Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №753/11085/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11085/26

провадження № 2/753/11476/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К. В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2026 року від ОСОБА_2 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 09 серпня 2014 року між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу подружжя має доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає те, що вона з відповідачем перестали знаходити спільну мову, у зв`язку з чим почали виникати суперечки, безпідставні претензії та невдоволення. Після повномасштабного вторгнення рф на територію україни позивачка з донькою виїхали до Німеччини. Сторони проживають окремо з 2022 року, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не підтримують. Шлюб існує лише формально. На глибоке переконання позивачки збереження шлюбних стосунків не є можливим та суперечить її інтересам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання.

18 червня 2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти позову у зв`язку з тим, що вважає розірвання шлюбу передчасним рішенням. Відзив мотивований тим, що відповідач бажає зберегти сім`ю та вважає, що можливості для примирення не вичерпані. Незважаючи на існуючі труднощі у сімейних відносинах та окреме проживання сторін, відповідач готовий до конструктивного діалогу, налагодження взаємин та вжиття всіх можливих заходів для збереження сім`ї. Крім того, у сторін є неповнолітня донька, інтереси якої потребують вжиття всіх передбачених законом можливостей для збереження сім`ї. У зв`язку із зазначеним, відповідач просив суд надати сторонам строк на примирення терміном шість місяців.

01 липня 2026 року до суду від позивачки надійшли заперечення на відзив відповідача, у яких остання просила суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення та задовольнити позовні вимоги. Заперечення позивачки мотивоване тим, що з травня 2022 року позивачка з неповнолітньою дитиною проживають у Німеччині, у той час як відповідач проживає в Україні. На сьогоднішній день сторони подружніх стосунків не підтримують. Рішення позивачки щодо розірвання шлюбу є остаточним, виваженим та добровільним, а отже а отже незгода відповідача не є підставою для відмови у задоволені позову чи обов`язкового надання строку на примирення подружжя.

У судове засідання, призначене на 20 липня 2026 року, з`явився відповідач.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти позову. Вказав, що дійсно, дружина з їх малолітньою донькою виїхали у 2022 році до Німеччини у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф в Україну. Зазначив, що у них з дружиною чудові стосунки, вони щодня спілкуються по телефону. Але, на його думку, дружина чекає рішучих дій з його сторони. Дружина, перебуваючи у Німеччині, закінчила декілька курсів, має намір працевлаштуватися, в Україну поки повертатись не бажає. За останні 2 роки приїжджала в Україну 1-2 рази на рік. Вказав, що після закінчення війни їх сім`я зможе об`єднатися: або позивачка повернеться в Україну, або він виїде у Німеччину. Просив не розривати шлюб та надати строк для примирення тривалістю 6 місяців. Зауважив, що позивачка планує приїхати в Україну на початку серпня 2026 року, відтак, у них буде змога більше поспілкуватись з питання збереження сім`ї.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 06 серпня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 06 серпня 2026 року, сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

28 липня 2026 року до суду від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Беручи до уваги, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін про судове засідання, тобто їх явка є не обов`язковою, враховуючи подану позивачем заяву про розгляд справи без її участі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 09 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 97. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_5 .

Від шлюбу подружжя має доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини не є можливим та суперечить її інтересам. Відповідач проти розірвання шлюбу заперечує, просив надати подружжю строк для примирення тривалістю 6 місяців.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позивач скористалася цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Враховуючи, що після отримання відзиву на позов, у якому відповідач вказував на щире бажання зберегти сім`ю та заявив клопотання про надання строку для примирення подружжя, позивачка продовжила наполягати на розірванні шлюбу, вказвши у своїх запереченнях, що її рішення є остаточним, виваженим та добровільним, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачав, у зв`язку із чим постановив ухвалу від 06 серпня 2026 року, занесену у протокол судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про надання подружжю строку для примирення.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області за актовим записом № 97 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживанн: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Р. В. Котенко