Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №357/7703/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7703/26

Провадження № 2-о/357/201/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В., ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, у залі суду № 5, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Корнійчук Валерій Іванович про встановлення факту спільного проживання, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, мотивуючи тим, що її мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заявник не може оформити свої спадкові права. Заявник проживала постійно зі своєю матір`ю, доглядала її, але місце проживання заявника було зареєстровано не за місцем фактичного проживання. Заявник звернулася до нотаріуса, щоб оформити спадщину на земельні ділянки, вважаючи себе такою, що фактично прийняла спадщину, так як з 2015 року постійно проживала з матір`ю, доглядала її обробляла ті земельні ділянки. Однак, приватний нотаріус Корнійчук В.І. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ніхто із спадкоємців не прийняв спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, а тому заявник просить суд встановити в судовому порядку факт проживання зі спадкоємцем однією сім`єю, з 01.11.2015 по день смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 11.05.2026, головуючим суддею визначено суддю Ярмолу О.Я. (а.с.31)

Ухвалою судді від 14.05.2026 року дану справу було прийнято та відкрито провадження, призначено до розгляду, а також витребувано від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчука В.І. матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3

20.05.2026 до суду надійшла копія витребуваної спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 .

В судовому засіданні заявник та її представник адвокат Єфремова І.І. підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити заяву.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Корнійчук В.І. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши позицію учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с. 11).

Встановлено, що ОСОБА_3 приходиться матір`ю заявника ОСОБА_1 (а.с.12, 13).

На момент відкриття спадщини, заявник була зареєстрована по АДРЕСА_1 , але згідно Акту №05, складеного представником ЖЕК №1 та сусідами, заявник ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 з листопада 2015 по АДРЕСА_2 (а.с.18).

Зібраними матеріалами справи та матеріалами витребуваної судом спадкової справи № 19/2024 підтверджено, що 27.11.2024 року до приватного нотаріуса Корнійчука В.І. звернулася ОСОБА_1 – донька спадкодавиці ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після померлої матері (а.с.44)

З матеріалів вказаної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 не залишила заповіт на ім`я своєї доньки ОСОБА_4 та заповіла все своє майно доньці (а.с.52).

Встановлено, що син спадкодавця ОСОБА_3 – ОСОБА_2 не претендує на спадщину після смерті своєї матері. Згідно заяви від 08.07.2026., що подана заінтересованою особою ОСОБА_2 , слідує, що він вимоги заяви визнав та ствердив, що його сестра заявник ОСОБА_1 дійсно проживала разом з матір`ю, однією сім`єю, з листопада 2015 по 05.05.2022 року (а.с.65).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.11.2024, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчук В.І. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_3 (а.с.17).

Заявник суду пояснила, що її мама ОСОБА_3 була особою похилого віку, потребувала постійної допомоги і заявник часто навідувалася до своєї матері, оскільки проживала неподалік, а в кінці 2015 року ОСОБА_3 впала, у неї стався перелом, стала лежачою хворою, і заявник переселилася жити до своєї матері.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_5 яка проживає по сусідству з квартирою де мешкала ОСОБА_3 , суду дала показання, що з 2015- 2016 р.р. часто навідувалася до своєї сусідки ОСОБА_3 , і їй постійно відчиняла двері ОСОБА_1 , яка проживала з мамою, доглядала її.

Свідок ОСОБА_6 , який проживає по сусідству з ОСОБА_3 , дав суду показання, що його мама була близькою подругою мами заявника. В 2015 році заявник переселилася жити в квартиру до своєї матері, доглядала її. Їхня квартира на першому поверсі, свідок часто заходив в гості і бачив заявника в квартирі.

Свідок ОСОБА_7 , яка проживає по сусідству з ОСОБА_3 , дала суду показання, що мама заявника зламала ногу і тривалий час була лежачою, не могла себе обійти, потребувала догляду. Заявник постійно жила зі своєю матір`ю, доглядала її.

Свідок ОСОБА_8 , який проживає по сусідству з ОСОБА_3 , дав суду показання, що зі шкільних років знайомий із заявником, знає її сім`ю, все життя товаришують. Свідку відомо, що заявник зі своїм чоловіком жили по бул. Олександрійському, а після того, як ОСОБА_3 отримала травму, заявник переїхала жити до своєї матері і доглядала її близько п`яти років, до самої смерті.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , в одному помешканні, однією сім`єю, знайшов своє підтвердження під час розгляду даної справи на підставі досліджених судом доказів. Зокрема, були досліджені письмові докази справи, фотосвітлини родини, відібрані показання свідків. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене та те, що встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 11, 13,293, 294, 315, 319, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в період з листопада 2015року по 05.05.2022 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 21.08.2026р.

Суддя О. Я. Ярмола