Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №950/1350/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1350/26

Номер провадження 1-кп/950/192/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12026205550000066 від 12.05.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лебедин, Сумської області, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої;

за ч. 1 ст. 162 КК України;

сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачена – ОСОБА_3 ,

потерпіла – ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 о 09 год. 00 хв. 09.05.2026 року, умисно, порушуючи конституційне право на недоторканість житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи дозволу та всупереч волі законного володільця квартири, незаконно проникла до належної потерпілій ОСОБА_5 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де пересувалася приміщеннями житла без відома та згоди власниці. Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_3 покинула квартиру ОСОБА_5 та повернулася до свого місця проживання.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України, так як вона здійснила незаконне проникнення до житла.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила суду, що о 09 год. 00 хв. 09.05.2026 року вона умисно, не маючи дозволу та всупереч волі законного володільця квартири, використавши ключ від вхідних дверей, який в минулому отримала від власниці житла і не повернула останній, незаконно проникла до житлової квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 , пересувалася по ній без відома та згоди власниці, після чого покинула квартиру ОСОБА_5 та повернулася до свого місця проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового розслідування, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються, що дає можливість визнати винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.

При визначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченою кримінальне правопорушення згідно ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що проступком не завдано тяжких наслідків і матеріальної шкоди, що обвинувачена повністю визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому проступку та активно сприяла його розкриттю, матеріальний і сімейний стан обвинуваченої, стан її здоров`я та її посередню характеристику.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій

покарання, пов`язане з обмеженням волі, але поскільки її можливо виправити і перевиховати без відбування покарання, застосувати ст. 75 КК України і звільнити її від відбування основного покарання з випробовуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України і покласти на обвинувачену обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази та судові витрати – відсутні.

Запобіжний захід у справі не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 349, 368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України;

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити їй покарання по цьому закону у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Застосувати п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України і покласти на засуджену ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази та судові витрати – відсутні.

Запобіжний захід у справі не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_6