Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №404/4503/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

11 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/4503/25

провадження № 22-ц/4809/1440/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - Виконавчий комітет Фортечної районної у м. Кропивницькому ради, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20 травня 2026 року у складі судді Іванової Н.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Фортечної районної у м. Кропивницькому ради та ОСОБА_2 , звернувся в суд з із заявою про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

В обґрунтування заяви посилався на те, що він має на утриманні ОСОБА_3 . Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 15.05.2012, виданої Міністерством охорони здоров`я України, ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності з 06.04.2012, причина - інвалідність з дитинства безтерміново, що посвідчується, як довідкою, так і пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 . Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання та місцезнаходження батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 невідоме.

Відповідно до довідки №11261/2-05.24, виданої КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно перебував на стаціонарному примусовому лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з 09.08.2023 року по 22.10.2024 року.

Відповідно до висновку №151 лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 , 1984 року народження, особа з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу, встановленої з 06.04.2012 безтерміново, потребує постійного стороннього догляду з 03.04.2025 по 03.04.2026 року.

Хворий ОСОБА_3 проживає з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради та йому відповідно до постанови КМ України від 02.08.2000 №1192 з 02.04.2025 до 30.09.2025 призначена щомісячна грошова допомога як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляд та нагляду за нею.

Із встановленого діагнозу ОСОБА_3 , 1984 року народження, потрібує стороннього догляду, брат - ОСОБА_2 не може бути опікуном свого брата, оскільки сам хворіє, має 3 групу інвалідності із дитинства та між братами виникли неприязні стосунки, оскільки ОСОБА_2 було нанесено ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, за які передбачена кримінальна відповідальність, передбачена ч.1 ст.121 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

У періоди погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 , його наміри та подальші дії незрозумілі. У цей час він може укласти будь-який правочини, а тому заявник вважав, що визнання обмеження в цивільній дієздатності ОСОБА_3 необхідне, оскільки через свою хворобу він не може приймати усвідомлені рішення, не здатен керувати своїми діями та не контролює свою поведінку.

Зазначені обставини позбавляють ОСОБА_3 можливості цілеспрямовано, в своїх інтересах вести справи або розпоряджатися належним йому майном.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, встановити опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити опікуном його - ОСОБА_1 .

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20 травня 2026 року провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Фортечної районної у м. Кропивницькому ради, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Вишня Г.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 просили апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції – скасувати.

Виконавчий комітет Фортечної районної у м. Кропивницькому ради у судове засідання свого представника не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив клопотання про розгляд справи без участі свого представника (а.с.210). Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявник ОСОБА_1 не єя членом сім`ї, близьким родичем ОСОБА_3 , а тому не є суб`єктом у розумінні частини третьої статті 296 ЦК України, який має право на звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

У пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Встановлення обставин того, чи є заявник членом сім`ї або близьким родичем особи, щодо якої порушено питання про визнання її недієздатною, стосується оцінки правоздатності та наявності матеріально-правового чи процесуального права на позов (заяву) та досліджується судом під час розгляду справи по суті.

Якщо під час судового розгляду справи по суті буде встановлено, що заявник не є особою, якій законом надано право звертатися до суду з такою заявою (не належить до кола осіб, визначених статтею 296 ЦПК України), суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви, а не закриває провадження у справі. Кінцевим результатом розгляду справ окремого провадження по суті є або задоволення заяви, або відмова у її задоволенні.

Зокрема, у своїй постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 Верховний Суд зазначив, що хоча коло осіб, які наділені процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною, чітко обмежене частиною третьою статті 296 ЦПК України, встановлення факту належності заявника до цього кола осіб (наявність родинних зв`язків, статусу члена сім`ї) є питанням, яке підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті. Відсутність у заявника належного матеріально-правового чи процесуального статусу (правосуб`єктності) для ініціювання цього питання тягне за собою відмову у задоволенні заяви, а не закриття провадження у справі.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Верховного суду від 25.12.2024 по справі 209/2893/22, від 17.05.2023 по справі 522/1929/20 та від 20.01.2022 по справі 752/24219/20..

З огляду на зазначене вище суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, закривши провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України.

Слід зазначити, що стаття 255 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд закриває провадження у справі. Зазначений перелік розширювальному тлумаченню не підлягає. У вказаному переліку відсутня така підстава для закриття провадження, як подання заяви про визнання особи недієздатною особою, яка не належить до кола осіб, визначених частиною третьою статті 296 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали.

З урахуванням викладеного вище апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20 травня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко