Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №145/1254/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. с-ще Тиврів 145/1254/26

2/145/1165/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.07.2026 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 25.04.2003 між нею та відповідачем укладено шлюб.

У спільному шлюбі у них народилось троє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протягом 4-х років в період з 2016 по 2020 рік сімейне життя між ними поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. Шлюб між нею та відповідачем розірвано 25.05.2020 рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області у справі № 145/377/20.

Відповідач приймати участь у вихованні та повноцінному розвитку дитини, а саме неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не бажає, коштів на його утримання не надає, проживає окремо.

На утримання дитини вона не отримує державної допомоги. Дитина повністю знаходиться на її утриманні.

Окрім їх спільної неповнолітньої дитини, відповідач не має неповнолітніх дітей.

Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітків (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивачка ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує частково, просить стягувати аліменти у розмірі 1/7 частки.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить розгляд справи поводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення у розмірі 1/7 частки.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан сторін та інші обставини, що мають значення для вирішення справи, вважає за доцільне позов задоволити, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статей 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) визначає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, до того ж обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Судом установлено, що 25.04.2003 зареєстровано шлюб між сторонами, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 25.04.2003 (а.с. 3).

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.05.2020 у справі 145/377/20 шлюб між сторонами розірвано (а.с.4-5)

Сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 від 02.05.2018 (а.с. 6).

Дитина проживає разом із позивачкою, що стверджується відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 09-24/825 від 09.07.2026 (а.с.11).

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч. 1 ст. 192 СК України).

Оскільки визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону, не порушує права свободи та інтереси інших осіб, а навпаки відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст. 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258, 263-265, 280, 430 ЦПК України, ст. 80, 84, 141, 180-184, 191 СК України, Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011, ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 липня 2026 року, і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 20 серпня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Іванець В. Д.