Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №127/12818/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12818/26

Провадження № 3/127/2693/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 о 21 год. 30 хв. у м. Вінниці по вул. Клена Юрія (Фурманова Дмитра), буд. 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінкою, що не відповідає обстановці, та вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Суд належним чином повідомив його про дату, час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцов С.П. - просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та підтримав письмові заперечення від 19.05.2026.

Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував в автомобілі біля свого будинку та не виконував функцій водія. За твердженням захисту, відеозаписи не фіксують рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а перебування особи за кермом нерухомого транспортного засобу саме по собі не доводить факту керування. Тому, на думку захисту, працівники поліції не мали підстав вимагати у ОСОБА_1 документи та проходження огляду на стан сп`яніння. На підтвердження доводу щодо відсутності факту керування захисник послався на постанову Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а.

У судовому засіданні суд допитав як свідка працівника патрульної поліції ОСОБА_2 , який повідомив, що автомобіль ОСОБА_1 , рухався з несправністю зовнішніх світлових приладів, що стало підставою для його зупинення. Несправність зовнішніх світлових приладів працівники поліції додатково зафіксували на мобільний телефон.

Свідок пояснив, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння - виражене тремтіння пальців рук та поведінку, що не відповідала обстановці. ОСОБА_1 не назвав свою особу, не надав документів, що посвідчують його особу, не вийшов із транспортного засобу, спілкувався через маленький отвір відчиненого вікна. ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, пояснювали порядок проведення такого огляду та наслідки відмови. Працівники поліції також роз`яснювали, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводять у закладі охорони здоров`я, а не на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_3 також повідомив, що ОСОБА_1 надали достатній час для прийняття рішення та можливість проконсультуватися з адвокатом. Після цього працівники поліції знову пропонували пройти огляд і попереджали, що фактичне непроходження огляду вони розцінять як відмову. ОСОБА_1 не погодився вийти з автомобіля та проїхати до закладу охорони здоров`я.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пункт 12 розділу II Інструкції № 1452/735 визначає, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно з п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Оцінюючи довід сторони захисту про недоведеність факту керування, суд бере до уваги показання ОСОБА_4 , а також відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.

Відеозаписи з нагрудних камер розпочинаються після зупинки автомобіля. На відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції підійшли до водія та повідомили йому про керування тран6спортним засобом із несправним зовнішнім світлом. ОСОБА_1 у відповідь повідомив, що у працівників поліції відсутні будь-які права фіксувати правопорушення на особистий телефон.

Так, суд зважає, що під час тривалого спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 активно заперечував правомірність окремих дій працівників поліції, однак жодного разу не повідомив, що він не керував автомобілем, також він був повідомлений про причину зупинки у зв`язку з несправністю зовнішніх світлових приладів, що підтверджує, що автомобіль перебував у русі перед його зупинкою працівниками поліції. Викладене узгоджується поясненням ОСОБА_4 та іншими матеріалам справи.

Посилання захисника на постанову Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а не спростовує висновку суду. У цій справі Верховний Суд вирішував питання щодо правомірності тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик. Наведене захистом розуміння поняття «керування транспортним засобом» також не суперечить встановленим у цій справі обставинам, оскільки суд встановлює не перебування ОСОБА_1 за кермом нерухомого автомобіля, а рух транспортного засобу під його керуванням, який безпосередньо спостерігав ОСОБА_5 .

Щодо законності зупинки суд враховує пояснення ОСОБА_4 про рух автомобіля з несправними зовнішніми світловими приладами. Таку технічну несправність п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» прямо визначає як підставу для зупинки транспортного засобу.

Підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд підтверджують протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд від 13.04.2026 та показання ОСОБА_6 цих доказах послідовно зазначені дві ознаки наркотичного сп`яніння - виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Пункти 3, 4 розділу I Інструкції № 1452/735 прямо відносять такі прояви до ознак, які дають поліцейському підстави направити водія на огляд.

Оскільки працівники поліції виявили ознаки саме наркотичного сп`яніння, пункт 12 розділу II Інструкції № 1452/735 вимагав направити водія до найближчого закладу охорони здоров`я. Тому відсутність огляду на стан наркотичного сп`яніння безпосередньо на місці зупинки не свідчить про порушення процедури. Поліцейський правомірно запропонував ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я.

Суд окремо оцінює довід захисту про те, що ОСОБА_1 словесно не відмовлявся від огляду. Відеозаписи з нагрудних камер фіксують, що він неодноразово повторював, що «не відмовляється» від проходження огляду. Разом з цим після численних конкретних пропозицій проїхати до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не погодився вийти з автомобіля та не погодився проїхати на огляд.

Працівник поліції тривалий час пояснював ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, повідомляв виявлені ознаки, роз`яснював наслідки непроходження огляду та неодноразово надавав можливість прийняти рішення. ОСОБА_1 користувався мобільним телефоном, шукав інформацію та консультувався з адвокатами. Суд не оцінює реалізацію права на правничу допомогу або пошук інформації як відмову від огляду. Значення має подальша поведінка ОСОБА_1 після отримання роз`яснень і часу для прийняття рішення.

Поліцейський окремо повідомив ОСОБА_1 , що у разі подальшого непроходження огляду його поведінку розцінять як відмову, надав додатковий час, а після цього знову запропонував пройти огляд. ОСОБА_1 своєї поведінки не змінив і до закладу охорони здоров`я не поїхав.

Пункт 8 Порядку № 1103 вимагає від поліцейського зазначити у протоколі не лише ознаки сп`яніння, а й дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, правове значення має фактична поведінка водія після належної та зрозумілої пропозиції пройти огляд, а не лише буквальне використання ним слова «відмовляюсь». Багаторазове словесне твердження про згоду, яке не супроводжується діями, необхідними для проходження огляду, не свідчить про виконання обов`язку, встановленого п. 2.5 ПДР України.

За наведених обставин суд оцінює поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, виражену через фактичне ухилення від поїздки до закладу охорони здоров`я після неодноразових пропозицій, роз`яснень та попередження про правові наслідки.

Щодо доводу про відсутність протоколу серед електронних копій документів суд зазначає таке. У паперових матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640108 від 13.04.2026, який суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні. Посилання захисника на відсутність його електронної копії серед документів, доступних під час ознайомлення через підсистему «Електронний суд», не тотожне відсутності протоколу в матеріалах справи.

Протокол серії ЕПР1 № 640108 містить дату та місце його складення, відомості про поліцейського та ОСОБА_1 , місце і час події, суть правопорушення, посилання на п. 2.5 ПДР України та ч. 1 ст. 130 КУпАП, номери портативних відеореєстраторів 472306 та 473398, а також відмітку про відмову ОСОБА_1 від підпису. Відеозапис з місця події додатково фіксує, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання протоколу та роз`яснювали йому зміст правопорушення і наслідки відмови від огляду.

Отже, доводи захисту щодо відсутності протоколу як обов`язкового процесуального документа матеріали справи не підтверджують. Суд не надає протоколу наперед встановленої сили та оцінює його разом з направленням на огляд, рапортом, відеозаписами з нагрудних камер і показаннями ОСОБА_7 .

Суд також враховує направлення на огляд, яке працівник поліції оформив 13.04.2026 о 22 год. 17 хв. У направленні зазначені ті самі ознаки наркотичного сп`яніння, що й у протоколі: поведінка, що не відповідає обстановці, та виражене тремтіння пальців рук. Час оформлення направлення підтверджує, що працівники поліції запропонували провести огляд у межах двогодинного строку, встановленого п. 7 Порядку № 1103.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджують: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640108 від 13.04.2026; направлення на огляд від 13.04.2026; рапорт працівника поліції Малика О. від 13.04.2026; відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів 472306 та 473398; показання допитаного у судовому засіданні працівника патрульної поліції ОСОБА_7 .

Суд оцінює ці докази у взаємному зв`язку та сукупності. Вони узгоджуються щодо ключових обставин справи та підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, працівники поліції виявили у нього передбачені Інструкцією ознаки наркотичного сп`яніння, належним чином запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, неодноразово роз`яснили порядок і наслідки непроходження огляду, однак ОСОБА_1 фактично відмовився пройти такий огляд.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Для кваліфікації дій за цією ознакою закон не вимагає доведення фактичного перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи захисту. Підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд не встановив.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення та мету адміністративного стягнення, суд застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 276, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В. В. Горбатюк