку з чим в цей частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення експертиз: №СЕ-19/115-24/16415-ІТ від 10.12. 2024 у розмірі 3183,60 грн., №СЕ-19/115-24/16425-ІТ від 13.09.2024 у розмірі 3029,12 грн. №24-6425 від 26.12.2024 у розмірі 3786,40 грн., а всього у загальному розмірі 9999,12 грн.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 174 КПК України, під час досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів, ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.09.2024, від 02.01.2025 накладено арешт з позбавленням права на відчуження та розпорядження автомобілем марки «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_18 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_17 , суд дійшов висновку, що в застосуванні арешту цього майна відпала потреба, у зв`язку з чим вказаний арешт майна підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 9999,12 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 8887,38 грн. матеріальної шкоди, 114193,55 (сто чотирнадцять тисяч сто дев`яності три) грн. втраченого доходу та в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн.

Речові докази: автомобіль «Mazda 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_3 – залишити у володінні останнього;

лазерний диск Axent 47 GB з відеозаписом ДТП від 26.08.2024 - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.09.2024, від 02.01.2025 на автомобіль марки «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_18 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_17 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1