Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №369/12580/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12580/25

Провадження № 2/369/4953/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/12580/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 02 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 2123.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був розірваний.

Від даного шлюбу у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 1354.

Згоди про порядок добровільної сплати та розмір аліментів між сторонами не досягнуто. Таким чином, відповідач ніякої матеріальної допомоги по утриманню дитини не надає, хоча має таку можливість. Стягнень за виконавчими документами та за виконавчим написом нотаріуса з відповідача не провадиться, таким чином останній не виконує покладених на нього зобов`язань по утриманню дитини.

На підставі викладеного, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.07.2025 року відкрито позовне провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1192 від 20.11.2025 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/12580/25 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.11.2025 року справу № 369/12580/25 прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання 19.02.2026 року та 01.07.2026 року не з`явився. Відзив на позов не подав.

У судові засідання .02.2026 року та 01.07.2026 року позивач не з`явився, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до частини 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Як зазначено позивачем та встановлено судом, 02 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 2123.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був розірваний.

Від даного шлюбу у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 1354.

Згоди про порядок добровільної сплати та розмір аліментів між сторонами не досягнуто. Таким чином, відповідач ніякої матеріальної допомоги по утриманню дитини не надає, хоча має таку можливість. Стягнень за виконавчими документами та за виконавчим написом нотаріуса з відповідача не провадиться, таким чином останній не виконує покладених на нього зобов`язань по утриманню дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст. 182 СК України та роз`ясненнями, які містяться в п. 17 Постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас в ч. 5 ст. 183 СК України передбачено право того з батьків, разом з яким проживає дитина звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, можна дійти висновку, що законодавцем з метою забезпечення потреб дітей та захисту їх інтересів визначений мінімальний розмір аліментів в частці від доходу платника, на який позивач вправі заявити безспірну вимогу про їх стягнення.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідач є працездатним, відомостей про наявність на утриманні відповідача, окрім дитини, непрацездатних членів сім`ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину, останнім не надано. У зв`язку з тим, що сторони не проживають однією сім`єю, а відповідач, як батько дитини, зобов`язаний надавати допомогу на її утримання до досягнення нею повноліття, але не надає її у повному обсязі, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180-184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 245, 247, 259, 263-265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та постійного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 20.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко