Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №348/1652/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №348/1652/26

Суддя: Матолич В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1652/26

Провадження № 3/348/370/26

20 серпня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який до 25.10.2023 працював на посаді офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

інші учасники: прокурор Негрич Н.М.,

встановив:

ОСОБА_1 , який працював до 25.10.2023 в ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді офіцера мобілізаціного відділення та зобов`язаний був подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 21.06.2025 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік, яка повинна була бути подана у строк до 01.04.2025. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у мінімальному розмірі.

ОСОБА_1 пояснив, що працював у ІНФОРМАЦІЯ_3 до 25.10.2023. Зазначив, що після того, як обов`язок з декларування для осіб, що уповноважені на виконання функцій держави було відновлено, він подав три декларації, а саме: щорічні за 2021 рік та за 2022 рік і декларацію після звільнення за 2023 рік. Він вважав, що подав усі необхідні декларації, однак як виявилося одна з декларацій не була відправлена. Додатково зазначив, що декларація після звільнення аналогічна за змістом, що й щорічна декларація.

Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов того висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частини ч.1 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 доводиться такими доказами:

- копією витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №20 від 25.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 з 25.02.2022 призначений на посаду офіцера мобілізаційного відділення;

- копією витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №298 від 25.10.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади;

- копією роз`яснення про обов`язок подання декларацій у тому числі і щорічної декларації за 2023 рік до 01.03.2024;

- копією функціональних обов`язків офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якими ОСОБА_1 ознайомили;

- копією декларації тип "щорічна" за 2023 рік, яка була подана 21.06.2025 о 15.56, тобто несвоєчасно;

- копією декларації тип "щорічна" за 2021 рік, яку ОСОБА_1 подав 31.01.2024 о 12.43;

- копією декларації тип "щорічна" за 2022 рік, яке ОСОБА_1 подав 31.01.2024 о 14.10;

- копією декларації тип "при звільненні", яке ОСОБА_1 подав 31.01.2024 о 15.06;

- інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій, відповідно до якої за час виконання обов`язків державної служби ОСОБА_1 подав 5 декларацій, а саме: у 2019 році декларацію кандидата на посаду; у 2024 році дві щорічні декларації і одну при звільненні; у 2025 році щорічну декларацію;

- послідовністю дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій відповідно до якої встановлено, що у 2024 році ОСОБА_1 заповнив форму та подав 3 декларації, у 2025 році - одну.

Досліджені у ході судового розгляду належні, допустимі та достовірні докази і є у своїй сукупності достатніми для встановлення наявності складу адміністративного правпорушення у діях ОСОБА_1 , оскільки повністю спростовують твердження про те, що він заповнив усі необхідні декларації, однак одна з невідомих причин не була відправлена у Реєстр, що не відповідає послідовності його дій у Реєстрі. Також суд відхиляє доводи про те, що декларації при звільненні та щорічна за 2023 рік містять однакові дані, а тому негативних наслідків від подання лише однієї декларації не наступило, оскільки періоди за які здійснюється декларування не збігаються (щорічна охоплює цілий рік). Суд також враховує, що ОСОБА_1 було надано для ознайомлення роз`яснення про типи декларацій, які йому слід було подати і він у свою чергу усвідомлював обов`язок подання таких декларацій, однак своєчасно цього не зробив.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника суддя врахувала характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України з порушника в дохід держави слід стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушень.

Суддя Матолич В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua