Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №212/14164/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/14164/25

2/212/1590/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Хімченко А.В., представниці позивача Кучерявої С.О., представника відповідачки – Сафрончика М.Г., відповідачки ОСОБА_1 розглянувши в залі суду в місті Кривий Ріг, у порядку спрощеного позовного справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за типовим договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «КТЦ», позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог представник вказав, що позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником нежитлового приміщення № 29 у вказаному будинку площею 161,8 кв.м. З 01.11.2021 року між сторонами фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 423/жб, який є публічним договором приєднання. Позивач належним чином постачав теплову енергію, однак відповідач не виконувала своїх зобов`язань щодо оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість. З урахуванням здійснених перерахунків (643,90 грн у лютому 2024 року та 7 133,10 грн у лютому 2025 року), основна заборгованість за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 року становить 103 578,33 грн. Крім того, позивачем нараховано плату за абонентське обслуговування за період з 01.04.2023 по 31.03.2025 року у розмірі 547,68 грн, інфляційні втрати - 12 415,50 грн, 3% річних - 3 415,45 грн, та пеню - 4 160,46 грн. Загальна сума до стягнення становить 124 117,42 грн. Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Сторона відповідача скористалися правом подання відзиву в якому просили відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що з метою переходу на автономне опалення, після придбання приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 було здійснено демонтаж радіаторів та труб розводки по всьому приміщенню , наслідком чого в згаданому приміщенні проходять тільки стояки подачі та зворотного виводу опалення, які входять до складу внутрішньобудинкової системи опалення. Однак переведення згаданого приміщення на автономне опалення. Проте, в належному ОСОБА_1 не відновлювалась система радіаторів та труб розвідки по всьому приміщенні. Таким чином, здійснені позивачем нарахування за опалення за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 є безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на припущенні про наявність працюючої системи опалення всередині. При цьому, зазначили, що порушення ОСОБА_1 процедури відключення від централізованого опалення не створює факту споживання тепла, оскільки фактично тепло не потрапляло до приміщення в тих обсягах, які заявляє позивач. Крім того, вказали, що належне відповідачці приміщення АДРЕСА_3 , входять до складу цього багатоквартирного житлового будинку, а його опалення входить до складу загальної внутрішньо будинкової системи опалення цього багатоквартирного будинку, тарифи на опалення належного ОСОБА_1 приміщення не можуть і не повинні бути іншими ніж тарифи які встановлюються для населення цього будинку, оскільки витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 є загальними для всього будинку і не можуть бути поділені на окремі категорії споживачів. Тому тарифи для всього будинку АДРЕСА_1 є тарифами для категорії «населення», однак позивачем безпідставно нараховані тарифи категорії «інші споживачі». Акцентували увагу суду, що позивачем не додано жодних належних доказів на підставі яких можна вичислити правильність визначення наявності сум, зокрема зняття показань будинкового приладу обліку теплової енергії за період з листопада 2023 року по березень 2025 року. Заперечували щодо стягнення пені та штрафних санкцій, які передбачені ст. 625 ЦК України через воєнний стан та у відповідності до п. 1 Постанови КМУ від 05.03.2022 року за № 206.

Стороною позивача подано відповідь на відзив в якому наполягали на задоволенні позову. Вказали, що самовільне відключення споживача від внутрішньо будинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладання договору на постачання таких послуг та їх оплату. Акцентували увагу суду, що ДП «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» постачало в приміщення відповідача теплову енергію, а ОСОБА_1 сплачувала за послуги опалення. Щодо нарахувань за тарифом «інші споживачі» зазначили, що приміщення відповідача є нежитловим, відповідно не може використовуватись відповідачем для проживання, а значить останній не може бути віднесений до категорії споживачів «населення».

Представником відповідачки подано детальний розрахунок послуг з теплопостачання за період з листопада 2023 по березень 2025 року, що становить 3 138.39 гривень, яку вона визнає. Крім того звернули увагу суду, що відповідачка є інвалідом ІІ групи та звільнена від сплати судового збору.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях. Зазначила, що нарахування здійснювалися згідно з тарифом для категорії «інші споживачі», оскільки приміщення є нежитловим. Коефіцієнти зміни ціни на природний газ застосовані правомірно, відповідно до алгоритму Постанови КМУ № 1209. Мораторій на нарахування штрафних санкцій (Постанова КМУ № 206) на відповідача не поширюється.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач застосував неправильну методологію розрахунку коефіцієнтів зміни вартості теплової енергії протягом дії тарифу. Також стверджував про неналежну якість послуги з теплопостачання, на підтвердження чого надав акт-претензію від 09.06.2026 року, складений за даними електронних архівів будинкового вузла комерційного обліку, який, на його думку, позивач проігнорував. Крім того, заперечував проти стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на дію воєнного стану та Постанову КМУ від 05.03.2022 року № 206.

У судовому засіданні 05 травня 2026 року відповідач заявлені позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона є фізичною особою-підприємцем і раніше займалася виробництвом напівфабрикатів. Спочатку вона орендувала приміщення в профілакторії, а згодом придбала підвальне приміщення по АДРЕСА_1 . Після проведення капітального ремонту перевела свою діяльність туди. Зазначила, що тривалий час проблем із нарахуваннями за опалення не виникало, суми виставлялися невеликі - до 1000 грн за приміщення площею 162 кв.м., оскільки приміщення є підвальним, у ньому була незначна кількість приладів опалення та застосовувався відповідний знижувальний коефіцієнт.

У подальшому відповідач мала намір облаштувати автономне опалення, для чого було виготовлено відповідний проект та фізично відрізано батареї від централізованої мережі. Проте, через брак коштів автономне опалення одразу не встановили, а пізніше, близько 2007 року, їй повідомили, що встановлення автономного опалення вже неможливе. Згодом вона почала здавати вказане приміщення в оренду. Вказала, що у листопаді 2020 року плата за опалення становила 1018 грн., однак у листопаді 2021 року підприємство виставило рахунок на суму майже 30 000 грн. При зверненні до теплопостачальної організації їй відповіли, що помилки в нарахуваннях немає. Відповідачка наголосила, що батареї централізованого опалення у приміщенні були зрізані згідно з проектом і фактично відсутні, проте нарахування за послуги з теплопостачання продовжували здійснюватися.

Вислухавши сторони, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № 29, загальною площею 161,8 кв.м., у житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.12-13 зворотній).

АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією та виконавцем послуги з постачання теплової енергії для вказаного будинку.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), оскільки співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, між АТ «КТЦ» та відповідачем з 01.11.2021 року фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 423/жб, опублікований на офіційному сайті позивача. Відносини сторін у спірний період врегульовані цим Договором та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (у редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022).

АТ “КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ” 01.11.2021 року розмістило на своїй сторінці типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та надавало послуги з централізованого опалення до будинку АДРЕСА_1 .

Факт постачання теплової енергії до будинку у періоди з листопада 2023 по березень 2025 року на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія, підписаними на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради щодо початку та закінчення опалювальних сезонів. Обсяг спожитої теплової енергії для нежитлового приміщення розраховано позивачем на підставі показань будинкового вузла комерційного обліку пропорційно опалюваній площі, що повністю відповідає Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженій наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (а.с.18-22).

Судом було досліджено детальний розрахунок обсягу спожитої теплової енергії щодо нежитлового приміщення 29 в буд. АДРЕСА_1 за період з листопада 2023 року по 01.05.2025 року включно, де вказана загальна площа житлового будинку, площа спірного нежитлового приміщення, обсяг теплової енергії на опалення, обсяг спожитої теплової енергії на опалення такого приміщення із вказівкою тарифу та визначенням загальної суми витрат на опалення приміщення за якою обліковується заборгованість в розмірі 103 578.33 гривні (а.с. 6, 9-11).

Суд критично оцінює сумніви сторони відповідача щодо правомірності застосування тарифу. Відповідно до роз`яснень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оплата житлово-комунальних послуг за тарифами для «населення» здійснюється громадянами виключно щодо приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них. Враховуючи, що належне відповідачу майно має статус нежитлового приміщення, позивач правомірно і обґрунтовано застосовував тарифи, затверджені Виконкомом Криворізької міської ради (рішення № 1273 та № 1195) для категорії «інші споживачі».

Згідно із п. 45 Типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.

Представниками позивача проведено нарахування відповідачу боргу з пені в сумі 4 160.46 гривень (а.с.8)

Представник відповідача у своїх запереченнях посилався на неправильний розрахунок позивачем коефіцієнтів перерахунку вартості теплової енергії у зв`язку зі зміною ціни газу, надавши власний контррозрахунок.

Суд відхиляє розрахунок відповідача як методологічно хибний. Так, відповідно до п. 122 Правил № 830 та Постанови КМУ від 10.11.2021 року № 1209, перерахунок вартості теплової енергії здійснюється шляхом коригування вартості природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу). Відповідач при здійсненні контррозрахунку помилково використав загальну суму витрат на газ із рішення Виконкому, яка включає транспортування та розподіл, чим штучно спотворив значення. Натомість, розрахунок позивача є правильним. Так, для листопада 2023 року базова вартість теплової енергії в тарифі складала 95 443,57 тис. грн (отримана шляхом віднімання від річних планових доходів 113 481,03 тис. грн прямих витрат на відшкодування втрат 18 037,46 тис. грн). Відкоригована на нову ціну газу (16 414,84 грн/1000м3) вартість склала 107 833,29 тис. грн. Коефіцієнт розраховано як 107 833,29 / 95 443,57 = 1,1298. Цей коефіцієнт був затверджений наказом АТ «КТЦ» від 08.11.2023 № 245 та опублікований на офіційному сайті. Аналогічно математично правильно розрахований коефіцієнт для лютого 2025 року (К=1,1988), затверджений наказом № 28 від 27.01.2025.

Щодо посилань відповідача на неналежну якість послуги Доводи сторони відповідача про ненадання теплової енергії належної якості, з посиланням на акт-претензію від 09.06.2026 року, суд до уваги не приймає. Відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг (Постанова КМУ від 27.12.2018 № 1145), перевірка якості (температури) має фіксуватися безпосередньо у період надання послуги. Опалювальний сезон 2025/2026 років в АТ «КТЦ» був закінчений 23.03.2026 року. Складання акта-претензії влітку, 09.06.2026 року, за попередні місяці та роки позбавило теплопостачальну організацію можливості фізично перевірити параметри теплоносія всередині приміщення відповідача. Відповідно, позивач правомірно залишив такий виклик без розгляду. Разом із тим, як встановлено судом, АТ «КТЦ» добровільно здійснило перерахунок за лютий 2025 року на суму 7 133,10 грн на підставі визнаного акта-претензії, складеного вчасно, що свідчить про добросовісність позивача.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на Постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Даною постановою забороняється нарахування та стягнення неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне внесення плати виключно населенням. Оскільки приміщення відповідача є нежитловим, і вона отримувала послуги у статусі категорії «інші споживачі», дія вказаного мораторію на неї не поширюється. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних. Згідно з п. 45 Типового договору, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Розрахунки 3% річних (3 415,45 грн), інфляційних втрат (12 415,50 грн) та пені (4 160,46 грн) перевірені судом, є арифметично вірними та відповідають вимогам закону.

Висновки суду щодо суті позовних вимог Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу. Відповідач обов`язок щодо своєчасної та повної оплати житлово-комунальних послуг не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Таким чином, згідно з розрахунку доданого до позову, з відповідачки підлягають стягненню заборгованість по оплаті за централізоване опалення за період з 01.11.2023 року по 31.03.2025 року в розмірі 103 578.33 грн., плату за абонентське обслуговування за період з 01.04.2023 року по 31.03.2025 року у розмірі 547.68 гривень, пеня – 4 160.46 гривень, інфляційні витрати – 12 415.50 грн., 3% річних – 3 415.45 грн., а всього 124 177.42 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 005764 від 11.07.2023 року. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а у разі звільнення від сплати судових витрат обох сторін чи відмови в позові особі, яка звільнена від сплати судових витрат, судові витрати, понесені позивачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Беручи до уваги наявність у відповідача пільги, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за типовим договором– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення АДРЕСА_3 за період з 01.11.2023 року по 31.03.2025 року загальною сумою 124 117 (сто двадцять чотири тисячі сто сімнадцять) гривень 42 копійки, яка складається з: основної заборгованості за спожиту теплову енергію - 103 578,33 грн; плати за абонентське обслуговування за період з 01.04.2023 по 31.03.2025 - 547,68 грн; інфляційних втрат - 12 415,50 грн; 3 % річних - 3 415,45 грн; пені - 4 160,46 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній (відмовилася через релігійні переконання), паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 21.08.2026 року.

Суддя: І. Б. Чайкін