Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №133/1507/24 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/1507/24

24.06.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 136413,19 грн, моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, витрати на проведення оцінки вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу позивача у розмірі 8000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.03.2023 року о 16 год. 30 хв. на автодорозі М-30, 313 км + 100 м, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , якого буксирував автомобіль МАN, д.н.з. НОМЕР_2 , не впевнився, що на автомобілі Iveco, який буксирували, була справна рульова та гальмівна система, під час буксирування допустив зіткнення з відбійником, після чого став некерованим та допустив наїзд на сім автомобілів, які були припарковані на стоянці, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 23.4 ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Серед таких автомобілів, які були пошкоджені був і транспортний засіб позивача Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_3 .

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.07.2023 по справі №678/393/23 відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29.11.2023 по справі №678/393/23 постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.07.2023 залишено без змін.

Після того як відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП позивач набув право на отримання страхового відшкодування від СК «Альфа-Гарант» в якій була застрахована цивільна відповідальність відповідача. Так максимальна сума страхового відшкодування згідно страхового полісу відповідача та СК «Альфа-Гарант» складала 160000 грн.

Згідно звіту №24-62 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу позивача Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_4 розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням даного транспортного засобу внаслідок його пошкодження за станом на дату оцінки (21.03.2023 р.) становить 293813 грн. 19 коп.

Позивач в якості страхового відшкодування отримав від СК «Альфа-Гарант» 157400 грн., оскільки 2600 грн. складала франшиза згідно умов страхування.

А тому, коштів виплачених страховою компанією недостатнього для ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача, оскільки різниця між матеріальним збитком завданим ДТП та виплаченим страховим відшкодуванням становить 136413,19 грн. (293813,19 грн. відняти 157400 грн. = 136413,19 грн).

Відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з вказаним позовом.

Також, оскільки в результаті ДТП з вини відповідача завдана моральна шкода та упущена вигода, яка полягає у негативних наслідках немайнового характеру, нервовому стресі, моральних страждань та переживань. Вказує, що вже більше року не має можливості користуватися належним йому автомобілем, оскільки коштів на його ремонт не вистачає.

Окрім цього, моральна шкода полягає в тому, що через пошкодження власного транспортного засобу, погіршення його технічного та естетичного стану позивач не мав можливості користуватися ним та зазнав багато незручностей, що виникли внаслідок цього.

Тому вважає за доцільне стягнути моральну шкоду з відповідача 50000,00 грн.

25.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, який з урахуванням п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки до суду повернувся конверт з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку, до суду не з`явився, відзив у встановлений строк суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.03.2023 о 16 год. 30 хв. на автодорозі М-30, 313 км + 100 м, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , якого буксирував автомобіль МАN, д.н.з. НОМЕР_2 , не впевнився, що на автомобілі Iveco, який буксирували, була справна рульова та гальмівна система, під час буксирування допустив зіткнення з відбійником, після чого став некерованим та допустив наїзд на сім автомобілів, які були припарковані на стоянці, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 23.4 ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Серед таких автомобілів, які були пошкоджені був і транспортний засіб Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_3 .

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.07.2023 по справі №678/393/23 відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29.11.2023 по справі №678/393/23 постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.07.2023 залишено без змін.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована на підставі: чинного на дату ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ-0002838643 (далі Поліс), ліміт відповідальності за шкоду завдану майну особи складає 160 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.; укладеного з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (далі - Страховик).

За таких підстав, ОСОБА_1 як власник транспортного засобу, 04.04.2024 отримав страхову виплату за стразовим актом №TsV/23/1430 за полісом №АТ-0002838643 від ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у розмірі 157400,00 без ПДВ.

20.01.2024 ФОП ОСОБА_3 надав Звіт № 24-62 про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу, яким визначено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням втрати товарної вартості транспортного засобу Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_3 , складає 293813,19 грн., а його ринкова вартість 683660,40 грн.

За надання звіту про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу позивачем сплачено 8000,00 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон). Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону).

Приписами ст. 3 Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц дійшла висновку, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого, а складене відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомлення про ДТП може підтверджувати вину особи, цивільно-правової відповідальність якої була застрахована, у завданні шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу потерпілого, і тому така ДТП є страховим випадком.

Пунктами 9.1 та 9.2 статті 9 Закону передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18, пункт 59), від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню, суд приймає до уваги Звіт № 24-62 про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 20.01.2024 виконаний ФОП ОСОБА_3 , згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_3 , становить - 293813,19 грн.

Відповідачем дана сума фактично не оспорена і докази на спростування вартості матеріального збитку суду не надані.

З урахуванням розміру страхової суми, тобто ліміту відповідальності страховика, 160 000 грн. (за мінусом франшизи 2600 грн.) = 157 400 грн., - максимально можливий розмір страхового відшкодування. Та саме ця сума відшкодована ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

Із наведеного вбачається, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому застосуванню підлягають положення статті 1194 ЦК України, - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Невідшкодована майнова шкода складає: 293 813,19 грн. - 157 400,00 грн. = 136 413,19 грн., і саме вказану суму слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 .

При вирішенні позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, та стягнення такої з відповідача суд враховує наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України визначено: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, роз`яснення, наведені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Враховуючи характер і тривалість моральних страждань позивача, пов`язаних із пошкодженням його майна і неможливістю користуватись транспортним засобом, істотність вимушених змін у його житті, наслідки, що настали, вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації моральної шкоди в розмірі 25000 грн.

Судові витрати підлягають розподілу наступним чином.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За першою позовною вимогою позивач поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 1364,14 грн., та оплату послуг за проведення експертизи в сумі 8000 грн. Враховуючи те, що позов задоволений повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути наведені судові витрати.

За другою позовною вимогою позивач поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. Враховуючи те, що ціна позову складала 50000,00 грн., а позов задоволений частково на суму 25000,00 грн., що становить 50% ( (25000/50000)*100% ), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у розмірі -1514,00 грн.

Отже з відповідача слід стягнути загальний судовий збір у розмірі 2878,14 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 8000 грн

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонам доказів (договорів, рахунків тощо).

У позовній заяві заявлено вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн, на підтвердження яких подано наступні копії документів: попередній розрахунок судових витрат; копія Договору №01-11/04-24 від 11.04.2024 про надання правової допомоги; платіжну інструкцію на суму 10000,00 грн.

Однак суд вважає, що заявлена сума є неспівмірною з обсягом виконаної адвокатом роботи. Так, враховуючи складність справи, беручи до уваги принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткову компенсацію витрат на правничу допомогу, яку слід визначити у розмірі 3000,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 15, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1172, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.12,13,76-81,89, 141,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 136 413 (сто тридцять шість тисяч чотириста тринадцять) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2878,14 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 14 коп., витрати за проведення експертизи у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн., витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА