Додаткове рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №930/220/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 930/220/25

Провадження № 22-з/801/102/26

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Копаничук С. Г.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокуСправа № 930/220/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Берегового О.Ю., Оніщука В.В.,

позивач: Адвокатське бюро « Олександр Бровко та партнери»

відповідач : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвокатського бюро « Олександр Бровко та партнери» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом АБ "Олександр Бровко та партнери" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

встановив:

Постановою Вінницького апеляційного суду від 25.06.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 03.04.2026 року залишено без змін.

29.06.2026 року адвокатське бюро « Олександр Бровко та партнери» звернулося до суду із заявою про ухвалення апеляційним судом додаткового рішення, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь адвокатського бюро 93 000 грн. витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції . Заява мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з апеляційним переглядом справи, що заявлялось ними у відзивах на апеляційну скаргу.

06.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи . Зазначав, що заявлений АБ "Олександр Бровко та партнери" розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 93 000 грн є необгрунтованим, неспівмірним та завищеним відносно складності справи. Окрім того, більша частина пунктів акту приймання-передачі виконаних робіт сформульовані з метою штучного збільшення обсягу наданої правничої допомоги. Просив апеляційний суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу Адвокатському бюро «Олександр Бровко та партнери» до 6000 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню,виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч.1, пунктів 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Цивільне процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Згідно з вимогами ст.ст. 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження заявлених витрати на професійну правничу допомогу представником адвокатського бюро «Олександр Бровко та партнери» – адвокатом Лісовським С.В. подано до суду апеляційної інстанції:

договір про надання правничої допомоги №18/03/26 від 18.03.2026 року;

додаткову угоду №2 до договору про правову допомогу №18/03/26 від 18.03.2026 року;

акт приймання – передачі №2 згідно з договором про надання правової допомоги №18/03/26 від 18.03.2026 року та додатковою угодою №2 від 15.05.2026 року з детальним описом виконаних робіт (послуг) з визначенням їх вартості, а саме:

1.Аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №930/220/25 про стягнення боргу за надану правничу допомогу. Початок складання відзиву на апеляційну скаргу;

2. Складання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №930/220/25 про стягнення боргу за надану правничу допомогу;

3. Вичитка та доопрацювання проекту відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №930/220/25 про стягнення боргу за надану правничу допомогу;

4. Фінальна вичитка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №930/220/25 про стягнення боргу за надану правничу допомогу;

5. Коригування відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та подання до суду у справі №930/220/25;

6. Аналіз письмових пояснень ОСОБА_1 у справі №930/220/25 про стягнення заборгованості за надані юридичні послуги;

7. Складання письмових пояснень з запереченнями щодо аргументів, викладених ОСОБА_1 у додаткових поясненнях у справі №930/220/25;

8. Представництво інтересів Клієнта під час судового засідання у Вінницькому апеляційному суді по справі №930/220/25, яке відбулося 25.06.2026 року.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість та співмірність розміру витрат за правничу допомогу, надану представником адвокатського бюро «Олександр Бровко та партнери» – адвокатом Лісовським С.В., із її об`ємом , складністю і часом , колегія суддів враховує наступне.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Як вбачається з матеріалів справи, наведений у акті приймання-передачі № 2 перелік виконаних робіт свідчить про те, що значна їх частина є фактично однорідною та дублює одна одну за своїм змістом. Зокрема, окремо зазначено аналіз апеляційної скарги, початок складання відзиву, складання відзиву, його вичитку та доопрацювання, фінальну вичитку, коригування та подання до суду. Колегія суддів вважає, що такі дії є послідовними етапами підготовки одного й того самого процесуального документа — відзиву на апеляційну скаргу — та не становлять самостійного об`єкту чи виду надання правничої допомоги, які можуть бути повторно враховані як окремі послуги. Аналогічно аналіз письмових пояснень та складання письмових пояснень із запереченнями щодо доводів ОСОБА_1 є взаємопов`язаними діями в межах підготовки одного процесуального документа. За таких обставин зазначені у акті роботи не можуть враховуватися судом як окремі самостійні складові наданої допомоги при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це при виконанні призвело б до фактичного подвійного врахування вартості і зазначення різних етапів одних і тих самих за змістом послуг

Враховуючи викладене, а також суть спору , незначну складність справи ,назви здійснених робіт і незначний обсяг правничої допомоги ,наданої адвокатському бюро «Олександр Бровко та партнери» у апеляційному суду послуг правничої допомоги у виді складення відзиву на апеляційну скаргу і участі у одному судовому засіданні у режимі відеоконференції, а також необхідність дотримання судом критерію розумності та справедливості, колегія суддів вважає ,що клопотання відповідача про зменшення судом розміру відшкодування судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню , а співмірним, розумним, виходячи з конкретних обставин справи і необхідним розміром компенсації таких витрат що підлягають розподілу за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції , є сума 8000 грн, що і буде відповідати критерію реальності (дійсності та необхідності ) , принципам справедливості, пропорційності та верховенству права.

Керуючись ст. ст. 137, 270, 381 ЦПК України,

постановив:

Заяву Адвокатського бюро « Олександр Бровко та партнери» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського бюро « Олександр Бровко та партнери» витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 8000 грн.

В стягненні решти вимог відмовити.

Додаткова постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: О.Ю. Береговий

В.В. Оніщук