Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №946/6536/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/6536/26

Провадження № 3/946/1545/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого боцманом на т/х «АТТІLL» (прапор Словаччина), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 376331 від 19.08.2026 року, відповідно до якого, 19.08.2026 року о 12 год. 00 хв. на відстані близько 500 метрів від прикордонного знаку № 1372, район 93 км р. Дунай, близько 200 метрів від лінії державного кордону на причалі № НОМЕР_2 ІМТП, ділянка відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), близько о 10 год. 00 хв. прикордонним нарядом «ОКСТЗ» спільно з ПОВР та прикордонним нарядом «ГрГ»», було виявлено ОСОБА_1 , який здійснив незаконний перетин ДК, а саме перебував у складі команди на т/х « НОМЕР_3 » (прапор Словаччина) закордонного прямування, яке підлягало прикордонному контролю, здійснив схід на берег для перешвартування без належного оформлення складом комісії ДПСУ, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та надав пояснення за обставинами справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши порушника, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частина 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом серії ПдРУ № 376331 від 19.08.2026 року; фотознімками, пояснення ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні 20.08.2026 року та іншими матеріалами в їх сукупності.

Крім того, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини, згідно ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника і вважається за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Крім того вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 204-1, 251, 283 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), судовий збір у розмірі 665 грн. 60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя О.О. Бурнусус