Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №701/272/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/447/26 Справа № 701/272/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Ганга Д.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ганга Д.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави 605,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, водій ОСОБА_1 , 10.03.2026 року о 12 год. 30 хв., був зупинений по вул. Українській, що в с. Поташ Уманського району Черкаської області, за керування транспортним засобом автомобілем "ВАЗ 21061", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, почервоніння обличчя, та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Ганга Д.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вважаючи її незаконною, просив скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу поверхово, оскільки його висновки не ґрунтуються на доказах наявних в матеріалах справи. Судом залишено поза увагою наявні грубі порушення поліцейськими вимог Інструкції, Порядку та КУпАП, не надано уваги тому факту, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Зазначає, що первинна зупинка ОСОБА_1 була безпідставною він не мав жодних ознак алкогольного сп`яніння і поліція їх об`єктивно не встановила, він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а наданий поліцейським до суду відеозапис є фрагментованим та неповним, таким, що не дозволяє встановити всі обставини події.

Також судом проігноровано факт того, що на момент зупинки ОСОБА_1 , як військовослужбовець, вважався таким, що виконував обов`язки військової служби, і на підтвердження цього на місці показував поліції своє посвідчення про відрядження, був у військовій формі.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Ганга Д.Г., які підтримали подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611244 від 10.03.2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 10.03.2026 року о 12-30 год., був зупинений по вул. Українській, що в с. Поташ Уманського району Черкаської області, за керування транспортним засобом автомобілем "ВАЗ 21061", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, почервоніння обличчя, та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.03.2026 року, з якого вбачається, що у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 поліцейськими, у результаті проведеного огляду, ознак сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, останній направлявся до КНП «Маньківська БЛ» на огляд. Огляд в лікарні не проводився, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ;

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.03.2026 року, де зафіксована відмова ОСОБА_1 , від огляду;

- відеозапису з нагрудних камер поліцейських з місця події, на якому зафіксовано факт керування, зупинки та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому порядку ОСОБА_1 , як на місці події так і в лікувальному закладі. Також зафіксовано, що на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній повідомив, що випив пару чарочок коньяку. Зафіксована поведінка останнього, який намагався вирішити питання не складання протоколу щодо нього у поза процесуальний спосіб.

Переглянутий відеозапис дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

Посилання захисника на те, що огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на момент зупинки виконував обов`язки військової служби, до уваги не приймаються так як за встановленими матеріалами справи, на час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не виконував обов`язків військової служби та про це не повідомляв.

За встановлених обставин відсутні підстави для визнання огляду ОСОБА_1 недійсним.

Твердження захисника про те, що транспортний засіб працівниками поліції був зупинений безпідставно, в порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», спростовується дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано факт порушення ПДР, а саме при здійсненні повороту ОСОБА_1 не увімкнув показчик повороту, а також не був пристебнутий паском безпеки, за вказані правопорушення працівники поліції обмежились усним зауваженням, що зафіксовано на відеозаписі з бодікамери.

Доводи захисника про те, що наданий поліцейськими відеозапис є не повним та фрагментованим, вважаю безпідставними.

З переглянутих відеозаписів вбачається, що на них зафіксовані події відображені у хронологічнії послідовності. Відеозапис містить дані, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх істотних обставин справи. Будь-яких підстав вважати, що відеозапис є неповним чи змонтованим з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в апеляційного суду не має.

З огляду на викладене, підстави для визнання недопустимим доказом відеозаписів наявних в матеріалах справи в апеляційного суду відсутні, оскільки не було встановлено фундаментальних порушень прав і свобод ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. Ураховується практика Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване судове рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами, воно має дозволяти вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Маньківського районного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 12 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ганга Д.Г. в інтересах ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба