Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №572/3709/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________________________________________________

Справа № 572/3709/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Сарни

Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюк Б.К., за участі секретаря судових засідань Кардаш К.О., розглянувши заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Сарненського районного суду Рівненської області Довгого І.І. від розгляду справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу про автоматизований розподіл судової справи від 10.08.26р. головуючим суддею визначено суддю

ОСОБА_3 заявлено клопотання про відвід головуючого судді. Клопотання обґрунтовано стійкими сумнівами в неупередженості судді..

В судове засідання заявник не з`явився, письмовою заявою просив розглянути клопотання без його участі, його неявка, у відповідності до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В сенсі положень ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Ураховуючи те, що у КУпАП відсутні положення щодо відводу судді, тобто наявна прогалина стосовно процесуального врегулювання права на відвід (самовідвід), керуючись загальними принципами, закріпленими в Конституції України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка передбачає застосування судами Конвенції України про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, приймаючи до уваги те, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення та часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» в розумінні норм Конвенції (наприклад, у справах «Гурепка проти України», рішення від 06.09.2005; «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011; «Вєренцов проти України», рішення від 11.04.2013; «Швидка проти України», рішення від 30.10.2014), а також приймаючи до уваги те, що КПК України передбачені підстави для відводу судді, при розгляді питання про відвід у справах про адміністративні правопорушення слід застосувати аналогію права.

Крім того, у п.4 рішення Ради суддів України № 34 від 8.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 по справі № 2-591/11).

З урахуванням наведеного, а також положень ч.1 ст.2 КУпАП, якою визначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, враховуючи, що у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку слід керуватися нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

При цьому, слід зауважити, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.

Згідно зі статтею 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Отже, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь в розгляді справи, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Інститут відводу судді створений з метою забезпечення безсторонності суду як складового елементу права на доступ до суду.

Разом з тим, враховуючи, що обставини, які виникли, можуть бути розцінені захисником чи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як прояв упередженого ставлення внаслідок непорозуміння та розбіжностей у суб`єктивному баченні процесуального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, які наведені у зазначеному клопотанні, з метою усунення будь-яких сумнів стосовно забезпечення справедливого судового розгляду неупередженим та безстороннім судом, вважаю за необхідне задовольнити клопотання про відвід судді Довгого І.І. та матеріали справи передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Беручи до уваги вищезазначене, загальні принципи судочинства, кримінально-процесуальну практику та враховуючи Бангалорські принципів поведінки суддів й положення ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий й безсторонній суд, вважаю, що існують підстави для відводу судді Довгого І.І. а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, ст. 75 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сарненського районного суду Рівненської області Довгого І.І..

Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (судова справа №572/3709/26 передати до канцелярії Сарненського районного суду Рівненської області для проведення її перерозподілу.

Суддя