Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №473/94/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/94/26

Номер провадження1-кп/473/151/2026

ВИРОК

іменем України

"21" серпня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження № 120251531900000225 від 20.11.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в скоєнні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Учасники кримінального провадження:

прокурори: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпіла: ОСОБА_8 ,

представник потерпілої: ОСОБА_9 ,

обвинувачений: ОСОБА_5 ,

захисник: ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

19.11.2025, приблизно о 16:30 годин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 перебували на прилеглій території до домоволодіння АДРЕСА_2 .

Під час їх спільного перебування за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ними виник словесний конфлікт на побутовому підґрунті, під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11 .

В подальшому, реалізуючи свій злочинного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_5 , знаходячись на ділянці прилеглої території біля домоволодіння №35, підняв дерев`яну палицю з землі та підійшов до ОСОБА_11 , яка також вхопилася руками за палицю, намагаючись забрати її. В ході вказаних дій, ОСОБА_5 вихопив дерев`яну палицю з рук ОСОБА_11 , в результаті чого остання впала на землю назад. Далі ОСОБА_5 став навпроти ОСОБА_11 , яка в цей момент знаходилася в лежачому положенні на правому боці, та наніс ОСОБА_11 не менше 5-ти ударів дерев`яною палицею в область обох кистей та передпліччях, якими остання закривала голову від ударів.

В результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивних синців на обох кистях та передпліччях, які за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України тобто умисні легкі тілесні ушкодження.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав, та пояснив, що між ним та ОСОБА_11 відбувся конфлікт в ході якого вони впали, ніяких ударів він їй не наносив. Припустив, що її побили раніше, скоріш за все на дні народженні.

Позиція захисника ОСОБА_10 .

Захисник ОСОБА_10 просив обвинуваченого ОСОБА_5 визнати невинним та виправдати.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Незважаючи на невизнанням обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якій потерпіла ОСОБА_8 просить притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за нанесені їй тілесні ушкодження /а.к.п. 39/;

-висновком експерта № 241 від 21.11.2025, відповідно до якого у гр.. ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді масивних синців на обох кистях та передпліччях, які виникли від травматичної дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, особливості якої в морфології синців не відобразилися, могли утворитися від ударів дерев?яною палицею (за морфологією синців вказати на кількість ударно-травматичних впливів не уявляється можливим), не виключено в строк, за умов та обставин, на які вказала підекспертна. Не виключена можливість утворення синців від ударів взутими ногами. Ушкодження у ОСОБА_11 , як в сукупності, так і окремо, мають незначні скороминущі наслідки, строком не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, відповідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р. відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Характер та локалізація ушкоджень унеможливлюють їх утворення внаслідок падіння із вертикального положення на тверду площину, як із приданням тілу прискорення, так і без нього. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитись в любому положенні, відносно особи, що їх наносила, зручному для їх спричинення /а.к.п. 42-43/;

-довідкою КП «КНП Вознесенська БЛ» ВМР від 20.11.2025 року в якій зазначено, що гр.. ОСОБА_11 отримала забій м`яких тканин голови, множинні синці правого передпліччя та обох костей /а.к.п. 44/;

-заявою ОСОБА_11 про добровільну видачу дерев`яної палиці працівникам поліції, якою їй було завдано тілесні ушкодження /а.к.п. 46/;

-протокол огляду місця події від 26.11.2025 року з фототаблицями /а.к.п. 45, 47-49/;

-протоколом огляду предмету від 26.11.2025 року з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто дерев`яну палицю довжиною 120 см /а.к.п. 50-53/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 26.11.2025 року з фототаблицею за участі потерпілої, де остання вказала на обставини вчинення кримінального правопорушення /а.к.п. 54-61/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 26.11.2025 року з фототаблицею за участі свідка ОСОБА_12 , де остання вказала на обставини вчинення кримінального правопорушення /а.к.п. 62-66/;

-відповідно до постанови органу досудового розслідування від 26.11.2025 року речовим доказом за кримінальним провадженням визнано дерев`яну палицю, що скріплена паперовою біркою № 1, яку передано на збереження до кімнати зберігання речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області /а.к.п. 67-68/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 03.01.2026 року з фототаблицею за участі підозрюваного ОСОБА_5 , де останній 19.11.2025 року близько 16:20 год по вулиці Набережна біля будинку № 35 в с. Трикрати в ході словесного конфлікту з сусідкою ОСОБА_11 наніс удари дерев`яною палицею у кількості 2 рази останній. Для цього ОСОБА_5 запропонував пройти до ділянки місцевості, що біля будинку АДРЕСА_2 , де показав на статистові як він 19.1..2025 близько 16:20 год стояв напроти ОСОБА_11 , яка в цей час також стояла та тримала в обох руках перед собою цеглину, наніс ОСОБА_11 дерев`яною палицею довжиною близько 1 м 2 удари по кисті обох рук останньою /а.к.п. 69-75/;

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_11 , яка підтвердила обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Зокрема пояснила, що обвинувачений придбав будинок по сусідству років з 10 тому. В будинку він тримає худобу, яка постійно заходить на її територію та нищить рослини. 19 листопада вона побачил кіз на своїй території та почала відганяти їх палицею. Обвинувачений ОСОБА_5 це побачив, підбіг та почав забирати палицю, смикати, через що вона впала а ОСОБА_5 почав бити її палицею. По голові ударив 2 рази, вона прикривалася руками, а по тулубу разів 6. Неподалік проїжджали лва мотоцикліста, один почав до них бігти, проте ОСОБА_5 почав йому кричати що то не його справа.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що в той день він зі своєю сестрою та її чоловіком каталися на мотоциклах, побачили сварку між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Це відбувалося біля будинку ОСОБА_5 . Він бачив як ОСОБА_11 лежала на землі ОСОБА_5 вдарив її декілька раз палицею, потім вони побили вікна один одному.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що бачив сварку між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Палка була в руках у ОСОБА_11 , Була словесна перепалка, якоїсь штовханини між ним він не бачив. Нанесення ударів він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вони каталися на мотоциклах, бачила сварку та штовханину між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , моменту нанесення ударів вона не бачила, але бачили між ними палицю.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України доведена в повному обсязі.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_5 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відсутні.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без задоволення.

Потерпіла ОСОБА_11 звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням. Просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, 761 гривень витрат на лікування.

Вимоги мотивує тим, що під час завдання кримінального правопорушення вона перебувала у віці 75 років. Побиття 19.11.2025 року крім тілесних ушкоджень, спричинило їй фізичний біль, психологічне страждання, викликало в неї неймовірне хвилювання, підвищився артеріальний тиск, відбулося погіршення стану її здоров`я, вона змушена була відвідувати лікарів, що призвело до моральних страждань.

Суд, з огляду на зміст заявлених позивачкою вимог та їх обґрунтування, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 3 п. 5, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, якою передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, є однією з конституційних гарантій кожної фізичної та юридичної особи (ст.ст. 32, 56, 62 Конституції України).

Потерпіла ОСОБА_11 перенесла моральні та фізичні страждання, які спричинили негативні зміни у її житті у зв`язку з побиттям та отриманням легких тілесних ушкоджень. Суд враховує характер і глибину душевних та фізичних страждань і з врахуванням вимог розумності і справедливості, приходить до висновку визначити розмір морального відшкодування ОСОБА_11 в сумі 5000 грн.

Крім того, підлягають стягненню також витрати, які потерпіла ОСОБА_11 понесла у зв`язку з лікуванням в розмірі 761 грн.

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком проти життя та здоров`я особи, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та щиро розкаюється в скоєному.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_5 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, сімейний стан, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має середню освіту, є одруженим, на утриманні малолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується негативно, не перебуває на обліку лікаря нарколога комунального некомерційного підприємства «Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради Миколаївської області, раніше не судимий.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, позиції прокурора, потерпілої, обвинуваченого, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючої покарання обставини та наявності обтяжуючої обставини покарання, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , його ставлення до вчинених ним кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді штрафу в межах санкції визначених ч.1 ст. 125 КК України для даного виду покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Витрати за залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 при проведенні судового слідства не застосовувався, підстави для обрання запобіжного заходу при ухваленні вироку відсутні.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Позовну заяву потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 5 000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. майнової шкоди.

Речовий доказ по справі: дерев`яну палицю, що скріплена паперовою біркою № 1, та яку передано на збереження до кімнати зберігання речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області — знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1