Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №161/14212/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зловживання впливом

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №161/14212/26

Суддя: Данелюк О. М.

Справа № 161/14212/26

Провадження № 1-кп/161/1324/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 19 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора-– ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Луцькому міськрайонному суді Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №42026032010000097 від 29.05.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Колки, Маневицького району Волинської області, українця, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, адвокат ради адвокатів Волинської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

раніше не засуджувався

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Угода про визнання винуватості досягнута під досудового слідства.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.05.2026 року, близько 13 год 00 хв ОСОБА_6 , перебуваючи у с. Прилуцьке Луцького району Волинської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення висловив громадянці ОСОБА_7 прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 3500 доларів США за вплив:

- на прийняття службовими особами органів Національної поліції, органів прокуратури, а також, судом рішення щодо обрання сину ОСОБА_7 – ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України в рамках кримінального провадження № 12026030580000825 від 20.05.2026, запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою та подальшу зміну кваліфікації дій ОСОБА_8 на менш тяжку статтю КК України;

- на прийняття службовими особами Центру терапії залежностей комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» рішення щодо встановлення ОСОБА_8 статусу наркозалежного та постановку останнього на відповідний облік.

Надалі, 03.06.2026, близько 12 год 45 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу ТЦ «Слон» за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 23, діючи умисно, продовжуючи реалізацію єдиного корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, на виконання раніше висловленого прохання, одержав від ОСОБА_7 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2026 становило 22 169,59 грн (двадцять дві тисячі сто шістдесят дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок), за вплив:

- на прийняття службовими особами органів Національної поліції, органів прокуратури, а також судом рішення щодо обрання сину ОСОБА_7 – ОСОБА_8 , обвинуваченому в рамках кримінального провадження № 12026030580000825 від 20.05.2026 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою та подальшу зміну кваліфікації дій ОСОБА_8 на менш тяжку статтю КК України;

У подальшому, 04.06.2026, близько 12 год 45 хв ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Луцьк, просп. Відродження, 13, діючи умисно, продовжуючи реалізацію єдиного корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, на виконання раніше висловленого прохання, одержав від ОСОБА_7 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 04.06.2026 становило 133 048,20 грн (сто тридцять три тисячі сорок вісім гривень двадцять копійок), за вплив:

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України – одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В судовому засіданні було поставлено на розгляд питання про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим від 30.06.2026 року, в порядку статей 468, 469 та 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки укладено угоду про визнання винуватості та зазначені її сторони.

Відповідно до даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, зазначено беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 369-2 КК України, враховуючи положення ч.2 ст.53 КК України у виді штрафу у розмірі 9500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 161500 (сто шістдесят одна тисяча п`ятсот) грн .

Обвинуваченим та його захисником висловлена згода на призначення зазначеного покарання.

Прокурор в судовому засіданні угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2026 року між ним: прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 підтримав та просив її затвердити.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені ст. 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, та підписи сторін.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним/обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно із ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно змісту Рішення у справі «Нацвлішвілі і Тогонідзе проти Грузії» від 29.04.2014 року Європейський суд з прав людини вказує, що угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними.

З огляду на вказане, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , що передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , що передбачені ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання провини, щире каяття.

Відтак, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним положеннями ст.ст.50,63,65,70,75,76,77, КК України, а також санкція ч. 3 ст. 332 КК України.

Враховуючи ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження, щодо нього, характер і тяжкість обвинувачення та наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, а також те, що ОСОБА_6 вчинив інкриміноване правопорушення вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його бездоганну поведінку під час досудового та судового слідства, відсутність збитків та завданої шкоди, особисто перерахував 390000 (триста дев`яносто тисяч) гривень на підтримку Сил оборони України, а саме військової частини НОМЕР_1 , про що надано квитанцію банку про переказ грошових коштів, та зобов`язався здійснити пожертву на потреби батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Волинській області у розмірі 110000 грн, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без реального відбування покарання, враховуючи положення ч.2 ст.53 КК України у виді штрафу у розмірі 9500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 161500 (сто шістдесят одну тисячу п`ятсот) грн.

Таким чином, підстав, які б перешкоджали затвердженню угоди про визнання винуватості, укладеної 30.06.2026 року між прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 09 червня 2026 року (№161/12344/26), (№161/3792/26), (№161/3825/26), від 17 червня 2026 року (№161/3858/26).

Речові докази: імітаційні кошти в кількості 30 купюр номіналом 100 доларів США – знищити; автомобіль NISSAN, державний номер НОМЕР_2 -повернути власнику; телефон Motorola- повернути власнику; грошові кошти в сумі 500 доларів США купюрами по 100 доларів-повернути заявниці.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 373, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості ОСОБА_6 - затвердити.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити покарання враховуючи положення ч.2 ст.53 КК України у виді штрафу у розмірі 9500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 161500 (сто шістдесят одну тисячу п`ятсот) грн.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4.6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя:

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарад чий кімнаті.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua