Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №705/1424/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/383/26 Справа № 705/1424/26 Категорія: ч.1 ст.184 КУпАПГоловуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю захисника Кушнеренко Т.В. в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника Кушнеренко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.04.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 665,6 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 04.03.2026 о 16-30 год. перебуваючи за місцем свого проживання ухилялася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч.2 ст.150 СК України, відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме для дитини не створені належні умови проживання, навчання та виховання. В будинку проживання брудно, присутній стійкий неприємний запах, безлад із речей на кухні та в житлових кімнатах, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 04.03.2026 о 16-30 год. перебуваючи за місцем свого проживання ухилялася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч.2 ст.150 СК України, відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме для дитини не створені належні умови проживання, навчання та виховання. В будинку проживання брудно, присутній стійкий неприємний запах, безлад із речей на кухні та в житлових кімнатах, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Кушнеренко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила їх скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню через неповне встановлення обставин необхідних для вирішення справи, однобічність у дослідженні доказів, недоведеності встановлених обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ОСОБА_1 проживає одна, без чоловіка з двома неповнолітніми дітьми 2014 та 2021 року народження, чоловік з 26.04.2022 перебуває на службі в ЗСУ, на даний час проходить лікування після поранення. ОСОБА_4 самостійно веде господарство, вона неодноразово зверталася до представників сільської ради за наданням їй фізичної допомоги, проте вона надана не була. В той день вона не встигла поприбирати в будинку та винести відро з відходами.

Остання здійснює належний догляд за дітьми, алкогольні напої не вживає, старший син навчається у школі, вона постійно відвідує батьківські збори та цікавиться шкільним життям дитини. Діти завжди охайні, чисті, доглянуті. Вказане підтверджується актом обстеження побутових умов від 01.04.2026, характеристиками на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Заслухавши захисника Кушнеренко Т.В., яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання і, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду в цій частині є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, не визнає, оскільки вважає, що матеріали справи не містять належних доказів її винуватості у вчиненні.

Проте, такі твердження апелянта до уваги судом не приймається з огляду на таке.

Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, яка передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Положеннями ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8 вказаного Закону).

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, їх зовнішнього вигляду, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. При цьому, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №436540 від 04.03.2026 та серії ВАД № 982481 від 04.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.03.2026 наданими інспектору ювенальної превенції, згідно яких остання погоджується з тим, що умови проживання її дітей є неналежними, актом обстеження умов проживання від 04.03.2026 з доданими фотозображеннями на яких зафіксованих безлад як в будинку так і на подвір`ї.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП за обставин викладених у складених щодо неї протоколах про адміністративне правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи та узгоджуються між собою.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на неї стягнення відповідає повністю вимогам ст.23, 33 КУпАП.

Посилання захисника на акт обстеження умов проживання від 01.04.2026, як на підставу здійснення ОСОБА_1 належного догляду за дітьми та відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, жодним чином не спростовує зазначених обставин, оскільки є одноразовим випадком і, окрім того, він складений вже після подій, які ставляться у провину ОСОБА_7 .

Таким чином, вищенаведені та усі інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а зводяться до суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене шляхом закриття провадження у справі.

Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова судді є обґрунтованою, законною та такою, що винесена відповідно до вимог КУпАП, підстав для її скасування та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

Тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 квітня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ку шнеренко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба