Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №209/265/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/265/26

Провадження № 2/209/1222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Демінова О.І.

представника відповідачів- адвоката Іваха Є.В

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська справа 209/4505/15-ц провадження 2/209/145/16 з відповідачів стягуються аліменти на її утримання в розмірі 300 гривень щомісяця з кожного боржника.

На даний час їй 74 роки, вона вдова, не працює, є пенсіонером та інвалідом 3 групи, отримує пенсію розмір якої складає в розмірі 4 283 грн. 24 коп..Пенсія є єдиним джерелом доходу, розмір пенсії не забезпечує позивачу необхідного мінімуму для проживання.Значну частину пенсії вона щомісячно змушена спрямовувати на оплату житлово-комунальних послуг ,які в опалювальний період становлять майже половину її доходу. Сумакоштів, що залишається після сплати обов`язкових платежів, є меншою за встановлений законом прожитковий мінімум та об`єктивно не покриває витрати на харчування і повсікденні потреби.

З огляду на похилий вік та стан здоров`я позивача потребує постійних додаткових витрат на підтримання здоров`я. Позивач регулярно змушена придбавати лікарські засоби , вартість яких є суттєвою з урахуванням розміру її доходу, а також періодично звертатися до медичних закладів для отримання медичної допомоги. Наявного доходу позивачу недостатньо для забезпечення себе предметами першої необхідності.

У зв`язку з цим позивач вимушена час від часу позичати грошові кошти з метою забезпечення мінімальних потреб до отримання чергової пенсійної виплати.

Відповідачі не надають позивачу матеріальної допомоги, не беруть участі у її утриманні та не допомагають у веденні домашнього господарства. Добровільна фінансова підтримка з їх боку відсутня.

Позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідачів на утримання матері у розмірі 3 000,00 гривень з кожного відповідача; судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, зазначила, що стан хвороби очей у неї погіршився , вона потребує коштів на лікування , відповідачі живуть у достатку та можуть її утримувати в тому розмірі, які вона просить в позові, просить його задовольнити.

Представник позивача –адвокат Демінов О.І. просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів –адвокат Івах Є.В., який брав участь в судових засідання в режимі відеоконференціі поза приміщенням суду, просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що позивач зловживає своїми правами , маючи рішення суду від 10 листопада 2025 року про відмову у задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів, позивач у січня 2026 року знову звертається до суду з аналогічним позовом без достатніх підстав та обгрунтування. Позивачем до позову не додано доказів на підтвердження зазначеного у позові.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася , через свого представника- адвоката Івах Є.В. долучила відзив на позовну заяву згідно якого зазначила, що вона заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим та просить повністю відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. Вимоги заявниці мотивовані недостатністю одержуваних аліментів задля забезпечення необхідного мінімуму для її проживання не відповідають дійсності, оскільки вона приховала той факт, що відповідно до довідки Департаменту соціальної та ветеранської політики Кам`янської міської ради від 18.09.2025 року №01вих-06/4204 їй надавалася матеріальна допомога на лікування в рамках програми соціального захисту населення. Так 11.01.2024 року їй було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 700.00грн, 13.02.2025 року їй було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 1300.00грн. Крім того, відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.02.2016 року у справі №209/4505/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів з відповідачів стягнуто аліменти в розмірі по 336.60 грн з кожного. Позивач вже зверталася до суду з аналогічним позовом, про що є рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2018 року у цивільній справі №209/2566/17 (Провадження № 2/209/85/18) про збільшення розміру аліментів стягнутих на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі відповідно до змісту якого у задоволенні аналогічних вимог позивача повністю відмовлено. Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 10.11.2025 року у цивільній справі №209/5237/25 (Провадження № 2/209/1900/25) про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повністю відмовлено. Рішення набрало законної сили.Вважають, що дане рішення має преюдиційне значення у справі, та повинно бути враховано судом під час розгляду цієї справи. Вважають, що стан здоров`я позивача не погіршився після 2016 року, оскільки щодо безстрокової інвалідності позивачки внаслідок наявності в неї психічного розладу (шизофренії F 20.0), то ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря - психіатра з 1976 року з діагнозом шизофренія F 20.0, та неодноразово проходила стаціонарне лікування у цьому закладі, тобто психічне захворювання позивачки з безстроковим діагнозом шизофренія має місце ще з 1976 року, та було враховано як у рішенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.02.2016 року у справі №209/4505/15-ц яким визначено розмір аліментів, так і в рішенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2018 року у цивільній справі №209/2566/17. Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 10.11.2025 року у цивільній справі №209/5237/25 (Провадження № 2/209/1900/25) про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повністю відмовлено. Рішення набрало законної сили яким відмовлено у збільшенні розміру стягуваних аліментів. Також просить врахувати, що вона сама тяжко хворіє, в неї діагностовано: хронічний аутоімуннии тиреоідит; вузловий зоб; гіпотиреоз; цукровий діабет 2-го типу; остеохондроз грудного відділу хребта; деформуючий спондильоз; сподилоартроз; Ішемічна хвороба серця; Атеросклеротичний кардіосклероз;- ГХ ІІІ ст 2 ст ризик 4 астено-невротичний" означає Гіпертонічну хворобу (ГХ) 3 ступеня (ІІІ ст) зі ступенем (ст) 2. Маючи таку кількість власних захворювань відповідачу ОСОБА_2 самій іноді важко себе обслуговувати, вона не може працювати та вимушена бути домогосподаркою та маючи таку кількість власних захворювань їй доводиться щомісячно витрачати чималу кількість коштів на потрібні для збереження життя аналізи та медичні ліки та процедури. Крім того, відповідно до рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2017 року у цивільній справі №207/3031/17 (провадження) №2/207/1719/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з неї щомісячно стягуються аліменти на утримання батька у розмірі 1000.00 грн. Вважає, що потреба її матері у матеріальній допомозі має визначатися відповідно до прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено законом, з урахуванням закріпленого у ч.1 ст.10 СК Україні. Таким чином, батьки можуть бути визнані такими, що потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи, не відповідають прожитковому мінімуму, встановленому законом.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, через свого представника- адвоката Івах Є.В. долучила відзив на позовну заяву згідно якого зазначила, що вона заперечую проти позову, вважаю його необґрунтованим та просить повністю відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. Вимоги заявниці мотивовані недостатністю одержуваних аліментів задля забезпечення необхідного мінімуму для її проживання не відповідають дійсності, оскільки вона приховала той факт, що відповідно до довідки Департаменту соціальної та ветеранської політики Кам`янської міської ради від 18.09.2025 року №01вих-06/4204 їй надавалася матеріальна допомога на лікування в рамках програми соціального захисту населення. Так 11.01.2024 року їй було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 700.00грн, 13.02.2025 року їй було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 1300.00грн. Крім того, відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.02.2016 року у справі №209/4505/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів з відповідачів стягнуто аліменти в розмірі по 336.60 грн з кожного. Позивач вже зверталася до суду з аналогічним позовом, про що є рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2018 року у цивільній справі №209/2566/17 (Провадження № 2/209/85/18) про збільшення розміру аліментів стягнутих на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі відповідно до змісту якого у задоволенні аналогічних вимог позивача повністю відмовлено. Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 10.11.2025 року у цивільній справі №209/5237/25 (Провадження № 2/209/1900/25) про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повністю відмовлено. Рішення набрало законної сили. Вважають, що дане рішення має преюдиційне значення у справі, та повинно бути враховано судом під час розгляду цієї справи. Вважають, що стан здоров`я позивача не погіршився після 2016 року, оскільки щодо безстрокової інвалідності позивачки внаслідок наявності в неї психічного розладу (шизофренії F 20.0), то ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря - психіатра з 1976 року з діагнозом шизофренія F 20.0, та неодноразово проходила стаціонарне лікування у цьому закладі, тобто психічне захворювання позивачки з безстроковим діагнозом шизофренія має місце ще з 1976 року, та було враховано як у рішенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.02.2016 року у справі №209/4505/15-ц яким визначено розмір аліментів, так і в рішенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2018 року у цивільній справі №209/2566/17, яким відмовлено у збільшенні розміру стягуваних аліментів. Також просить врахувати, що вона сама тяжко хворіє, в неї діагностовано: хронічний аутоімуннии тиреоідит; вузловий зоб; гіпотиреоз; цукровий діабет 2-го типу; остеохондроз грудного відділу хребта; деформуючий спондильоз; сподилоартроз; Ішемічна хвороба серця; Атеросклеротичний кардіосклероз;- ГХ ІІІ ст 2 ст ризик 4 астено-невротичний" означає Гіпертонічну хворобу (ГХ) 3 ступеня (ІІІ ст) зі ступенем (ст) 2. Маючи таку кількість власних захворювань відповідачу ОСОБА_2 самій іноді важко себе обслуговувати, вона не може працювати та вимушена бути домогосподаркою та маючи таку кількість власних захворювань їй доводиться щомісячно витрачати чималу кількість коштів на потрібні для збереження життя аналізи та медичні ліки та процедури. Крім того, відповідно до рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2017 року у цивільній справі №207/3031/17 (провадження) №2/207/1719/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з неї щомісячно стягуються аліменти на утримання батька у розмірі 1000.00 грн. Вважає, що потреба її матері у матеріальній допомозі має визначатися відповідно до прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено законом, з урахуванням закріпленого у ч.1 ст.10 СК Україні. Таким чином, батьки можуть бути визнані такими, що потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи, не відповідають прожитковому мінімуму, встановленому законом.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача , представника відповідача , дослідивши матеріали справи , матеріали цивільної справи № 209/2566/17, матеріали цивільної справи № 209/5237/25 , суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_7 є особою з інвалідністю, що підтверджується експертним висновком з оцінювання повсякденного функціонування особи , номер витягу 10/25/2894/В , дата прийняття рішення 11.11.2025 , номер рішення 10/25/2894/Р, клініко- функціональний стан органу зору ОСОБА_1 в даний час в помірному ступені обмкжує життєдіяльність хворого, згіжно діючого законодавства ПКМУ № 1338 від 15.11.2024 року хворому встановлено третю групу інвалідності загальне захворювання по зору безстроково (а.с.6-7, 8).

Позивач змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 /а.с.104-106/.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по справа 209/4505/15-ц провадження 2/209/145/16 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_10 в розмірі 300 гривень щомісяця з ОСОБА_2 та ОСОБА_11 (а.с.18-19).

Зазначене рішення находиться на виконанні у Південному та Заводському відділах ДВС у м.Кам`янське (а.с.16,17).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Південного ДВС у місті Кам`янське станом на 31.01.2026 року , боржник ОСОБА_3 заборгованість по аліментам відсутня (а.с.21).

Згідно виписки по особовому рахунку у відділенні ПУМБ позивач отримує по 300 грн. від кожного відповідача на рахунок сплати аліментів за рішенням суду (а.с.25,26).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Дніпровського ДВС у місті Кам`янське станом на 24.02.2026 року , боржник ОСОБА_2 , заборгованість по аліментам відсутня (а.с.27-32).

Відповідно до рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2017 року у цивільній справі №207/3031/17 (провадження) №2/207/1719/17 /а.с.83-84/ за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з неї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячно стягуються аліменти на утримання батька у розмірі 1000, 00 гривень з кожної ( а.с. 80 ).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2018 року у цивільній справі №209/2566/17 (Провадження № 2/209/85/18) про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повністю відмовлено. Рішення набрало законної сили 25 березня 2018 року (а.с.107-110 ).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 10.11.2025 року у цивільній справі №209/5237/25 (Провадження № 2/209/1900/25) про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері у твердій грошовій сумі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повністю відмовлено. Рішення набрало законної сили (а.с.104-106).

В судовому засіданні встановлено , що відповідно до довідки сімейного лікаря станом на 23.04.2026 року ОСОБА_1 страждає на глаукому, ускладнену катаракту обох очей, гіпертонічну хворобу 2 ст., ризик 4,, остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузія дисків L3-S1 правобічна застаріла , цукровий діабет (а.с.123). Згідно довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про розмір виплачених пільг/ житлових субсидій № 2069037081006024 за період з 01.04.2022 року о 30.06.2025 року ОСОБА_1 виплати не проводились(а.с.59-60). ОСОБА_1 як пенсіонер перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком яка за січень 2026 року становить 4283,24 гривень, що підтверджується довідкою про доходи (а.с.5). Також відповідно до довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 отримує середній розмір пенсій за січень 2018 рік по листопад 2018 рік -1608,80 гривень; за грудень 2018 рік – 1616,60 гривень; за січень- лютий 2019 року-1788,80 гривень; березень-червень 2019 року- 1888,80 гривень; липень- грудень 2019 року – 2000,00 гривень; січень- березень 2020 року – 2029,13 гривень; квітень 2020 року- 3029,13 гривень; травень – серпень 2020 року- 2129,13 гривень; вереснь-грудень2020 року – 2155,32 гривень; січень- лютий 2021 року – 2555,32 гривень; березень – листопад 2021 року – 2655,32 гривень; грудень 2021 року-лютий 2022 року – 2772,40 гривень; березень 2022 року – травень 2022 року- 2872,40 гривень; червень- вересень 2022 року – 2832,18 гривень; жовтень 2022 року- лютий 2023 року- 3136,32 гривень; березень 2023 року- лютий 2024 року – 3607,12 гривень; березень 2024 року - лютий 2025 року- 3872,01 гривень, березень 2025 рік по жовтень 2025 рік у розмірі 4283,24 гривень. Окрім пенсії та аліментів ОСОБА_1 отримувала матеріальну допомогу на підставі її звернення до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кам`янської міської ради на її лікування в рамках програми соціального захисту населення. Так 11.01.2024 року їй було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 700,00 гривень, 13.02.2025 року їй було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 1300,00 гривень, що підтверджується довідкою Департаменту соціальної та ветеранської політики Кам`янської міської ради (а.с. 59-60).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомила , що на теперішній час вона отримує пенсію у розмірі 4 921 грн.

В той же час в судовому засіданні встановлено , що відповідач ОСОБА_3 є працездатною особою, працює в ПП «Павіс» на посаді продавця продовольчих товарів та її середньомісячний заробіток складає 6648.60 гривень (за вирахуванням податків та зборів), що підтверджується відповідною довідкою (а.с.74). У неї на утриманні перебуває син- ОСОБА_12 , який є студентом ВСП ТФК ДДТУ відповідно до довідки відокремленого структурного підрозділу фахового коледжу Дніпровського Державного Технічного Університету (а.с.81,75).

В судовому засіданні встановлено , що відповідач ОСОБА_3 має хронічні захворювання, ста а саме: остеохондроз поперекового відділу хребта, що підтверджено результатами МРТ поперекового відділу хребта від 13.09.2025 року медичного центру «Medicum» та інші (а.с.76-77). Згідно довідки від 11.09.2025 року №06-01/79 виданої ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у ОСОБА_3 існує заборгованість з невиплаченої їх заробітної плати у сумі 37457, 20 гривень (а.с.72-73).

В судовому засіданні встановлено , що відповідач ОСОБА_2 не працює , з 2015 року доходів не має (а.с.160),згідно довідки Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 12.03.2026 року № 4812 не перебуває на обліку в Кам`янській філії ДОЦЗ станом на 12.03.2026 року року та допомогу по безробіттю не отримує(а.с.56). Відповідно до довідки ЦПМСД № 3 у ОСОБА_2 діагностовано: хронічний аутоімуннии тиреоідит; вузловий зоб; гіпотиреоз; цукровий діабет 2-го типу; остеохондроз грудного відділу хребта; деформуючий спондильоз; сподилоартроз; Ішемічна хвороба серця; Атеросклеротичний кардіосклероз;- ГХ ІІІ ст 2 ст ризик 4 астено-невротичний" означає Гіпертонічну хворобу (ГХ) 3 ступеня (ІІІ ст) зі ступенем (ст) 2, ризик 4 Астено-невротичний синдром., що відповідає даним Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.54,55).

Інших доказів позивачем та відповідачами суду не надано.

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.06.2006 року роз`яснено, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України) не є абсолютним.

Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.

Як вбачається із позовної заяви, вимоги позивача мотивовані недостатністю одержуваних аліментів задля забезпечення необхідного мінімуму для її проживання.

Потреба в матеріальній допомозі означає брак коштів, необхідних для підтримки нормальної життєдіяльності особи. Уявляється, що потреба батьків у матеріальній допомозі має визначатися відповідно до прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено законом. Тому з урахуванням закріпленого у ч.1 ст.10 СК Україні положення про можливість застосування аналогії закону до сімейних відносин, при визначенні потреби у матеріальній допомозі можливо виходити з критеріїв, закріплених у ч.4 ст.75 СК України.

Таким чином, батьки можуть бути визнані такими, що потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи, не відповідають прожитковому мінімуму, встановленому законом.

Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 2026 рік прийнято наступне: відповідно до ст. 7 установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення для осіб, які втратили працездатність 2 595 гривень.

Відповідно до наданих позивачем доказів, а саме довідки про доходи №4540105184251529 виданої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розмір пенсії ОСОБА_1 у січні 2026 році складає 4283,72 гривень (а.с.5).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомила , що на теперішній час вона отримує пенсію у розмірі 4 921 грн., а разом зі сплатою аліментів відповідачами по 300 грн. кожним, що разом складає 600 грн., дохід позивача складає 4 921 грн. +600 грн.= 5 521 грн., що перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривень в 1,72 рази та перевищує прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2 595 гривень в 2,13 рази.

Згідно ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Аналізуючи надані позивачем докази судом не встановлено, що матеріальний стан відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день звернення до суду покращився. Крім того, відповідно до медичної документації ОСОБА_2 має ряд хронічних захворювань, на лікування яких потрібна значна кількість коштів на медичні ліки та процедури, через хвороби вона не має можливості працювати та на обліку як безробітна особа не перебуває. Стосовно ОСОБА_3 її щомісячна заробітна плата у приватному підприємстві «Павіс» на посаді продавця продовольчих товарів складає 6648.60 гривень, крім того на її утриманні перебуває син ОСОБА_13 - який наразі навчається у відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Дніпровського державного технічного університету», що підтверджується довідкою від 15.09.2025 року №52. Крім того, згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2017 року у цивільній справі №207/3031/17 (провадження) №2/207/1719/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька - з відповідачів щомісячно стягуються аліменти на його утримання у розмірі 1000.00 гривень.

Враховуючи, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 становить 6648.60 гривень із відрахуванням аліментів на утримання матері та батька в загальні сумі 1 300 грн. її щомісячний дохід зменшується та становить 5348,60 гривень, що ненабагато перевищує доходи позивача по справі.

Тобто судом не встановлено, що матеріальний стан відповідачів покращився та вони мають можливість надавати позивачу матеріальну допомогу в більшому розмірі.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, оскільки у сторін по справі з часу призначення аліментів стан здоров`я не покращився, вони потребують додаткових витрат на купівлю ліків та проходження обстеження, майновий стан позивача навпаки покращився з урахуванням отриманих аліментів та збільшення розміру пенсії з 2026 року. В той же час, збільшення розміру аліментів, призведе до погіршення матеріального стану відповідачів, які мають невеликий дохід. Тобто, на даний час відповідачі не мають можливості сплачувати аліменти в тому розмірі, якому їх бажає отримувати позивач по справі, а саме по 3000 грн. з кожного відповідача .

Таким чином , під час судового розгляду не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про безумовну необхідність у перегляді раніше присудженої позивачу суми аліментів, внаслідок чого в задоволенні позову слід відмовити

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.76,81, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання непрацездатної матері, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва