Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №906/1539/20 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Справа № 906/1539/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Хабарова М.В. , суддя Мамченко Ю.А.

секретар судового засідання Кулай О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року у справі №906/1539/20 (повний текст складено 07 липня 2026 року, суддя Лозинська І.В.)

за результатами розгляду скарги позивача на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року у справі №906/1539/20 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" від 25 травня 2026 року (вх. г/с №01-19/70/26) на бездіяльність державного виконавця.

Визнано бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цимбалюк Наталії Юріївни щодо не виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Зобов`язано Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести постанову про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" (код ЄДРПОУ 20428705), номер виконавчого провадження: 74601347.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що стягувач підтвердив повне виконання боржником рішення суду та сплату присуджених 3 153,00 грн судового збору. Водночас постанову про стягнення виконавчого збору було скасовано, а доказів наявності інших несплачених витрат виконавчого провадження суду не надано. За таких обставин державний виконавець мав винести постанову про виключення відомостей про ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" з Єдиного реєстру боржників, а невчинення ним відповідних дій суд визнав протиправною бездіяльністю.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року у справі №906/1539/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" на бездіяльність державного виконавця.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення скарги, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи. На переконання скаржника, суд першої інстанції помилково виходив із того, що повернення виконавчого документа стягувачу, підтвердження останнім відсутності заборгованості та скасування постанови про стягнення виконавчого збору самі собою зумовлюють виникнення у державного виконавця безумовного обов`язку винести постанову про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Апелянт посилається на положення частини 7 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" та наголошує, що цією нормою встановлено вичерпний перелік випадків виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Повернення виконавчого документа стягувачу є підставою для автоматичного виключення таких відомостей лише у випадках, передбачених пунктами 1, 3 та 11 частини 1 статті 37 зазначеного Закону. Водночас у спірному виконавчому провадженні виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а тому таке повернення не передбачає автоматичного виключення боржника з відповідного реєстру.

Скаржник також стверджує, що суд першої інстанції неправильно витлумачив пункт 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень. На думку апелянта, ця норма не встановлює безумовного обов`язку державного виконавця виключити відомості про боржника лише у зв`язку з поверненням виконавчого документа або сплатою основної заборгованості. Винесення відповідної постанови можливе лише за сукупності передбачених Інструкцією юридичних фактів, зокрема наявності підстав, визначених статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження", сплати боржником витрат виконавчого провадження, а також виконавчого збору у випадках, коли він підлягає стягненню. Натомість місцевий господарський суд визнав достатнім лише лист стягувача про відсутність заборгованості, не перевіривши виконання інших установлених законом умов.

Апелянт звертає увагу, що на підтвердження виконання судового рішення боржником було подано лист Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 07 травня 2026 року №100-Сл-154-0526, у якому зазначено лише про відсутність заборгованості за наказом Господарського суду Житомирської області. Однак цей лист не містить відомостей про дату фактичного виконання рішення, реквізити платіжного документа, дату зарахування коштів чи інших даних, які б підтверджували виконання рішення до відкриття виконавчого провадження. Встановлення цієї обставини, за доводами скаржника, має істотне значення для застосування частини 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Відтак без установлення моменту фактичного виконання рішення суд не мав підстав для висновку про відсутність у боржника обов`язку зі сплати виконавчого збору та про дотримання всіх умов пункту 24 розділу III Інструкції.

Крім того, апелянт зазначає, що постановою державного виконавця від 11 квітня 2024 року було скасовано лише процесуальний документ про стягнення виконавчого збору, однак саме по собі скасування такої постанови не свідчить про виникнення передбачених законом підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Тому висновок суду першої інстанції про те, що відсутність чинної постанови про стягнення виконавчого збору автоматично підтверджує виконання всіх вимог пункту 24 розділу III Інструкції, скаржник вважає необґрунтованим.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом не було встановлено дату фактичного виконання рішення, не з`ясовано, чи було воно виконане до відкриття виконавчого провадження, чи виконані всі умови, передбачені пунктом 24 розділу III Інструкції, а також чи існували визначені законом підстави для винесення постанови про виключення відомостей про боржника саме на момент звернення останнього до органу державної виконавчої служби. Натомість суд поклав в основу ухвали припущення про те, що сама відсутність заборгованості перед стягувачем породжує обов`язок державного виконавця виключити боржника з реєстру. Скаржник вважає, що такий підхід не відповідає вимогам статей 73, 74, 76 та 86 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Окремо апелянт указує на допущені судом першої інстанції неточності щодо дат винесення процесуальних документів. Так, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що постанову про відкриття виконавчого провадження №74601347 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу винесено відповідно 03 квітня 2026 року та 11 квітня 2026 року, тоді як матеріалами виконавчого провадження підтверджується їх винесення 03 квітня 2024 року та 11 квітня 2024 року. На думку скаржника, такі розбіжності свідчать про неналежне дослідження матеріалів виконавчого провадження та неправильне встановлення фактичних обставин справи.

Також апелянт вважає, що, зобов`язавши державного виконавця винести постанову про виключення відомостей про боржника, суд фактично підмінив собою орган державної виконавчої служби та самостійно встановив наявність усіх необхідних для цього підстав. При цьому на момент розгляду звернення боржника у державного виконавця не було належних і достатніх доказів наявності підстав, передбачених статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження", дати фактичного виконання рішення, а також виконання вимог щодо сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. У зв`язку з цим скаржник наполягає, що державний виконавець діяв у межах наданих законом повноважень, а висновок суду про протиправність його бездіяльності є передчасним.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПС Флексіблс Україна» на бездіяльність державного виконавця щодо невиключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 липня 2026 року у справі №906/1539/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року у справі №906/1539/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на "19" серпня 2026 р. об 10:20год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

27 липня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року - без змін. Товариство вважає доводи апелянта необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У відзиві зазначено, що суд першої інстанції не застосовував механізм автоматичного виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників у зв`язку з поверненням виконавчого документа, а керувався спеціальним порядком, передбаченим пунктом 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень. На переконання Товариства, цей порядок застосовується саме у випадку, коли виконавчий документ уже повернуто стягувачу, зобов`язання фактично виконано, а відомості про боржника продовжують міститися в реєстрі.

ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" наголошує, що стягувач підтвердив сплату 3 153 грн, які були предметом наказу та виконавчого провадження №74601347, постанову про стягнення виконавчого збору було скасовано, а доказів існування інших непогашених сум виконавчого збору чи витрат виконавчого провадження апелянт не надав. Посилання на відсутність у листі стягувача дати платежу Товариство вважає формальним, оскільки ця обставина не підтверджує наявності невиконаного зобов`язання.

Також Товариство заперечує, що суд першої інстанції підмінив повноваження державного виконавця, оскільки суд лише здійснив контроль за законністю його бездіяльності та застосував спосіб захисту, спрямований на реальне поновлення порушеного права. Допущені в ухвалі неточності щодо року винесення окремих постанов Товариство вважає технічними описками, які не вплинули на правильність вирішення справи.

18 серпня 2026 року від Корольовського відділу ДВС у місті Житомирі надійшло клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги без участі представника відділу ДВС за наявними у справі матеріалами.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання 19 серпня 2026 року не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається колегією суддів з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2023 року у справі №906/1539/20 задоволено позов ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" до АТ "Оператор газорозподільної системи Житомиргаз" про визнання недійсним і скасування рішення комісії АТ "Житомиргаз", оформлене протоколом №29/10-20 комісії АТ "Житомиргаз" з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів газу природного газу від 29 жовтня 2020 року та актом-розрахунком №29/10-20 від 29 жовтня 2020 року про перерахунок (донарахування) позивачу 69 522 куб. м. об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на суму 392729,22 грн, з 01 вересня 2020 року 7-00 до 18 вересня 2020 року 11-00 (включно), у зв`язку з неправильним застосуванням норм Кодексу ГРМ.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року у справі №906/1539/20 задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2023 року у справі №906/1539/20. Рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2023 року у справі №906/1539/20 скасовано.

Прийнято нове судове рішення, яким у позові відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСП Флексіблс Україна" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, код ЄДРПОУ 20428705) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" (10002, м. Житомир вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071) 3153,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі №906/1539/20 касаційну скаргу ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" залишено без задоволення; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року у справі №906/1539/20 залишено без змін.

16 лютого 2024 року на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року у справі №906/1539/20 видано наказ.

03 квітня 2024 року головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цимбалюк Н.Ю. на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом №906/1539/20 від 16 лютого 2024 року, що зареєстроване за №74601347.

Того ж дня державним виконавцем зазначеного відділу ДВС у виконавчому провадженні №74601347 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 315,30 грн.

11 квітня 2024 року державним виконавцем Цимбалюк Н.Ю. у виконавчому провадженні №74601347 винесено постанови:

- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- про зняття арешту з коштів з рахунків, що належать ТОВ "ФПС Флексіблс Україна";

- про скасування процесуального документа "постанова про стягнення виконавчого збору" від 03 квітня 2024 року, що видала державний виконавець Цимбалюк Н.Ю. при примусовому виконані наказу №906/1539/20 від 16 лютого 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 травня 2024 року у справі №906/1539/20 виправлено описку, допущену у вступній, описовій і мотивувальній частинах постанови апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року у даній справі в написані назви позивача.

10 травня 2024 року до Господарського суду Житомирської області від АТ "ОГС "Житомиргаз" надійшла заява про виправлення помилки в наказі №906/1539/20 від 16 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14 травня 2024 року у справі №906/1539/20 виправлено описку в наказі №906/1539/20 від 16 лютого 2024 року, вказавши правильну назву позивача та зазначив, що дана ухвала є невід`ємною частиною наказу №906/1539/20 від 16 лютого 2024 року у справі №906/1539/20.

29 квітня 2026 року ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" направлено Корольовському відділу ДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву за вих. №86/3 про виключення його з Єдиного реєстру боржників на підставі пункту 24 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2832/5).

У відповідь на вказану заяву начальник Корольовського відділу ДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України М. Ковалевська у листі від 05 травня 2026 року, вих. №38173/20.12-26/14, зазначила, що повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, оскільки зобов`язання за рішенням суду залишається невиконаним, а стягувач має право повторно пред`явити документ до виконання.

У матеріалах справи наявна копія листа стягувача від 07 травня 2026 року за вих. №100-Сл-154-0526, у якому останній, зокрема, підтвердив сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" 3 153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, стягнутого на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року у справі №906/1539/20.

Зазначений лист стягувача ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" долучило до свого повторного звернення від 07 травня 2026 року за вих. №89/3, адресованого Корольовському відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просило виключити відомості про Товариство з Єдиного реєстру боржників на підставі пункту 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень.

У відповідь начальник Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі М.Ковалевська листом від 14 травня 2026 року за вих. №41231/20.12-26/14 повідомила, що лист стягувача від 07 травня 2026 року не містить відомостей про дату здійснення платежу, у зв`язку з чим неможливо встановити, чи було виконано зобов`язання до відкриття виконавчого провадження. Крім того, у вказаному листі зазначено, що станом на 14 травня 2026 року до відділу не надходило підтвердження сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а тому, на думку органу державної виконавчої служби, підстави для виключення ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" з Єдиного реєстру боржників були відсутні.

25 травня 2026 року до Господарського суду Житомирської області від ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" надійшла скарга на бездіяльність головного державного виконавця Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ Н. Цимбалюк (вх. г/с №01-19/70/26) щодо не виключення товариства з реєстру боржників та зобов`язання державної виконавчої служби прийняти постанову про виключення ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" з реєстру боржників у ВП №74601347.

Заявник, звертаючись до суду, зазначав, що його права були порушені внаслідок відмови Корольовським відділом ДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити відомості щодо ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" з Єдиного реєстру боржників, тому просив суд:

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цимбалюк Наталії Юріївни щодо не виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;

- зобов`язати Корольовський відділ ДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести постанову про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" (код ЄДРПОУ 20428705), номер виконавчого провадження: 74601347.

Розглянувши подану скаргу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що стягувач підтвердив повне виконання ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" зобов`язання за виконавчим документом та сплату присуджених 3 153,00 грн судового збору. Водночас постанову про стягнення виконавчого збору було скасовано, а інших постанов про стягнення виконавчого збору чи витрат виконавчого провадження, які б підтверджували наявність у боржника непогашених зобов`язань у межах виконавчого провадження №74601347, до матеріалів справи не надано. За таких обставин суд першої інстанції визнав невинесення державним виконавцем постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників протиправною бездіяльністю та задовольнив скаргу Товариства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, фізичними та юридичними особами і їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та становить сукупність дій визначених законом органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів і протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно й у повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання у спосіб і порядку, встановлені виконавчим документом та Законом, а також розглядати у встановлені строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Отже, розгляд звернення боржника не може зводитися виключно до формальної констатації відсутності певних документів. Отримавши заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, державний виконавець зобов`язаний перевірити матеріали виконавчого провадження, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, з`ясувати фактичний стан виконання рішення, наявність чинних постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження і за результатами такої перевірки прийняти передбачене законом процесуальне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" Єдиний реєстр боржників є систематизованою базою даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників і запобігання відчуженню ними майна.

Таким чином, внесення та подальше збереження відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників функціонально пов`язане з існуванням невиконаного майнового зобов`язання.

За положеннями частини 7 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону, постанови, передбаченої частиною 4 статті 40 Закону, або в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавчий документ у виконавчому провадженні №74601347 було повернуто стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що саме винесення постанови про повернення виконавчого документа із зазначеної підстави не мало наслідком автоматичного виключення відомостей про ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" з Єдиного реєстру боржників на підставі частини 7 статті 9 цього Закону.

Водночас наведена обставина не означає відсутності іншого передбаченого законодавством порядку виключення відомостей про боржника після повернення виконавчого документа стягувачу. Суд першої інстанції не ототожнював повернення виконавчого документа за пунктом 5 частини 1 статті 37 Закону з автоматичним виключенням боржника з Реєстру, а застосував спеціальний механізм, визначений пунктом 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі окремої постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена).

Отже, частина 7 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" та пункт 24 розділу III Інструкції регулюють різні правові ситуації. Перша норма передбачає виключення відомостей одночасно з прийняттям певного процесуального рішення виконавцем, тоді як пункт 24 Інструкції встановлює окремий порядок виключення відомостей після того, як виконавчий документ уже повернуто стягувачу, за заявою боржника та за умови подальшого виникнення обставин, визначених частиною 1 статті 39 Закону.

Подібне розмежування здійснив Верховний Суд у постанові від 26 травня 2026 року у справі №161/17187/25. Аналізуючи аналогічне за змістом положення пункту 23 розділу III Інструкції у редакції, яка підлягала застосуванню до правовідносин у тій справі, Верховний Суд зазначив, що після повернення виконавчого документа законодавством передбачено можливість прийняття окремої постанови про виключення боржника з Єдиного реєстру боржників, однак необхідною передумовою є встановлення фактичного виконання рішення та інших передбачених Інструкцією обставин. У зазначеній справі Верховний Суд відмовив у задоволенні скарги саме через відсутність доказів виконання судових рішень та наявність відкритих виконавчих проваджень.

Натомість у справі №906/1539/20 фактичні обставини є іншими.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Предметом наказу Господарського суду Житомирської області від 16 лютого 2024 року у справі №906/1539/20 було стягнення з ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" 3 153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

У листі від 07 травня 2026 року за вих. №100-Сл-154-0526 стягувач безпосередньо підтвердив сплату Товариством саме цієї суми. Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, підтвердила повне виконання майнового зобов`язання, що було предметом наказу та виконавчого провадження №74601347. Доказів наявності будь-якої несплаченої частини присуджених 3 153,00 грн матеріали справи не містять, а сам стягувач майнових вимог у межах цього виконавчого документа не заявляє.

Доводи апелянта про те, що лист стягувача не містить дати здійснення платежу, не спростовують факту повного виконання зобов`язання за виконавчим документом. Момент здійснення платежу міг мати значення для визначення того, чи підлягав виконавчий збір стягненню з урахуванням частини 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", однак не ставить під сумнів сам факт відсутності заборгованості перед стягувачем.

Щодо виконавчого збору колегія суддів ураховує, що відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. Отже, обов`язок зі сплати виконавчого збору в межах конкретного провадження оформлюється відповідним процесуальним документом виконавця.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, постанова від 03 квітня 2024 року про стягнення з ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" 315,30 грн виконавчого збору була скасована постановою державного виконавця від 11 квітня 2024 року. Іншої чинної постанови про стягнення виконавчого збору, розрахунку такого збору або доказів відкриття окремого виконавчого провадження з виконання відповідної постанови органом державної виконавчої служби не надано.

Саме по собі твердження апелянта про те, що скасування процесуального документа не припиняє обов`язку боржника зі сплати виконавчого збору, не підтверджує існування такого обов`язку в конкретно визначеному розмірі. За відсутності чинної постанови про стягнення виконавчого збору неможливо встановити ні правову підставу його стягнення, ні суму, яка підлягає сплаті, ні наявність прострочення виконання такого обов`язку. При цьому орган ДВС, який виніс постанову про скасування раніше прийнятого процесуального документа, не навів у листах-відповідях боржнику та в поданих до суду запереченнях підстав, з яких виконавчий збір після скасування відповідної постанови мав бути сплачений.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження включають, зокрема, стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження, а витратами виконавчого провадження є витрати органу державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення.

За частиною 4 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку повернення виконавчого документа стягувачу за необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавець виносить постанову про їх стягнення. У такій постанові мають бути визначені відповідні види та суми фактично здійснених витрат.

Отже, умова пункту 24 розділу III Інструкції щодо сплати витрат стосується не абстрактно можливих витрат, а тих витрат, які були фактично здійснені під час конкретного виконавчого провадження, визначені виконавцем та покладені на боржника у встановленому законом процесуальному порядку.

Проте Корольовський відділ ДВС не надав постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, не зазначив виду таких витрат, їх розміру, дати здійснення та не надав розрахунку суми, яка нібито залишилася несплаченою. Матеріали справи також не містять доказів реєстрації такої постанови в автоматизованій системі виконавчого провадження як окремого виконавчого документа.

Тому колегія суддів не робить висновку, що сама відсутність відповідної постанови автоматично підтверджує сплату боржником усіх можливих витрат або їх відсутність. Вирішальним є те, що орган державної виконавчої служби не довів самого факту здійснення витрат, не визначив їх виду та розміру і не підтвердив виникнення у ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" чинного та непогашеного обов`язку щодо їх сплати.

Відповідно до статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки саме орган ДВС обґрунтовує правомірність невиключення відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" несплатою виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, на ньому лежить обов`язок довести, що такі платежі були належним чином нараховані, визначені відповідними процесуальними документами, доведені до відома боржника та залишилися несплаченими.

Посилання апелянта на необхідність встановлення того, чи було виконано рішення до відкриття виконавчого провадження, також не є достатньою підставою для відмови у виключенні відомостей із Реєстру. У разі якщо орган ДВС вважав дату платежу необхідною для визначення питання про виконавчий збір, державний виконавець відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" мав перевірити відомості виконавчого провадження, витребувати необхідні документи у боржника або стягувача, встановити дату платежу та прийняти належне процесуальне рішення щодо виконавчого збору.

Натомість, пославшись на відсутність дати платежу, орган ДВС не встановив відповідних обставин, не визначив суму виконавчого збору, яка, на його думку, підлягала сплаті, не виніс нової постанови про його стягнення та не надав доказів наявності чинного обов`язку боржника. За таких обставин ненадання боржником дати платежу не може саме собою виправдовувати подальше перебування Товариства в Єдиному реєстрі боржників.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції підмінив собою державного виконавця, зобов`язавши орган ДВС винести постанову про виключення відомостей про боржника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, а у разі встановлення її обґрунтованості визнає оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними та зобов`язує державного виконавця чи іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення, тобто поновити порушене право заявника.

В об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 травня 2021 року у справі №905/64/15 сформульовано висновок, що за результатами розгляду скарги господарський суд залежно від установлених обставин визнає рішення, дії або бездіяльність виконавця неправомірними та зобов`язує його усунути порушення або, якщо виконавець діяв відповідно до закону і права заявника не порушені, відмовляє у задоволенні скарги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі №910/7310/20 наголосила, що судовий захист прав та інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, має бути ефективним, тобто спроможним запобігти виникненню або продовженню порушення та не залежати від подальших дій, які виконавець вчиняє на власний розсуд.

У даному спорі суд першої інстанції не скасовував постанов державного виконавця, не здійснював замість нього розрахунку виконавчого збору або витрат та не втручався у дискреційні повноваження щодо вибору заходів примусового виконання. Суд установив повне виконання зобов`язання за виконавчим документом, скасування постанови про стягнення виконавчого збору, відсутність доказів існування інших непогашених сум та визнав протиправним невчинення тієї дії, яка прямо передбачена пунктом 24 розділу III Інструкції для поновлення порушеного права боржника.

Саме по собі визнання бездіяльності неправомірною без покладення на орган ДВС обов`язку винести відповідну постанову не забезпечило б ефективного захисту, оскільки відомості про Товариство продовжували б міститися в Єдиному реєстрі боржників. Тому застосований судом спосіб захисту відповідає статті 343 ГПК України, характеру встановленого порушення та спрямований на реальне, а не декларативне поновлення права заявника.

Враховуючи підтверджене стягувачем повне виконання ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" зобов`язання за наказом Господарського суду Житомирської області від 16 лютого 2024 року, скасування постанови про стягнення виконавчого збору, відсутність доказів існування іншої чинної постанови про його стягнення, а також недоведення органом ДВС факту, виду та розміру несплачених витрат виконавчого провадження, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність установленого невиконаного майнового зобов`язання, яке могло б обґрунтовувати подальше перебування Товариства в Єдиному реєстрі боржників.

За таких обставин невинесення державним виконавцем постанови про виключення відомостей про ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" з Єдиного реєстру боржників не відповідало вимогам статей 9, 13, 18, 39, 42 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, а тому обґрунтовано визнане судом першої інстанції протиправною бездіяльністю. Відповідно, підстави для скасування оскаржуваної ухвали за доводами апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року у справі №906/1539/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2026 року у справі №906/1539/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1539/20 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "20" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Хабарова М.В.

Суддя Мамченко Ю.А.