Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №127/358/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/358/26

Провадження № 2/127/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі: секретаря судового засідання Карпенка А .В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Самородової О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.06.2007 року між сторонами був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №1150.

Від шлюбу у сторін народились двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначає, що протягом останнього часу шлюбні відносини між сторонами погіршились. Відповідач почав зневажливо ставитись до позивачки, вчиняти безпідставні сварки та скандали. Життя позивачки та її дітей перетворилось на жахіття, діти живуть в постійному стресі. Вони з страхом чекають коли батько повернеться до дому та почне пред`являти до всіх претензії. Таке життя в постійній напрузі стало нестерпним для позивачки, такі шлюбні відносини вона підтримувати не бажає.

Між сторонами втрачено почуття любові та поваги один до одного тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між позивачкою та відповідачем сім`ї неможливо та є таким, що суперечить інтересам позивачки та інтересам її неповнолітніх дітей. Негативні відносини між сторонами погано впливають на психічний стан дітей та формують у них негативне ставлення до сім`ї та стосунків в цілому, що й стало підставою для звернення позивачкою до суду із позовом про розірвання шлюбу між сторонами.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення ( виклику) осіб.

29.01.2026 року відповідачем подано до суду заяву про перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, до розгляду справи у поряду спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 30.01.2026 року справу переведено з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року по вказаній цивільній справі, за клопотанням відповідача, надано сторонам строк на примирення 5 місяців, та зупинено провадження у справі до 11.08.2026 року.

Ухвалою суду від 20.08.2026 року поновлено провадження по справі та призначено до судового засідання.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Самородова О. П., заявлені вимоги підтримали за обставин, викладених у позовній заяві, просили суд їх задовільнити. Понесені судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. У судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2026 року, висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Судом достовірно встановлено, що 17.06.2007 року між сторонами був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 1150.

Від шлюбу у сторін народились двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейне життя між сторонами не склалось, шлюб існує формально, сторони спільно не проживають та спільного господарства не ведуть, а тому подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду (ВС/КЦС, № 761/33261/16-ц, 26.11.18).

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування до збереження шлюбних відносин не допускається.

Відповідно до ст. ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення для справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума сплаченого нею судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112, 113, 115 СК України, ст. ст. 2, 7, 12, 89, 141, 209, 247, 244, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.06.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №1150.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати при сплаті судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.08.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: