Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №157/300/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 157/300/26 Головуючий у 1 інстанції: Антонюк О. В.

Провадження № 22-ц/802/1109/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Прядуна Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 , та його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради, Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації про визнання права власності на квартиру за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Камінь-Каширської міської ради, Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказував, що на підставі договору купівлі-продажу №6717 від 15 жовтня 2012 року, посвідченого нотаріусом Луцького міськнотокругу Грушицькою В.В., придбано у державну власність квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за головним управлінням. Відповідно до акта приймання-передачі квартир, придбаних для забезпечення житлом інвалідів війни від 04 грудня 2012 року, підписаного комісією Камінь-Каширської міської ради та затвердженого її головою, Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації передало зазначену квартиру безоплатно у власність територіальній громаді Камінь-Каширської міської ради. Рішенням Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 14 грудня 2012 року № 191 «Про видачу ордера на жиле приміщення по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 » вирішено видати ОСОБА_3 ордер на жиле приміщення по АДРЕСА_2 . В ордер включити ОСОБА_3 , 1925 р.н., ОСОБА_4 , 1969 р.н., ОСОБА_1 , 1998 р.н. У подальшому, на підставі ордера на жиле приміщення від 14 грудня 2012 року №37, виданого Виконавчим комітетом Камінь-Каширської міської ради, інваліду війни II групи ОСОБА_3 , останній спільно зі своєю дочкою ОСОБА_4 та онуком ОСОБА_1 , вселилися у квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, проживаючи на час смерті у квартирі АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_3 не встиг оформити право власності на надану йому квартиру, оскільки при передачі вказаної квартири від Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації у власність територіальної громади в особі Камінь-Каширської міської ради, остання не зареєструвала за собою відповідне право власності, а тому не мала можливість передати таке право ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 не розпорядився своїм майном шляхом складання та посвідчення заповіту, а тому спадкування даного майна відбувається за законом згідно з чергою права на спадкування. На момент смерті із ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована його дочка ОСОБА_4 , яка відповідно до ст. 1261 ЦК України була єдиною спадкоємицею першої черги права на спадкування за законом. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті свого батька шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 не розпорядилася своїм майном шляхом складання та посвідчення заповіту, а тому спадкування даного майна відбувається за законом згідно з чергою права на спадкування. На момент смерті із ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований її син, ОСОБА_1 , який відповідно є єдиним спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом. Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відтак, правомірно вважаючи себе власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Камінь-Каширського районного нотаріального округу Кузьміної І.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації. Однак, у видачі такого свідоцтва йому відмовлено у зв`язку із ненаданням правовстановлюючих документів, які підтверджують факт належності майна спадкодавцеві. Таким чином, внаслідок того, що Камінь-Каширською міською радою не зареєстровано за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 не зміг оформити право власності на вказану квартиру, а ОСОБА_1 не має змоги оформити право власності на спадкове майно.

Просить позов задовольнити.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Згідно зі ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке, відповідно до ст. 1216 цього Кодексу, являє собою перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з правовим висновком, зазначеним у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 2/1625/1997, провадження № 61-6331св18, спадкування реалізується спадкоємцем в межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя.

Неможливо успадкувати майно, право власності на яке не належало спадкодавцю. Про такий висновок вказують викладені Верховним Судом обставини у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 754/17144/24.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Камінь-Каширським районним відділом реєстрації актів громадянського стану 14 квітня 1998 року.

Батьки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як вбачається з копії свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , виданого 26 вересня 1969 року: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

З витягу з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади від 18 лютого 2026 року вбачається, що місце проживання позивача ОСОБА_1 з 25 грудня 2012 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області 10 вересня 2013 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Камінь-Каширським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) 11 грудня 2020 року.

Згідно з копією рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради № 191 від 14 грудня 2012 року, виконком міської ради вирішив видати ордер на жиле приміщення за адресою: м. Камінь-Каширський. вул. Чкалова, 5/12 (на теперішній час вул. Героя України Романа Букала згідно з копією рішення Камінь-Каширської міської ради № 8/41-27 від 24 травня 2024 року про перейменування вулиць в населених пунктах) Вараницьому Федору Устиновичу, в ордер включити: ОСОБА_3 , 1925 року народження, ОСОБА_4 , 1969 року народження, ОСОБА_1 , 1998 року народження, та зобов`язати останніх звільнити жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , до 01 березня 2013 року.

З копії ордера на жиле приміщення № 37 від 14 грудня 2012 року виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради вбачається, що цей ордер виданий ОСОБА_3 , як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни із сім`єю з 3 чоловік (склад сімї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ) на право проживання в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 (на теперішній час АДРЕСА_4 .

З повідомлення Камінь-Каширської міської ради № 4373/01-28/2-24 від 21 серпня 2024 року вбачається, що зазначена квартира на балансі Камінь-Каширської міської ради не перебуває.

З матеріалів справи також вбачається, що приватним нотаріусом Камінь-Каширського районного нотаріального округу Кузьміною І.М. 07 жовтня 2025 року заведено спадкову справу , спадкодавець ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії повідомлення приватного нотаріуса Кузьміної І.М. від 17 жовтня 2025 року вих. № 324/02-14 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадщини, що відкрилася з дня смерті ОСОБА_4 , оскільки він не надав правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 за життя таких документів не оформили.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_4 , як і ОСОБА_3 за життя права власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку не набули, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на спірну квартиру у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка на час смерті проживала зі спадкодавецм ОСОБА_3 .

Посилання позивача на акт приймання-передачі квартир від 04 грудня 2012 року, згідно з яким спірна квартира, яка була придбана Головним управлінням праці, соціальних питань та у справа захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, безоплатно передана у власність територіальної громади Камінь-Каширської міської ради, та на виданий виконкомом міської ради вищезазначений ордер не свідчать про під ставність позовних вимог, з огляду зміст позовних вимог. Цим актом підтверджується передача спірної квартири у комунальну власність для вжиття заходів щодо її передачі у власність особі, яка потребувала поліпшення житлових умов, а ордер є документом, який був законною підставою для вселення у спірне житло.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 14 квітня 2026 року № 472519078, спірна квартира на праві державної власності належить Головному управлінню праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації на підставі договору купівлі-продажу, 6717, 15.10.2012 (приватний нотаріус Луцького міськнотокругу Грушицька В.В.).

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення житлом інвалідів війни» визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів війни, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 503.

Згідно з цим порядком квартири безоплатно передаються у власність відповідних територіальних громад для їх подальшої передачі інвалідам війни, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов. Передача квартир здійснюється комісією, що утворюється Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями або виконавчим комітетом відповідної ради, та оформляється актом приймання-передачі за формою, встановленою Мінрегіоном. Акт приймання-передачі квартир складається у двох примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, який її утворив, після чого один примірник акта залишається у зазначеному органі, інший - видається розпорядникові бюджетних коштів нижчого рівня.

Як вбачається з копії акта приймання-передачі квартир, придбаних для забезпечення житлом інвалідів війни, від 04 грудня 2012 року, комісія склала цей акт про те, що спірна квартира, яка була придбана Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, безоплатно передається у власність територіальної громади Камінь-Каширської міської ради.

Таким чином, 04 грудня 2012 року відбулася передача спірної квартири у власність територіальної громади (комунальну власність) для її подальшої передачі інваліду війни.

Відповідно до ст. 9 ЖК України (в редакції, чинній на час передачі спірної квартири у комунальну власність) забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом, зокрема, придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач, який вселився у спірне житло на підставі виданого виконкомом Камінь-Каширської міської ради ордера у 2012 році, не позбавлений можливості спірне житло приватизувати, і відсутність на цей час державної реєстрації комунальної власності за міською радою не може бути перешкодою для реалізації такого права.

Крім того, відповідно до правового висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19, провадження № 61-1845св20, спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду хоча й вирішуються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18), у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21).

Крім того, як вбачається з копії наданого представником позивача рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 07 грудня 2021 року № 12/20, виконкомом міської ради вирішено передати спірну квартиру позивачу у приватну власність, органу приватизації житлового фонду при виконавчому комітеті міської ради видати свідоцтво про право власності на це нерухоме майно, а позивачу після здійснення реєстрації права власності на квартиру надати міській раді копію документа, що засвідчує реєстрацію права власності.

З наведеної норми права вбачається, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи, тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 588/1311/17).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що визнання цього позову представниками відповідачів, зокрема: представником Камінь-Каширської міської ради, якій спірна квартира відповідно до Порядку № 503, була передана у комунальну власність для передачі у власність особі з інвалідністю внаслідок війни, суперечить вимогам закону.

Виходячи з наведеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм правильну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Безпідставними є покликання апелянта на правові висновки викладені ВП ВС у постанові від 04.12.2019 року справі №917/1739/17 про необхідність судом самостійно здійснювати правову кваліфікацію спірних правовідносин у випадку якщо учасник справи послався не на ті норми права.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, який закріплений у ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючи до суду з даними позовом, ОСОБА_1 обмотивував свої вимоги саме спадкування майна після смерті діда та матері. Тобто предметом позову визначив квартиру АДРЕСА_1 , як спадкове майно.

З врахуванням викладеного, доводи апелянта про необхідність застосування судом ст. 344 ЦК України, не ґрунтуються на Законі та порушують принцип диспозитивності цивільного процесу.

Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: