Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №567/1315/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1315/26

Провадження №3/567/413/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого в КП "Острозька ОПЛ" Рівненської обласної ради молодшим медичним працівником, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в :

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, в провину ОСОБА_1 ставиться те, що 22.07.2026 близько 19 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 він вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії економічного характеру, а саме застосував економічне насильство відносно своєї дочки ОСОБА_2 , а саме позбавив майна (свідоцтва про народження доньки).

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, ввечері 22.07.2026 приїхав з роботи додому, де колишня дружина стала його ображати та не випускати з будинку, у зв`язку з чим він викликав працівників поліції.

Зазначив, що свідоцтво про народження дочки він не брав, в будинку за їх місцем проживання у їхньої дочки є окрема кімната, в якій востаннє він був в квітні чи травні 2026 року.

Де зберігалось свідоцтво про народження дочки він не знає та востаннє оригінал свідоцтва він бачив біля 2 років тому.

Пояснив, що оригінал свідоцтва про народження, на його думку, перебував в дочки, або дружини, оскільки вони подавали до нього позови про стягнення аліментів і мали б його використовувати під час подання додатків до позовної заяви.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 22.07.2026 біля 19 год. 30 хв. разом з матір`ю та братом приїхали до свого будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . В подальшому вона звернулась до свого батька з проханням повернути для неї її свідоцтво про народження, на що останній повідомив, що його не брав.

Далі батько став кричати до матері з приводу того, щоб вона забрала з суду заяву та погрожував її засудити, у зв`язку з чим в неї виникла панічна атака і вона викликала поліцію.

Зазначила, що її свідоцтво про народження зберігалось в її кімнаті і ніхто окрім неї, брата та батьків в будинок не заходив.

Зникнення свідоцтва про народження вона виявила 17.07.2026, коли приїхала додому на канікули.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 22.07.2026 біля 19 год. 30 хв. разом дітьми перебувала в будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 та почула спір між колишнім чоловіком та дочкою з приводу свідоцтва про народження дочки.

Зазначила, що коли вона звернулась до ОСОБА_1 з приводу того чому він пред`являє претензії до дочки, то останній переключився на неї та став махати руками і погрожувати їй тюрмою.

Пояснила, що свідоцтво про народження дочки зберігалось у її кімнаті, де воно на даний час їй не відомо, востаннє вона його бачила в минулому році, а коли зверталась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, то використовувала копію свідоцтва про народження дочки.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 22.07.2026 біля 19 год. 30 хв. разом матір`ю та сестрою приїхав додому до будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 та коли перебував в своїй кімнаті, то почув, що батько кричить за тюрму.

В подальшому він чув, що його сестра просила батька повернути їй свідоцтво про народження, а він казав, що його не брав та обіцяв зробити його дублікат, але до цього часу не зробив.

Зазначив, що бачив свідоцтво про народження сестри біля 4 років тому, але де саме воно перебувало на той час не пам`ятає.

Суд, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої та свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а частиною третьою зазначеної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Протиправні дії за ст.173-2 КУпАП можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є колишнім подружжям і станом на 22.07.2026 в проваджені суду перебувала цивільна справа за спором між ними про стягнення боргу. Потерпіла є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

При вирішенні цієї справи суд виходить з того, що навіть сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення економічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Тому необхідно відмежовувати поняття домашнє насильство від конфлікту - особливого виду взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій.

В судовому засіданні встановлено, що 22.07.2026 біля 19 год. 30 хв. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація, ініціатором якої ОСОБА_1 не був та під час її розвитку жодних дій, направлених на негативний вплив щодо дочки не вчиняв.

При вирішенні справи суд бере до уваги і те, що суду не надано жодного доказу того, що свідоцтво про народження ОСОБА_2 , з приводу зникнення якого виник конфлікт, незаконно утримується ОСОБА_1 , а тому не доведено, що в розумінні Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", він позбавляє зазначеного документу свою дочку.

З досліджених обставин справи випливає відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Отже, виходячи з вимог ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.7, 9, 221, 245-249, 251, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Повна постанова складена 21.08.2026

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.