Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №910/1712/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/1712/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Багай Н.О., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром" - Киселиця І.Ю.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Пилипчук В.Є., Даниляк О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 (суддя Мудрий С.М.),

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 (суддя Мудрий С.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 (колегія суддів: Євсіков О.О., Алданова С.О., Корсак В.А.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром" (далі - ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС")

про зобов`язання прийняти товар та стягнення 16 561 092,35 грн.

Суть спору

1. У квітні 2022 року ТОВ "Оператор ГТС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (далі - ТОВ "ВКФ "Укрніхром") (в подальшому найменування змінилося на ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром") уклали договір про закупівлю товарів. У специфікації до договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється відповідно до заявки протягом 90 днів.

2. ТОВ "Оператор ГТС" стверджує, що воно направило ТОВ "ВКФ "Укрніхром" заявку на поставку товарів, втім товар не був поставлений.

3. У травні 2023 року ТОВ "Оператор ГТС" повідомило ТОВ "ВКФ "Укрніхром", що оскільки не здійснено жодної поставки товару, то договір буде "закритий", а у червні 2023 року - відмовилося приймати замовлений товар від ТОВ "ВКФ "Укрніхром".

4. У лютому 2025 року ТОВ "ВКФ "Укрніхром" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Оператор ГТС" про зобов`язання останнього прийняти замовлений за договором товар, а також про стягнення з нього заборгованості, пені, 0,01% річних, інфляційних втрат та збитки за зберігання неприйнятого товару.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: зобов`язав ТОВ "Оператор ГТС" прийняти товар та стягнув з нього на користь ТОВ "ВКФ "Укрніхром" вартість товару; додатковим рішенням стягнув з ТОВ "Оператор ГТС" на користь ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" витрати на професійну правничу допомогу.

6. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував в частині вимог про зобов`язання прийняти товар, а в іншій частині залишив без змін; додаткове рішення залишив без змін.

7. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання, чи допускає ч.4 ст.692 Цивільного кодексу України вимогу про оплату ще не переданого товару.

9. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Щодо справи №904/5557/23

10. Господарський суд Дніпропетровської області розглянув справу №904/5557/23 за позовом ТОВ "Оператор ГТС" до ТОВ "ВКФ "Укрніхром" (в подальшому найменування змінилося на ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром") про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 263 267,94 грн.

11. В межах справи №904/5557/23 суди встановили.

(І) Укладення договору про закупівлю

12. 18.04.2022 ТОВ "Оператор ГТС" (як покупець) та ТОВ "ВКФ "Укрніхром" (як постачальник) уклали договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006009 (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язався у визначений строк передати у власність покупця конструкційні матеріали (панель полімерна для будівництва тимчасових доріг, товари), зазначені у Специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари (п.1.1);

- найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п.1.2);

- якість, комплектність, тара, упаковка та маркування товару погоджені сторонами у розд.2 Договору;

- ціна Договору становить 12 847 511,57 грн (разом із ПДВ) (п.3.1);

- порядок розрахунків узгоджений сторонами в розділі 4 договору - покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки;

- постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації (абз.1 п.5.1);

- право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною; приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів; такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством (пункти 5.6, 5.7);

- датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п.5.13 цього Договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі документів: видаткової накладної; документа про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: технічна специфікація, сертифікат якості, сертифікат ISO 9001:2015; технічна специфікація продукції, схема кріплення; товарно-транспортна накладна; рахунок-фактура (п.5.8);

- приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю (п.5.13);

- відмовитися в односторонньому порядку від цього договору, якщо постачальник не виконує або виконує неналежним чином умови цього договору, а також передає неякісні товари (з відступленням від умов чинного законодавства та вимог договору), на підставі ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання договору на адресу постачальника, вказану у розд.15 Договору, та/або електронну адресу постачальника, вказану в п. 14.12 цього договору; в цьому випадку договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця; при цьому будь-які витрати (збитки) постачальнику не відшкодовуються; в цьому випадку сторони до дати розірвання договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки; покупець оплачує постачальнику фактично прийняті товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам договору (п.6.2.1);

- покупець має право вимагати від постачальника здійснення поставки товарів на умовах цього договору (п.6.2.6);

- постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п.6.3.1);

- постачальник зобов`язаний негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за договором, або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів (п.6.3.6);

- у разі порушення покупцем строків оплати за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язання за цим договором (п.7.2);

- жодна із сторін не нестиме відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) або уповноваженим органом країни виробника товару, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожеж, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (п.8.1);

- сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати (далі - ТПП) України та/або відповідним документом, виданим уповноваженим органом країни виробника товару, де виникли ці обставини (п.8.2);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату ТПП України/відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару, не позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань; відповідний документ повинен бути належним чином легалізований на території України (наприклад, шляхом проставлення апостилю, легалізований в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили) та мати нотаріально засвідчений переклад українською мовою (п.8.3);

- у разі настання обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (п.8.4);

- якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 календарних днів, кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 календарних днів до очікуваної дати розірвання (п.8.5);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.12.1);

- закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.12.2);

- сторони узгодили порядок здійснення електронного документообігу за Договором та відповідні дефініції (розд.13);

- з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами як електронними документами у розумінні Закону "Про електронні документи та електронний документообіг"; під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п.13.6 Договору (п.13.1);

- електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (п.13.2);

- до електронних документів, обмін якими сторони зобов`язані здійснювати за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п.13.6 Договору, вони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату/рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання (п.13.3);

- кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (п.13.4);

- кваліфікована електронна печатка - удосконалена електронна печатка, яка створюється з використанням засобу кваліфікованої електронної печатки і базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки; кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана (п.13.5);

- сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп`ютерна програма "Система зовнішнього обігу електронних документів "DEALS", та відповідно до положень Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.13.6);

- створення електронного документа завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи (далі - КЕП); при цьому, КЕП прирівнюється до власноручного підпису, якщо: 1) КЕП підтверджено з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа; 2) під час перевірки використовувався кваліфікований сертифікат відкритого ключа, чинний на момент накладення КЕП; 3) особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (п.13.7);

- КЕП може завірятися електронною печаткою, а електронний документ є дійсним як за умови його скріплення електронною печаткою, так і за умови нескріплення електронною печаткою (п.13.8);

- первинний електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції; дата складання, зазначена як обов`язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ; датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання сторонами КЕП (п.13.9);

- у випадку, коли у договорі не встановлено строків підписання конкретного електронного документа, сторони погодили, що строк підписання такого документа у порядку, визначеному договором, становить 5 (п`ять) робочих днів з дати отримання електронного документа; у разі непідписання стороною електронного документа у строки, визначені відповідно до цього пункту договору, та ненадання мотивованої відмови у такий строк електронний документ вважається підписаним такою стороною без зауважень; мотивована відмова від підписання електронного документа надсилається через Систему електронного документообігу з використанням механізму відхилення електронного документа (п.13.10);

- момент отримання електронного документа стороною фіксується Системою електронного документообігу шляхом присвоєння такому електронному документу відповідного статусу, що дозволяє стороні, яка його отримала, прийняти і підписати електронний документ або ж відхилити його із зазначенням відповідних зауважень та надіслати мотивовану відмову від підписання цього електронного документа (п.13.11);

- електронний документ, підписаний КЕП та відправлений за допомогою Системи електронного документообігу, має юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, може бути представлений до суду як належний доказ та визнається рівнозначним документу на паперовому носієві (п.13.12);

- підтвердження передачі електронних документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного приймання-передачі таких документів уповноваженими представниками сторін і не вимагає додаткового доказування (п.13.13);

- всі КЕП, які використовуються ними для підписання електронних документів, належать їх уповноваженим представникам, та неправомірне чи помилкове накладання КЕП на електронний документ однією зі сторін не може бути підставою, для невизнання/оспорювання/невиконання нею таких підписаних електронних документів, що відправлені іншій стороні за допомогою Системи електронного документообігу; усі ризики негативних наслідків неправомірного/помилкового накладання КЕП на електронний документ стороною покладаються на цю сторону (п.13.14);

- у разі наявності створених ідентичних за документарною інформацією та реквізитами електронного документа та документа на папері кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу; у разі наявності розбіжностей за документарною інформацією або за реквізитами в електронному документі та в документі на папері електронний документ має переважну силу (п.13.15);

- у розд.14 сторони погодили інші умови Договору, зокрема, що будь-які повідомлення за цим Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розд.15 Договору, рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в п.14.12 цього Договору (п.14.9);

- для надіслання повідомлення електронною поштою у випадках, передбачених цим договором, використовуються такі електронні адреси сторін: електронна адреса покупця: info@tsoua.com (пп.14.12.1); електронна адреса постачальника: inf@ukrnichrom.ua (пп.14.12.2);

- невід`ємною частиною цього договору є наступні додатки: додаток №1 - Специфікація (п.14.13.1); додаток №2 - технічні та якісні характеристики товарів (п.14.13.2).

13. Згідно зі Специфікацією (додатком №1 до Договору) сторони погодили:

- найменування товарів - панель полімерна для будівництва тимчасових доріг;

- виробника товарів - Ground-Mat K Land;

- технічні та якісні характеристики товарів - згідно з додатком №2 до Договору;

- одиниці виміру - шт.;

- кількість - 166;

- ціна за одиницю, без ПДВ, грн - 64 495,54;

- загальна вартість без ПДВ, грн - 10 706 259,64;

- строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладання договору) - відповідно до заявки протягом 90 днів;

- місце поставки (відвантажувальні реквізити, поштова адреса місця поставки) - 08170, с. Юрівка, вул. Кооперативна, 37, Київська обл., Києво-Святошинський район;

- гарантійний строк - 12 місяців.

14. Відповідно до технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі "Конструкційні матеріали (панель полімерна для будівництва тимчасових доріг (ДК 021-2015-44110000-4)" погоджена кількість - 166 шт.; найменування та характеристики комплектності; назва та ідентифікаційний код підприємства виробника - Ningjin Hongbao Chemіcal Іndustry Co., Ltd, код 9137142277101753F; країна виробництва - Китай; документ, що підтверджує технічні характеристики предмету закупівлі - технічна специфікація товару, сертифікат якості, сертифікат ISO 9001:2015 тощо.

(ІІ) Виконання договору та форс-мажорні обставини

15. 06.12.2021 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" (як покупець) та Qingdao Ocean Land Industry Co.Ltd. (Китай, як продавець) уклали договір №87/1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю систему композитних плит Ocean-Land K-MAT. На підставі виставленого Qingdao Ocean Land Industry Co.Ltd. інвойсу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" сплатило на користь продавця обумовлену суму грошових коштів як оплату за товар.

16. ТОВ "Оператор ГТС" стверджує, що 26.04.2022 представник ТОВ "Оператор ГТС" Чернявська М.В. на електронну адресу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" inf@ukrnichrom.ua направила заявку на поставку №1 до Договору із супровідним листом, в якому пропонувала ТОВ "ВКФ "Укрніхром" не пізніше 30.04.2022 надати контактні дані представника або адміністратора цього Договору зі сторони постачальника та повідомити про вдале отримання та прийняття до опрацювання цієї заявки. У заявці на поставку №1 до Договору, вказано про необхідність постачання конструкційних матеріалів (панель полімерна для будівництва тимчасових доріг) в кількості 166 шт. за адресою поставки: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Кооперативна, 37; адміністратор договору - Чернявська М.В., e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; моб. тел. НОМЕР_1 . Зі скріншоту звіту про направлення електронного повідомлення вбачаєтьсяі: відправник - "info", відправлено - 26.04.2022 11:51; отримувач - inf@ukrnichrom.ua; копія - Чернявська М.В.; тема - "товвих - 22-4250", вкладення - "товвих-22-4250.pdf;_(5).zip".

17. 21.11.2022 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" звернулося до ТОВ "Оператор ГТС" з листом (вих. №21.11.22-1), в якому проінформувало покупця про стан виконання зобов`язань за Договором. Повідомило, що постачальник проходить процедуру засвідчення форс-мажорних обставин у ТПП України на прохання покупця, яка має бути розглянута у найближчий час. Окрім того, ТОВ "ВКФ "Укрніхром" зазначило, що виробник товару вже прийняв замовлення і почав його виробництво, яке триватиме 40 днів, тобто до першої половини січня.

18. 21.11.2022 ТОВ "Оператор ГТС" у відповідь на вищезазначений лист ТОВ "ВКФ "Укрніхром" вказало (серед іншого), що постачальник листом від 16.05.2022 №16.05.2022-2 інформував покупця про настання обставин непереборної сили, проте наразі документального підтвердження не отримано; інформувало про зміст п.8.2 договору щодо порядку та строків повідомлення про настання форс-мажорних обставин та пропонувало укласти додаткову угоду про продовження строку дії Договору до 31.03.2023.

19. 30.11.2022 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" та ТОВ "Оператор ГТС" уклали додаткову угоду №1 до Договору, виклавши п.12.1 в такій редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання".

20. 27.12.2022 ТОВ "Оператор ГТС" направило на адресу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" лист №ТОВВИХ-22-14154, в якому вказало, що покупець надав заявку на поставку (вих. від 26.04.2022 №ТОВВИХ-22-4250 ), проте ТОВ "ВКФ "Укрніхром" листом від 16.05.2022 повідомило про настання форс-мажорних обставин та триваючий процес оформлення відповідного сертифікату в ТПП України. ТОВ "Оператор ГТС" інформувало постачальника, що станом на 27.12.2022 не здійснено жодної поставки, не надано документального підтвердження настання обставин непереборної сили, та попереджало, що строк дії Договору спливає 31.12.2022 і в разі невиконання або неналежного виконання ТОВ "ВКФ "Укрніхром" своїх зобов`язань за Договором можливе стягнення банківської гарантії забезпечення Договору та застосування штрафних санкцій. Одночасно, зазначило, що закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків за Договором.

21. За твердженнями ТОВ "ВКФ "Укрніхром" невиконання ним умов Договору відбулося через настання обставин надзвичайного характеру, які він не міг передбачити на час укладення договору, на підтвердження чого надав сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.04.2023 №2300-23-2017, виданий Запорізькою ТПП на підставі статей 14, 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати України (далі - Закон "Про ТПП України"), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): обмеження діяльності компанії-виробника у зв`язку із надзвичайною екологічною ситуацією в провінції Шаньдун (Китайська Народна Республіка); ТОВ "ВКФ "Укрніхром" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: поставка конструкційних матеріалів, а саме - панелей полімерних для будівництва тимчасових доріг, у кількості 166 шт., виробництва компанії Ground-Mat K Land, у термін до 25.07.2022 за Договором, укладеним з ТОВ "Оператор ГТС", відповідно до:

- договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.04.2022 №4600006009; додатку №1 (специфікація) до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.04.2022 №4600006009;

- додатку №2 (технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі) до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.04.2022 №4600006009;

- заявки на поставку №1 ТОВ "Оператор ГТС" від 26.04.2022 №ТОВВИХ-22-4250;

- договору від 06.12.2021 №87/1 з Qingdao Ocean Land Industry Co.Ltd., з додатком №1;

- проформи - інвойсу від 18.02.2022;

- сертифікату Китайської палати міжнародної торгівлі від 14.04.2023 №234413ВО/000163, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

22. Відповідно до сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.04.2023 №2300-23-2017, виданого Запорізькою ТПП на підставі статей 14, 14-1 Закону "Про ТПП України", період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 21.04.2022, дата закінчення - 31.03.2023.

23. 03.05.2023 ТОВ "Оператор ГТС" направило на адресу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" лист №ТОВВИХ-23-5655, в якому, зокрема, зазначило, що заявка на поставку товару була направлена листом від 26.04.2022 №ТОВВИХ-22-4520 з направленням її копії на електронну пошту - inf@ukrnichrom.ua; надана ТОВ "ВКФ "Укрніхром" копія сертифікату не містить посилання на номер Договору, укладений між сторонами, а отже такий сертифікат не може вважатися належним доказом настання форс-мажорних обставин.

24. 26.05.2023 ТОВ "Оператор ГТС" направило на адресу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" лист №ТОВВИХ-23-6746, в якому вказало, що станом на 26.05.2023 не здійснено жодної поставки товару та не надано належного підтвердження настання обставин непереборної сили, а тому відповідно до вимог Закону "Про публічні закупівлі" Договір "буде закритий 26.05.2023".

25. 01.06.2023 ТОВ "Оператор ГТС" надіслало ТОВ "ВКФ "Укрніхром" претензію №1 №ТОВВИХ-23-7210 про сплату штрафних санкцій у розмірі 3 263 267,94 грн, оскільки на думку ТОВ "Оператор ГТС" з урахуванням умов Договору та заявки кінцевим днем поставки товару є 25.07.2022, а товар у цей строк поставлений не був.

(ІІІ) Стягнення штрафних санкцій за договором

26. На момент звернення ТОВ "Оператор ГТС" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "ВКФ "Укрніхром" про стягнення штрафних санкцій (справа №904/5557/23) товар за Договором не було поставлено.

27. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 11.04.2024 у справі №904/5557/23, залишеним без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 та Верховного Суду від 12.03.2025, відмовив у задоволенні позову, керуючись таким:

- наявні докази свідчать про те, що ТОВ "ВКФ "Укрніхром" отримало від ТОВ "Оператор ГТС" заявку на поставку товару, проте встановити, коли саме ця заявка була отримана, не видається за можливе, оскільки ТОВ "Оператор ГТС" направляло її не в порядку, передбаченому умовами Договору;

- належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин в період часу, який покриває період часу, за який ТОВ "Оператор ГТС" нарахувало штрафні санкції, є наданий ТОВ "ВКФ "Укрніхром" сертифікат Запорізької ТПП, що свідчить про те, що надані ТОВ "ВКФ "Укрніхром" докази є належним свідченням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору поставки, а саме від стягнення неустойки та штрафу;

- за умовами пунктів 8.2, 8.3 договору ТОВ "ВКФ "Укрніхром" достатньо було надати сам сертифікат, що виданий на підставі сертифікату Китайської палати міжнародної торгівлі №234413ВО/000163, та яким фактично було легалізовано дію китайського сертифікату на території України.

Додатково встановлені обставини у цій справі №910/1712/25 щодо поставки товару

28. 28.06.2023 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" листом №28/06-1 повідомило ТОВ "Оператор ГТС" про необхідність прийняття замовленого товару 29.06.2023.

29. Однак листом від 28.06.2023 №ТОВВИХ-23-8740 ТОВ "Оператор ГТС" повідомило про неможливість прийняття товару, оскільки Договір був "закритий".

30. Через відмову ТОВ "Оператор ГТС" від прийняття замовленого ним за Договором товару ТОВ "ВКФ "Укрніхром" було змушене зберігати його в період з липня 2023 року до грудня 2024 року.

31. 01.07.2023 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" (як поклажодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрі Сервіс" (далі - ТОВ "Петрі Сервіс") (як зберігач) уклали договір відповідального зберігання товару від 01.07.2023 №07-Х1, за умовами якого:

- поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання Панелі полімерні для будівництва тимчасових доріг Ground-Mat K-Мat Ocean-Land (400 см х 200 см) у кількості та вартості згідно з актом приймання-передачі (Додаток №1) (п.1.1);

- сума відповідального зберігання становить 61 700,00 грн (без ПДВ на місяць) (п.1.2);

- термін відповідального зберігання товару встановлюється з 01.07.2023 до 31.12.2025 (п.1.3);

- плата за відповідальне зберігання товару нараховується до моменту фактичного повернення зберігачем поклажодавцю товару і підписання акта передачі (п.2.2);

- поклажодавець здійснює оплату за відповідальне зберігання товару відповідно до отриманого рахунку та підписання сторонами акта (п.2.4).

32. Згідно з актом приймання-передачі товару від 01.07.2023 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" передало, а ТОВ "Петрі Сервіс" прийняло на відповідальне зберігання 166 шт. товару загальною вартістю 12 847 511,57 грн.

33. Товар зберігався у період з липня 2023 року до грудня 2024 року, що підтверджується виставленими ТОВ "Петрі Сервіс" рахунками на оплату, а також актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та/або зауважень.

34. 31.01.2025 ТОВ "ВКФ "Укрніхром" з метою досудового врегулювання спору звернулося до ТОВ "Оператор ГТС" із вимогою №31/01-25 від 31.01.2025, у якій просило не пізніше 7 календарних днів з дня отримання вимоги прийняти обумовлений Договором товар, а також сплатити 16 561 092,35 грн, з яких: 12 847 511,57 грн - основна заборгованість, 698 904,63 грн - пеня, 1 914,81 грн - 0,01% річних, 1 902 161,34 грн - інфляційні втрати, 1 110 600,00 грн - збитки від зберігання неприйнятого товару.

35. ТОВ "Оператор ГТС" залишило вимогу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" без відповіді та задоволення.

Короткий зміст позовних вимог

36. У лютому 2025 року ТОВ "ВКФ "Укрніхром" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оператор ГТС", в якому просило суд:

- зобов`язати ТОВ "Оператор ГТС" прийняти замовлений за Договором товар - панель полімерну для будівництва тимчасових доріг (Ground-Mat K-mat Ocean-Land) у кількості 166 одиниць, загальною вартістю 12 847 511,57 грн;

- стягнути з ТОВ "Оператор ГТС" 16 561 092,35 грн, з яких 12 847 511,57 грн - основна заборгованість, 698 904,63 грн - пеня, 1 914,81 грн - 0,01% річних, 1 902 161,34 грн - інфляційні втрати, 1 110 600,00 грн - збитки за зберігання неприйнятого товару.

37. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- ТОВ "Оператор ГТС" безпідставно відмовилося прийняти замовлений за Договором товар та сплатити його вартість; у зв`язку з такою відмовою ТОВ "ВКФ "Укрніхром" було змушене зберігати товар в період з липня 2023 року до грудня 2024 року та зазнало збитків у формі орендної плати за зберігання неприйнятого товару, які Оператор ГТС зобов`язаний відшкодувати.

- додаткові витрати на відповідні послуги у загальному розмірі 1 110 600,00 грн (61 700,00 грн х 18) (станом на 31.12.2024) є прямими збитками позивача, що також, підлягають компенсації за рахунок покупця.

38. У квітні 2025 року ТОВ "ВКФ "Укрніхром" подало заяву про зміну свого найменування на ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром".

39. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Оператор ГТС" проти заявлених до нього вимог заперечило та просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" строків поставки товару за заявкою №1 від 26.04.2022 та вважає, що ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" не довело наявності форс-мажорних обставин, які унеможливлювали би належне виконання договірного зобов`язання; у зв`язку з чим у ТОВ "Оператор ГТС" виникло право на одностороннє розірвання Договору шляхом направлення листа №ТОВ ВИХ-23-6746 від 26.05.2023; за таких обставин прийняття товару за закритим Договором є неможливим, а тому відсутній і обов`язок здійснити оплату вартості такого товару; оскільки вимога про сплату основного боргу є необґрунтованою, відповідно, нараховані на таку суму штрафні санкції, компенсаційні виплати та проценти річних, з огляду на їх похідний характер, також не підлягають стягненню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

40. Господарський суд міста Києва рішенням від 13.05.2025 позов задовольнив частково: зобов`язав ТОВ "Оператор ГТС" прийняти від ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" замовлений товар за Договором у кількості 166 одиниць загальною вартістю 12 847 511,57 грн; стягнув з ТОВ "Оператор ГТС" на користь ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" 12 847 511,57 грн вартості товару та 156 592,54 грн судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовив.

41. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- необґрунтованими та безпідставними є доводи ТОВ "Оператор ГТС" про розірвання Договору на підставі пп.6.2.7;

- оскільки поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця, а матеріали справи не містять ані належним чином направленої відповідної заявки, ані будь-яких інших доказів вчинення покупцем необхідних дій для забезпечення передання та одержання товару за Договором, строк дії якого закінчився, суд визнав вимогу ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" прийняти товар та сплатити його вартість у розмірі 12 847 511,57 грн обґрунтованою, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню;

- щодо вимог про стягнення пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зазначив, що за умовами Договору зобов`язання з поставки товару виникає лише на підставі заявки покупця, а зобов`язання з оплати товару виникає у покупця лише через 30 днів після отримання товару і оскільки позивач не довів порушення відповідачем грошового зобов`язання з оплати товару, відповідні вимоги не підлягають задоволенню;

- відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення плати за зберігання товару, суд зазначив, що реальним доказом понесення таких витрат є відповідні платіжні документи (платіжні доручення, платіжні інструкції, чеки тощо), на підставі яких здійснюється оплата за зберігання товару на розрахунковий рахунок зберігача; оскільки матеріали справи не містять відповідних платіжних документів, відповідно, позивач не довів понесення витрат за зберігання товару.

42. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 10.06.2025 заяву ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про розподіл судових витрат задовольнив частково: стягнув з ТОВ "Оператор ГТС" на користь ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 685,18 грн; у задоволенні іншої частини заяви відмовив.

43. Додаткове рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:

- ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 000,00 грн; оскільки у позовній заяві ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" заявило попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 50 000,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у відшкодуванні судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу;

- розглянувши доводи ТОВ "Оператор ГТС" про неспівмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставини неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу; пояснення відповідача щодо неспівмірності суд визнав необґрунтованими як такі, що за своїм змістом є оціночними та не підтверджені відповідними доказами;

- враховуючи складність справи та розгляд її в загальному позовному провадженні, ціну позову, кількість та обсяг доказів, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу;

- разом з тим, застосувавши положення п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню у пропорційному розмірі.

44. Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.06.2026:

- скасував рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 в частині зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" прийняти від ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" замовлений товар за Договором у кількості 166 одиниць, загальною вартістю 12 847 511,57 грн та ухвалив в цій частині нове судове рішення про відмову у позові;

- рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 в частині стягнення з ТОВ "Оператор ГТС" на користь ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" 12 847 511,57 грн вартості товару та в частині, в якій в позові відмовлено, залишив без змін;

- додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 залишив без змін.

45. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

1) щодо перегляду рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23, яке набрало законної сили, встановлено, що заявка на поставку товару №1 (вих. №ТОВВИХ-22-4250 від 26.04.2022) була направлена ТОВ "Оператор ГТС" до ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" не в порядку, передбаченому умовами Договору; інших заявок на отримання товару або інших доказів направлення заявки на поставку товару №1 (вих. №ТОВВИХ-22-4250 від 26.04.2022) матеріали цієї справи №910/1712/25 не містять;

- у судових рішеннях у справі №904/5557/23 було встановлено факт відсутності порушення позивачем строків поставки товару, а також було встановлено, що надані ТОВ "Оператор ГТС" електронні листи не можуть бути належним та допустимим доказом отримання (доведенням до відома) заявки відповідно до визначеного умовами Договору порядку; як наслідок, ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" не порушувало строків поставки товару, замовленого за Договором;

- за висновками суду у справі №904/5557/23, ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" отримало від ТОВ "Оператор ГТС" заявку на поставку товару №1 (від 26.04.2022 вих. №ТОВВИХ-22-4250), але встановити, коли саме ця заявка була ним отримана, не видається за можливе, оскільки ТОВ "Оператор ГТС" направляло її не в порядку, передбаченому умовами Договору;

- доводи ТОВ "Оператор ГТС" про порушення ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" умов Договору в частині строку поставки товару є необґрунтованими, відповідно, у ТОВ "Оператор ГТС" не виникло право на одностороннє розірвання Договору на підставі пп.6.2.1;

- зміст листа №ТОВВИХ-23-6746 від 26.05.2023 свідчить, що ТОВ "Оператор ГТС" повідомило ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про те, що "договір буде закритий 26.05.2023"; однак, словосполучення "…договір буде закритий…" не відповідає ані приписам чинного законодавства, ані положенням Договору, які не містять відповідних термінів; у цьому листі не йдеться про розірвання Договору в односторонньому порядку; матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа з дотриманням умов розділів 13, 14 Договору; за наведених підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей лист не є належним доказом підтвердження припинення дії Договору в односторонньому порядку;

- доводи ТОВ "Оператор ГТС" про розірвання Договору на підставі пп.6.2.7 є необґрунтованими та безпідставними; сплив дії Договору не звільняє позивача від обов`язку здійснити поставку обумовленого Договором товару;

- листом від 28.06.2023 ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" повідомило ТОВ "Оператор ГТС" про необхідність прийняти замовлений товар 29.06.2023, втім ТОВ "Оператор ГТС" повідомило про неможливість прийняття товару, оскільки Договір був "закритий"; з матеріалів справи вбачається, що передача товару в місці поставки не відбулась і товар зберігався у ТОВ "Петрі Сервіс";

- з огляду на ухилення ТОВ "Оператор ГТС" від прийняття товару за Договором, про необхідність прийняття якого було попередньо повідомлено, колегія суддів вважає вимоги ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про стягнення з ТОВ "Оператор ГТС" вартості цього товару обґрунтованими та погоджується з висновком про їх задоволення;

- у цьому випадку вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти товар є неефективним способом захисту прав, оскільки товар не був доставлений покупцю; з огляду на встановлені у цій справі обставини до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ч.4 ст.692 (а не ч.4 ст.690) ЦК та визначені цією статтею способи захисту прав продавця: вимога оплатити товар, який підлягав продажу (поставці) відповідно до погоджених сторонами умов договору або відмова від договору; також може бути заявлена вимога про відшкодування збитків, завданих невиконанням покупцем своїх договірних зобов`язань (послався на висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24);

- оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судами обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що вимога ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" зобов`язати ТОВ "Оператор ГТС" прийняти товар за Договором задоволенню не підлягає, та не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам сторін, що стосуються пов`язаних з цією вимогою питань; в іншій частині ТОВ "Оператор ГТС" рішення суду першої інстанції не оскаржує;

2) щодо перегляду додаткового рішення суду першої інстанції:

- надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК, є належними і допустимими;

- дослідивши надані ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" докази понесених витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 46 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і співмірні з виконаною роботою;

- зазначена у акті приймання-передачі вартість наданих послуг відповідає вартості таких послуг, узгодженій сторонами у додатковій угоді №9 до договору про надання правничої допомоги;

- надання послуг підтверджується наявними у справі матеріалами (позовна заява, відповідь на відзив, протоколи судових засідань, клопотання тощо); цим спростовуються доводи ТОВ "Оператор ГТС" про те, що позивач не надав до матеріалів справи доказів, які беззаперечно свідчать про те, що адвокатські послуги надавались йому у заявлених ним обсягах;

- щодо доводів ТОВ "Оператор ГТС" про те, що додаткова угода №9 від 15.01.2025 до договору про надання правничої допомоги вже була укладена, але копію цієї додаткової угоди №9 надано лише із заявою про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі дії ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" відповідають приписам ч.8 ст.129 ГПК;

- доводи ТОВ "Оператор ГТС" про те, що до закінчення судових дебатів ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" не подало заяву про надання доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та не навело обставин, які перешкоджають поданню такої заяви в ході судового розгляду, спростовуються змістом позовної заяви ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром", за текстом якої товариство навело розрахунок його судових витрат станом на дату подачі позовної заяви та зазначило, що у разі необхідності отримати іншу правничу допомогу (підготовка відповіді на відзив, заперечень, клопотань тощо) докази вчинення відповідних дій будуть надані суду саме у строки, передбачені ч.8 ст.129 ГПК;

- щодо доводів про те, що рішенням від 13.05.2025 позовні вимоги задоволені частково, тому не підлягає стягненню вся заявлена сума витрат на правничу допомогу: суд першої інстанції, застосувавши п.3 ч.4 ст.129 ГПК, задовольнив заяву ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про розподіл судових витрат частково, у пропорційному розмірі;

- хоча за результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції і дійшов висновку про відмову в позові щодо немайнової вимоги (зобов`язання відповідача прийняти товар), але стягнута судом першої інстанції сума витрат на правничу допомогу цілком співмірна з тією матеріальною вимогою, яка залишається задоволеною, а також розумно і справедливо покриває відповідні витрати позивача в суді першої інстанції; підстави для скасування оскаржуваного додаткового рішення відсутні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

46. 24.06.2026 ТОВ "Оператор ГТС" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 (в частині задоволених позовних вимог), в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

47. Верховний Суд ухвалою від 06.07.2026 залишив без руху касаційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС" на підставі ч.2 ст.292 ГПК.

48. 08.07.2026 ТОВ "Оператор ГТС" подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу у новій редакції на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 (в частині задоволених позовних вимог).

49. ТОВ "Оператор ГТС" як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК та вказує таке:

1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:

- суд апеляційної інстанції, застосовуючи ч.1 ст.689 ЦК, частини 1, 4 ст.690 ЦК, частини 2, 3 ст.538 ЦК, неправильно застосував ст.615 ЦК, ч.3 ст.651 ЦК без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.09.2021 у справі №727/898/19 та від 25.04.2024 у справі №904/2444/22;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував ч.4 ст.690 ЦК із застосуванням до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24, які є нерелевантними, та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.05.2025 у справі №910/1694/24;

- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували ч.4 ст.75 ГПК, фактично обмежившись виключно посиланням на судове рішення в іншій справі (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23) та не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17;

2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК:

- наявні підстави для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24, шляхом їх конкретизації та уточнення внаслідок нечіткості закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумачення судами (палатами, колегіями) норм права;

- у постанові Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 не конкретизовано за наявності сукупності яких саме обставин та умов продавець/постачальник може обирати той або інший спосіб захисту;

- варто відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 з уточненням, що вимога про стягнення вартості товару можлива виключно за умови підтвердження факту реальної передачі наявного товару (належної якості та кількості) або спроби передачі товару від продавця до покупця та сформувати правові висновки стосовно того, що: 1) підстави для застосування положень ч.4 ст.692 ЦК наявні виключно за умови, якщо судовим розглядом встановлено сукупність наступних обставин: (і) фактичне вчинення продавцем дійсних (реальних) дій щодо доставки/поставки саме тих товарів, поставку яких передбачено договором (у відповідній кількості та належної якості), а не будь-яких інших товарів з аналогічною чи подібною назвою, (іі) фактичне вчинення покупцем дій щодо саме безпідставної відмови від прийняття товарів, а не відмови покупцем від прийняття товарів, які продавець на момент такої відмови не доставляв/поставляв; 2) у випадку, якщо продавцем не складалась та не реєструвалась в ЄРПН податкова накладна, то при стягненні з покупця на користь продавця вартості товарів на підставі положень ч.4 ст.692 ЦК відсутні підстави для стягнення у складі вартості товарів відповідних сум ПДВ.

3) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК:

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень ст.598 ЦК стосовно підстав припинення зобов`язання у взаємозв`язку із положеннями Закону "Про публічні закупівлі" в контексті фактичної неможливості виконання будь-яких зобов`язань за договором після публікації звіту про виконання договору;

4) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК:

- суди попередніх інстанціх необґрунтовано відхилили клопотання про проведення огляду доказів (зокрема, електронної пошти як позивача, так і відповідача щодо направлення/отримання заявки на поставку товарів), що фактично призвело до невстановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не встановлено чи настав обов`язок позивача здійснити поставку та, відповідно, чи відбулось порушення такого обов`язку, та чи обґрунтовано відповідач відмовився від договору; судами належним чином не досліджено завірену копію заявки №1 на поставку товару, докази (скріншоти) надсилання вказаної заявки на електронну адресу позивача, листи відповідача, в яких неодноразово наголошувалось на реквізитах заявки №1, копію сертифікату Запорізької ТПП №2300-23-2017 від 28.04.2023, із якого вбачається, що безпосередньо ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" для отримання такого сертифікату подало копію вказаної заявки №1 на поставку товарів (ТОВВИХ-22-4250 від 26.04.2022), тощо.

50. Щодо касаційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026, ТОВ "Оператор ГТС", посилаючись на ч.1 ст.123, частини 1, 4, 8 ст.129 ГПК, зауважило, що додаткове рішення є похідним від основних оскаржуваних рішень, а тому підлягає скасуванню у разі скасування основних оскаржуваних рішень.

51. 13.08.2026 ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" через систему Електронний суд подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

52. У відзиві ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" зазначає, зокрема, таке:

- ТОВ "Оператор ГТС" станом на 26.05.2023 не мало жодних законних підстав для припинення та/або "закриття" Договору;

- на виконання умов Договору ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" до 24.04.2023 не отримувало від ТОВ "Оператор ГТС" належним чином оформленої заявки на постачання замовленого товару; рішеннями судів у справі №904/5557/23 встановлено, що направлені ТОВ "Оператор ГТС" електронні листи не можуть бути доказом отримання ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" заявки, оскільки ТОВ "Оператор ГТС" направляло її не в порядку, передбаченому умовами Договору, а під час дії Договору виникли форс-мажорні обставини;

- суди попередніх інстанцій не встановили факту односторонньої відмови від Договору;

- у розд.13 Договору сторони погодили обмін електронними документами виключно через "Систему зовнішнього обігу електронних документів "DEALS"; матеріали справи не містять доказів того, що лист про "закриття" Договору направлявся з дотриманням цього порядку;

- скаржник не навів підстав для відступу від висновків Верховного Суду, зокрема, не довів те, що застосований судом підхід очевидно застарів внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання;

- доводи скаржника щодо ПДВ виходять за межі касаційного перегляду справи; питання про виключення ПДВ зі стягуваної суми ТОВ "Оператор ГТС" не заявляло ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції - воно вперше з`явилося лише в касаційній скарзі;

- скаржник, посилаючись на ч.9 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", тлумачить її помилково, переплутуючи наслідок (оприлюднення звіту) з підставою (юридичний факт розірвання чи виконання договору);

- положення ч.4 ст.692 ЦК, які застосував суд апеляційної інстанції, є достатньо чіткими та не викликають неоднозначного тлумачення;

- у суді першої інстанції (судове засідання від 14.04.2025) суд повідомив ТОВ "Оператор ГТС" про право подавати електронні докази в паперових копіях; ТОВ "Оператор ГТС" таким правом не скористалося; в суді апеляційної інстанції клопотання про огляд доказів не подало; на стадії касаційного розгляду справи огляд доказів здійснюватися не може;

- клопотання скаржника про повторний огляд електронної пошти сторін по суті означає прохання про переоцінку вже оцінених доказів у світлі вже сформульованих і відхилених судами аргументів, а не про дослідження дійсно нових обставин;

- скаржник не наводить жодного самостійного доводу проти додаткового рішення, окрім твердження про його похідність від основного рішення, - тобто визнає, що доля цієї вимоги повністю залежить від результату перегляду основних судових актів.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

53. Верховний Суд ухвалою від 29.07.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 19.08.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо заявки на поставку товару та преюдиційності обставин, встановлених у справі №904/5557/23

54. ТОВ "Оператор ГТС", посилаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 і 4 ч.2 ст.287 ГПК, стверджує, що суди помилково застосували ч.4 ст.75 ГПК, фактично обмежившись виключно посиланням на судові рішення в іншій справі №904/5557/23, та не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17. Скаржник вважає, що суди у цій справі врахували не встановлені факти, а правову оцінку належності заявки.

55. ТОВ "Оператор ГТС" зазначає, що заявка №1 від 26.04.2022 була надісланіа і постачальник її отримав; вважає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про проведення огляду доказів (зокрема, електронної пошти як позивача, так і відповідача щодо направлення/отримання заявки на поставку товарів).

56. Крім того, ТОВ "Оператор ГТС" вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ч.4 ст.690 ЦК та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.05.2025 у справі №910/1694/24.

57. Верховний Суд не погоджується із цими доводами скаржника з огляду на таке.

58. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).

59. Відповідно до ст.712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

60. Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст.689 ЦК).

61. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч.1 ст.613 ЦК).

62. Відповідно до ч.4 ст.692 ЦК якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

63. В абз.1 п.5.1 Договору ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" та ТОВ "Оператор ГТС" погодили, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

64. У Специфікації (додаток №1 до Договору) сторони погодили, зокрема, строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладання договору) - відповідно до заявки протягом 90 днів.

65. Верховний Суд у постанові від 08.05.2025 у справі №910/1694/24, на яку посилається скаржник, вказав таке:

"Верховний Суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зобов`язання відповідача, як покупця та замовника закупівлі, з прийняття товару, передбаченого договором №4600007564 від 11 травня 2023 року та у визначеній в договорі кількості, виникло у відповідача саме з цього договору, передбачене цим договором, існування цього встановленого договором обов`язку не залежить від надання чи не надання замовником письмових заявок на поставку товару; не надання цих заявок не припиняє зазначеного обов`язку Замовника, зміни до договору в частині обсягів поставки (кількості) товару сторонами в порядку, встановленому законом та договором, сторонами не вносилися.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що … відповідач не довів існування обставин, за яких у нього виникло право не виконувати зобов`язання з приймання товару за договором".

66. Верховний Суд звертає увагу, що у справі №910/1694/24, як і у цій справі №910/1712/25, відповідачем (покупцем та замовником закупівлі) було ТОВ "Оператор ГТС". У справі №910/1694/24 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" прийняти товар за договором навіть за відсутності відповідної заявки. У цій справі №910/1712/25 відмову у задоволенні таких вимог ТОВ "Оператор ГТС" не оскаржує.

67. Водночас Верховний Суд зауважує, що висновок про роль заявки не може застосовуватися відірвано від змісту конкретного договору. При розгляді кожної конкретної справи судам належить встановити, чи саме на підставі заявки виникає обов`язок поставки товару, чи заявка лише конкретизує строк, партію чи інші умови виконання вже погодженого обсягу.

68. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що Специфікація до Договору чітко встановлює найменування та виробника товарів, їхні технічні та якісні характеристики, кількість, ціну та одиницю товару та загальну вартість, місце поставки.

69. Заявка у цьому конкретному випадку конкретизувала строк поставки товару. Втім, ненадсилання заявки в узгодженому Договором порядку не означає, що постачальник взагалі не мав обов`язку поставити, а покупець - прийняти товар.

70. Суди попередніх інстанцій при встановленні обставин направлення та отримання заявки ТОВ "Оператор ГТС" на поставку товару застосували ч.4 ст.75 ГПК, врахувавши обставини, встановлені в іншій справі №904/5557/23 (спір між ТОВ "Оператор ГТС" та ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" про стягнення штрафних санкцій за Договором).

71. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, на яку посилається скаржник, дійшла висновків, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

72. У цій справі суди попередніх інстанцій визнали преюдиційними встановлені у справі №904/5557/23 обставини про направлення заявки не в передбачений Договором спосіб, її фактичне отримання постачальником у невстановлену дату та наявність форс-мажорних обставин, які звільняли ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" від сплати штрафних санкцій.

73. Так, у справі №904/5557/23 Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 зазначив, що відповідач (ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром") отримав від позивача (ТОВ "Оператор ГТС") заявку на поставку товару №1 (від 26.04.2022 вих. №ТОВВИХ-22-4250), але встановити, коли саме ця заявка була отримана відповідачем (ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром") не видається за можливе, оскільки позивач (ТОВ "Оператор ГТС") направляв її не в порядку, передбаченому умовами договору.

74. Зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі свідчить, що суди не заперечували факт отримання заявки постачальником, але врахували встановлені у справі №904/5557/23 обставини про неможливість визначити дату її отримання та направлення заявки не в порядку, передбаченому умовами договору.

75. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що в матеріалах цієї справи №910/1712/25 відсутні будь-які інші заявки на отримання товару або інші докази направлення заявки на поставку товару №1 (вих. №ТОВВИХ-22-4250 від 26.04.2022).

76. Отже, суди попередніх інстанцій в межах заявлених у цій справі вимог надали преюдиціальне значення саме обставинам, встановленим судовими рішеннями у справі №904/5557/23, а не оцінці фактів. Доводи скаржника про протилежне не знайшли свого підтвердження.

77. Крім того, ТОВ "Оператор ГТС" вказує, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про проведення огляду доказів (зокрема, електронної пошти як позивача, так і відповідача щодо направлення/отримання заявки на поставку товарів), що фактично призвело до невстановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не встановлено, чи настав обов`язок позивача здійснити поставку та, відповідно, чи відбулось порушення такого обов`язку, та чи обґрунтовано відповідач відмовився від Договору.

78. Так, у відзиві на позов від 06.03.2025 ТОВ "Оператор ГТС" просило, зокрема, провести в судовому засіданні огляд електронної пошти ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" та ТОВ "Оператор ГТС", за допомогою яких велося листування, зокрема, щодо направлення заявки №1 до Договору №4600006009 від 18.04.2022, з метою встановлення обставин щодо направлення та отримання такої заявки.

79. Господарський суд міста Києва у судовому засіданні від 14.04.2025 встановив наявність клопотання ТОВ "Оператор ГТС" про огляд електронних доказів та повідомив відповідача про право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Це підтверджується протоколом судового засідання в режимі конференції №4365184.

80. У цьому ж судовому засіданні від 14.04.2025 представник ТОВ "Оператор ГТС" підтвердив, що докази, огляд яких він просить провести, він не подавав до відзиву.

81. 17.04.2025 ТОВ "Оператор ГТС" через систему Електронний суд звернулося із клопотанням про долучення доказів, в якому просило долучити до матеріалів справи №910/1712/25 докази направлення електронною поштою письмової заявки №1 від 26.04.2022 до Договору та врахувати їх при розгляді справи.

82. Водночас у судовому засіданні від 13.05.2025 (що підтверджується безпосередньо звукозаписом судового засідання) Господарський суд міста Києва встановив, що до долученого клопотання від 17.04.2025 ТОВ "Оператор ГТС" не надало доказів направлення електронною поштою письмової заявки №1 від 26.04.2022 до Договору.

83. У касаційній скарзі ТОВ "Оператор ГТС" не посилається на конкретний аркуш та том справи, в якому б були наявні докази, огляд яких він просив провести, а також не вказує, коли такі докази були подані та приєднані до матеріалів справи.

84. З огляду на це, доводи ТОВ "Оператор ГТС" про те, що суд фактично не розглянув його клопотання про огляд доказів, не знайшли свого підтвердження саме через відсутність таких доказів в матеріалах справи.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК

85. ТОВ "Оператор ГТС", посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену п.2 ч.2 ст.287 ГПК, вказує, що наявні підстави для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24, шляхом їх конкретизації та уточнення. На його думку, не конкретизовано, за наявності сукупності яких саме обставин та умов продавець/постачальник може обирати той або інший спосіб захисту. Скаржник зазначає, що стягнення ціни недоставленого товару має допускатися лише тоді, коли продавець довів реальну доставку або спробу доставки наявного товару належної якості та кількості, а покупець безпідставно відмовився його прийняти.

86. Верховний Суд вважає ці доводи скаржника помилковими з огляду на таке.

87. Згідно із нормою п.2 ч.2 ст.287 ГПК касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

88. У цьому контексті суд враховує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

89. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумачення судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення Європейським судом з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

90. Таким чином, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, який є сталим і послідовним щодо причин для відступу.

91. Незгода скаржника з висновками про наявність товару, готовність постачальника та причини непоставки стосується оцінки доказів і не свідчить про наявність підстав для відступу від правових висновків.

92. У цій справі ТОВ "Оператор ГТС" просить відступити від висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі №910/8181/24.

93. Скаржник у касаційній скарзі неодноразово згадує цю постанову Об`єднаної палати як в частині того, що викладені в ній висновки підлягають конкретизації та уточненню, так і в частині того, що суд апеляційної інстанції не мав їх застосовувати, оскільки вони ухвалені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

94. Верховний Суд вважає суперечливими доводи скаржника в частині посилань на постанову Об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі №910/8181/24, оскільки:

- з одного боку, скаржник вказує, що правовідносини, що виникли у справі №910/8181/24 є неподібними до правовідносин, що виникли у цій справі №910/1712/25;

- з іншого боку, скаржник в частині посилань на п.2 ч.2 ст.287 ГПК вказує, що такі висновки зроблені у подібних правовідносинах.

95. Об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24, розглянувши спір про зобов`язання покупця (ТОВ "Оператор ГТС") прийняти товар за договором, виходила з того, що обов`язок покупця вчинити дії з прийняття поставки полягає не тільки у прийнятті поставленого (переданого) товару, але й у здійсненні ним усіх дій, яких можна було б розумно очікувати від нього для того, щоб дозволити продавцю здійснити поставку.

96. Об`єднана палата розмежувала застосування ч.4 ст.690 ЦК і ч.4 ст.692 ЦК, а саме:

"91. Сама стаття 690 ЦК України регулює питання зберігання товару, не прийнятого покупцем. Так, згідно з положеннями частин першої та другої цієї статті якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

92. Отже, очевидним є те, що регулювання наведеної статті охоплює випадки, коли продавець доставив товар покупцеві відповідно до умов договору.

93. Відповідно до частини першої та другої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

94. Частини перша та друга статті 692 ЦК України встановлюють правило про строк оплати товарів покупцем, яке є загальним і діє, якщо спеціальними правилами або умовами договору не передбачено інший строк оплати.

95. У випадку, коли покупець відмовився як прийняти товар, так і оплатити його, спеціальними приписами частини четвертої статті 692 ЦК України передбачено, що продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору.

96. Реалізація зазначених у частині четвертій статті 692 ЦК України способів захисту прав продавця залежить від стану виконання договору в конкретних правовідносинах та здійснюється на вибір продавця.

97. Так, у разі якщо покупець, діючи недобросовісно, не виконує або ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, що в свою чергу унеможливлює виконання постачальником власних зобов`язань з поставки товару та позбавляє (порушує) його права на отримання обумовлених у Договорі коштів як оплати вартості такого товару, за умови вжиття постачальником усіх залежних від нього заходів для виконання Договору, постачальник може на свій вибір обрати спосіб захисту своїх порушених прав.

98. Передбачені частиною четвертою статті 692 ЦК України правові наслідки є проявом охоронної складової цієї норми, спрямованої саме на захист порушених прав продавця у спірних правовідносинах, що відповідають правовим наслідкам порушення зобов`язання, передбаченим статтею 611 ЦК України, відповідно до змісту якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання, відшкодування збитків.

99. Відповідні наслідки, передбачені частиною четвертою статті 692 ЦК України, застосовуються (на відміну від наслідків прострочення кредитора за статтею 612 ЦК України) саме у разі ухилення покупця від прийняття та оплати товару, як то й стверджує та доводить позивач за змістом позовної заяви та матеріалів справи.".

97. Верховний Суд зауважує, що Об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 не сформулювала висновків про те, що продавець має право лише на стягнення повної вартості товару.

98. Навпаки, Об`єднана палата вказала, що обрання способів захисту прав продавця залежить від стану виконання договору в конкретних правовідносинах і у п.97 постанови назвала передумови застосування відповідного способу захисту: недобросовісне невиконання або ухилення покупця від виконання своїх договірних зобов`язань; спричинену цим неможливість поставки товару; порушення права продавця на оплату; вжиття продавцем усіх залежних від нього заходів для виконання договору.

99. Об`єднана палата у пунктах 114, 115 постанови від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 виснувала таке:

"зважаючи на положення статей 538, 611, 655, 692 ЦК України, у випадку порушення покупцем умов договору закупівлі (купівлі-продажу) продавець може звернутися до таких способів захисту своїх порушених прав:

- відмова від договору (в частині невиконаних зобов`язань);

- вимога про стягнення вартості товару;

- вимога про відшкодування покупцем збитків, яких продавець зазнав внаслідок невиконання покупцем своїх договірних зобов`язань (може бути заявлена як окремо, так і додатково до інших).

115. У цьому випадку вимога позивача (продавця) про зобов`язання відповідача (покупця) прийняти товар є неефективним способом захисту прав, оскільки товар не був доставлений покупцю. З огляду на встановлені у цій справі обставини до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 692 ЦК України та визначені цією статтею способи захисту прав продавця: вимога оплатити товар, який підлягав продажу (поставці) відповідно до погоджених сторонами умов Договору або відмова від Договору. Також може бути заявлена вимога про відшкодування збитків, завданих невиконанням покупцем своїх договірних зобов`язань".

100. Крім того, у п.112 постанови від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 Об`єднана палата зауважила, що під час вирішення спору про стягнення повної вартості товару відповідач як покупець не позбавлений права вимагати зустрічного виконання зобов`язання позивачем (продавцем товару) та наводити доводи і докази у разі існування підстав для відмови від оплати чи зменшення належних до стягнення сум.

101. Це спростовує доводи скаржника про те, що постанова Об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 не враховує права покупця, а також способи захисту його прав та законних інтересів.

102. Запропонований скаржником підхід, за якого "вимога про стягнення вартості товару можлива виключно за умови підтвердження факту реальної передачі наявного товару (належної якості та кількості) або спроби передачі товару від продавця до покупця" - не узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати, оскільки не враховує прав продавця тоді, коли поставку товару унеможливила поведінка покупця.

103. При цьому, відповідно до сформульованих Об`єднаною палатою висновків, обставини реальної наявності товару належної кількості та якості, можливості його поставити та вчинення всіх залежних від продавця дій входять до предмету доказування у спорі про стягнення вартості товару.

104. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що листом від 28.06.2023 ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" повідомило ТОВ "Оператор ГТС" про необхідність прийняти замовлений товар 29.06.2023, втім ТОВ "Оператор ГТС" повідомило про неможливість прийняття товару, оскільки Договір був "закритий"; з матеріалів справи вбачається, що передача товару в місці поставки не відбулась і товар зберігався у ТОВ "Петрі Сервіс".

105. За встановлених обставин суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував ч.4 ст.692 ЦК відповідно до висновків Об`єднаної палати, від яких просить відступити скаржник.

106. Звертаючись з касаційною скаргою на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник вмотивовано не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування положень ч.4 ст.692 ЦК, викладених у постанові Об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі №910/8181/24, не навів вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про помилковість такого висновку.

107. Скаржник у межах підстави за п.2 ч.2 ст.287 ГПК просить уточнити висновок Об`єднаної палати також щодо включення ПДВ до ціни товару. Він вважає, що за відсутності відвантаження товару і зареєстрованої податкової накладної стягнення складової ПДВ призведе до безпідставного збагачення постачальника.

108. Водночас Об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 не висловлювалася щодо неможливості включення ПДВ до ціни товару у випадку звернення продавця з позовом до покупця з вимогою про стягнення вартості товару.

109. Тому, Верховний Суд у цій справі не вбачає наявності підстав для відступу від висновків Об`єднаної палати, викладених у постанові від 20.03.2026 у справі №910/8181/24. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.2 ч.2 ст.287 ГПК, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо припинення Договору

110. ТОВ "Оператор ГТС", посилаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК, стверджує, що суд апеляційної інстанції, застосовуючи ч.1 ст.689 ЦК, частини 1, 4 ст.690 ЦК, частини 2, 3 ст.538 ЦК, неправильно застосував ст.615 ЦК, ч.3 ст.651 ЦК без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.09.2021 у справі №727/898/19 та від 25.04.2024 у справі №904/2444/22. Скаржник вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень ст.598 ЦК стосовно підстав припинення зобов`язання у взаємозв`язку із положеннями Закону "Про публічні закупівлі" в контексті фактичної неможливості виконання будь-яких зобов`язань за договором після публікації звіту про виконання договору та посилається на невстановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

111. Доводи скаржника зводяться до того, що він листом від 26.05.2023 вчинив односторонній правочин про відмову від Договору, а оприлюднення того самого дня звіту про виконання Договору підтверджує припинення зобов`язань і неможливість подальшого виконання закупівлі.

112. Верховний Суд щодо цих доводів зазначає таке.

113. Відповідно до ст.615 ЦК у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

114. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3 ст.651 ЦК).

115. Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, необхідно кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків. Такий підхід викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №727/898/19 та від 25.04.2024 у справі №904/2444/22, на які посилається скаржник.

116. Суд апеляційної інстанції встановив, що за умовами п.6.2 Договору покупець має право, зокрема:

- відмовитися в односторонньому порядку від цього договору, якщо постачальник не виконує або виконує неналежним чином умови цього договору, а також передає неякісні товари (з відступленням від умов чинного законодавства та вимог договору), на підставі ч.3 ст.651 ЦК, повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання договору на адресу постачальника, вказану у розд.15 Договору, та/або електронну адресу постачальника, вказану в п.14.12 цього Договору; в цьому випадку договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця; при цьому будь-які витрати (збитки) постачальнику не відшкодовуються; в цьому випадку сторони до дати розірвання договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки; покупець оплачує постачальнику фактично прийняті товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору;

- в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір, повідомивши в письмовій формі не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання договору шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання договору на адресу постачальника, вказану в розд.15 договору, та/або електронну адресу постачальника, вказану в п.14.12 цього Договору; Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця; в цьому випадку сторони до дати розірвання договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки; покупець оплачує постачальнику фактично прийняті товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору.

117. Отже, пункти 6.2.1 і 6.2.7 Договору передбачають різні підстави розірвання Договору в односторонньому порядку: для застосування п.6.2.1 необхідне невиконання або виконання неналежним чином постачальником умови договору; для пункту 6.2.7 - завчасне двадцятиденне повідомлення. В обох випадках треба встановити зміст волевиявлення, дату припинення та доведення повідомлення до постачальника.

118. Суди попередніх інстанцій встановили, що 26.05.2023 ТОВ "Оператор ГТС" направило на адресу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" лист №ТОВВИХ-23-6746, в якому вказало, що станом на 26.05.2023 не здійснено жодної поставки товару та не надано належного підтвердження настання обставин непереборної сили, а тому відповідно до вимог Закону "Про публічні закупівлі" Договір "буде закритий 26.05.2023".

119. В оскаржуваних рішеннях суди вказали, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа з дотриманням умов розділів 13, 14 Договору, тому цей лист не є належним доказом підтвердження припинення дії Договору в односторонньому порядку.

120. Переоцінка змісту цього листа і доказів його направлення виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, закріплені у ст.300 ГПК.

121. Крім того, оприлюднення звіту про виконання договору в електронній системі закупівель саме по собі не є передбаченою ст.598 ЦК підставою припинення цивільного зобов`язання.

122. Відповідно до ч.9 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

123. Отже, такий звіт оприлюднюється після виконання, закінчення строку або розірвання договору про публічну закупівлю, тобто повідомляє про подію, що, за твердженням замовника, вже сталася; звіт не замінює правову підставу цієї події.

124. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що лист ТОВ "Оператор ГТС" не є належним доказом підтвердження припинення дії Договору в односторонньому порядку, то необґрунтованими є доводи скаржника про те, що неможливість прийняття товару обумовлена саме наявністю звіту про виконання договору.

Щодо стягнення вартості товару

125. Скаржник з посиланням на п.4 ч.2 ст.287 ГПК зазначає, що суди не встановили фактичної наявності товару у розпорядженні продавця, їх відповідності специфікації, якості та комплектності, реальної можливості доставки і вчинення постачальником дій, необхідних для передачі товару. На його думку, відмова прийняти товар, який не доставлявся і не пропонувався до реальної передачі, не є безпідставною відмовою в розумінні ч.4 ст.692 ЦК.

126. Верховний Суд щодо цих доводів зазначає таке.

127. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 1, 3 ст.13 ГПК).

128. Верховний Суд наголошує, що згідно зі ст.14 ГПК ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

129. Суди попередніх інстанцій у цій справі виходили не лише з наявності листа ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" від 28.06.2023 про необхідність прийняття товару та листа ТОВ "Оператор ГТС" від 28.06.2023 про неможливість прийняття товару, а із сукупності встановлених обставин: погодження сторонами всього обсягу і ціни товару; придбання постачальником 166 панелей; повідомлення про готовність передати їх; відсутності належного припинення Договору; відмови покупця вчиняти дії з прийняття товару через "закриття" Договору.

130. При цьому, суди надали оцінку договору зберігання, акту приймання-передачі від 01.07.2023 та іншим матеріалам і встановили придбання та наявність у ТОВ "ВКФ "Укрнікельхром" всіх 166 панелей. Заперечення щодо їх тотожності, якості, комплектності та документів скаржник обґрунтовує необхідністю іншої оцінки доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені у ст.300 ГПК.

131. Верховний Суд також зауважує, що скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині вимог про зобов`язання прийняти товар не припинило зустрічного договірного обов`язку постачальника. Об`єднана палата у пунктах 100 і 112 постанови від 20.03.2026 у справі №910/8181/24 виходила з того, що звернення з вимогою про стягнення вартості товару не припиняє обов`язку постачальника передати товар. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині застосування ч.4 ст.692 ЦК ухвалена у відповідності до цих висновків.

132. ТОВ "Оператор ГТС" оскаржило постанову суду апеляційної інстанції лише в частині, в якій залишено без змін рішення суду першої інстанції про стягнення 12 847 511,57 грн та в частині розподілу судових витрат.

133. За наслідками розгляду касаційної скарги ТОВ "Оператор ГТС" Верховний Суд не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині про стягнення вартості товару.

134. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині залишається без змін, то додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками його перегляду (як похідні від основного рішення) також підлягають залишенню без змін; самостійних підстав для їх скасування з посиланням на підстави касаційного оскарження скаржник не навів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

135. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

136. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

137. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині - без змін.

Судові витрати

138. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №910/1712/25 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Багай

О. Мамалуй