Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №914/961/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/961/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Степанюк НЛ.

суддів Міліціанова Р.В.

Ржепецького В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» б/н від 12.06.2026 (вх.№ 01-05/1886/26 від 12.06.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 (повний текст рішення складено 28.05.2026, суддя Запотічняк О.Д.)

у справі № 914/961/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до відповідача: Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області

про: стягнення 31 613, 52 грн

ВСТАНОВИВ:

Зміст заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про стягнення 31 613,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за спожитий природний газ за Договором постачання природного газу №12-8216/24-БО-Т від 23.12.2024, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 31 613,52 грн, що складається з 26 154,59 грн основного боргу; 4 065,07 грн пені; 573,96 грн трьох відсотків річних та 819,90 грн інфляційних втрат.

Рішенням місцевого господарського суду від 26.05.2026 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 27 548,44 грн та 2 320,05 грн судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення Господарський суд Львівської області щодо заявленої вимоги про стягнення пені виходив з того, що строк дії договору закінчився 30.04.2025, у зв`язку з чим після спливу строку дії договору нарахування пені є безпідставним. Позивач не може нараховувати штрафні санкції по договору, який припинив свою дію, тому суд відмовив в частині стягнення з відповідача нарахованої пені.

Зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 у справі №914/961/26 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 4 065,07 грн пені – скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Апелянт вважає помилковим висновок суду щодо того, що Позивач не може нараховувати штрафні санкції по договору який припинив свою дію та таким що ухвалене без врахування висновків ВС у постанові від 04.05.2018 у справі №927/333/17.

Від відповідача на адресу Західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

На розгляд Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 у справі №914/961/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 справу №914/961/26 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Степанюк Н.Л.- головуючий суддя, члени колегії судді Міліціанов Р.В., Ржепецький В.О.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 у справі №914/961/26, здійснити розгляд справи №914/961/26 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, та перевірені колегією суддів апеляційної інстанції

23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області було укладено договір № 12-8216/24-БО-Т постачання природного газу.

На виконання Договору, Позивач у період з січня 2025 року по квітень 2025 року передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 258 330, 98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

від 12.02.2025 за січень 2025 року на суму 85 462, 15 грн;

від 11.03.2025 за лютий 2025 року на суму 78 688, 36 грн;

від 11.04.2025 за березень 2025 року на суму 68 025, 88 грн;

від 12.05.2025 за квітень 2025 року на суму 26 154, 59 грн.

Акти приймання-передачі природного газу за січень 2025 року, лютий 2025 року, березень 2025 року та квітень 2025 року підписані Позивачем та Відповідачем без зауважень.

Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається відповідно до пунктів 3.1 3.6 Договору.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання- передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Згідно Актів приймання-передачі природного газу за період з січня 2025 року по квітень 2025 року Відповідач спожив природний газ на суму 258 330, 98 грн. Оплату за поставлений природний газ здійснив частково у розмірі 232 176, 39 грн. Несплаченою залишилась заборгованість за спожитий природний газ на суму 26 154, 59 грн.

На суму основної заборгованості позивачем було нараховано 4 065, 07 грн пені, 573, 96 грн трьох відсотків річних та 819, 90 грн інфляційних втрат.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції керувався таким

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Підставою звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції в частині відмови щодо стягнення пені в розмірі 4 065,07 грн.

Отже предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині розгляду вимоги щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме вирішення питання правомірності відмови в стягненні пені в розмірі 4 065,07 грн. В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 6.2 Договору споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.6 Договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

В даному випадку обсяги встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та Відповідач був зобов`язаний сплатити вартість поставленого природного газу.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі п.7.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за поставкою квітня 2025 в розмірі 4 065, 07 грн за період нарахування з 17.06.2025 по 16.12.2025.

Пунктом 5.1. Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природній газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Таким чином, відповідач порушив узгоджені сторонами умови Договору щодо строків проведення остаточного розрахунку за поставлений природний газ. Оскільки грошове зобов`язання не було виконано у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Главою 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язання, серед яких відсутня така підстава, як закінчення строку дії договору.

Дослідивши укладений між сторонами Договір колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 13.1 сторони погодили, що даний Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою та діє в частині постачання газу з « 01» січня 2025 року до « 30» квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

За п. 5.1 договору строк оплати газу, поставленого у квітні 2025 року, за самим договором наставав уже після 30.04.2025. Остаточний розрахунок мав бути проведений до 15 числа наступного місяця після місяця сплати 70 % вартості, а остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Отже, умовами пункту 13.1 Договору сторони передбачили, що Договір не припиняє своєї дії в частині проведення розрахунків, а залишається чинним до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17 суд дійшов висновку, про те, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожним, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, тому помилковим є твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, яке мало місце під час дії цього договору.

Порушення відповідачем умов договору виникло саме внаслідок несплати вартості природного газу у строки, визначені пунктом 5.1 договору.

Отже, визначена пунктом 13.1 Договору дата 30.04.2025 є кінцевою датою постачання природного газу, однак не є датою припинення грошових зобов`язань Споживача за Договором, оскільки в частині розрахунків Договір діє до повного їх виконання. При цьому самими умовами пункту 5.1 Договору передбачено здійснення розрахунків за природний газ, поставлений у квітні 2025 року, після 30.04.2025.

Невиконання відповідачем у встановлений пунктом 5.1 Договору строк грошового зобов`язання з оплати поставленого природного газу є простроченням, за яке пунктом 7.2 Договору передбачено відповідальність у вигляді пені. Закінчення передбаченого Договором періоду постачання природного газу не припиняє невиконаного грошового зобов`язання та не звільняє боржника від встановленої договором відповідальності за його прострочення.

Відтак висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування пені після 30.04.2025 ґрунтується на неправильному тлумаченні умов Договору та неправильному застосуванні норм матеріального права, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 277 ГПК України є підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про стягнення 4 065,07 грн пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період з 17.06.2025 по 16.12.2025, виходячи із суми заборгованості 26 154,59 грн та подвійної облікової ставки Національного банку України, яка у вказаний період становила 15,5 % річних, колегія суддів встановила, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 4 065,07 грн обчислена арифметично правильно.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 у справі №914/961/26 - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 4 065,07 грн пені з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

У зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені та ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 та підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України підлягає здійсненню новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції.

Так, на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 342,35 грн.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, пов`язані з переглядом справи судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 у справі №914/961/26 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в цій частині.

4. Стягнути з Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (81614 Львівська область, Стрийський район, село Тростянець, вул. Зелена, буд. 2; код ЄДРПОУ 40178802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 42399676) 4 065,07 грн пені та 342,35 грн судового збору.

5.В іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 у справі №914/961/26 залишити без змін.

6. Стягнути з Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (81614 Львівська область, Стрийський район, село Тростянець, вул. Зелена, буд. 2; код ЄДРПОУ 40178802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 42399676) 3 993,60 грн судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

7. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови лише у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Степанюк Н.Л.

Суддя Міліціанов Р.В.

Суддя Ржепецький В.О.