Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №752/20400/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20400/26

Провадження №: 3/752/5881/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., участю прокурора Артимовича О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від УСР в м. Києві ДСР НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , члена позаштатної тимчасово діючої військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку», у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №910 від 31.07.2026, ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної тимчасово діючої військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» (далі - ДНП «НІР»), відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 31.12.2024 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 03.04.2025 о 13:44 несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (після звільнення) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся.

Прокурор Артимович О.В. підтримав протокол та просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні даного адміністративного правопорушення, призначити стягнення у виді штрафу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Так, відповідно до до витягу з наказу Інституту онкології Академії медичних наук України (далі - Інститут онкології) від 13.11.2006 № 218-К лікаря хірурга-онколога відділення пухлин опорно-рухового апарату ОСОБА_1 (далі - суб`єкт декларування) з 06.11.2006 переведено на посаду завідувача відділення пухлин опорно-рухового апарату Інституту онкології.

Наказом ДНП «НІР» від 30.04.2009 № 77-К «у зв`язку зі зміною штатного розпису - з 01.04.2009 завідувач відділення онкоортопедії та пухлин шкіри і м`яких тканин ОСОБА_1 залишився на зазначеній посаді, де працює по теперішній час.

Згідно складу ВЛК ДНП «НІР», який є додатком до наказу ДНП «НІР» від 31.01.2023 № 13-кн «Про створення позаштатної тимчасово діючої військово-лікарської комісії», одним із членів цієї ВЛК призначено ОСОБА_1 , завідувача відділення онкоортопедії ДНП «НІР».

Наказом ДНП «НІР» від 07.10.2024 № 233 «Про припинення повноважень позаштатної тимчасово діючої військово-лікарської комісії», з 01.11.2024 повноваження ВЛК в ДНП «НІР» припинено.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 3384-ІХ) пункт 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» доповнено підпунктом «ґ».

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон № 3384-ІХ набрав чинності 12.10.2023.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи членом ВЛК є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 1 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється в порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Отже, ОСОБА_1 , припинивши 31.12.2024 діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування був зобов`язаний до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025 року, подати в установленому абзацом другим частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку Декларацію, шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав Декларацію (ідентифікатор документа - 4817ee6c-6e79-4c29-af85-a14560ed3928), лише 03.04.2025 о 13:44, а отже несвоєчасно.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняв ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 по 16.06.2026, останній вперше здійснив дії щодо створення Декларації (ідентифікатор документа - 4817ee6c-6e79-4c29-af85-a14560ed3928) натиснувши кнопку «Нова декларація на основі цієї» лише 03.04.2025 о 13:04, тобто поза межами строку, встановленого законодавством. Дата першої реєстрації у Реєстрі - 15.03.2024.

У своєму поясненні ОСОБА_1 повідомив, що Декларацію він подав 03.04.2025 невчасно через власну неуважність, у чому визнав свою вину.

Поважні причини, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати зазначену декларацію, відповідно до наданих останнім пояснень відсутні.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Таким чином, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.

Водночас, суд враховує ступінь суспільної небезпеки внаслідок несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації, з урахуванням мети запровадженого механізму електронного декларування.

Зокрема, метою декларування є забезпечення можливості об`єктивного фінансового контролю за майновим станом осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

У свою чергу, здійснення фінансового контролю здійснюється шляхом здійснення перевірок достовірності декларацій антикорупційними органами, проведення стосовно службовців моніторингу способу їх життя з метою перевірки відповідності рівня життя задекларованим майну та доходам.

З огляду на це, несвоєчасне подання декларації після звільнення з пропуском терміну на тиждень не свідчить про намір суб`єкта декларування приховати від антикорупційних органів інформацію про свій майновий стан.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.

Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують.

Суд зазначає, що обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є визнання вини та щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Такий вид адміністративного стягнення буде мати достатній вплив на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення і дозволить запобігти вчиненню нею в подальшому нових правопорушень.

Відповідно до ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП за малозначністю вчиненого діяння на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись відносно нього усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Вдовиченко