Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №643/10152/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 643/10152/23

провадження № 61-15469св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2025 року у складі судді Мельникової І. Д. та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Курила О. М., Пилипчук Н. П.

у справі

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі - позивач, КП «Харківські теплові мережі»)

до

відповідачок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - відповідачки)

про стягнення заборгованості з теплопостачання,

ухвалив постанову про таке:

І. Короткий зміст вимог позовної заяви, судових рішень та зустрічного позову

1. У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачок про стягнення заборгованості з теплопостачання за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2023 року в розмірі 66 386,35 грн.

2. Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2023 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 серпня 2010 року по 30 червня 2017 року в розмірі 7 485,83 грн. Стягнуто солідарно з відповідачок на користь позивача заборгованість з теплопостачання за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2023 року в розмірі 58 900,52 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

3. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року задоволено заяву відповідачок про перегляд заочного рішення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2023 року скасовано і справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

4. 29 січня 2025 року до суду від відповідачок надійшла зустрічна позовна заява про захист прав споживачів, у якій вони просили:

- визнати дії позивача щодо порушення прав відповідачок як споживачів протизаконними;

- визнати заборгованість, що обліковується поза межами позовної давності, простроченою, зобов`язати позивача здійснити коригування за особовим рахунком відповідачок та списати заборгованість;

- зобов`язати позивача здійснити перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії за період в межах позовної давності у відповідності до вимог законодавства та згідно з показаннями комерційного вузла обліку розподілу теплової енергії. Зарахувати 20 000,00 грн в рахунок сплати боргу;

- змінити дію договору про надання послуг з постачання теплової енергії, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , починаючи з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з форс-мажорними обставинами. Визнати нарахування у цей період необґрунтованими та зобов`язати позивача списати їх з особового рахунку відповідачок. Питання відшкодування технологічних витрат відкласти до закінчення форс-мажорних обставин.

IІ.Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

5. Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року, зустрічну позовну заяву повернуто відповідачкам.

6. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що така заява подана з пропуском строку для її подання, визначеного частиною першою статті 193 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

ІIІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

7. У касаційній скарзі відповідачки просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. Касаційна скарга обґрунтована таким:

- посилання судів на те, що позовна заява була направлена відповідачками 23 січня 2025 року, є помилковими, оскільки таку заяву вони направили 18 грудня 2024 року і канцелярія суду отримала її 21 грудня 2024 року;

- зустрічна позовна заява була направлена до суду одним пакетом разом зі скаргою відповідачок на дії приватного виконавця і помилково передана на розгляд судді Олійнику О. О. Цей суддя, отримавши матеріали, 23 грудня 2024 року постановив «незрозумілу ухвалу», а потім ухвалою від 06 січня 2025 року повернув скаргу (провадження № 4-с/643/15/25). Таким чином, скарга, а разом із нею і позовна заява, не були отримані суддею, у провадженні якого знаходилася справа № 643/10152/23. Письмових доказів про те, що ці документи побували в суді, немає;

- 22 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голубцов В. А. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони з посиланням на поданий 18 грудня 2024 року зустрічний позов;

- оскільки у розпорядженні судді був відсутній примірник зустрічного позову, то з метою прискорення розгляду справи 23 січня 2025 року ОСОБА_1 повторно направила до суду таку позовну заяву;

- обставини, на які посилається суд як на причину повернення позовної заяви без розгляду, стали наслідком помилки відповідачок, яка полягала у направленні зустрічної позовної заяви разом зі скаргою на дії приватного виконавця, а також помилки канцелярії суду, яка передала матеріали, що стосувалися справи № 643/10152/23, іншому судді;

- ігнорування судом того, що зустрічний позов був поданий в межах встановленого законодавством строку, є протизаконним;

- апеляційний суд, стверджуючи, що своєчасне звернення до суду із зустрічним позовом не підтверджується належними доказами, не звернув увагу на те, що покращити якість фіскального чека через дев`ять місяців після направлення позову неможливо, як і отримати від суду, який постановив оскаржувану ухвалу, докази помилкової передачі матеріалів справи іншому судді;

- крім того, відповідачки є внутрішньопереміщеними особами, які проживають на відстані більше ніж 500 км від приміщення суду;

- ухвала суду від 22 серпня 2025 року, яка оскаржується, на адресу учасників справи судом не надсилалась, в електронній базі у адвоката відсутня;

- апеляційний суд у своїй постанові посилається на якість фіскального чека, не звертаючи уваги на наявність інших доказів, які підтверджують надходження матеріалів до суду (заява адвоката, ухвала іншого судді), а також не приймаючи до уваги аргументи відповідачок;

- суд апеляційної інстанції порушив права відповідачок на повноцінний захист у суді під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

ІV. Рух справи

9. 03 грудня 2025 року відповідачки звернулися із касаційною скаргою.

10. Ухвалою від 15 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.

11. Ухвалою від 20 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження.

12. 17 березня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

13. Ухвалою від 02 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

V. Позиція Верховного Суду

14. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК), Верховний Суд зазначає таке.

15. У цій справі підлягає перевірці обґрунтованість повернення зустрічної позовної заяви відповідачкам.

16. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

17. Верховний Суд звертає увагу на те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини перша-друга статті 12 ЦПК).

18. При цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).

19. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК).

20. У пункті 3 частини другої статті 49 ЦПК передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

21. Зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14).

22. Згідно із частиною першою статті 193 ЦПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

23. За змістом частини першої статті 191 ЦПК відзив на позовну заяву подається відповідачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

24. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК).

25. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.

26. Судами встановлено, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року скасовано заочне рішення цього ж суду від 12 грудня 2023 року та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Відповідачкам було роз`яснено, що вони мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобто вп`ятнадцятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали (а. с. 59-60).

27. Адвокат Голубцов В. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , копію ухвали отримав 05 грудня 2024 року, що підтверджується розпискою (а. с. 61) та довідкою про доставку електронного документа (а. с. 64).

28. 22 січня 2025 року представник ОСОБА_1. звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутності відповідачки та її представника. Одночасно повідомив, що 18 грудня 2024 року відповідачки засобами поштового зв`язку направили на адресу суду зустрічний позов, розгляд якого він просив об`єднати з первісним позовом (а. с. 69-70).

29. 29 січня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 23 січня 2025 року, разом з якою вона повторно направила зустрічний позов та просила об`єднати його із первісним позовом. Разом з тим, ОСОБА_1. повідомила, що первинна позовна заява та інші документи отримані представником суду 21 грудня 2024 року і були передані «помилково» для розгляду судді Олійнику О. О. (а. с. 94, 96-103).

30. Встановивши, що зустрічна позовна заява подана 23 січня 2025 року, тобто з пропуском встановленого судом строку, і належних доказів, які б підтверджували вчасне звернення відповідачок до суду із такою заявою, матеріали справи не містять, суд на підставі частини третьої статті 194 ЦПК повернув зустрічну позовну заяву особам, які її подали.

31. Апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, дійшов висновку, що доказів помилкового приєднання зустрічного позову, поданого у грудні 2024 року, до матеріалів іншої судової справи відповідачками не надано.

32. Проте, суди не врахували належним чином доводи відповідачок та не перевірили матеріали справи № 643/10152/23 (4с/643/15/25) за їх скаргою на дії приватного виконавця, які перебували у провадженні судді Олійника О. О.

33. З таких матеріалів, які надійшли до Верховного Суду 05 серпня 2026 року, вбачається, що скарга на дії приватного виконавця відправлена відповідачками 18 грудня 2024 року і до суду надійшла 23 грудня 2024 року.

34. Разом із цими матеріалами є не підшита, не пронумерована та не зареєстрована зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів з додатками, датована 18 грудня 2024 року.

35. Верховний Суд звертає увагу на те, що якщо обставини об`єднання чи приєднання зустрічного позову об`єктивно не залежали від волі відповідача, повернення судом такого позову з мотивів порушення строку є безпідставним.

36. Таким чином, доводи відповідачок про те, що зустрічна позовна заява була направлена ними до суду одним пакетом разом з їх скаргою на дії приватного виконавця і помилково передана на розгляд судді Олійнику О. О., знайшли своє підтвердження.

37. Тому суди помилково повернули зустрічну позовну заяву, залишивши поза увагою твердження відповідачок, що така заява була подана ними в межах встановленого законодавством строку.

VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права.

39. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду про повернення зустрічної позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів, що відповідатиме статті 411 ЦПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів.

3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції ухвала Салтівського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2025 року та постанова Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2025 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко