Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №554/5897/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №554/5897/26

Суддя: Михайлова І. М.

Дата документу 21.08.2026Справа № 554/5897/26

Провадження № 2/554/3565/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 6718976 від 17.10.2025 у розмірі 8074 грн, з яких: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00 грн сума заборгованості за відсотками, 345,00 грн сума заборгованості за комісією, 4000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою, судових витрат у виді судового збору у сумі 2662,40 грн та 4 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 17.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6718976, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн, строк позики 360 днів, процентна ставка (фіксована) у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (345,00 грн.). У зв`язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка у розмірі 100 грн за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець виконав умови договору позики шляхом перерахування коштів у сумі 2 000 грн на картку позичальника № НОМЕР_1 . У зв`язку з невиконанням договору позики у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 8074,00 грн.

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором № 6718976 від 17.10.2025. Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року до договору факторингу 25/02/26 від 25.02.2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 6718976 від 17.10.2025 у розмірі 8074 грн, з яких: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн сума заборгованості за комісією, 4000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою. Відповідач свої зобов`язання не виконує, тому звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.06.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак останні повернулись до суду з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6718976.

Згідно з п.2 Договору, сума (загальний розмір) позики становить 2000 грн, позика надається строком на 360 днів, стандартна (базова) процентна ставка за користування позикою (фіксована) становить 0,95% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (345 грн.).

З довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що кредитний договір № 6718976 підписано одноразовим ідентифікатором 825615.

З довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 09.03.2026 року вбачається, що 17.10.2025 р. ОСОБА_2 на картку НОМЕР_1 було перераховано 2000 грн, що також підтверджується копією платіжною інструкції №ec1376c1-c205-4b2e-b3e2-1f0f25cf0f09.

З розрахунку наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається,що заборгованість за кредитним договором № 6718976 станом на 25.02.2026 становить 8074,00 грн, яка складається з 2000,00 грн - тіло, 1729,00 грн. - відсотки, 4000,00 грн - пеня, 345 грн - комісія.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.02.2026 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором № 6718976 від 17.10.2025 р.

Передача заборгованості за вказаним договором між сторонами підтверджується Реєстром прав вимоги №2 від 25.02.2026 року.

У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості за період з 24.02.2026 по 26.03.2026 наявний борг відповідача за кредитним договором № 6718976 від 17.10.2025 складає на суму 8074,00 грн. з яких: 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00 грн сума заборгованості за відсотками, 345,00 грн сума заборгованості за комісією, 4000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість. Крім того, заборгованість за тілом позики та правильність її розрахунку не спростована.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними в частині стягнення заборгованості за кредитними договором № 6718976 від 17.10.2025 року у розмірі 4074,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 1729,00 грн., заборгованості по комісії у розмірі 345,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки/пені в сумі 4000,00 грн., то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1344,51 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам на 50,5%.

При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «Фінпром Маркет» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн, які позивач прохав стягнути із відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Представником позивача виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України та на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №25-08/25 ФП від 25.08.2025, Акти приймання передачі наданої правничої допомоги, Витяг з Акту №10 ФП приймання передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25 ФП від 25.08.2025 р.

Враховуючи складність даної справи, обсяг виконаних адвокатом послуг на час розгляду справи у суді першої інстанції, часткове задоволення позовних вимог до відповідача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу частково у розмірі 2272,5 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам на 50,5 % згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.512, 526-530, 611, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6718976 від 17.10.2025 року в розмірі 4 074,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в сумі 1344,51 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2272,5 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ТОВ «Фінпром Маркет» код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, 08205.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.М. Михайлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua