Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №212/11315/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11315/26

2/212/7170/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» про визнання трудових відносин припиненими, 3-і особи: Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Фонд державного майна України, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2026 року до суду представник позивача звернувся із даним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_1 з 8 травня 2018 року є пенсіонером у зв`язку із встановленням інвалідності III групи. 3 січня 2025 року ГУ ПФУ в Донецькій області позивачу призначена пенсія за віком за ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак позивач з 1 січня 2007 р. знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб та індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5. Так через повномасштабне вторгнення рф на територію України та ведення активних бойових дій на території Донецької області позивач у квітні 2022 року був вимушений покинути своє постійне місце проживання у сел. Суха Балка Донецької області та переміститися до м. Кривого Рогу, де він взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Отже, через вимушене переміщення ОСОБА_1 фактично припинив виконання своїх трудових обов`язків, однак трудові відносини між ним та відповідачем у встановленому законом порядку припинені не були. Маючи намір реалізувати гарантоване йому Конституцією України та Кодексом законів про працю України право на припинення трудових відносин за власним бажанням позивач вжив усіх можливих заходів для повідомлення роботодавця. Натомість, місцезнаходження відповідача знаходиться в Донецькій області в м. Торецьк сел. Суха Балка по вул. Миру 1, що підпадає під Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, тому після вимушеного переміщення позивач неодноразово намагався зв`язатися з представниками відповідача, однак встановити зв`язок не вдалося, враховуючи, що пересилання поштового відправлення на місцем знаходження відповідача неможливе. Крім того 06.07.2026 року позивач через свого представника направив заяву про звільнення за власним бажанням на офіційну електронну адресу відповідача. Однак, будь-якої відповіді від роботодавця позивач не отримав, наказ про звільнення виданий не був, а трудові відносини припинені не були. Таким чином позивач реалізувати своє право у позасудовому порядку не зміг з причин, які не залежали від нього. Таким чином трудові відносини не припинені, а позивач продовжує значитися працюючою особою у Реєстрі застрахованих осіб, хоча фактично з квітня 2022 року трудові обов`язки не виконує та зарплати не отримує. Отже, незважаючи на те, що позивач фактично припинив виконання трудових обов`язків ще у квітні 2022 року ПФУ продовжує враховувати його як працюючого пенсіонера, оскільки у Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про припинення трудових відносин, що порушує права позивача як пенсіонера, який не має права на автоматичну індексацію пенсії. На підставі викладеного вмотивування просив суд визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ДП «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» (Донецька область, м. Торецьк, сел. Суха Балка, вул. Миру 1, ЄДРПОУ 34686317), припиненими з 6 липня 2026 року, а судові витрати покласти на відповідача.

Позивач, ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Ванкевич О. Ю., у судове засідання не з`явились, надавши заяву з проханням провести розгляд справи за їх відсутності, підтримуючи при цьому заявлені позовні вимоги повністю.

Представники відповідача у судове засідання не з`явились за невідомих суду причин, будучи повідомленими про час та місце слухання справи належним чином.

Представники ГУ ПФУ в Донецькій області та Фонду держмайна України в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про час та місце слухання справи належним чином.

У наданих поясненнях ГУ ПФУ в Донецькій області представники останнього не висловили заперечень щодо заявлених вимог.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд встановив, що підстави для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За п. 1 ч. 1 ст. 23 КЗпП трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39).

На підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

При цьому відповідно до ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює з 1 січня 2017 року в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», що вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 , а також підтверджується інформацією Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області в рішенні при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

В той же час суд встановив, що за індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 від 20.05.2026 року та з витягу з Реєстру застрахованих осіб від 16.07.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , який є пенсіонером, з 2022 року заробітна плата не нараховується.

Також суд вказує, що Торецька міська територіальна громада відноситься до Переліку територій активних бойових та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Внаслідок переліченого ОСОБА_1 був вимушений виїхати з місця свого проживання до м. Кривий Ріг, отримавши статус внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу вбачається, що ДП «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» розташоване в сел. Суха Балка м. Торецьк Донецької області по вул. Миру 1, маючи електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку позивачем було надіслано заяву 6 липня 2026 року з проханням керівництво відповідача звільнити ОСОБА_1 з посади водія за власним бажанням в порядку ст. 38 КЗпП, оскільки поштове сполучення з сел. Суха Балка м. Торецьк Донецької області відсутнє через перебування м. Торецьк під тимчасовою окупацією РФ.

Зважаючи на те, що ДП «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» розташоване в АДРЕСА_1 , не було передислоковано на підконтрольну територію України, то позивач за ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» реалізував своє право на розірвання трудового договору за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві, через ведення бойових дій на території сел. Суха Балка м. Торецьк Донецької області та існування загрози для життя й здоров`я.

Отже, суд встановив, що положення закону щодо попередження позивачем власника про своє бажання звільнитись за ч. 1 ст. 38 КЗпП не було вирішено роботодавцем з незалежних від ОСОБА_1 причин, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство України не передбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК з урахуванням встановлених обставин справи, виходячи з того, що пред`явлення позову спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та відповідачем вважається, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у цьому випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин між сторонами на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2019 року по справі № 201/1384/16-ц.

Таким чином на підставі переліченого вмотивування суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ДП «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» (Донецька область, м. Торецьк, сел. Суха Балка, вул. Миру 1, ЄДРПОУ 34686317), припиненими з 6 липня 2026 року, оскільки заява про звільнення з роботи за власним бажанням позивача зумовлена неможливістю продовжувати роботу через бойові дії.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн., від сплати якого позивача звільнено за законом.

Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» про визнання трудових відносин припиненими, 3-і особи: Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Фонд державного майна України, - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» (Донецька область, м. Торецьк, сел. Суха Балка, вул. Миру 1, ЄДРПОУ: 34686317) припиненими, починаючи з 6 липня 2026 року.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , а мешкає в АДРЕСА_3 .

Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», ЄДРПОУ 34686317, розташоване в сел. Суха Балка м. Торецьк по вул. Миру 1.

Суддя: Д. О. Козлов