Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №742/3559/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/3559/25

Головуючий у першій інстанції – Коваленко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/743/26

№ 22-ц/4823/744/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю ”Дружба-Нова”

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Коваленка А.В. від 19 грудня 2025 року, місце ухвалення рішення – м. Прилуки, та на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Коваленка А.В. від 29 грудня 2025 року, місце ухвалення додаткового рішення - м. Прилуки, у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, в якому, уточнивши позовні вимоги заявою від 13.10.2025 року, остаточно просила: розірвати договір оренди землі (земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,21 га (рілля), кадастровий номер 7424189100:05:000:0328, розташована на території Товкачівської сільської ради Прилуцького Чернігівської області) від 10.04.2015 року та додаткову угоду від 11.06.2019 року, укладені між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова”; зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 (площею 3,21 га) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” отримало її в оренду; стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 за 2023 рік, 2024 рік в сумі 17 475,66 грн. та орендну плату за 2025 рік в сумі 7 281,53 грн. за користування земельною ділянкою протягом 10 місяців. Позивач також ставила питання про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на її користь понесених судових витрат. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,21 га (рілля), кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №893524, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією 03.03.2008 року, що розташована на території Товкачівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. У 2010 році дана земельна ділянка була передана позивачем у оренду ТОВ ”Нафком-Агро”, на підставі договору від 01.07.2010 року, строком на п`ять років. У 2022 році позивачу стало відомо, що ДП ”Нафком-Агро” не орендує належну їй земельну ділянку, а орендарем є відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова”. Згідно інформаційної довідки, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,21 га (рілля), кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 перебуває в оренді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова”, на підставі договору оренди від 10.04.2015 року та додаткової угоди від 11.06.2019 року. При цьому, термін оренди земельної ділянки становить до 31.12.2030 року. Позивач стверджувала, що вона не підписувала ні додаткову угоду від 11.06.2019 року, ні договір оренди земельної ділянки від 10.04.2015 року. Позивач зверталася до суду за захистом своїх порушених прав власника земельної ділянки. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області розглянув справу №731/22/23 за позовом ОСОБА_1 і зазначив: ”Судом установлено, що спірні договір оренди від 10.04.2015 року та додаткова угода від 11.06.2019 року щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,21 га, кадастровий номер 7424189100:05:000:0328, розташованої на території Товкачівської сільської ради Чернігівської області, та яка належить ОСОБА_1 , підписані не позивачем, а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи.’’ При цьому, суд вважав, що вимога про повернення земельної ділянки з підстав вчинення підпису не власником землі, а іншою особою, в даному випадку, не є добросовісною, і саме ця підстава, наведена позивачем, не може бути застосована судом для задоволення позовних вимог. Чернігівський апеляційний суд, переглядаючи рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, і мотивуючи постанову від 24.09.2024 року у справі №731/22/23, зазначив: ”Колегія суддів дійшла переконання, що дії позивачки, яка належними доказами не спростувала факт існування між сторонами орендних відносин та отримання нею орендної плати за умовами договору оренди від 10 квітня 2015 року та додаткової угоди від 11 червня 2019 року тривалий час - з 2015 по 2022 роки, при цьому стверджуючи, що наведені правочини між сторонами є неукладеними, та просить усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації речового права (права оренди) за СТОВ ”Дружба-Нова” на спірну земельну ділянку, є недобросовісними, у зв`язку з чим у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог належить відмовити.” За таких підстав, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що між позивачем і відповідачем існують договірні відносини по оренді земельної ділянки, кадастровий номер 7424189100:05:000:0328. За доводами позивача, відповідач, орендуючи у неї земельну ділянку, має обов`язок по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою. Проте, як зазначає позивач, останній раз відповідач сплачував орендну плату у 2022 році за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 7424189100:05:000:0328, протягом 2022 року. Оскільки позивач не виконав свої зобов`язання, і не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою у 2023 та 2024 роках, тобто, систематично не виконував договірні зобов`язання, позивач просить задовольнити вимоги заявленого нею позову.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку - задоволено. Судом розірвано договір оренди землі (земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,21 га (рілля), кадастровий номер 7424189100:05:000:0328, розташована на території Товкачівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області) від 10.04.2015 року та додаткову угоду від 11.06.2019 року, укладені між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова”. Зобов`язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 (площею 3,21 га) у стані не гіршому порівняно з тим, у якому Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” отримало її в оренду. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 за 2023, 2024 роки у сумі 17 475 грн. 66 коп. та орендну плату за період з січня по жовтень 2025 року у сумі 7 281 грн. 53 коп. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на користь ОСОБА_1 2 906 грн. 88 коп., в рахунок відшкодування коштів, сплачених, як судовий збір на користь держави.

Додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - Фесика І.А. про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку - задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на користь ОСОБА_2 12 000 грн. 00 коп. за правничу допомогу. В іншій частині заявлених вимог -відмовлено.

В апеляційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” просить рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 29.12.2025 року у справі №742/3559/25 - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, а також стягнути з позивача на користь СТОВ ”Дружба-Нова” витрати по сплаті судового збору. Доводи апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” зазначають, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року та додаткове рішення від 29.12.2025 року у справі №742/3559/25 ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, і тому мають бути скасовані. В доводах апеляційної скарги Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” вказує на помилковість висновку суду першої інстанції відносно того, що вимоги заявленого позову є обґрунтованими, та зазначає, що у 2021 році позивач подавала заяву про перерахування орендної плати на банківський рахунок, однак це було 31.05.2021 року. А вже у 2023 році позивач звернулася до суду з позовом до СТОВ ”Дружба-Нова” про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку. У вищевказаній позовній заяві позивач стверджувала, що договір оренди та додаткова угода до нього нею не підписувались, відповідно є неукладеними, і між нею та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини; наразі дана справа перебуває на розгляді у Верховному Суді. За доводами апелянта, якщо позивач заперечує існування договірних відносин, то орендна плата - це платіж, який здійснюється виключно на підставі договору оренди землі. Таким чином, як вказує апелянт, наразі відповідач перебуває у невизначеному стані, оскільки якщо Верховним Судом буде встановлено, що договір оренди не є укладеним, то, відповідно, і підстав сплачувати орендну плату теж не буде. Апелянт зазначає, що в судових засіданнях по справі №731/22/23 позивач повідомляла, що не буде більше отримувати грошові кошти від відповідача за неукладеним договором. Доводи апеляційної скарги стверджують, що наявність підстав для виплати відповідачем орендної плати може бути встановлено виключно в рамках справи №731/22/23, саме тому на даний час відповідачем не допущено жодних істотних порушень, адже якщо позивач стверджує, що не укладала договір, то значить його не існує, відповідно, і його порушень бути не може. Апелянт вказує, що відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом справи №731/22/23, проте, у задоволенні даного клопотання, судом першої інстанції, було відмовлено. Апелянт вважає, що звернення позивача з даним позовом, є передчасним, а рішення суду першої інстанції від 19.12.2025 року, за наведених вище обставин, підлягає скасуванню.

Апелянт вважає безпідставним і додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року у справі №742/3559/25, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 12 000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги. Апелянт вважає даний розмір завищеним, оскільки позовна заява не є значною за обсягом, не містить складних правових конструкцій, та, відповідно, не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. На переконання апелянта, стягнення 12 000 грн. правничої допомоги із відповідача на користь позивача, є неспівмірним розміром із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг; дана сума не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. На думку апелянта, співмірною сумою відшкодування витрат на професійну допомогу, у даній справі, є 5 000 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фесик І.А. просив апеляційну скаргу СТОВ ”Дружба-Нова” залишити без задоволення, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін законні та обґрунтовані: рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року та додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року у даній справі.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , представник відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова”, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилися. Від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.12.2006 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дочка - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП ”Товкачівський”, розміром 4,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в с.Товкачівка Прилуцького району Чернігівської області (а.с.37).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,21 га, із кадастровим номером 7424189100:05:000:0328, розташованої на території Товкачівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №893524 від 03.03.2008 року (а.с.35-36).

01.07.2010 року між ОСОБА_1 та ДП ”Нафком-Агро” було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,21 га, яка розташована на території Товкачівської сільської ради Прилуцького Чернігівської області, строком на 5 років та сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому вираженні складає 1 374,73 грн. щорічно (а.с.40-42).

10.04.2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ ”Дружба-Нова” (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Товкачівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, площею 3,21 га, з кадастровим номером 7424189100:05:000:0328, строком на 10 років та сплатою орендної плати щорічно у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 5 276,47 грн. (а.с.19-22).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди від 10.04.2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ ”Дружба-Нова” (а.с.22), ОСОБА_1 передано, а СТОВ ”Дружба-Нова” прийнято земельну ділянку площею 3,21 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22, зворот).

Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Прилуцького МРУЮ Чернігівської області від 21.08.2015 року, на підставі договору оренди землі від 10.04.2015 року, зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,21 га з кадастровим номером 7424189100:05:000:0328 на строк 10 років, орендарем є - СТОВ ”Дружба-Нова”, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2015 року (а.с.27).

Відповідно до додаткової угоди від 11.06.2019 року до договору оренди землі від 10.04.2015 року, ОСОБА_1 та СТОВ ”Дружба-Нова”, в особі директора ОСОБА_4 , внесли зміни до договору оренди землі від 10.04.2015 року, зокрема, визначили строк дії цього договору - до 31.12.2030 року, а орендну плату за користування земельною ділянкою визначили у розмірі 10 854,45 грн., яка повинна сплачуватися у даному розмірі, починаючи з 2019 року (а.с.28-31).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2024 року у справі №731/22/23 за позовом ОСОБА_1 встановлено, що позивач не підписувала додаткову угоду від 11.06.2019 року до договору оренди землі від 10.04.2015 року, але дії позивачки, яка належними доказами не спростувала факт існування між сторонами орендних відносин та отримання нею орендної плати за умовами договору оренди від 10.04.2015 року та додаткової угоди від 11.06.2019 року тривалий час - з 2015 по 2022 роки, є недобросовісними, у зв`язку з чим, у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог - відмовлено (а.с.11-17).

Даною постановою встановлено, що відповідно до додаткової угоди від 31.05.2021 року до договору оренди землі від 10.04.2015 року, ОСОБА_1 та СТОВ ”Дружба-Нова”, в особі директора Макухи І.В., внесли зміни до п.4.2 договору оренди землі від 10.04.2015 року, зокрема, визначили, що орендна плата за користування об`єктом оренди сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів.

Із довідки СТОВ ”Дружба-Нова” від 06.03.2023 року вбачається, що у період 2015-2022 років ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася орендна плата за земельну ділянку площею 3,21 га з кадастровим номером 7424189100:05:000:0328, зокрема, було виплачено: 12 лютого 2016 року через касу товариства 1 605,42 грн. орендної плати за 2015 рік; 24 березня 2016 року через Укрпошту 5 097,06 грн. орендної плати за 2016 рік; 12 травня 2017 року та 29 грудня 2017 року через Укрпошта в загальному розмірі 6 007,26 грн. орендної плати за 2017 рік; 19 квітня 2018 року через Укрпошта 6 553,37 грн. орендної плати за 2018 рік; 03 липня 2019 року через Укрпошта 8 737,82 грн. орендної плати за 2019 рік; 08 квітня 2020 року через Укрпошта 8 737,83 грн. орендної плати за 2020 рік; 03 серпня 2021 року через Укрпошта 8 737,83 грн. орендної плати за 2021 рік; 20 жовтня 2022 року через Укрпошта 8 737,83 грн. орендної плати за 2022 рік.

Перерахування наведених сум підтверджується копіями відомості на виплату грошей (оренда землі) за 2015 рік, реєстрів перерахунку коштів поштовим переказом за оренду земельних ділянок та платіжних доручень, в яких призначенням платежу зазначено: ”перерахування орендної плати за землю”.

У заяві від 31.05.2021 року, скерованій директору СТОВ ”Дружба-Нова”, ОСОБА_1 просила перераховувати належну їй орендну плату, згідно з договором оренди від 10.04.2015 року на картковий банківський рахунок, зазначивши відповідні реквізити.

Із довідки СТОВ ”Дружба-Нова” від 08.10.2025 року вбачається, що у період 2020-2024 років, ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася орендна плата за земельну ділянку площею 3,21 га, з кадастровим номером 7424189100:05:000:0328, зокрема: 08.04.2020 року - було виплачено орендну плату за 2020 рік у розмірі 8 737 грн. 83 коп.; 03.08.2021 року - орендну плату за 2021 рік у розмірі 8 737 грн. 83 коп.; 20.10.2022 року за 2023 рік не виплачено орендну плату у розмірі 8 737 грн. 83 коп.; за 2024 рік не виплачено орендну плату у розмірі 8 737 грн. 83 коп. (а.с.93).

Згідно розрахунку орендної плати за 10 місяців 2025 року, наданого представником позивача - адвокатом Фесиком І.А., на підставі довідки від 08.10.2025 року №08/10/01, в якій вказано розмір орендної плати, що виплачувалась позивачу за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7424189100:05:000:0328 - 8 737 грн. 83 коп. за 12 місяців. Розмір орендної плати за один місяць становить: 8 737 грн. 83 коп. : 12 = 728, 15 грн., відповідно, за десять місяців - 7 281 грн. 53 коп. (а.с.102).

Як вбачається з рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав доведеним факт того, що відповідачем систематично не виконувалися умови договору оренди землі, в частині сплати орендної плати, і тому, наявні правові підстави для розірвання договору оренди землі та повернення ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки в стані, придатному для використання за цільовим призначенням. Судом першої інстанції встановлено, що згідно розрахунку заборгованості з невиплаченої орендної плати, заборгованість за 2023, 2024 роки становить - 17 475 грн. 66 коп., заборгованість з орендної плати за період з січня по жовтень 2025 року становить - 7 281 грн. 53 коп., і тому дані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги СТОВ ”Дружба-Нова” відносно того, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року ухвалено судом із порушенням норм матеріального та процесуального права, і тому має бути скасовано, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 19.12.2025 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” вказує на помилковість висновку суду першої інстанції відносно того, що вимоги заявленого позову є обґрунтованими, та зазначає, що у 2021 році позивач подавала заяву про перерахування орендної плати на банківський рахунок, однак це було 31.05.2021 року. А вже у 2023 році позивач звернулася до суду з позовом до СТОВ ”Дружба-Нова” про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку. У вищевказаній позовній заяві позивач стверджувала, що договір оренди та додаткова угода до нього нею не підписувались, відповідно є неукладеними, і між нею та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини; наразі дана справа перебуває на розгляді у Верховному Суді. За доводами апелянта, якщо позивач заперечує існування договірних відносин, то орендна плата - це платіж, який здійснюється виключно на підставі договору оренди землі. Таким чином, як вказує апелянт, наразі відповідач перебуває у невизначеному стані, оскільки якщо Верховним Судом буде встановлено, що договір оренди не є укладеним, то, відповідно, і підстав сплачувати орендну плату теж не буде. Апелянт зазначає, що в судових засіданнях по справі №731/22/23 позивач повідомляла, що не буде більше отримувати грошові кошти від відповідача за неукладеним договором. Доводи апеляційної скарги стверджують, що наявність підстав для виплати відповідачем орендної плати може бути встановлено виключно в рамках справи №731/22/23, саме тому на даний час відповідачем не допущено жодних істотних порушень, адже якщо позивач стверджує, що не укладала договір, то значить його не існує, відповідно, і його порушень бути не може. Апелянт вказує, що відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом справи №731/22/23, проте, у задоволенні даного клопотання, судом першої інстанції, було відмовлено. Апелянт вважає, що звернення позивача з даним позовом, є передчасним, а рішення суду першої інстанції від 19.12.2025 року, за наведених вище обставин, підлягає скасуванню.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України ”Про оренду землі”).

Згідно приписів ч.1 статті 15 Закону України ”Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. При цьому, положення статей: 24, 25 даного Закону, визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий ч.1 статті 24 Закону України ”Про оренду землі”).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (ч.2 статті 25 Закону України ”Про оренду землі”).

За доводами апелянта, у 2023 році позивач звернулася до суду з позовом до СТОВ ”Дружба-Нова” про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, в якому стверджувала, що договір оренди та додаткова угода до нього нею не підписувались, і відповідно, договір є неукладеними, а також між нею та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини. Наразі дана справа перебуває на розгляді у Верховному Суді. Апелянт вказував, що сама позивач заперечує існування договірних відносин, в той же час, орендна плата - це платіж, який здійснюється виключно на підставі договору оренди землі. Апелянт стверджував, що наразі відповідач перебуває у невизначеному стані, оскільки, якщо Верховним Судом буде встановлено, що договір оренди не є укладеним, то, відповідно, і підстав для сплати орендної плати теж не буде. За доводами апелянта, наявність підстав для виплати відповідачем орендної плати може бути встановлена виключно в рамках справи №731/22/23, саме тому на даний час відповідачем не допущено жодних істотних порушень, адже якщо позивач стверджує, що не укладала договір, то відповідно, договору не існує, і його порушень також бути не може.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що орендна плата - це встановлений договором оренди платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди від 10.04.2015 року, між ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ ”Дружба-Нова” (а.с.22), ОСОБА_1 передано, а СТОВ ”Дружба-Нова” прийнято земельну ділянку площею 3,21 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

Відповідачем факт користування належною ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою площею 3,21 га ріллі у період 2023 - 2025 років не спростовано, тому підстави для несплати відповідачем за даний хронологічний період орендної плати на користь ОСОБА_1 , відсутні. Необхідно зазначити, що результат розгляду справи №731/22/23 Верховним Судом не впливає на обов`язок сплати орендної плати за фактичне користування чужою земельною ділянкою незалежно від того, чи буде встановлено, що договір оренди не є укладеним, чи ні.

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до норми ч.1 статті 32 Закону України ”Про оренду землі”, на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими Законами України.

Згідно з пунктом ”д” ч.1 статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою, є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою, згідно з пунктом ”д” ч.1 статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як систематичність та несплату, зокрема, орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 року у справі №918/391/23, провадження №12-19гс24, звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

Оскільки в ході розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем систематично не виконувалися умови договору оренди землі, в частині сплати орендної плати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , а саме: розірвання договору оренди землі, повернення ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки в стані, придатному для використання за цільовим призначенням, та стягнення на її користь заборгованості з невиплаченої орендної плати за 2023, 2024 роки, в сумі 17 475 грн. 66 коп. та заборгованості з орендної плати за період з січня по жовтень 2025 року, в сумі 7 281 грн. 53 коп.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги СТОВ ”Дружба-Нова” не спростовують обґрунтованості даного висновку суду першої інстанції, оскільки він узгоджується із нормами права, які регламентують спірні правовідносини та із фактичними, документально підтвердженими обставинами справи. За даних обставин, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року, підлягає залишенню без змін.

Апелянт вважає безпідставним і додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року у справі №742/3559/25, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 12 000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги. Апелянт вважає даний розмір завищеним, оскільки позовна заява не є значною за обсягом, не містить складних правових конструкцій, та, відповідно, не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. На переконання апелянта, стягнення 12 000 грн. правничої допомоги із відповідача на користь позивача, є неспівмірним розміром із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг; дана сума не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. На думку апелянта, співмірною сумою відшкодування витрат на професійну допомогу, у даній справі, є 5 000 грн.

З даного приводу необхідно зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного вище, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів: 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей: 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі, і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказаний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №750/2055/20, провадження №14-16723св20.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У справі ”Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснював адвокат Фесик І.А., на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія СВ №1134152 від 04.07.2025 року, договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фесик І.А. до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 141 ЦПК України, та просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правову допомогу.

22.12.2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Фесиком І.А. було подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив приєднати до матеріалів справи докази, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката, та ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, які понесла позивач, у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги. До заяви додано: ордер на надання правничої допомоги серія СВ №1134152 від 04.07.2025 року, договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, акт виконаних робіт від 19.12.2025 року по договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, докази направлення копій даних документів відповідачу.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року та ордеру на надання правничої допомоги серія СВ №1134152 від 04.07.2025 року, адвокат Фесик І.А. приймає на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 наступну правничу допомогу: а) вивчити документи замовника з метою надання правової оцінки та можливості звернення до суду з позовом про повернення земельних ділянок, б) надати усну консультацію з приводу правових підстав звернення до суду, в) підготувати письмові заяви замовнику, г) підготувати позовну заяву до Прилуцького міськрайонного суду; д) оформити позовну заяву в системі електронний суд та оформити необхідні додатки до позовної заяви; є) ознайомитись із відзивом на позовну заяву з вивченням документів, що будуть надані відповідачем, ж) в разі необхідності, скласти відповідь на відзив. Також представляти інтереси замовника в суді першої інстанції, користуючись всіма правами, наданими статтями: 43, 49 ЦПК України по справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ ”Дружба-Нова” про розірвання договору оренди землі. В разі необхідності, підготувати апеляційну скаргу, касаційну скаргу по даній справі. Представляти інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної та касаційної інстанції.

Згідно із п.5.1. вказаного вище договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, вартість правничої допомоги визначається з урахуванням рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару та з урахуванням складності справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та значенням справи для замовника.

Відповідно до п.5.5. даного договору, вартість послуг адвоката, пов`язаних із наданням правничої допомоги, таких як: ознайомлення з матеріалами справи, надання усної консультації, складання заяв у справі - становить 1 500 грн. за годину праці адвоката; представництво інтересів замовника в суді першої інстанції у справі №742/3559/25 - 10 000 грн. плюс 2 000 грн. судодень; представництво інтересів в суді апеляційної та касаційної інстанції визначаються додатковою угодою.

Згідно акту виконаних робіт від 19.12.2025 року по договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу, у відповідності до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, укладеному між адвокатом Фесиком І.А. та ОСОБА_1 , виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги з професійної правничої допомоги: вивчення документів замовника стосовно можливості розірвати договір оренди земельної ділянки (40 хвилин) - 1 000 грн.; надана усна консультація (20 хвилин) - 500 грн.; підготовлена позовна заява про розірвання договору оренди земельної ділянки (6 годин) - 9 000 грн.; оформлення позовної заяви в системі електронний суд та додатків до неї (40 хвилин) - 1 000 грн.; підготовлені процесуальні заяви про справі (1 година 40 хвилин) - 2 500 грн.; ознайомлення з відзивом на позовну заяву з вивченням документів (1 година) - 1 500 грн.; представлені інтереси замовника в суді першої інстанції по справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ ”Дружба-Нова” про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації (два судових засідання) - 12 000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить: 27 500 грн. Послуги надані в повному обсязі, претензії та зауваження щодо надання правничої допомоги у замовника відсутні.

29.12.2025 року на адресу суду першої інстанції від сторони відповідача СТОВ ”Дружба-Нова” надійшла заява, в якій відповідач зазначає, що вважає розмір витрат на правничу допомогу позивача завищеним та таким, що підлягає зменшенню. Сторона відповідача вважала справедливим розмір до стягнення - 5 000 грн.

При ухваленні додаткового рішення від 29.12.2025 року, судом першої інстанції було враховано, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 . Надаючи оцінку доводам щодо реальності та співмірності судових витрат, понесених позивачем, суд першої інстанції погодився із доводами представника відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 27 500 грн. за представництво інтересів позивача в суді, з урахуванням часу судових засідань, а саме, 1 година 39 хвилин, не відповідає принципу співмірності щодо складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт. За даних обставин, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача СТОВ ”Дружба-Нова” на користь позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції визначив у розмірі - 12 000 грн.

Апеляційний суд вважає, що вказаний вище висновок суду першої інстанції узгоджується із приписами: ч.4, ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, відповідає законодавчо встановленим критеріям відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а також відповідає засадам виваженості, обґрунтованості, розумності, співмірності та справедливості. Доводи апеляційної скарги СТОВ ”Дружба-Нова” правильності даного висновку суду першої інстанції не спростовують.

Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги СТОВ ”Дружба-Нова” не містять в собі підстав для скасування додаткового рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року. Оскільки висновки додаткового рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року узгоджуються із нормами права, які регулюють дані правовідносини.

За вищенаведених обставин, апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” - підлягає залишенню без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.12.2025 року та додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.12.2025 року - підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дружба-Нова” - залишити без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року - залишити без змін.

Додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: