Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №754/7383/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/240/26

Справа №754/7383/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в особі головуючого - судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною скасування постанови.

Адміністративний позов обґрунтовує наступним:

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковникf ОСОБА_2 № 292 від 13.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП позивача визнано винуватим та накладено адміністративний штраф у сумі 25500,00 грн. Відповідно до вказаної постанови, позивач який 30.11.2015 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час самостійно не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та не пройшов медичний огляд ВЛК у встановлений законом термін, а саме в строк до 05.06.2025, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме пункт 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. Копію вказаної постанови позивач отримав 14.04.2026 у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3. З постановою позивач не згоден повністю, вважає її безпідставною та такою,що порушує права позивача. Позивач просить поновити строк звернення до суду, визнати постанову протиправною, скасувати її, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, про розгляд справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали, на його поштову адресу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови № 292 від 13.02.2026, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 25500,00 грн, з огляду на те, що позивач в строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. У постанові зазначено, що це є порушенням ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

У матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії постанови, що оскаржується. Позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 09.04.2026, тому суд визнав поважними причини пропуску строку на оскарження цієї постанови.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як "обмежено придатний до військової служби" та "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 505.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

15.02.2025 набрав чинності Закон України № 4235-ІХ від 12.02.2025 яким було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України-до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані з 15.02.2025 (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05.06.2025 самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, у позивача, який є громадянином України чоловічої статті віком від 25 до 60 років та був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, у період з 04.05.2024 до 05.06.2025 виник обов`язок повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Судом встановлено, що 26.02.2025 позивач проходив ВЛК в медичному закладі КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», що спростовує твердження відповідача наведене у фабулі постанови про те, що позивач непройшов медичний огляд військово-лікарською комісією у встановлений законом термін, а саме в строк до 05.06.2025.

Зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9 частини другої статті 2 КАС України).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина перша статті 268 КУпАП).

Відповідач не надав суду доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про дату і час розгляду справи, що була призначена на 13.02.2026. Отже відповідач порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення та бути повідомленим про місце і час розгляду справи.

Притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП за відсутності особи та без належного підтвердження про її повідомлення щодо розгляду справи є порушенням вимог КУпАП (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі № 755/12941/25).

Крім того, відповідно до ч.9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення, а вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу (стаття 254 КУпАП).

Згідно з матеріалами справи датою вчинення позивачем правопорушення є 06.06.2025, тобто день, наступний за останнім днем встановленого строку для виконання ним обов`язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Факт непроходження позивачем повторного медичного огляду до 05.06.2025 свідчить про те, що вже 06.06.2025 відповідач мав об`єктивну можливість виявити це правопорушення за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Водночас, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся 13.02.2026, тобто поза межами строків, встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову, що передбачено у ч.4 ст. 159 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, згідно наведених положень діючого законодавства постанова № 292 від 13.02.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

З урахуванням статті 139 КАС України та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Позивачем понесено документально підтверджені витрати за сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн., який підлягає стягненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 210-1 ч. 2, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 139, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 292 від 13 лютого 2026 року по справі про адміністративне прапопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - скасувати та провадження у справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено - 20.08.2026.

Суддя В.О. Сенюта