Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №902/347/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. Cправа № 902/347/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед", 02217, місто Київ, вул. Закревського Миколи, будинок 29А, ідентифікаційний код юридичної особи 45660668

до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, 23530, Вінницька обл., Жмеринський р-н, село Мурафа, вул. Жовтнева, будинок 26а, ідентифікаційний код юридичної особи 42303334

до відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним договору про закупівлю

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/347/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради та до Фізичної особи - підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції/пропозиції у закупівлі UA-2026-02-06-004857-a від 23.02.2026, яким відхилено пропозицію ТОВ "Істмед" та про визнання недійсним договору про закупівлю № 2026-20 від 23.02.2026, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради та ФОП Стефанцевим Русланом Анатолійовичем.

25 червня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/347/26, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладено на позивача.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Повне рішення складено 08.07.2026 року.

13 липня 2026 року під час перебування судді у відпустці до суду від Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради надійшла заява №б/н від 11.07.2026 (вх. № 01-30/6992/26 від 13.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/347/26.

Ухвалою від 03.08.2026 судом прийнято заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради №б/н від 11.07.2026 (вх. № 01-30/6992/26 від 13.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/347/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви у справі № 902/347/26 постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено позивача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви.

Ухвалу суду від 03.08.2026 року надіслано учасникам справи; про отримання вказаної ухвали сторонами свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

05.08.2026 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 05.08.2026 (вх. № 01-30/7980/26 від 05.08.2026) із запереченнями щодо заяви відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

06.08.2026 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання (заяву) позивача № б/н від 05.08.2026 (вх. № 01-30/8010/26 від 06.08.2026).

10.08.2026 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові заперечення № б/н від 09.08.2026 (вх. № 01-30/8104/26 від 10.08.2026).

Розглянувши заяву представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

В силу вимог статей 129, 240 ГПК України, враховуючи, що на оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без його проголошення, а також те, що повне рішення складено 08.07.2026, відповідачем-1 докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/347/26 подано з дотриманням строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник відповідача-1 просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28900,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником відповідача-1 з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат, докази понесених відповідачем-1 судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АІ № 2187457 від 27.04.2026, виданим Адвокатським бюро "Олександр Байдик та Партнери", представництво інтересів відповідача-1 у справі №902/347/26 здійснював адвокат Загородній Євгеній Олегович.

23 квітня 2026 року між Адвокатським бюро "Олександр Байдик та Партнери" (далі - бюро) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 2304/26 ГПК (далі - договір).

За умовами пункту 1.1. договору клієнт доручає, а бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правничої допомоги в інтересах клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану бюро правничу допомогу, а також, у випадках передбачених договором, відшкодувати фактичні витрати адвоката пов`язані з виконанням доручення.

Згідно з пунктом 1.2. договору від імені бюро інтереси клієнта представляє та захищає адвокат Байдик Олександр Анатолійович, який діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 4864 від 19.04.2012, а в разі необхідності інший адвокат від імені бюро на підставі ордеру на надання правничої допомоги.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що бюро надаються послуги клієнту шляхом: усною та письмового консультування з юридичних питань, що виникають у зв`язку із виконанням наданого клієнтом доручення; складання заяв, скарг, претензій, клопотань та інших процесуальних документів, необхідних для виконання наданого клієнтом доручення; безпосереднього представництва та захисту інтересів клієнта в усіх судах, контролюючих та правоохоронних органах України, а також в інших органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що виникають у зв`язку із виконанням наданого клієнтом доручення.

Відповідно до пункту 4.1. договору гонорар бюро за виконання доручення клієнта та фактичні витрати бюро, понесені ним у зв`язку з виконанням договору, визначаються за домовленістю сторін і при необхідності зазначаються у додатковій угоді до договору.

Договір є укладеним на строк до 31.12.2026 включно (пункт 7.1. договору).

23 квітня 2026 року між Адвокатським бюро "Олександр Байдик та Партнери" та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради укладено додаткову угоду до договору № 2304/26ГПК про надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 додаткової угоди встановлено, що керуючись пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розмір гонорару бюро за підготовку та подання відзиву на позовну заяву у справі № 902/347/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико - санітарної допомоги'' Мурафської сільської ради, до фізичної особи-підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича, про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції від визнання недійсним договору про закупівлю є фіксованим та становить 20000 гривень.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що керуючись пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розмір гонорару бюро за участь адвоката бюро в одному судовому засіданні у справі № 902/347/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико - санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, до фізичної особи-підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича, про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним договору про закупівлю є фіксованим та становить 4400 гривень.

За умовами пунктів 3-5 договору гонорар бюро, визначений пунктом 1 цієї додаткової угоди, має бути сплачений клієнтом до моменту ухвалення рішення суду у справі № 902/347/26 або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у справі. Гонорар бюро, визначений пунктом 2 цієї додаткової угоди, має бути сплачений клієнтом за один день до проведення кожного засідання. Інші пункти договору залишаються без змін.

Відповідно до платіжної інструкції № 2667 від 28.04.2026 КНП Центр ПМСД сплачено на користь Адвокатського бюро "Олександр Байдик та Партнери" 8800,00 гривень із призначенням платежу "за надання правової допомоги зг. рах.№ 18 від 24.04.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026".

Згідно платіжної інструкції № 2696 від 13.05.2026 КНП Центр ПМСД сплачено на користь Адвокатського бюро "Олександр Байдик та Партнери" 4400,00 гривень із призначенням платежу "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 24 від 13.05.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026".

За змістом платіжної інструкції № 2752 від 16.06.2026 КНП Центр ПМСД сплачено на користь Адвокатського бюро "Олександр Байдик та Партнери" 4500,00 гривень із призначенням платежу "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 28 від 10.06.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026".

Відповідно до платіжної інструкції № 2779 від 10.07.2026 КНП Центр ПМСД сплачено на користь Адвокатського бюро "Олександр Байдик та Партнери" 11200,00 гривень із призначенням платежу "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 32 від 09.07.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026".

Згідно з вимогами статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У запереченнях щодо поданої відповідачем-1 заяви про стягнення правничих витрат позивач зазначив, що на переконання позивача подані відповідачем-1 документи не підтверджують узгоджений, фактичний і пов`язаний саме з цією справою розмір витрат у сумі 28 900,00 грн, містять істотні внутрішні суперечності, а заявлений розмір є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданої допомоги та предметом спору.

Позивач зауважив, що у заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач-1 зазначив щодо сплати 20 000,00 гривень за підготовку і подання відзиву та 8 900,00 гривень за участь представника у двох судових засіданнях, що загалом становить 28 900,00 гривень. Разом з тим, зі змісту долучених до заяви платіжних інструкцій вбачається, що сума платежів, у призначенні яких прямо зазначено участь у судовому засіданні, становить 20 100,00 грн (4 400,00 грн + 4 500,00 грн + 11 200,00 грн), тоді як у заяві відповідач-1 стверджує про оплату лише 8 900,00 грн за два засідання. Таким чином, на переконання позивача платіж у сумі 11 200,00 грн фактично без будь-якого пояснення зараховано відповідачем-1 до 20 000,00 грн за відзив, хоча його призначення прямо вказує на іншу послугу.

Також позивач зазначив, що дві заявлені участі у судових засіданнях за умовами додаткової угоди могли коштувати виключно 8 800,00 грн (4 400,00 грн х 2), а не 8 900,00 грн; договірної підстави для додаткових 100,00 грн не наведено; сума 11 200,00 грн також не відповідає погодженій вартості одного засідання та не є кратною 4 400,00 грн.

Крім того, позивач зауважив, що у призначенні кожного платежу наведено посилання на рахунки № 18, № 24, № 28 та № 32, однак вказані рахунки, акт приймання - передачі послуг або іншого документа, який би усував суперечності та надавав можливість встановити, за яку конкретно послугу, у якому обсязі та за яке засідання здійснено кожний платіж позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, позивач зазначив, що на його переконання відповідач-1 не довів заявлений розмір витрат належними та узгодженими доказами, а також заявлена сума є неспівмірною та непропорційною предмету і складності спору. Заявлені витрати на адвоката у сумі 28 900,00 гривень становлять понад 80 % очікуваної вартості закупівлі та на 400,00 грн перевищують ціну договору, щодо якого виник спір; суд визнав неефективність обраного способу захисту самостійною підставою для відмови у позові та зазначив, що це виключає необхідність оцінювання інших доводів сторін, а відтак вирішення справи не вимагало доведення та оцінювання всього комплексу заперечень відповідача-1 по суті закупівлі.

Позивач зауважив про заявлення ним клопотання про зменшення витрат та просив відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач-1 у запереченнях від 06.08.2026 зауважив з посиланням на практику Верховного Суду, що наявність в окремому документі помилки, чи неточності у його оформленні, не є підставою для висновку про відсутність понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги, адже певні недоліки в заповненні документів носять виключно оціночний характер.

Відповідач-1 зазначив, що на виконання договору про надання правової допомоги КНП "Центр ПМСД" було сплачено на рахунок адвокатського бюро 20000 гривень за підготовку та подання відзиву на позовну заяву, а також 8900 гривень за участь представника у 2 судових засіданнях. Відповідно, розмір гонорару, який клієнт сплатив адвокатському бюро, становить 28900 грн. При цьому, відповідач-1 просить стягнути з відповідача гонорар адвокат за 2 судових засідання, хоча таких було проведено 4.

Відповідач-1 стверджує, що у призначенні платежу на суму 11200 гривень помилково вказано "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 32 від 09.07.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026р.Без ПДВ.провед держзакуп непередбач". Та ним повідомлено, що вказаний платіж був проведений за підготовку та подання відзиву на позовну заяву до раніше проведеного платежу на суму 8800 гривень.

Щодо співмірності відповідачем-1 зазначено, що при визначенні співмірності суд оцінює реальність понесених витрат, їх необхідність, обсяг виконаної адвокатом роботи, складність справи та інші передбачені законом критерії, а не здійснює арифметичне співставлення суми гонорару із вартістю предмета спору. У даній справі адвокатом було виконано повний комплекс процесуальних дій, необхідних для належного захисту інтересів відповідача-1, зокрема сформовано правову позицію, підготовлено та подано відзив на позовну заяву, зібрано доказову базу, забезпечено участь представника у судових засіданнях, водночас позивач не навів жодного належного доказу того, що зазначені послуги фактично не надавалися або що їх вартість не відповідає домовленості сторін договору про надання правничої допомоги.

На переконання відповідача-1, саме позивач з власної ініціативи звернувся до суду, визначив предмет та обсяг своїх позовних вимог, чим зумовив необхідність для відповідача-1 залучити професійну правничу допомогу та понести відповідні витрати. Обставин, які б свідчили про те, що відповідач-1 своїми діями змусив позивача звернутися до суду, матеріали справи не містять. Навпаки, рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.06.2026 у задоволенні позову було відмовлено, а отже саме необґрунтоване ініціювання позивачем судового спору стало причиною виникнення у відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач-1 зауважив, що покладення на сторону, яка програла спір, обов`язку відшкодувати іншій стороні документально підтверджені та фактично понесені витрати є процесуальним наслідком реалізації права на звернення до суду та відповідає принципу відповідальності сторони за наслідки власних процесуальних дій. Саме по собі співвідношення розміру витрат із ціною предмета закупівлі не є підставою для їх зменшення або відмови у їх відшкодуванні.

З урахуванням наведеного, відповідач-1 просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача на користь відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 900 гривень.

Позивач у письмових поясненнях та додаткових запереченнях від 10.08.2026 зазначив, що на його переконання документального підтвердження погодженого сторонами уточнення призначення платежу у сумі 11 200,00 гривень, а також рахунків № 18, № 24, № 28 та № 32, акта приймання-передачі послуг або іншого первинного документа, який би підтверджував заявлену структуру фактично наданих послуг, відповідачем не надано; сума 8 900,00 гривень за два судових засідання не відповідає встановленій додатковою угодою вартості 4 400,00 гривень за одне засідання; договірної або іншої документальної підстави для додаткових 100,00 грн не наведено; пояснення про "помилковість" призначення платежу у сумі 11 200,00 грн не підтверджено жодними документами; заявлена сума витрат повинна оцінюватися також з урахуванням фактичної складності справи, обсягу виконаної роботи, її необхідності, розумності та пропорційності. На думку позивача, надані відповідачем-1 документи та пояснення не підтверджують належним послідовним та несуперечливим чином заявлений до стягнення склад витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 900,00 гривень.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради Адвокатським бюро "Олександр Байдик та Партнери" послуг з професійної правничої допомоги у справі №902/347/26 зазначених у договорі про надання правничої допомоги № 2304/26ГПК від 23.04.2026 та додатковій угоді від 23.04.2026 до цього договору.

Матеріалами справи (наявним у матеріалах справи відзивом на позовну заяву) підтверджується надання адвокатським бюро згідно умов договору та додаткової угоди до договору послуг з підготовки та подання відповідачем-1 відзиву на позовну заяву у справі № 902/347/26.

Із протоколів судових засідань вбачається надання представником відповідача-1 послуг щодо представництва інтересів Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради у судових засіданнях 05.05.2026, 14.05.2026, 11.06.2026, 25.06.2026.

Пунктом 2.1. договору про надання правничої допомоги № 2304/26ГПК від 23.04.2026 передбачено, що бюро надає послуги клієнту шляхом, зокрема, складання заяв, скарг, претензій, клопотань та інших процесуальних документів, необхідних для виконання наданого клієнтом доручення; безпосереднього представництва та захисту інтересів клієнта в усіх судах, контролюючих та правоохоронних органах України.

За змістом пунктів 1, 2 додаткової угоди 23 квітня 2026 року розмір гонорару бюро за підготовку та подання відзиву на позовну заяву у справі № 902/347/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико - санітарної допомоги'' Мурафської сільської ради, до фізичної особи-підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича, про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції від визнання недійсним договору про закупівлю є фіксованим та становить 20000 гривень; розмір гонорару бюро за участь адвоката бюро в одному судовому засіданні у справі № 902/347/26 є фіксованим та становить 4400 гривень.

З урахуванням наведеного, доводи позивача щодо не доведення понесених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу у розмірі 28 900,00 гривень з огляду на невірне зазначення призначення платежів судом відхиляються, оскільки при здійсненні оплати наданої професійної правничої допомоги згідно платіжних інструкцій № 2667 від 28.04.2026 на суму 8800,00 гривень, № 2696 від 13.05.2026 на суму 4400,00 гривень, № 2752 від 16.06.2026 на суму 4500,00 гривень, № 2779 від 10.07.2026 на суму 11200,00 гривень відповідачем-1 вказано відповідно "за надання правової допомоги зг. рах.№ 18 від 24.04.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026", "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 24 від 13.05.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026", "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 28 від 10.06.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026, "за участь у судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рах. № 32 від 09.07.2026, дог. № 2304/26ГПК від 23.04.2026", що відповідає умовам пункту 2.1. договору про надання правничої допомоги № 2304/26ГПК від 23.04.2026 та умовам пунктів 1, 2 додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги № 2304/26ГПК від 23.04.2026.

При цьому суд зауважує, що виходячи із умов додаткової угоди розмір гонорару, який визначений сторонами у фіксованому розмірі, за надання послуг з підготовки та подання відзиву на позовну заяву у справі № 902/347/26 та за участь адвоката в чотирьох судових засіданнях у справі № 902/347/26 (надання яких підтверджується матеріалами справи) складає 37600,00 гривень. Водночас, представником відповідача-1 надано документи (платіжні інструкції) на підтвердження оплати таких витрат та заявлено до стягнення з позивача витрати у розмірі 28900,00 гривень, що відповідає розміру оплачених КНП Центр ПМСД Адвокатському бюро "Олександр Байдик та Партнери" послуг за договором № 2304/26ГПК від 23.04.2026 та є правом відповідача-1.

На переконання суду, допущення неточностей відповідачем-1 під час зазначення призначення платежу не спростовує понесення відповідачем-1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 900,00 гривень у справі № 902/347/26.

У призначенні платежу за всіма платіжними інструкціями про сплату 28900,00 гривень міститься посилання на укладений між КНП Центр ПМСД та Адвокатським бюро "Олександр Байдик та Партнери" договір про надання правничої допомоги № 2304/26ГПК від 23.04.2026 у справі № 902/347/26.

Щодо зауважень позивача про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на те, що заявлені вимоги становлять понад 80 % очікуваної вартості закупівлі та на 400,00 грн перевищують ціну договору, щодо якого виник спір суд зауважує, що предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції/пропозиції у закупівлі UA-2026-02-06-004857-a від 23.02.2026, яким відхилено пропозицію ТОВ "Істмед" та про визнання недійсним договору про закупівлю № 2026-20 від 23.02.2026, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради та ФОП Стефанцевим Русланом Анатолійовичем, а не майнові вимоги.

У запереченнях позивач просив зменшити заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу посилаючись, зокрема на те, що розмір таких витрат є неспівмірним зі складністю справи.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи суд констатує, що з огляду на предмет та підстави спору у цій справі, за своєю категорією ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, врегульована нормами права та не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції відповідача-1 впродовж розгляду справи.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем-1 до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28900,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

З огляду на викладене, виходячи з критеріїв реальності, розумності, співмірності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, викладену у запереченнях від 05.08.2026, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем-1 до стягнення з позивача з 28900,00 гривень до 20000 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви відповідача-1 в частині розподілу/стягнення 8900,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (позивача).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи підлягають розподілу у сумі 20 000,00 гривень.

Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позову у справі № 902/347/26 господарським судом відмовлено у повному обсязі, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" (02217, місто Київ, вул. Закревського Миколи, будинок 29А, ідентифікаційний код юридичної особи 45660668) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради (23530, Вінницька обл., Жмеринський р-н, село Мурафа, вул. Жовтнева, будинок 26а, ідентифікаційний код юридичної особи 42303334) 20 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти заяви Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" 8 900,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3,4 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.