Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №470/517/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Суд: Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №470/517/26

Суддя: Луста С. А.

Провадження № 2/470/448/26

Справа № 470/517/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Усенком М.І., що діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року.

В позові зазначено, що 08 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" було укладено Договір про споживчий кредит №1041543, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений Кредитним договором. 10 грудня 2020 року між первісним кредитором та ТОВ "ФК «Кредит-Капітал" відповідно до чинного законодавства України укладено Договір відступлення прав вимоги 55-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за Кредитним договором №1041543 від 08 січня 2020 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 29960 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 17480 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 960 грн; заборгованість по штрафах/пені становить 3520 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" заборгованість за кредитним договором №1041543 від 08 січня 2020 року, в розмірі 29960 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір, у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не направляв (а.с.68).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Оскільки представник позивача та відповідач в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так 08 січня 2020 року, у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №1041543, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 8000,00 грн., строком на 30 днів до 07 лютого 2020 року, зі сплатою стандартної процентної ставки 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування грошовими коштами протягом усього строку кредитування та сплатою комісії за надання кредиту, в розмірі 960,00 грн. (а.с.6-11).

Крім цього того ж дня відповідачем було підписано Анкеру-заяву на отримання кредиту №1041543, де ним зазначено бажані умови кредитування (а.с.13-14).

Вказаний договір було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором L39739, про що свідчить довідка ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року (а.с.12).

ТОВ «Мілоан» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем, що підтверджується копією платіжного доручення №13541392 від 08 січня 2020 року та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 29 червня 2026 року, однак останній не виконав взятих на себе зобов`язань, грошові кошти, відсотки за їх користування та комісію вчасно не повернув, у зв`язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 29960,00 грн., яку за договором відступлення права вимоги №55-МЛ від 10 грудня 2020 року було передано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с.15,19-36,63).

Згідно наданої позивачем відомості про щоденні нарахування і погашення та виписки з особового рахунку, відповідачу станом на 14 квітня 2026 року нараховано за даним кредитним договором заборгованість, у розмірі 29960,00 грн., з яких 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17480,00 грн. заборгованість за відсотками, 960,00 грн. комісія за надання кредиту та 3520,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею (а.с.16-18).

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти та не сплатив відсотки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 8000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача щомісячних процентів за користування кредитом, то за умовами договору відповідач зобов`язався сплачувати ТОВ «Мілоан» 2,5 % на день від фактичного залишку кредиту протягом строку кредитування (30 днів).

Пунктом 2.3.1. кредитного договору визначено, що позичальник має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів, за умови сплати комісії за продовження строку та певної частки заборгованості по кредиту, однак як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідач до закінчення строку кредитування ані чистини заборгованості за кредитом, ані комісії за продовження строку кредиту не сплатив, а тому пролонгації кредиту не відбулося.

За такого заборгованість відповідача за відсотками складає 6000,00 грн. (8000,00 грн. сума кредиту х 2,5 % на день х 30 днів), однак позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача проценти за вказаним договором, у розмірі 17480,00 грн., нарахованих в період з 09 січня до 07 квітня 2020 року, тобто за межами строку кредитування, а тому вказані вимоги позивача підлягають задоволенню лише частково, в розмірі 6000,00 грн.

Стягнення заборгованості за процентами по вказаному кредитному договору, в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, позивач у позові не заявляв.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за видачу кредиту, в розмірі 960,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В пункті 1.5.1 кредитного договору передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 960,00 грн, яка нараховується за ставкою 12 процентів від суми кредиту.

ТОВ «Мілоан» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Мілоан». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Мілоан» встановлена комісія.

Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права позивача з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права позивача порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.

За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідача комісії за надання кредиту, в розмірі 960,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені, в розмірі 3520,00 грн., то згідно п.4.1. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та сплати процентів за його користування, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну повернення кредиту, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню, в розмірі 2,0% від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50% від загальної суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами кредитного договору пеня нараховується позичальнику з дня наступного за днем спливу терміну повернення кредиту, тобто після закінчення строку кредитування.

Відповідно до висновку, зробленого Верховним Судом в постанові по справі №175/4753/15-ц, після закінчення строку дії кредитного договору пеня не нараховуються.

Отже у даній справі пеня, в розмірі 3520,00 грн., яка нарахована первісним кредитором після закінчення строку кредитування, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам витрат на оплату судового збору, в розмірі 1244,11 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 3738,32 грн. (а.с.43-46,50).

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором №1041543 від 08 січня 2020 року, станом на 14 квітня 2026 року, в розмірі 14000,00 (чотирнадцять тисяч) грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6000,00 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1244,11 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 3738,32 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28 м. Львів, 79029;

Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя С. А. Луста

Оригінал: reyestr.court.gov.ua