Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №694/3418/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1627/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 694/3418/25 Категорія: 331030000 Кравченко Т.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.,

секретар: Широкова Г.К.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ;

заінтересовані особи – Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – Міністерство оборони України;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України поблизу н.п. Красна Гора Бахмутського району Донецької області.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 , з яким заявниця в шлюбі з 28.07.2007.

Під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, ОСОБА_3 був мобілізований та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красна Гора Бахмутського району Донецької області він зник безвісти. Зв`язок із ним було втрачено після артилерійського обстрілу та бойових дій, а тіло залишилося на полі бою. Обставини зникнення, що дають підстави припускати загибель ОСОБА_3 , підтверджуються Актом службового розслідування, затвердженим 07.03.2023, та письмовими поясненнями свідків.

Протягом понад двох з половиною років заявниця вживала всіх можливих заходів для встановлення місцезнаходження чоловіка. Відповідні органи підтвердили відсутність будь-яких відомостей про ОСОБА_3 після 23.01.2023.

Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне для реалізації законних прав та інтересів заявниці, зокрема для реєстрації актового запису ДРАЦС, а також для звернення до органів соціального захисту та Міністерства оборони України щодо призначення пенсії та отримання одноразової допомоги для членів сімей загиблих військовослужбовців.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, задоволено.

Оголошено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, померлим.

Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати день вірогідної загибелі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати н.п. Червона Гора Бахмутського району Донецької області Україна.

Встановлено, що смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала під час виконання завдання із забезпечення оборони держави, національної безпеки і оборони, відсічі і стримування широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, пов`язана із проходженням військової служби та захисту Батьківщини під час дії правового режиму воєнного стану на всій території України, внаслідок протиправних дій збройних сил російської федерації.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, пропав безвісти 23.01.2023 за обставин, що загрожували йому смертю, під час бойового зіткнення з противником, дані про те, що він знаходиться у полоні, відсутні, суд вважав наявними підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_3 померлим до спливу двох років від дня закінчення бойових дій.

Не погодившись з рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2026 року, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи належних доказів, які б могли підтверджувати вірогідну смерть військовослужбовця, не містять. Крім того, судом не досліджено наявність/відсутність заінтересованих осіб, у тому числі, наявності дітей у військовослужбовця.

10.06.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Бабенка Р.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Син військовослужбовця залучений у справу як заінтересована особа, батьки ОСОБА_2 померли. Відтак, доводи апеляційної скарги про невстановлення всього кола заінтересованих осіб є необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 , який зареєстровано у Вільховецькій сільській раді Звенигородського району Черкаської області 28.07.2007, актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 6).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 25.09.2009, ОСОБА_3 був зарахований в запас відповідно до ст. 18 п. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (т. 1 а.с. 7).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 10 від 04.11.2022, солдата ОСОБА_3 , стрільця номера обслуги № 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ЗСУ (по особовому складу) від 04.11.2022 № 04-РС, призначеного на посаду старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 04 листопада 2022 року прийняв справи та приступив до виконання службових обов`язків за посадою (т. 1 а.с. 17).

З рапорту командира НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 27.01.2023 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Червона Гора Бахмутського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу противником зник безвісті ОСОБА_3 , старший - стрілець 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 16).

У зв`язку з вказаними обставинами, наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 161 від 30.01.2023 було призначене службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини солдата старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 21-22).

Сповіщенням № 8 від 08.02.2023 заявницю повідомлено про зникнення безвісти 23.01.2023 її чоловіка ОСОБА_3 , 1983 р.н., під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красна Гора Бахмутського району Донецької області (т. 1 а.с. 8).

З акта службового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, старший стрілець 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 23.01.2023 поблизу населеного пункту Красна Гора Бахмутського району Донецької області, в ході ведення бойових дій з метою захисту Батьківщини, після артилерійського обстрілу противником позицій (т. 1 а.с. 10-15).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 23.01.2023 № 23, солдата ОСОБА_3 , старшого стрільця 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 23 січня 2023 року зник безвісті в районі н.п. Червона Гора Донецької області (т. 1 а.с. 18).

Відповідно до пояснення військовослужбовця ОСОБА_5 від 09.02.2023, останній зазначив, що 23.01.2023 знаходилися в н.п. Червона Гора Донецької обл., близько 12:00 год він разом із старшим солдатом ОСОБА_6 , солдатом ОСОБА_7 заступили на пост, який знаходився на околиці н.п. на прибудинковій території, через дорогу в 20 м від їх посту був розташований ще один пост, який був теж на прибудинковій території, на якому несли службу солдат ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_3 .

Близько 13:00 год, ОСОБА_5 знаходився на посту та почув вибухи гранат та автомата, черги яких доносилися зі сторони вказаного вище поста. Відразу з прибудинкової території, де був пост, вибіг ОСОБА_8 на дорогу та побіг у бік тилового пункту. У цей час із сторони вище вказаного поста почався шквальний вогонь в їх бік, даний бій тривав три години, під час якого в даному напрямку почала працювати артилерія. У результаті артилерійського обстрілу, будинок було зруйновано. А тіло ОСОБА_3 залишилося на прибудинковій території.

Близько 16 год до них на блокпост прибіг майор ОСОБА_9 , йому повідомили, що тіло ОСОБА_3 залишилося на прибудинковій території, де знаходився пост та на даний час знаходяться військовослужбовці противника. ОСОБА_9 дав дозвіл на відхід із даного поста (т. 1 а.с. 23-24).

Відповідно до пояснення від 09.02.2023 військовослужбовця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходилися в н.п. Червона Гора Донецької обл., близько 12:00 год його разом з солдатом ОСОБА_3 завели на пости, який знаходився на околиці н.п. на прибудинковій території та розставили їх зліва. Від нього в двох метрах знаходився ОСОБА_3 .

Близько 13:00 год ОСОБА_8 знаходився на посту та почув зі сторони, де знаходився ОСОБА_10 , постріли в його сторону і почався стрілецький бій, у ході якого противники кинули декілька гранат в їх бік, осколки яких завдали ОСОБА_8 поранення. А в цей час ОСОБА_3 залишив своє укриття та вибіг на дорогу, де отримав поранення та впав на землю. У цей час почався мінометний обстріл їх позиції, противник вів прицільний шквальний вогонь і переважав в кількості військовослужбовців, у зв`язку з чим, ОСОБА_8 був змушений зробити відкат в бік тилового пункту. А тіло ОСОБА_3 залишилося на полі бою (т. 1 а.с. 25-26).

Згідно з листами Головного слідчого управління Національної поліції України від 18.08.2025 № 122878-2025 та листа СУ ГУ НП в Донецькій області 22.08.2025 № К-643/20-2025, у провадженні СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12023250360000152 від 09.02.2023 за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, будь-які відомості щодо загибелі та перебування у полоні ОСОБА_3 відсутні (т. 1 а.с. 35-36, 38-39).

Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 12.01.2026, в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування в полоні, стан здоров`я та місце утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 161).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованого 16.01.2026 № 20260116-1446, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій. Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 06.11.2023 (т. 1 а.с. 163-164).

За частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Необхідність звернення із заявою про встановлення факту фізичної особи померлою у даній справі заявник обґрунтовує тим, що встановлення та подальша реєстрація такого факту необхідна йому для належного упорядкування правових відносин, пов`язаних із смертю чоловіка і наступної реалізації його прав, у тому числі, щодо спадкування, отримання відповідних соціальних виплат.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року справа № 755/11021/22 дійшла висновку, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2024 року (справа № 686/9938/23) зазначив, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі – Перелік № 376).

Як вбачається з інформації, яка міститься в Переліку № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року № 987), на території с-ще Красна Гора Бахмутської міської територіальної громади велися бойові дії з 24.02.2022 до 11.02.2023.

З 12.02.2023 територія с-ще Красна Гора Бахмутської міської територіальної громади перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації.

Отже, з часу завершення активних бойових дій в районі зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , минуло більш ніж шість місяців.

Матеріалами справи, зокрема, матеріалами службового розслідування, підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у районі активних бойових дій, зник після інтенсивного артилерійського обстрілу противника, був визнаний військовою частиною таким, що зник безвісти, відомості про його місцезнаходження понад три роки відсутні, дані про перебування в полоні чи будь-які інші відомості, які б свідчили про те, що він живий, відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який виходячи з принципів верховенства, справедливості, розумності та пропорційності, соціального контексту цієї справи, враховуючи вказані вище правові висновки Верховного Суду та уникаючи надмірного формалізму, за конкретних обставин зникнення безвісті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при відсутності протягом тривалого часу відомостей про нього, вважав можливим оголосити останнього померлим, оскільки наявні в матеріалах справи докази, яким судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку, дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення по суті та зводяться незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, надав належну правову оцінку наявним у справі доказам як в підтвердження заявлених вимог, так і в їх заперечення, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Судді Ю.В. Сіренко

Т.Л. Фетісова

О.М. Новіков