Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №344/15767/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15767/26

Провадження № 3/344/3630/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 219644 від 07 серпня 2026 року, зазначено, що 07 серпня 2026 року о 15 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме штовхав, душив, хапав за руки, ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого було завдано шкоди фізичному та психологічному здоров`ю.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце її розгляду.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Однак, з`явився захисник ОСОБА_1 – Калинюк Р.С., який пояснив суду, що подія відбулася на межі 07.08.2026 року та 08.08.2026 року. Він був присутній на місці події. Мала місце побутова сварка. Його підзахисний розлучений з дружиною з 2024 року. На даний час перебуває на військові службі. Періодично приїжджає у відпустку та бере сина до себе на той період часу. Він повністю забезпечує сина та колишню дружину, вони проживають в його квартирі. Його підзахисний цього разу також приїхав у відпустку, син йому повідомив, що матір його декілька раз залишала на сусідів та їхала з чоловіками. ОСОБА_1 переймається за благополуччя сина, оскільки, дитину його колишньої дружини від попереднього шлюбу було у неї вилучено. Вважає, що мала місце побутова сварка через піклування про дитину.

Ураховуючи наведене, справу слід розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст.256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано: копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 113395 від 08.08.2026 року, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_3 , копію пояснень ОСОБА_2 , копію пояснень ОСОБА_1 , відеозапис.

У протоколі вказується, що подія мала місце 07.08.2026 року о 15 год. 00 хв.. Однак, відповідно до копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №113395, він був винесений 08.08.2026 року. Також, згідно з відеозаписом долученого до матеріалів справи, працівники поліції прибули на виклик о 23 год. 22 хв. (clip-5) 07.08.2026 року. Суд робить висновок, що обставини, які зазначені в протоколі не відповідають фактичним обставинам.

Пояснення у ОСОБА_2 та у ОСОБА_1 були відібрані 07.08.2026 року.

У той же час у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка вказаної події.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, - до протоколу про не подано.

Проаналізувавши сукупність наявних у справі доказів, враховуючи неконкретність висунутого обвинувачення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, не доведена.

Суд принагідно зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не доведені належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Людмила АНДРУСІВ