Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №715/1882/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді електрика в МАПП «Порубне», та його захисника – адвоката Гуцуляк С. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Гуцуляк С. Т., на постанову судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 715/1882/26 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 715/1883/26 за ст. 124 КУпАП та присвоєно об`єднаному провадженню номер справи 715/1882/26.

Окрім цього, постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУПАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681833 від 02.06.2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02.06.2026 року о 08 год. 20 хв. на А/Д М-19, 536 км. в с. Тарашани Чернівецького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «FORD MONDEO», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681833 від 02.06.2026 року,

ЄУНСС: 715/1882/26 Головуючий у І інстанції: Маковійчук Ю. В.

Номер провадження: 33/822/384/26 Головуючий в апеляційній ін-ції: Давній В. П.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02.06.2026 року о 08 год. 20 хв. на А/Д М-19, 536 км. в с. Тарашани, Чернівецького району Чернівецької області, керуючи автомобілем марки «FORD MONDEO», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався попереду під керуванням ОСОБА_2 , який в результаті некерованого руху здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «KIA SORENTO» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На вказану постанову районного суду захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - адвокат Гуцуляк С. Т., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі № 715/1882/26 відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в частині визнання винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення та дослідження обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Стверджує, що працівниками поліції було порушено вимоги ст. ст. 256, 266 КУпАП, Постанови КМУ № 1103 про Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735.

Апелює, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, добровільно виконував всі вказівки працівників поліції.

Зазначає, що районним судом не було надано належної оцінки доводам щодо обставин проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме щодо декількох спроб тестування, повідомлення працівником поліції про неналежну роботу приладу, відсутності належної фіксації результатів попередніх тестувань.

Вказує, що з відеозапису не вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 можливість пройти огляд у медичному закладі та не забезпечили його проведення.

Заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Гуцуляк С. Т., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд задовольнити її з підстав наведених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах, та в поданій апеляційній скарзі не оскаржується.

Апелянтом оскаржується, зокрема, відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції не було виконано в повному обсязі.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини стандарти та процедурні гарантії, встановлені для кримінальних проваджень (а саме - права на справедливий і публічний розгляд справи. незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення), на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно ч. 1 ст. 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Пленуму № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з`ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Відтак, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, як вбачається з оскаржуваної постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 районним судом було поставлено в провину те, що він у даній дорожній ситуації порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681833 від 02.06.2026 року, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «FORD MONDEO», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, результат огляду – 1,85 проміле, з результатом згідний. Своїми діями порушив п. 2.9 (а) ПДР України.

Порушення вимог п. 2.5 ПДР України, яке ставилося районним судом у провину ОСОБА_1 не відповідає викладеній у протоколі суті правопорушення.

Тобто, районний суд, вийшов за межі протоколу, який складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог процесуального закону, перебрав на себе функцію обвинувачення та самостійно змінив його зміст на погіршення становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є неприпустимим та суперечить, як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ.

Разом з цим слід зазначити, що не заперечуючи фактів, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, та проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейських, суд першої інстанції дійшов помилкового та взаємовиключного висновку про нібито наявність у діях ОСОБА_1 порушення пункту 2.5 ПДР, чим повністю викривив об`єктивну сторону правопорушення.

Відсутність вказаних відомостей позбавляє суд встановити дійсні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції не здійснював розгляд даного провадження в межах суті правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 щодо порушення вимог пункту 2.5 ПДР України та не надав належної правової оцінки відповідним обставинам.

Водночас, апеляційний суд не може усувати зазначені недоліки шляхом самостійного дослідження відповідних обставин, які не були предметом належного розгляду суду першої інстанції, оскільки перегляд справи здійснюється виключно в межах суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає висновок районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з підстав порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України помилковим та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.5 ПДР України, є необґрунтованою, невмотивованою, та постановленою з порушенням вимог ст. 245 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, і справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - адвоката Гуцуляк С. Т., задовольнити.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині притягнення його за ч. 1 ст. 130 КУпАП України - скасувати, та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній