Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №754/3734/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №754/3734/26

Суддя: Сенюта В. О.

Номер провадження 2-а/754/173/26

Справа №754/3734/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в особі головуючого - судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтовує наступним:

04.03.2026 позивач дізнався про те, що відповідач, в особі виконуючого обов`язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , склав та виніс постанову №364 від 18.02.2026. На підставі постанови позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за нібито вчинене порушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП з тих підстав, що позивач до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив частину першу статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частину 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Позивач просить поновити строк звернення до суду, визнати постанову протиправною, скасувати її, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, про розгляд справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали, на його поштову адресу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови № 364 від 18.02.2026 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 25500,00 грн, з огляду на те, що позивач в строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. У постанові зазначено, що це є порушенням ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

У матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії постанови, що оскаржується. Позивач дізнався про спірну постанову в межах виконавчого провадження, тому суд визнав поважними причини пропуску строку на оскарження цієї постанови.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як "обмежено придатний до військової служби" та "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

15.02.2025 набрав чинності Закон України № 4235-ІХ від 12.02.2025 яким було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України-до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані з 15.02.2025 (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05.06.2025 самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, у позивача, який є громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років та був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, у період з 04.05.2024 до 05.06.2025 виник обов`язок повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025 і пройшов медичний огляд до 05.06.2025, не надано. Відомості про те, що позивач є особою з інвалідністю, що виключало б його обов`язок в частині виконання вимог щодо проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025, відсутні.

Незважаючи на те, що позивач об`єктивно не виконав вимоги закону щодо проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025, суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності має відбуватися з суворим дотриманням процедури та строків, визначених КУпАП.

З огляду на відсутність у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення та доказів належного повідомлення позивача, суд позбавлений можливості констатувати правомірність дій відповідача.

Зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9 частини другої статті 2 КАС України).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина перша статті 268 КУпАП).

Відповідач не надав суду доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про дату і час розгляду справи, що була призначена на 13.02.2026. Отже відповідач порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення та бути повідомленим про місце і час розгляду справи.

Притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП за відсутності особи та без належного підтвердження про її повідомлення щодо розгляду справи є порушенням вимог КУпАП (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 у справі № 755/12941/25).

Крім того, відповідно до ч.9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення, а вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу (стаття 254 КУпАП).

У постанові вказано, що постанова складена відповідно до протокол про адміністративне правопорушення від 28.02.2026. Позивач заперечує отримання цього протоколу. Відповідач не виконав вимоги ухвали та не надав його копію.

Згідно з матеріалами справи датою вчинення позивачем правопорушення є 06.06.2025, тобто день, наступний за останнім днем встановленого строку для виконання ним обов`язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд зазначає, що інформація щодо військовозобов`язаних, включаючи дані про проходження ВЛК, міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», що визнається самим відповідачем у тексті оскаржуваної постанови.

Факт непроходження позивачем повторного медичного огляду до 05.06.2025 свідчить про те, що вже 06.06.2025 відповідач мав об`єктивну можливість виявити це правопорушення за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Оскаржувану постанову винесено 18.02.2026, на підставі протоколу від 05.02.2026, який відсутній в матеріалах справи, тобто з порушенням тримісячного строку з дня виявлення правопорушення.

Крім того, у спірній постанові вказано, що позивач на розгляд справи, призначений 18.02.2025 не з`явився, хоча був повідомлений, при цьому докази виклику позивача на вказану у постанові дату письмові матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову, що передбачено у ч.4 ст. 159 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження у справі.

Суд (посадова особа) при розгляді скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 239 КУпАП).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст. 286 КАС України).

З огляду на те, що суд встановив порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності через неналежне повідомлення позивача про розгляд справи, відсутність доказів складання протоколу з дотриманням вимог статті 254 КУпАП, а також порушення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням статті 139 КАС України та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Позивачем понесено документально підтверджені витрати за сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн., який підлягає стягненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 210-1 ч. 2, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 139, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати Постанову № 364 від 18 лютого 2026 року, ухвалену виконуючим обов`язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено - 20.08.2026.

Суддя В.О. Сенюта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua