Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №343/1893/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1893/26

Провадження №: 3/343/410/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., з участю секретаря Шикор Г.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, має на утримані двох дітей, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, притягувався до адміністративної відповідальності 30.04.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, які встановив суд під час розгляду справи:

згідно зі протоколом серії ВАД № 739950 від 15.08.2026, "15.08.2026 близько 19 год, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , що в межах місця проживання, ОСОБА_1 умисно погрожував погрози, нецензурну лайку, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Правопорушення вчинив повторно протягом року". Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ІІ. Пояснення особи, яка бере участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства щодо дружини? не визнав. Вказав, що, дійсно, між ними виникають побутові конфлікти з приводу того, що він самостійно дбає про сім`ю, піклується про дітей, порається по господарству. Натомість дружина живе своїм життям. Вона не працює, хатніми справами не займається, більшість часу проводить за телефоном. У будинку постійний безлад, а він в силу свого стану здоров`я не може самостійно його утримувати в чистоті. Коли він повертається додому, завжди чує від дружини невдоволення та приниження в свою сторону. Він не має ні з ким поговорити, ні до кого пригорнутись. Конфлікт, який мав місце 15 серпня 2026 року, розпочався ще вночі, коли він попросив дружину вимкнути телефон, який заважав йому сgати. Надалі ввечері конфлікт продовжився через те, що у домашньому безладі дружина не змогла знайти свої парфуми, через що шарпнула дитину, яку змусила їх їй знайти. Він зробив ОСОБА_2 зауваження, заступаючись за дочку, адже вартість парфум не вартувала того, щоб ображати дитину із-за них. На цьому почалася сварка, під час якої вони обоє виражалися нецензурними словами, після чого дружина вибігла на вулицю та першою зателефонувала в поліцію.

Потерпіла у судове засідання не з`явилася.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, надані такі досліджені в судовому засіданні докази та відеозаписи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739950 від 15.08.2026, в якому викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, що підтвердив своїми підписами (а.с. 1);

- рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області від 15.08.2026, згідно з яким 15.08.2026 о 18:58 год зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її чоловік поводить себе агресивно, вчиняє домашнє насильство (а.с. 2);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.08.2026, в якій ОСОБА_2 вказала, що 15.08.2026 приблизно о 19 год її чоловік ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, в ході якого ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим спричинив тиск психологічного характеру (а.с. 3-4);

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.08.2026, в яких остання зазначила, що 15.08.2026 близько 02 год у неї з чоловіком виник словесний конфлікт через кота, який шумів, в ході якого ОСОБА_1 виражався в її сторону нецензурними словами. Конфлікт припинився, однак цього дня близько 19 год знову продовжився. Його причиною стало те, що вона не могла знайти свої парфуми і чоловік знову почав її ображати нецензурними словами, принижувати, чим спричинив домашнє насильство психологічного характеру (а.с. 5);

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як середній (а.с. 6, 7);

- DVD-R диск із написом "Козак" (а.с. 9), на якому наявні відеозаписи, на яких зафіксовано, як працівники поліції 15.08.2026 прибувають на місце події, де перебуває потерпіла ОСОБА_2 , яка вказує, що її чоловік вчиняє насильство, скаржиться на нього, виражаючись у присутності дитини нецензурною лайкою. Натомість ОСОБА_1 у відповідь мовчить і тільки просить не висловлюватись у присутності дитини нецензурними словами. Коли працівники поліції намагаються в останнього відібрати пояснення, заявниця перебиває та продовжує розповідати про їхнє сімейне життя, висловлюючи своє невдоволення. Поліцейські вказують на можливість розірвати шлюб. ОСОБА_1 повідомляє, що конфлік виник через неналежне ставлення матері до дитини. Працівники поліції пропонують пройти в будинок для оформлення адмінматеріалів, однак застають безлад, на який, в тому числі звертає увагу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, як на одну з причин конфлікту. Поліцейський просить прибрати в будинку, на що заявниця погоджується, однак зазначає, що сьогодні святковий день, тому нічого робити не можна. Прибирає зі стола, щоб працівники поліції могли оформити адмінматеріали. ОСОБА_2 пояснює, що чоловік виражався нецензурно в її сторону, кинув каменем. Виникає перепалка між подружжям, під час якої ОСОБА_1 звинувачує дружину в зловживанні алкоголем, безладі в домі та небажанні будь-що робити. Остання ж вказує, що має на це право, та принизливо висловлюється в сторону чоловіка та його родичів (матері, брата, сестри, обзиваючи їх). Поліцейським вона пояснює, що чоловік почав її ображати, коли вона мила дітей, та що останній постійно зневажає її. Надалі в ході своїх пояснень про нічний інцедент не заперечує, що «сиділа в Тік Тоці», а чоловік обурювався, щоб дала спати.Також повідомила про намір розірвати шлюб. Після цього вона підписала пояснення. Водночас поліцейський ствердив про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень та про його згоду підписати протокол.

- постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.04.2026, яка набрала законної сили 11.05.2026, згідно із якою суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наклав стягнення у вигляді штрафу (а.с. 10-11).

У свою чергу на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 надав пояснення, що описані вище.

V. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Даний Закон передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Таким чином, домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, це такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого, або можливість її заподіяння.

Слід вказати, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить. Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Важливими елементами складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є саме вчинення насильства у будь-якій формі його прояву та наслідки його застосування, які виражаються у заподіянні шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, або можливого його заподіяння, яке могло настати та не настало незалежно від волі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що психологічне насильство в частині висловлювання словесних образ, буде мати місце тоді, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З огляду на наведене, сам лише факт висловлювання словесних образ не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону.

Повертаючись до обставин цієї суд зауважує, що, згідно з протоколом серії ВАД № 739950 від 15.08.2026, «15.08.2026 близько 19 год, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , що в межах місця проживання, ОСОБА_1 умисно погрожував погрози, нецензурну лайку, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру».

Як встановив суд із матеріалів справи, між подружжям часто виникають суперечки побутового характеру через різне бачення сімейних обов`язків. Причиною даного конфлікту стало ставлення матері до дитини та безлад у будинку, що викликало невдоволення у ОСОБА_1 як батька. В ході конфлікту обоє його учасників виражалися нецензурною лайкою, яка продовжувалася зі сторони ОСОБА_2 і після приїзду працівників поліції та у присутності дитини. У свою чергу ОСОБА_1 поводився спокійно, вказував на дії дружини, які він вважає неприйнятними. Будь-яких дій з його сторони психологічного характеру, які б мали ознаки приниження, переслідування, залякування, контролю волевиявлення особи або спричинення реальної шкоди психічному здоров`ю потерпілої не прослідковувалося. Навпаки остання поводилася активно та впевнено, вільно висловлювала свої думки, у тому числі образливі та принизливі твердження в сторону ОСОБА_1 та його родичів, не демонструвала розгубленості, безпорадності чи психологічної принизливості. Її поведінка не свідчила про перебування у стані емоційного напруження або психологічного приниження, спричиненого діями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин об`єктивних даних про спричинення їй психологічних страждань, страху, емоційної невпевненості чи іншої шкоди суд не встановив. Самі по собі наведені потерпілою відомості про конфлікт між сторонами не є достатніми для висновку щодо вчинення щодо неї психологічного насильства.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення особою правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведені вимоги закону, встановлені в сукупності обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич