Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №643/9605/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/9605/26

Провадження № 2/643/6536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.,

за участі секретаря судових засідань Борисенко Я.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_2 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяця з часу набрання законної сили рішенням суду.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала у АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить частка у праві власності на квартиру, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також усе інше майно, права та обов`язки, які належали спадкодавцю на час відкриття спадщини. Згідно з наявними документами, зазначена квартира була приватизована та належала на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї. Первісний співвласник квартири ОСОБА_5 помер раніше, ніж ОСОБА_4 . Водночас інший співвласник та спадкоємець — ОСОБА_3 , син померлої ОСОБА_4 , на дату смерті спадкодавця був зареєстрований разом із нею за адресою спадкового майна та в силу закону вважається таким, що фактично прийняв спадщину. 18 липня 2019 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 . Також з наявних документів вбачається, що спадщина після ОСОБА_5 складалася з 1/3 частки вказаної квартири. 01 грудня 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Соболевою А.В. була заведена спадкова справа № 48/2022 після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70783505. 17 листопада 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори, відповідно до якого все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак ОСОБА_6 , який був батьком позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто за 21 день до смерті заповідача — ОСОБА_4 . У зв`язку з цим, ОСОБА_6 фактично не міг скористатися правами спадкоємця за заповітом, оскільки помер до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Позивачка є рідною дочкою ОСОБА_6 та онукою спадкодавця ОСОБА_4 . Таким чином, Позивачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 за законом за правом представлення замість свого батька — ОСОБА_6 , який помер до відкриття спадщини. Позивачка не подала заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, однак подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальних органів протягом десяти місяців, що були встановлені чинним законодавством на той період часу. Після звернення 30 квітня 2026 року до приватного нотаріуса Соболєвої А.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої бабусі ОСОБА_4 отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 30.04.2026 року №68/02-31, яка була мотивована пропущенням строку для прийняття спадщини та ненаданням доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позивачка вважає, що в неї були поважні причини звернення до нотаріальних органів в десятимісячний строк після смерті спадкодавця. Насамперед, смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто безпосередньо напередодні початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Місто Харків з перших днів повномасштабного вторгнення перебувало під постійними обстрілами, що створювало реальну загрозу життю та здоров`ю мешканців міста, істотно ускладнювало пересування, доступ до нотаріальних контор, органів державної реєстрації актів цивільного стану, архівів, органів місцевого самоврядування та отримання необхідних документів. Крім того, позивачка не могла своєчасно усвідомити наявність у неї спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , оскільки існував заповіт, складений на її батька — ОСОБА_6 . У зв`язку з наявністю заповіту позивачка добросовісно вважала, що спадкові права були. пов`язані саме з її батьком, однак він помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до смерті заповідача. Лише після отримання правової допомоги та аналізу спадкових документів позивачці стало відомо, що смерть її батька до відкриття спадщини після ОСОБА_4 не позбавляє її права на спадкування за законом за правом представлення, оскільки вона є онукою спадкодавця та спадкує ту частку, яка належала б її батькові за законом, якби він був живим на час відкриття спадщини. Разом з тим, смерть спадкодавця настала фактично напередодні початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану. Саме у зв`язку з цим Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено спеціальні особливості вчинення нотаріальних дій у період воєнного стану. У редакції Постанови № 164 від 28.04.2022 року пунктом 3 було прямо передбачено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Надалі Постановою КМУ № 719 від 24.06.2022 року до Постанови № 164 були внесені зміни. Вказана Постанова № 719 набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування, тобто з 29.06.2022 року. Зокрема, у пункті 3 Постанови № 164 слова про зупинення перебігу строку прийняття спадщини були замінені положенням про те, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Отже, у редакції, чинній з 29.06.2022 року, пункт 3 Постанови КМУ № 164 встановлював таке правило: перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці; свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , загальний шестимісячний строк для прийняття спадщини спливав 13.08.2022 року. Однак з урахуванням пункту 3 Постанови КМУ № 164 у редакції, яка діяла з 29.06.2022 року, цей строк зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Позивач, діючи добросовісно та керуючись чинним на той момент спеціальним нормативним регулюванням нотаріальних дій в умовах воєнного стану, звернулася із заявою про прийняття спадщини у межах зазначеного десятимісячного строку. Позивачка не мала наміру відмовлятися від спадщини, не вчиняла дій, які б свідчили про небажання її приймати, та після з`ясування своїх прав вжила заходів щодо оформлення спадкових прав і звернення за правовою допомогою. У зв`язку з чим вимушена були звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачем ОСОБА_3 не подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.06.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування копії спадкової справи.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить частка у праві власності на квартиру, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також усе інше майно, права та обов`язки, які належали спадкодавцю на час відкриття спадщини.

17 листопада 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори, відповідно до якого все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до смерті заповідача — ОСОБА_4 .

Позивач є рідною дочкою ОСОБА_6 та онукою спадкодавця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , свідоцтвом про шлюб ОСОБА_7 та документами про зміну прізвища після реєстрації шлюбу.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо, по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; по-друге, ці обставини можливо визнати поважними.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцеве дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Так, позивач посилається на те, що ОСОБА_2 , у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, вимушена були покинути територію України, та перебувала за кордоном.

З відповідною заявою до нотаріуса вона звернувся лише у 01.12.2022, тобто з пропуском строку на 9 місяців.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України вказаний вище указ було затверджено. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на теперішній час. В умовах воєнного стану нотаріальні дії здійснювались з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р. та змін і доповнень до неї, внесених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 р. На території Харківської області велись активні бойові дії, що спричинило як перерви у роботі нотаріальних контор м. Харкова.

Постановою приватного нотаріуса ХМНО Соболєвою С.О. від 30.04.2026 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 пропущено строк для прийняття спадщини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Статтею 13 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 (справа №681/203/17-ц, провадження №61-26164св18).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини суд виходить з того, що на час виникнення спірних правовідносин 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі постанова від 28 лютого 2022 року № 164), яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 пункт 3 виключено із постанови від 28 лютого 2022 року № 164.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Дійсно, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, вищевказана норма постанови Кабінету Міністрів України від 28лютого 2022року №164«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить вимогам ЦК України.

Однак позивач, керуючись наявними на той час нормами і роз`ясненнями, та з огляду на невизначеність правового регулювання у спірний період добросовісно помилялася щодо тривалості строку на прийняття спадщини.

У ситуації невизначеності у правовому регулюванні перебігу строку прийняття спадщини позивач небезпідставно помилився щодо кінцевої дати подачі заяви на прийняття спадщини, та така помилка є об`єктивною та істотною перешкодою для прийняття позивачем рішення про прийняття спадщини у визначений законом строк, а тому з урахуванням наведених позивачем у своєму позові негативних чинників, пов`язаних з воєнним станом, які змістили пріоритети для кожного, хто перебуває у зоні воєнних дій, у бік першочергових гарантій безпеки для життя та здоров`я, викладені ним обставини є поважними причинами, які перешкодили позивачу вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Нечіткість норм національного законодавства стосовно строку на прийняття спадщини в період дії воєнного стану можна розцінювати як поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини.

Враховуючи обставини цієї конкретної справи, а саме введення у країні воєнного стану, пов`язаного із військовою агресією російської федерації проти України, активні бойові дії та бомбардування м. Харкова та Харківської області, реальне існування загрози життю позивача, неодноразову зміну законодавства щодо прийняття спадщини у період дії воєнного стану, суд вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Близькі за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 10липня 2024 року в справі № 522/13476/23 (провадження № 61-7645св24), від 14 серпня 2024 року в справі № 537/3556/22 (провадження № 61-2839св24), від 19 грудня 2024 року у справі № 553/6658/22 (провадження № 61-1827св24).

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи позивача про пропущення строку подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, практику Європейського суду з прав людини, і те, що факт пропуску позивачем строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення останньої від спадкування, відтак суд вважає, що причини, на які посилається позивач є поважними, а тому є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяця з часу набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ),

Суддя Наталія ЄРМАК