Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №629/6210/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6210/26

Номер провадження 3/629/1453/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , начальника групи офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.172-20 ч.3 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Згідно з викладеним у протоколі, капітан ОСОБА_1 12.07.2026 о 02.30 год. перебував на території підрозділу в АДРЕСА_2 , під час виконання службових обов?язків в умовах особливого періоду та військового стану перебував в стані алкогольного сп?яніння.

Командуванням підрозділу військовослужбовця капітана ОСОБА_1 було направлено до КНП «Лозівське ТМО» для проведення огляду на предмет перебування в стані алкогольного сп?яніння, від проходження огляду на предмет перебування в стані алкогольного сп?яніння в КНП «Лозівське ТМО» капітан ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Акт відмови представники КНП «Лозівське ТМО» надати відмовились.

В подальшому військовослужбовця було доставлено до ТВК м. Лозова, де посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 12.07.2026 року, з метою проведення огляду на виявлення вживання алкогольних напоїв військовослужбовцю капітану ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп?яніння шляхом видихання повітря у спеціалізований прилад для визначення концентрації парів алкоголю в повітрі, що видихається "Алконт - М", на що військовослужбовець капітан ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

В результаті встановлено, що військовослужбовець капітан ОСОБА_1 від проходження огляду на стані алкогольного сп?яніння відмовився, що підтверджує Акт огляду на стан алкогольного сп?яніння від 12.07.2026 року №488 (Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у присутності свідків).

На підтвердження викладеного долучено протокол ДНХ/Л -4612 про військове адміністративне правопорушення від 12.07.2026 року, акт відмови на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння №488 від 12.07.2026 року, копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, письмові пояснення свідків.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явився, однак захисник Остапенко С.Ю. у судовому засіданні 15.07.2026 року була присутня та заперечувала проти притягнення до відповідальності її підзахисного, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було затримано, однак не було залучено адвоката. Крім того, вказала на викладене ОСОБА_1 в протоколі, а саме щодо того, що він на місці відмовився проходити, однак просив, щоб його відвезли до медичного закладу для проходження огляду. Захисник наголошувала, що в медичний заклад її підзахисного доставлено не було. Адвокат також посилалась на те, що до протоколу було долучено тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, яке на даний час втратило свою дію, у зв`язку з видачею у 2024 році нового посвідчення. Захисник додала, що її підзахисний на момент складення протоколу не перебував на службі та був вільний від служби з 18:00 11.07.2026 року по 08:00 12.07.2026 року.

Додатково захисник надала письмові заперечення, в яких виклала, зазначене в судовому засіданні 15.07.2026 року, та долучила відповідь медичного закладу. Зазначила, що ВСП до КНП “Лозівське ТМО” для проведення огляду ОСОБА_1 не зверталось. Додала, що викладене в протоколі не відповідає дійсності, стан сп`яніння не доведено, доказів відмови ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі не надано. Також, додала, що працівниками ВСП було порушено право на захист , не дотримано вимог ст.266 КУпАП. Враховуючи вище вказане, зважаючи на порушення процедури працівниками ВСП та відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 , просила закрити провадження у справі.

В судове засідання 15.07.2026 року з`явився офіцер ТВК м.Лозова Харківської області капітан ОСОБА_2 , який підтвердив викладене в протоколі, зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Вказав, що ОСОБА_1 було виявлено з ознаками алкогольного сп`яніння на території ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, ОСОБА_2 додав, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду тричі, один з них в медичному закладі, де відмовилися надати акт відмови від огляду. Зазначив, що акт відмови можуть підтвердити свідки. Також, ОСОБА_2 підтвердив факт того, що ОСОБА_1 було затримано та складено протокол про адміністративне затримання, але адвокат не залучався. ОСОБА_2 вказав, що в період воєнного стану військові не мають право вживати спиртні напої та в будь-який час вони можуть бути викликаними на службу.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 15.07.2026 року пояснив, що він перебував на чергуванні, коли керівник викликав ОСОБА_1 та ще двох працівників до приміщення територіального центру комплектування. Вони перебували в стані сп`яніння, у зв`язку з чим було викликано ВСП. Вказав, що військовослужбовці не мають право в період воєнного стану вживати спиртні напої. Також, свідок посилався на те, що ОСОБА_1 повезли до медичного закладу для проведення огляду, однак він відмовився від проходження. Щодо того, чи роз`яснювались права ОСОБА_1 , повідомив, що не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 15.07.2026 року пояснив, що він перебував на чергуванні, коли прибув ОСОБА_1 та ще двоє працівників, керівник спілкувався з ним в кабінеті. Було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння, у зв`язку з чим було викликано ВСП. Також, пояснив, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд в приміщенні ТЦК, однак він відмовився. Свідок вказав, що військовослужбовці не мають право в період воєнного стану вживати спиртні напої. Також, свідок посилався на те, що ОСОБА_1 повезли до медичного закладу для проведення огляду, однак він відмовився від проходження. Щодо того, чи роз`яснювались права ОСОБА_1 , повідомив, що не пам`ятає.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши учасників, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Як вбачається з положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про

адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.172-20 КУпАП визначено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, що тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно з ч.1 ст.172-20 КУпАП, встановлена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру.

Згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У вищевказаному Положенні вказано, що штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил (далі - працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису.

Як вбачається з долученої захисником копії посвідчення, ОСОБА_1 на час складення протоколу та розгляду справи є військовослужбовцем.

Доводи захисту про перебування особи у «вільному часі» під час дії воєнного стану суддя вважає безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обовязкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Отже, факт знаходження капітана ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння на території ТВК у будь-який час доби охоплюється складом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на

стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у письмових поясненнях зазначили, що ОСОБА_1 спочатку доставили до лікарні, де він відмовився від огляду, а потім повернули до ТВК для тестування приладом «Алконт-М», що свідчить про наявність суттєвих порушень процедури.

Так, в самому протоколі вказано, що акт відмови ОСОБА_1 від огляду представники КНП надати відмовились, про що вказав в судовому засіданні і офіцер ТВК ОСОБА_2 .

Крім того, з долучених захисником відповідей КНП “Лозівське ТМО” вбачається, що ОСОБА_1 звертався до медичного закладу 12.07.2026 року в період з 03:00 до 03:30 години, що зафіксовано на камерах спостереження, однак огляд не проводився через відсутність направлення, присутність працівника ВСП не фіксувалась.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров?я виключно на підставі направлення, складеного уповноваженою особою (поліцейським тощо).

Вищезазначене суперечить вимогам п. 14 Порядку № 32 та п. 8 Порядку № 241, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 квітня 2025 року, які зобов`язують лікаря скласти Акт медичного огляду та Висновок навіть у разі відмови особи. Відсутність офіційного документа з лікарні, відсутність направлення в матеріалах справи, а також факт того, що присутність працівника ВСП не фіксувалися, робить твердження свідків про доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу та про «відмову від огляду в лікарні» недоведеними належним чином.

Так, у матеріалах справи відсутній будь-який документ із лікарні, а посилання в протоколі на те, що лікарня відмовилась дати акт, не є допустимим доказом, оскільки саме на уповноважену особу покладається обов`язок збирання доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 266-1 КУпАП та п. 10 Порядку № 241, якщо особа не згодна з технічним засобом, огляд обов`язково проводиться в закладі охорони здоров`я.

Як встановлено, ОСОБА_1 зафіксував у протоколі, що не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, відмовився тільки за допомогою алкотестеру та просив направити його до медичного закладу для проведення лабораторних досліджень, у тому числі дослідження крові, однак доказів того, що ТВК було забезпечено право особи на об`єктивний медичний огляд не надано.

Не забезпечення об`єктичного медичного огляду є порушенням ст. 266-1 КУпАП.

Таким чином, згідно з ч. 5 ст. 266-1 КУпАП, огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Норми п. 6 Порядку № 32 та п. 1 розділу IV Порядку № 241 вимагають, щоб огляд (або факт відмови) фіксувався за допомогою спеціальних технічних засобів відеозапису, а матеріали відеозапису обов`язково долучалися до протоколу.

При перевірці матеріалів встановлено, що в описі документів у справі відеозапис відсутній. Огляд проводився лише в присутності двох свідків, що допускається лише у разі неможливості застосування відеозапису, проте доказів такої неможливості матеріали справи не містять.

Свідками у протоколі та акті відмови № 488 зазначені майор ОСОБА_4 та сержант ОСОБА_3 , які є військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто тієї ж установи, де проходить службу ОСОБА_1 .

Законодавство та судова практика вказують, що не можуть бути залучені як свідки особи, щодо неупередженості яких є сумніви, або ті, що перебувають у відносинах підпорядкування.

Хоча свідки не є прямими підлеглими ОСОБА_1 , їхня службова афілійованість з органом, що виявив порушення, викликає сумнів у їхній безсторонності.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у поясненнях підтвердили, що ОСОБА_1 спочатку возили до КНП «Лозівське ТМО», де він нібито відмовився від огляду у лікарів, а потім повернули до ТВК для тестування приладом «Алконт-М», від якого він також відмовився.

Однак, свідчення свідків про відмову в лікарні не підкріплені жодним документом з самої лікарні, а зважаючи на те, що лікарня відмовилася видавати акт, виникає обгрунтований сумнів щодо того, чи дійсно мала місце беззаперечна відмова особи від медичного втручання, чи це була незгода з процедурою огляду без аналізу крові.

Письмові пояснення свідків фактично дублюють одне одного слово в слово, що може свідчити про формальний підхід до їх складання, при цьому їх покази не спростовують твердження ОСОБА_1 про його готовність здати кров у лікарні.

Дослідивши всі докази в їх сукупності, суддя встановив, що процедура огляду, передбачена ст. 266-1 КУпАП, не була завершена належним чином, про що свідчить відсутність висновку лікаря про стан або офіційно завірений лікарем факт відмови.

За вищевказаних обставин вина ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» не доведена.

Згідно положення ч. 1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява No 16347/02), «Малофеева проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява N636673/04), «Карелін проти Росії» (заява Ne 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 122-2 КУпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особи у формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно формулювання слід вважати по суті викладанням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має право самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на ії користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатно вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що матеріали справи містять відомості, які викликають сумніви, та унеможливлюють встановлення достовірності фактичних обставин справи, зважаючи на те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду не підтверджений матеріалами справи, а також беручи до уваги відсутність направлення та відповіді КНП “Лозівське ТМО” , суддя вважає за необхідне закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.172-20, ч. 1 ст.247, 283 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову суду може бути подана скарга в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.О.Каращук