Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №621/1233/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 621/1233/23

провадження № 22-ц/818/3881/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пилипчук Н.П.,

суддів – Савенка М.Є., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря – Муренченко С.А.,

учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області,

третя особа – Комісія з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року в складі судді Філіп`євої В.В.

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Комісія з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, про встановлення факту наявності трудових відносин та стягнення заробітної плати, який у подальшому уточнила.

Позовна заява мотивована тим, що Комунальний заклад «Слобожанський дошкілький навчальний заклад (ясла-садок) №3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області створено на підставі рішення Комсомольської селищної ради від 12 вересня 2002 року.

22.07.2015 наказом № 192-к відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації вона переведена з посади вихователя на посаду завідувача Комунального закладу «Слобожанський дошкільний навчальний заклад (ясла- садок) № 3», на якій постійно працювала до 2019 року. Таким чином, вона почала працювати на посаді за безстроковим трудовим договором.

05.09.2017 прийнято Закону України «Про освіту», згідно статті 25 якого, повноваження стосовно керівника дошкільного навчального закладу (закладу дошкільної освіти) надано засновнику закладу.

Рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LХ сесії VІІ скликання № 1038-VІІ від 24.09.2019 призначено ОСОБА_2 на посаду завідувача Комунального закладу Слобожанського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (з виконанням роботи вихователя у цьому ж закладі) на період перебування основного працівника – завідувача ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Зобов`язано Комсомольського селищного голову ОСОБА_3 укласти з ОСОБА_2 строковий трудовий договір (контракт) з 25.09.2019 року по день фактичного виходу на роботу завідувача ОСОБА_1 .

Вважала, що з моменту внесення змін до законодавства, між нею та відповідачем виникли трудові відносини, які тривають до теперішнього часу. Вказаний факт підтверджується також інформаційними відомостями форми ОК-5 Пенсійного фонду України, згідно яких відрахування пенсійних внесків за працівника ОСОБА_1 на протязі 2017 -2019 років здійснювала Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області.

Наказом відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації № 130-в від 05.09.2019 за її заявою їй надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16.09.2019 по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після закінчення відпустки між нею та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області виник трудовий спір в зв`язку з неприйняттям останньою рішення про укладення контракту з нею на посаду керівника Слобожанського ЗДО № 3 та заперечення відповідачем її права виходу з відпустки на посаду керівника закладу, яку вона займала до відпустки.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21.12.2022 року по справі № 621/3407/21 встановлено, що «відносно ОСОБА_1 до теперішнього часу діє наказ № 192-к від 22 липня 2015 року. Інших документів щодо припинення з ОСОБА_1 трудових відносин, її незаконного звільнення, сторони не надали, тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Разом з тим …Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області не привела до теперішнього часу трудові відносини з позивачкою у відповідність із законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування».

20 січня 2023 року Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області прийнято рішення №1460-VІІ від 20.01.2023, яким відмовлено в укладенні строкового трудового договору (контракту) з нею на посаду директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, проте сама відмова в укладенні контракту не припиняє трудових відносин за безстроковим трудовим договором.

Зазначила, що вона тривалий час з 25.08.2020 знаходиться в стані правової невизначеності, оскільки за відсутності рішення про укладення контракту та розпорядчого документу про припинення трудових відносин, вона водночас не є працевлаштованою і не є звільненою. При цьому рішення № 1460-VІІ від 20.01.2023 жодним чином не врегульовує трудові правовідносини та не вирішує трудовий спір, оскільки не припиняє трудових відносин та не надає їй права продовжувати виконувати професійні обов`язки на посаді керівника закладу та отримувати заробітну плату.

Вважала, що вона має право на отримання середньої заробітної плати за період з 25.08.2020 по 31.12.2023, яка становить 555328,28 грн, оскільки дії та бездіяльність відповідача при вирішенні питання укладення контракту з нею визнані судом протиправними, а питання виходу на роботу не вирішується саме відповідачем.

Просила встановити факт наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області (яка є правонаступником Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області) як засновником «Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3» та визнати трудові відносини такими, що не є припинені на день прийняття рішення по справі; стягнути з Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 01.09.2020 по 31.12.2023 року в розмірі 555328,28 грн; вирішити питання щодо судового збору.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати повністю і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю, вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано оцінки того, як зміни в законодавстві вплинули на правовідносини між нею та Слобожанською селищною радою, як засновником комунального закладу освіти. Введення контрактної форми трудового договору є зміною істотних умов праці. Суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам, що визначають правовідносини між нею та Слобожанською селищною радою у період з 22.07.2015 по 10.09.2021. Тобто суд, дійшовши висновку про відсутність доказів наявних трудових відносин з 10.09.2021, не встановив, коли саме та за яких підстав припинили існування трудові відносини. Які виникли і діяли з 22.07.2015. Судом залишено поза увагою наявність всіх ознак трудових відносин між нею та селищною радою у період до 10.09.2019. Судовим рішенням у справі № 621/3407/21 встановлено факт наявності трудових відносин та факт протиправних дій та бездіяльності селищної ради щодо не вчинення дій з приведення у відповідність до чинного законодавства наявних трудових відносин. Отже вона саме внаслідок таких протиправних дій та бездіяльності була позбавлена можливості виконувати обов`язки та отримувати заробітну плату за основним місцем роботи, яка для неї є єдиним джерелом існування. Крім того, рішення № 1460-VІІ від 20.01.2023 не містить доручення уповноваженому органу про видання розпорядчого документу про припинення трудових відносин, тобто фактично не впорядковує трудових відносин.

04.05.2026 за допомогою системи «Електронний суд» Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

18.05.2026 за допомогою системи «Електронний суд» Слобожанський комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду – змінити.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , 16 липня 2014 року наказом № 70-к по ДНЗ № 3 остання в порядку переведення призначена на посаду вихователя Комсомольського дошкільного навчального закладу № 3.

Наказом № 192-к від 22.07.2015 року по відділу освіти, ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача Дошкільного навчального закладу № 3 (а.с.31-34,96-99 т.1).

Відповідно до наказу відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації № 130-к від 05.09.2019, ОСОБА_1 , завідувачу комунального закладу Слобожанський ДНЗ № 3, надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 16.09.2019 по 10.09.2021 (а.с.41 т.1).

Рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LХ сесії VІІ скликання № 1038-VІІ від 24.09.2019 року, призначено ОСОБА_2 на посаду завідувача Комунального закладу Слобожанського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (з виконанням роботи вихователя у цьому ж закладі) на період перебування основного працівника – завідувача ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Зобов`язано Комсомольського селищного голову ОСОБА_3 укласти з ОСОБА_2 строковий трудовий договір (контракт) з 25.09.2019 по день фактичного виходу на роботу завідувача ОСОБА_1 (а.с.35 т.1).

Листом начальника відділу освіти Зміївської РДА № 01-26/о-12 від 31.08.2020 ОСОБА_4 надано відповідь щодо її наміру приступити до роботи на посаді завідувача Слобожанського ДНЗ № 3, в якому зазначено, що повноваження з кадрових питань у дошкільному навчальному закладі передані Комсомольській селищній раді (а.с.36 т.1).

10.08.2020 Осовська В.Ю. звернулася до Комсомольського селищного голови Діхтяря Д.М., в якій просила прийняти її переводом по контракту на посаду директора Слобожанського ЗДО № 3 (а.с.70 т.1).

Як вбачається з Витягу з протоколу № 77 засідання депутатів Слобожанської селищної ради LXXVII сесії VII скликання від 25.08.2020, під час обговорення питання «Про укладення контракту з ОСОБА_1 на посаду директора Слобожанського ЗДО № 3» три депутати проголосували «за», чотири – «проти», інші 13 присутніх – «утрималися», в зв`язку з чим рішення не прийнято (а.с.71-72 т.1).

02.09.2020 Осовська В.Ю. звернулася до Комсомольського селищного голови Діхтяря Д.М. про намір достроково припинити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та приступити до виконання обов`язків керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області з 18 вересня 2020 року (а.с.19 т.2).

Листом від 23.09.2020 Слобожанський селищний голова Д.Діхтяр повідомив ОСОБА_1 про те, що її кандидатура щодо укладення контракту на посаду директора Слобожанського ЗДО № 3 не була підтримана депутатами з урахуванням колективного звернення працівників закладу, які повідомили про негативний досвід роботи під керівництвом позивача (а.с.20 т.).

Згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), страхувальником ОСОБА_1 обліковується Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, за яку останнім до 2019 року вносилися страхові внески (а.с.37-40 т.1).

Згідно відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб, виданого Пенсійним Фондом України, станом на 31.05.2023 ОСОБА_1 рахується працевлаштованою в Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області з 07.08.2012 (а.с.80 т.1).

Як вбачається з Журналу обліку трудових книжок Слобожанської селищної ради, трудова книжка ОСОБА_1 у вказаній установі на обліку не перебуває (а.с.100-127 т.1).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 05.10.2022 по справі № 621/3407/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3, ІІІ особи: Кліментьєва О.О., Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, - задоволено частково, визнано дії та бездіяльність відповідача Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області як засновника «Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3» по не приведенню у відповідність до чинного законодавства трудових відносин між ним та позивачкою ОСОБА_1 , не укладенні контракту та не допуску до роботи на посаду керівника Слобожанського ЗДО № 3 після завершення строку відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку – незаконними; поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області; зобов`язано Слобожанську селищну раду Чугуївського району Харківської області прийняти рішення про поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області з укладенням відповідним уповноваженим органом контракту відповідно до вимог закону та Статуту закладу; стягнуто з Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 солідарно на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2021 по 05.10.2022 року з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України; стягнуто з Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області та Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 солідарно на користь позивача ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1908,00 грн (а.с.7-19 т.1).

Постановою Харківської апеляційного суду від 21.12.2022 рішення Зміївського районного суду Харківської області від 05.10.2022 скасовано, та ухвалено нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3, ІІІ особи: Кліментьєва О.О., Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, - задоволено частково, визнано протиправними дії та бездіяльність відповідача Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області стосовно ОСОБА_1 щодо невчинення будь-яких дій з приведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин між ОСОБА_1 та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області, яка є засновником «Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3, після внесення змін до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні»; в іншій частині позовних вимог – відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.20-30 т.1).

Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що селищною радою при вирішенні відносин з ОСОБА_1 мало бути прийнято одне з рішень про укладення або відмову в укладенні контракту з позивачем, а відсутність такого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню. Натомість, вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає, оскільки на момент розгляду справи ОСОБА_1 не є звільненою, в трудовій книжці позивача відсутній запис про звільнення, а рішення про укладення строкового договору (контракту) – не приймалося.

Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.11.2023 у цивільній справі № 621/3407/21 (провадження №61-1373св23) касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Харківського апеляційного суду від 21.12.2022 року по цивільній справі № 621/3407/21 - залишена без змін (а.с.190-201 т. 1).

В обґрунтування свого рішення суд касаційної інстанції зазначив, що правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відсутні, оскільки на час розгляду справи трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 запису про звільнення позивача з посади не містить, наказ роботодавця від 22 липня 2015 року № 192-к про прийняття позивачки на роботу є дійсним, рішення щодо укладення нового строкового договору – контракту - не приймалося.

22 грудня 2022 року начальником відділу освіти Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області Осовській В.Ю. направлено листа, згідно якого запропоновано вакантні посади вихователя КЗДО (ясла-садок) селища Донець Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, та посада вихователя-методиста Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (а.с.73 т.1).

Рішенням Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 1460-VІІ від 20.01.2023 «Про виконання постанови Харківського апеляційного суду від 21.12.2022 року по справі № 621/3407/21» постановлено відмовити в укладенні строкового трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 на посаду директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок)№ 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (а.с.43 т.1).

На запит позивача від 06.02.2023 виконавчий комітет Слобожанської селищної ради 10.02.2023 повідомив, що на вимогу депутатів засідання постійних депутатських комісій не проводилося та надано копії відомості голосування голови та депутатів селищної ради при прийнятті рішення №1460-VІІ від 20.01.2023 «Про виконання постанови Харківського апеляційного суду від 21.12.2022 року по справі № 621/3407/21» (а.с.44-46, 74 т.1).

Відповідно до довідки Слобожанського селищного голови від 30.06.2023, згідно штатного розпису Дошкільного закладу № 3 за 2019 рік, посадовий оклад завідувача дорівнював 15 тарифному розряду і за липень-серпень 2019 року складав 4956,00 гривень, що підтверджується (а.с.157-158, 165,206 т.1).

Розмір посадового окладу директора Комунального закладу Слобожанський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області відповідно до штатного розкладу складав: серпень 2020 року - 5965,30 грн; вересень – грудень 2020 року – 6315,10 грн; січень – листопад 2021 року – 7577,90 грн; грудень 2021 року – 8210,40 грн; січень – лютий 2022 року – 8210,40 грн; березень – грудень 2022 року – 8878,10 грн; січень – квітень 2023 року – 8878,10 грн (а.с.164,208 т.1).

Як вбачається з Довідки про доходи від 01.07.2023, Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області нараховано дохід ОСОБА_1 за період з липня по серпень 2019 року в розмірі 17334,87 грн (а.с.166,207 т.1).

На виконання ухвали суду першої інстанції від 10.03.2025 року Головою комісії з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Н.Кравченко надано для огляду в судовому засіданні трудову книжку (дублікат) НОМЕР_1 , заповнену на ім`я ОСОБА_1 на 63 аркушах та повідомлено, що оригінал особової справи працівника ОСОБА_1 у комісії відсутній (т.2, а.с.94).

Матеріали справи містять Акт передачі документації завідувача Слобожанського ДНЗ № 3 від 25.09.2019 року, про передачу печаток і документів згідно опису, підписаний ОСОБА_1 та іншими працівниками, з якого вбачається, що трудова книжка та особова справа ОСОБА_1 в матеріалах приймання-передачі відсутні (а.с.116-117 т.2).

З листа Відділу освіти Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 31.05.2021 вбачається, що 25.01.2021 актом передачі-приймання трудової книжки ОСОБА_1 було передано оригінал трудової книжки ОСОБА_1 , відділом освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області до комісії з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області. Дана трудова книжка знаходиться на відповідальному зберіганні в комісії з реорганізації відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (а.с.133 т.2).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частинами першою-третьою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором є таким самим, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема, у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності 02 січня 2015 року, виключено частину четверту статті 24 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Водночас суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема, виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» № 2628-ІІІ від 11.07.2001 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

05.09.2017 року внесені зміни до статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» № 2628-ІІІ від 11.07.2001, згідно яких керівником закладу дошкільної освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту (для директорів державних, комунальних закладів дошкільної освіти - вищу педагогічну освіту), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров`я, що не перешкоджає виконанню професійних обов`язків. Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Інших працівників закладу дошкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу, відповідно до законодавства.

Відповідно до змісту частини першої статті 25 Закону України «Про освіту» права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Частиною другою вказаної статті Закону України «Про освіту» передбачено, що засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти.

Статтею 25 Закону України «Про освіту» та частиною другою статті 19 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що органи місцевого самоврядування здійснюють добір, призначення на посади та звільнення з посад керівних кадрів у комунальних закладах дошкільної освіти, а керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законом, з яким укладається строковий трудовий договір (контракт).

Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 36 КЗпП України, зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Відповідно до частин третьої-дев`ятої статті 179 КЗпП України, за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Згідно зі статтею 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується, в тому числі, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Абзацом другим пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки» встановлено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є соціальною відпусткою, і згідно з частиною третьою статті 18 цього ж Закону, може бути використана повністю або частково бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 заявила вимогу про встановлення факту наявності трудових відносин між нею та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області та визнання трудових відносин такими, що не є припинені на день прийняття рішення по справі.

Матеріали справи свідчать про те, що наказом № 192-к від 22.07.2015 по відділу освіти, ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача Дошкільного навчального закладу № 3.

На підставі наказу відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації № 130-к від 05.09.2019, ОСОБА_1 , завідувачу Комунального закладу Слобожанський ДНЗ № 3, надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 16.09.2019 по 10.09.2021.

10.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до Комсомольського селищного голови, в якій просила прийняти її переводом по контракту на посаду директора Слобожанського ЗДО № 3, однак як вбачається з Витягу з протоколу № 77 засідання депутатів Слобожанської селищної ради LXXVII сесії VII скликання від 25.08.2020, рішення про укладення контракту з ОСОБА_1 на посаду директора Слобожанського ЗДО № 3 не прийнято.

В подальшому постановою Харківської апеляційного суду від 21.12.2022 у справі 621/3407/21, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 15.11.2023, визнано протиправними дії та бездіяльність Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області стосовно ОСОБА_1 щодо невчинення будь-яких дій з приведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин між ОСОБА_1 та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області, яка є засновником «Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3, після внесення змін до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні».

На виконання вказаного судового рішення у справі № 621/3407/21, рішенням Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 1460-VІІ від 20.01.2023 вирішено відмовити в укладенні строкового трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 на посаду директора Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Посада завідувача дошкільного навчального закладу, яка надалі перейменована на посаду директора, відповідно до вимог Закону України «Про освіту», належить до категорії педагогічних працівників, із якими укладається строковий договір (контракт), оскільки контрактна форма трудового договору щодо директора комунального навчального закладу законодавчо визначена саме законом.

Засновник закладу освіти, який наділений повноваженнями щодо здійснення добору, призначення та звільнення з посад керівних кадрів у комунальних закладах дошкільної освіти, 20.01.2023 прийняв рішення щодо не укладення з ОСОБА_1 строкового договору (контракту).

Однак матеріали справи не містять доказів того, що роботодавцем було видано відповідний наказ про звільнення ОСОБА_1 з місця роботи.

Зазначених обставин відповідач не спростував, відповідних доказів суду не надав.

Враховуючи те, що наказ роботодавця № 192-к від 22.07.2015 про прийняття ОСОБА_1 на роботу є дійсним, доказів прийняття роботодавцем наказу про звільнення позивачки з роботи матеріали справи не містять, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено, що трудові відносини між сторонами є припиненими.

Разом з цим, колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись до суду з вимогою ОСОБА_1 посилалася на те, що вона тривалий час знаходиться в стані правової невизначеності, оскільки за відсутності рішення про укладення контракту та розпорядчого документу про припинення трудових відносин, вона водночас не є працевлаштованою і не є звільненою.

Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 ЦК України, і наведений в ній перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

В абзаці десятому пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб з передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Наявність недоліків у застосуванні судами способів захисту цивільних прав та інтересів спричинена неповним врегулюванням цього питання у законодавстві. Трапляються також випадки застосування судами іншого способу захисту, ніж той, який передбачений законом або договором.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити з його ефективності, а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, ухвалення судом рішення про відмову в позові ставить під загрозу гарантовані як національним, так і міжнародним законом, принципи ефективного засобу юридичного захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Суд повинен дослідити мету, якої хоче досягнути позивач, і відповідно до цієї мети встановити чи є належним способом захисту порушеного права обраний позивачем спосіб захисту.

Колегія суддів зазначає, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту наявності трудових відносин та визнання трудових відносин такими, що не є припинені на день прийняття рішення по справі є неефективним способом захисту, а їх задоволення не відновить її права.

Залежно від мети, заявниці слід просити суд зобов`язати роботодавця вчинити конкретні дії, зокрема, оформити накази, внести записи до трудової книжки тощо. Однак таких вимог позивачкою заявлено не було.

Встановивши, що відповідачем не доведено, що трудові відносини між ОСОБА_1 та Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області є припиненими, колегія суддів вважає, що заявлений позов в цій частині не спрямований, у контексті зазначених обставин справи, на ефективне відновлення права позивачки.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки обраний ОСОБА_1 спосіб захисту є неефективним.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за період з 01.09.2020 по 31.12.2023 в розмірі 555328,28 грн, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 708/447/23 (провадження № 61-12162св23) зазначено, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.

Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату.

Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця. Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю.

За змістом статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і не входить до структури заробітної плати.

Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню.

Отже, оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю.

Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов`язків, унаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.

Матеріали справи свідчать про те, що перебуваючи у декретній відпустці ОСОБА_1 мала намір достроково її припинити та приступити до виконання обов`язків керівника Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області з 18 вересня 2020 року.

Однак, засновник закладу освіти, який наділений повноваженнями щодо здійснення добору, призначення та звільнення з посад керівних кадрів у комунальних закладах дошкільної освіти, 20.01.2023 прийняв рішення щодо не укладення з ОСОБА_1 строкового договору (контракту).

Таким чином, у роботодавця були відсутні підстави для допуску позивачки до роботи на посаді керівника закладу дошкільної освіти.

В подальшому ОСОБА_1 запропоновано вакантні посади вихователя КЗДО (ясла-садок) селища Донець Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, та посада вихователя-методиста Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Доказів того, що ОСОБА_1 погодилась на зайняття або відмовилась щодо запропонованих посад, матеріали справи не містять.

Позивачка не надала доказів того, що вона виявила бажання працювати на інших посадах, запропонованих відповідачами, що була позбавлена можливості працювати через неправомірні дії відповідача.

Заяви про звільнення позивачка не подавала, фактично не працювала, тому відсутні підстави вважати, що період з 01.09.2020 по 31.12.2023 є вимушеним прогулом, упродовж якого заявниця саме з вини роботодавця не мала змоги виконувати трудові функції.

За таких обставин, вимога позивачки про стягнення середнього заробітку за період 01.09.2020 по 31.12.2023 задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, проте помилився щодо мотивів такої відмови, тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки по суті апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 березня 2026 року – змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді М.Є. Савенко

О.Ю. Тичкова