Додаткове рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №914/2913/25 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №914/2913/25

Суддя: Кравчук Наталія Миронівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2913/25

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича – Плецької Ю.В. від 29.06.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/2126/26 від 30.06.2026) про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу

по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” від 11.05.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/1470/26 від 12.05.2026)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 (суддя - А.Б. Мазовіта)

у справі № 914/2913/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” (надалі - ТОВ “Віват Інвест”), м. Запоріжжя

до відповідача Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича (надалі - ФОП Іздебського Ігора Євстаховича), м. Львів

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Віват Інвест” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Іздебського І.Є. про визнання недійсним договору доручення №21-09 від 21.09.2021.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.03.2026 у справі № 914/2913/25 в задоволенні позову відмовлено.

24.03.2026 до Господарського суду Львівської області через систему “Електронний суд” від представника ФОП Іздебського І.Є. надійшла заява про вирішення питання про судові витрати: по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з позивача на його користь 38 000,00 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у справі №914/2913/25.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі № 914/2913/25 заяву ФОП Іздебського І.Є. про вирішення питання про судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ТОВ “Віват Інвест” на користь ФОП Іздебського І.Є. судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у справі № 914/2913/25 в розмірі 38 000,00 грн.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, ТОВ “Віват Інвест” звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2026 року у справі № 914/2913/25 апеляційну скаргу ТОВ «Віват Інвест» від 11.05.2026 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі № 914/2913/25 залишено без змін.

30.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника ФОП Іздебського І.Є. – Плецьки Ю.В. надійшла заява від 29.06.2026 про вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та постановлення додаткового рішення у справі №914/2913/25, у якій просить стягнути з ТОВ «Віват Інвест» на користь ФОП Іздебського І.Є. судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн. До даної заяви долучено рахунок №8/6 від 26.06.2026 на суму 8000,00 грн, акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 26.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №720 від 26.12.2008, ордер на надання правової допомоги №1324917 від 12.06.2026 на ім`я Плецьки Ю.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 заяву представника ФОП Іздебського Ігоря Євстаховича – адвоката Плецької Ю.В. від 29.06.2026 про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2913/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи із застосуванням розумних строків розгляду справи.

Сторони та їх представники належним чином повідомлені про розгляд заяви представника відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом надіслання ухвали суду від 02.07.2026 в їх електронні кабінети і ухвала отримана ними 06.07.2026, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що головуючий суддя Кравчук Н.М. та члени колегії: судді – Матущак О.І., Скрипчук О.С. перебували у відпустці з 13.07.2026 по 14.08.2026, 15-16.08.2026 вихідні дні (субота, неділя), відповідно до чого застосовані розумні строки ухвалою суду від 02.07.2026. Отже, з врахуванням наведеного додаткова постанова датується 18.08.2026 (перший робочий день головуючого судді).

Розглянувши заяву представника в сукупності з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції встановив, що така підлягає до задоволення частково, з огляду на таке.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах – фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Представником відповідача – ФОП Іздебського І.Є. в суді апеляційної інстанції була адвокат Плецька Ю.В., яка діє на підставі ордеру серія АР №1324917 від 12.06.2026, який видано на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.10.2025.

На виконання вимог ст. 124 ГПК України у відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які ФОП Іздебський І.Є. очікує понести у зв`язку із апеляційним розглядом апеляційної скарги ТОВ «Віват Інвест»: за вивчення апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, підготовка відзиву на апеляційну скаргу – 3000,00 грн; за представництво ФОП Іздебського І.Є. в суді апеляційної інстанції 5000 грн (гонорар за кожне судове засідання - 5000 грн); загальна орієнтовна сума судових витрат, які ФОП Іздебський І.Є. очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції складає 8000,00 грн.

20.10.2025 адвокат Плецька Ю.В. (адвокат) та ФОП Іздебський І.Є. (замовник) уклали договір про надання правничої допомоги (т-2, а.с.77), згідно з п.1.1. якого замовник в порядку та на умовах визначених цим договором доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати замовнику правничу (правову) допомогу в ході судового розгляду у Господарському суді Львівської області справи № 914/2913/25 за позовом ТОВ «Віват Інвест» про визнання недійсним договору доручення №21-09 від 21.09.2021 апеляційного оскарження рішень в Західному апеляційному господарському суді та касаційному оскаржені у Верховному Суді тощо, а також в будь-яких правоохоронних та/або державних органах влади, прокуратурі, суді, Відділах державної виконавчої служби тощо, зі всіма правами наданими діючим законодавством України в тому числі Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про виконавче провадження», Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як учасник процесу, а також його захиснику (представнику), в особі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розмір наданих адвокатом послуг встановлюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг на підставі досягнутої домовленості між сторонами цього договору, з урахуванням складності питань та затверджених наступних тарифів: - складання та подача відзиву на позовну заяву – від 3000,00 грн; - підготовка та подача заперечень на відповідь на відзив, заяв, клопотань з процесуальних питань – від 2000,00 грн; - підготовка та подача апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу – від 3000,00 грн ; - участь в 1 судовому засіданні в суді першої інстанції – 3000,00 грн; - участь в 1 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції – 5000,00 грн.

26.06.2026 адвокатом Плецька Ю.В. та ФОП Іздебським І.Є. складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги б/н від 20.10.2025, де вказано, що адвокатом на виконання умов договору про надання правничої допомоги б/н від 20.10.2025 стосовно правничої/правової допомоги по справі №914/2913/25 , що перебуває на розгляді в Західному апеляційному господарському суді, були надані замовнику наступна послуги:

- за вивчення апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, підготовка відзиву на апеляційну скаргу 12.06.2026 – 3000,00 грн

- представництво інтересів ФОП Іздебського І.Є. в суді апеляційної інстанції 23.06.2026 – 5000, 00 грн.

Пунктом 2 акту приймання – передачі послуг від 26.06.2026 визначено, що загальна вартість правничої допомоги, яка надана адвокатом замовнику згідного договору про надання правничої допомоги б/н від 20.10.2025 склала – 8000,00 грн без ПДВ.

Суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві.

Як встановлено з матеріалів справи на розгляді Західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга ТОВ «Віват Інвест» щодо додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2026 у справі №914/2913/25, за результатами розгляду якої ухвалено постанову 23.06.2026.

Згідно з правовими висновками, що містяться в постанові Великої Палати Верховного суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, провадження №12-4гс24, додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення. Особа, яка несла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України.

Окрім того, суд апеляційної інстанції при вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за заявою відповідача враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому на предмет відповідності критеріям, зазначеним у частині 5 статті 129 ГПК, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 ГПК.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

В контексті вищенаведеного, судом апеляційної інстанції взято до уваги наявність вже розробленої позиції сторін, яка не змінювалась протягом розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, взято участь в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, враховано судом апеляційної інстанції і те, що адвокат Плецька Ю.В. брала участь в суді першої інстанції, відтак такій достеменно відомо всі матеріали та обставини справи та судова практика в контексті позовних вимоги та додаткового рішення, яке переглядалось в суді апеляційної інстанції.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 ГПК, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи та того, що предметом розгляду в апеляційній інстанції було додаткове рішення місцевого господарського суду, враховуючи обсяг виконаних робіт, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, до 4000,00 грн (50% від 8000,00 грн), з власної ініціативи.

Керуючись статтями 114, 123, 124, 126, 129, 197, 221, 232, 234, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ухвалив:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича –Плецької Ю.В. від 29.06.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/2126/26 від 30.06.2026) про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Інвест» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.21; код ЄДРПОУ 34501006) на користь Фізичної особи – підприємця Іздебського Ігоря Євстаховича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу по розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

3. В задоволенні решти заяви – відмовити.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст. ст. 286 - 289 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак

Суддя О.С. Скрипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua