Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №496/7233/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7233/25

Провадження № 3/496/135/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.,

за участі секретаря - Агаджанян Д.Х.,

представника особи, яка притягується до відповідальності - адвокат – Комарова Г.О. в режимі вкз;

розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

18.10.2025 р. о 09:05 годині траса Київ – Одеса СП Дачне 452 км. водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: підвищена жвавість, почервоніння обличчя, вираженні тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони з здоров`я КНП ООМЦПЗ ООР водій відмовився під ПВР 471145, 471950.

Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

10.03.2026 р. на електронну адресу суду надійшло заперечення від представника особи, яка притягується до відповідальності - адвоката – Комарової Г.О. в якому вона просила закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. Пояснила, що свою вину ОСОБА_1 не визнає, вважає, що працівниками поліції було грубо порушено його права, процедуру складення протоколу та введення його в оману, щодо можливості проходження ним огляду самостійно з подальшим наданням результатів патрульній поліції або суду.

Аналіз доданих до протоколу відео записів з боді камер, свідчить, що працівники поліції декілька разів вводили його в оману щодо можливості самостійного проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (№471145 09:08; 09:12), проте розуміючи його подальшу мобілізацію, навіть не надали йому відповідне направлення. Також, коли вони зрозуміли, що водій поспішає, запропонували скласти протокол та пообіцяли, що він одразу поїде далі. Поліцейські поводили себе упереджено та фактично підштовхували ОСОБА_1 до дій, які б могли мати наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 486664 від 18.10.2025, водій ОСОБА_1 мав наступні ознаки наркотичного сп`яніння – підвищена жвавість, почервоніння обличчя, виражені тремтіння пальців рук. В той час, аналіз відео свідчить про відсутність таких ознак, водій поводить себе повністю адекватно, жодні з перелічених ознак відсутні. Акт огляду на стан наркотичного сп`яніння відсутній у матеріалах справи. Більш того, відповідно до витягу з наказу «По особовому складу» від 20.10.2025р., ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та зараховано у списки особового складу.

Згідно витягу з наказу від 22.10.2025р., ОСОБА_1 призначено водієм групи обслуговування та ремонту засобів зв`язку відділення зв`язку відділення зв`язку прикордонної комендатури швидкого реагування, що підтверджує безпідставність та формальний підхід працівників поліції при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, після його затримання та мобілізації, наступного ранку 19.10.2025р. ОСОБА_1 пройшов ВЛК та був визнаний приданим до військової служби. Зазначає, що за наявності будь-якої з ознак вживання наркотичних засобів, військові проходять обов`язкові додаткові медичні дослідження та можливість призначення таких осіб на посади водія виключена. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не має жодної юридичної сили, оскільки всупереч положенням Інструкції №1395 його складено шляхом формування в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою, а не на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення (додаток 2 Інструкції №1376), на якому проставлено відповідні серію та номер.

Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейський повинен зафіксувати на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, оскільки відсутність цих обставин виключають склад правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу серії ЕПР1 №486664 додано записи з портативного реєстратора №471950, №471145 які не містять ні руху транспортного засобу, ні зупинки транспортного засобу, ні взагалі будь-яких подій, які відбувались саме після зупинки транспортного засобу між водієм та працівниками поліції.

Відео фіксація розпочинається вже з розмови водія с працівником поліції на узбіччі дороги. Отже, технічні засоби на яких було здійснено відеозапис, не відображають усіх відомостей про вчинення правопорушення

Взагалі усі відеофайли надані суду в копіях небезперервних файлів фіксації події правопорушення, тому додані відео не можуть враховуватись в якості допустимих та достатніх доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Просить закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, відеозапис з поліцейської бодікамери, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмова від проходження огляду, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан.

Постановою КМУ від 29.12.2021 №1456 визначений порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Пунктом 5 Постанови КМУ від 29.12.2021 №1456 передбачено право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Пунктом 10 Постанови КМУ від 29.12.2021 №1456 визначено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Як встановлено при перегляді вивченні протоколу та відеозапису, протокол відносно ОСОБА_1 було складено на блок пості в Одеській області автодорога М05 Київ-Одеса 452 км., місцем зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була саме ця ділянка дороги, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, перебував поруч з ним.

Таким чином, місцем зупинки транспортного засобу стало – блокпост, що виключає у суду сумніви, що ОСОБА_1 було зупинено саме під час керування транспортним засобом. Згідно відеозапису, ділянка дороги та місцевості, виключає ситуацію, коли працівники поліції могли скласти протокол, відносно водія, який перебуває в нерухомому автомобілі на стоянці для відпочинку чи влаштованій для стоянки.

Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456 у п. 10 Порядку - зазначено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що немає підтвердження факту керування ним автомобілем під час зупинки його співробітником поліції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, оскільки проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Таким чином, суддя вважає, що досліджені обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, дослідженні матеріали узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Щодо аргументів, що ОСОБА_1 наступного дня пройшов ВЛК та був призваний на військову службу, як на доказ, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння, то суд не сприймає цей аргумент, тому що протокол складений саме за відмову від проходження огляду. За вказаних обставин, ОСОБА_1 мав на спростування підозри працівника поліції, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння пройти огляд.

Щодо поведінки працівників поліції при складанні протоколу, суд не погоджується, що ОСОБА_1 було введено в оману, працівник поліції роз`яснював йому наслідки не проходження огляду. Слід зазначити, що поведінка працівників поліції дозволяла ОСОБА_1 з огляду на його життєвий досвід, вік, отримання водійського посвідчення після здачі відповідних екзаменів обрати певну модель поведінки за власним розсудом. Тиску на ОСОБА_1 з боку працівників поліції не було.

Щодо інших обставин на які посилається захисник, то суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що судові рішення повинні містити достатні мотиви, однак це не означає обов`язок суду надавати відповідь на кожний аргумент сторони або надавати додаткові роз`яснення. (рішення у справах Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, Suominen v. Finland від 01.07.2003, Seryavin and Others v. Ukraine від 10.02.2010).

Отже, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, а також враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, суд застосовує до правопорушника стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення 15 денного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Повний текст постанови виготовлений 21 серпня 2026 р.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.М. Буран